Дайджест нoвин “Податки і облік” з 17.09.2018 пo 23.09.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 Sep 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 17.09.2018 пo 23.09.2018

 

Обов’язок складати фінзвітність за міжнародними стандартами

Фіскали нагадують: перехід на складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами в обов’язковому порядку передбачено таким категоріям підприємств, як:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес — підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (наразі до великих платників  застосовуються критерії — балансова вартість активів — понад 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн євро; середня кількість працівників — понад 250 осіб);
  • публічні акціонерні товариства;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення — підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів;
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном — відповідно до п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміном від 28.02.2000 року № 419, до них належать підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:
  • надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
  • недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
  • допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Перша фінансова звітність суб’єкта господарювання, складена за міжнародними стандартами, є першою річною фінансовою звітністю, у якій суб’єкт господарювання застосовує МСФЗ і при цьому чітко та беззастережно дотримується в цій звітності відповідності МСФЗ. Фінансова звітність за МСФЗ вважається першою фінансовою звітністю суб’єкта господарювання, складеною за МСФЗ, якщо, наприклад, суб’єкт господарювання подавав свою останню попередню фінансову звітність згідно з національними вимогами, які не відповідають МСФЗ в усіх аспектах.

Для забезпечення порівнянності показників фінзвітності підприємств, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018, перераховують проміжну, річну і консолідовану фінансову звітність за 2018 рік, включаючи вступний баланс на 01.01.2018 за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1. Починаючи з 01.01.2019 зазначені підприємства мають складати проміжну, річну та консолідовану фінансову звітність за 2019 рік згідно з МСФЗ. При цьому як порівняльну інформацію в проміжній, річній та консолідованій фінансовій звітності за 2019 рік використовуються показники фінансової звітності за 2018 pік, трансформованої за вимоги МСФЗ.

 

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 

Відвідайте практикум на тему:

 

Держбюджет України на 2019 рік

У Законопроекті «Про Державний бюджет на 2019 рік» вказано розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць в розмірі:

  • з 1 січня 2019 р. — 1853 грн,
  • з 1 липня — 1 936 грн,
  • з 1 грудня — 2 027 грн.

Для основних соціальних і демографічних груп населення розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:

  • дітей віком до 6 років:
  • з 1 січня 2019 р. — 1 626 грн,
  • з 1 липня — 1 699 грн,
  • з 1 грудня — 1 779 грн;
  • дітей віком від 6 до 18 років:
  • з 1 січня 2019 р. — 2 027 грн,
  • з 1 липня — 2 118 грн,
  • з 1 грудня — 2 218 грн;
  • працездатних осіб:
  • з 1 січня 2019 року — 1 921 грн,
  • з 1 липня — 2 007 грн,
  • з 1 грудня — 2 102 грн;
  • осіб, які втратили працездатність:
  • з 1 січня 2019 р. — 1 497 грн,
  • з 1 липня — 1 564 грн,
  • з 1 грудня — 1 638 грн.

Мінімальну заробітну плату в 2019 році встановлено:

  • у місячному розмірі: з 1 січня — 4 173 грн;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня — 25,13 грн.

 

Проект Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» №9000 від 15.09.2018

 


Фізичні особи зможуть купувати іноземну валюту онлайн

Разом із введенням в дію Закону України «Про валюту та валютні операції» 07.02.2019 Нацбанк оприлюднив проект структури валютного регулювання, зокрема:

      • граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде розширено до 365 днів (наразі він становить 180 днів);
      • буде скасовано валютний нагляд для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тис. грн;
      • індивідуальні валютні ліцензії буде скасовано. З’явиться система електронних лімітів;
      • скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньо-економічної діяльності за порушення строків розрахунків;
      • дозволено онлайн-купівлю іноземної валюти фізичними особами. На такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти (наразі — до 150 тис. грн на день в еквіваленті).

 

За матеріалами Нацбанку України

 


Оподатковування штрафу (пені, неустойки) на користь нерезидента

Фіскали нагадують: резидент під час виплати на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки має утримати податок за ставкою 15 % або за меншою ставкою згідно з положеннями діючого міжнародного договору від їх суми.

Платник податку має збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Враховуючи те, що нерезидент сплачує податок з цієї операції, то різниця на суму сплачених на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у платника податку — резидента не виникає.

У разі якщо резидент при виплаті штрафів, пені, неустойки нерезиденту застосовує правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування ПНП такої виплати, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму сплачених на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки відповідно до 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.18

 


Оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами

У Верховній Раді 14.09.2018 зареєстровано Проект закону, який вводить в обіг з метою оподаткування такі поняття, як: віртуальні активи, токен, токен-актив, криптовалюта, емітент віртуального активу, майнінг, операції з віртуальними активами, прибуток від операцій з віртуальними активами тощо.

Також законопроектом передбачено новий вид оподатковуваного прибутку — прибуток від операцій з віртуальними активами, який тимчасово, до 31.12.2024 становитиме 5 %, а з 01.01.2024 оподатковуватиметься за базовою ставкою — 18 %.

Облік доходів та витрат, пов’язаних із операціями з віртуальними активами платники мають вести окремо від доходів та витрат від іншої діяльності, так само як і визначати фінансовий результат і обчислювати суму податку.

ПДФО за ставкою 5 %.оподатковуватиметься:

  • прибуток від операцій з віртуальними активами як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу віртуальних активів (обміну їх на валютні цінності), та витратами на їх придбання за умови їх документального підтвердження або витратами на майнінг таких віртуальних активів;
  • доходи від операцій з продажу віртуального активу у повному обсязі — у разі відсутності документального підтвердження витрат на їх придбання.

Платник податку — фізична особа самостійно відповідатиме за розрахунок прибутку від операцій з віртуальними активами і сплату ПДФО

 

Законопроект № 9083 від 14.09.2018 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні»

 


Нараховування амортизації ОЗ після переходу на загальну систему

Фіскали нагадують: відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до П(с)БО 7, П(с)БО 8, МСБО 16 та МСБО 38.

Згідно з п. 7 П(с)БО 7 та п. 10 П(с)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно з п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ПКУ.

Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування ПНП розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних П(с)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 та пп. 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними П(с)БО, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 ПКУ).

При переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Для ТТН печатка не потрібна

З дня офіційного опублікування набере чинності Наказ Мінінфраструктури щодо зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Наказ Мінінфраструктури від 10.08.2018 №368 (зареєстрований в Міністерстві юстиції від 04.09.2018 за №1007/32459).

Згідно Наказу, ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше 4-х екземплярів. Всі екземпляри ТТН повинні були засвідчуватися підписом (Замовника за п. 11.4 Правил №368). Згадку про печатку видалено з цієї норми. Крім того, не потрібно буде засвідчувати печаткою:

  • договір (та його проект) про перевезення вантажів;
  • право на пред’явлення претензій вантажовідправником або вантажоодержувачем;
  • довідка про ціну реалізованого вантажу або проведену переоцінку до претензії;
  • опис вантажу, який укладається в кожний контейнер з вантажем.

 

За матеріалами Міністерства інфраструктури

 


Перелік документів що підтверджують факт надання послуг з міжнародного перевезення

Фіскали роз’яснили: відповідно до ст. 9 Закону №1955-IV перевезення вантажів має супроводжуватися товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Приблизний перелік документів що засвідчують факт надання послуг з міжнародного перевезення:

  • авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
  • міжнародна автомобільна накладна (CMR);
  • накладна CMГС (накладна УМВС);
  • коносамент (Bill of Lading);
  • накладна ЦІМ (СІМ);
  • вантажна відомість (Cargo Manifest);
  • інші документи, визначені законами України.

Документом, який підтверджує факт здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом є міжнародна автомобільна накладна (CMR), складена відповідно до вимог чинного законодавства.

 

Лист ДФС України від 10.09.2018 №3906/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Податковий кредит відсутній у випадку скарги на продавця

Фіскали нагадали: платник податку має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на продавця/покупця у разі допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН та/або порушення граничних термінів реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН (крім тих, реєстрацію яких зупинено згідно з п.201.16 ПКУ).

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

Подання такої заяви не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту за ПН, щодо якої така заява складена.

 

Лист ДФС України ІПК від 06.09.2018 № 3872/6/99-99-15-03-02-15

 

Дивіться відео на тему:

 

Особливості складання ПН за щоденними підсумками

Фіскали роз’яснили, якщо платник ПДВ планує здійснювати постачання товарів кінцевим споживачам за готівку через юридичну особу – оператора поштового зв’язку «Нова Пошта» і грошові кошти від споживача за поставлений товар будуть надходити на поточний рахунок товариства з розрахункового рахунку фінансової установи ТОВ, то на такі постачання складати ПН за щоденними підсумками не можна.

ПН за щоденними підсумками операцій не може бути складена при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу якщо розрахунки за такі товари, будуть здійснюватися через іншу юридичну особу.

 

 

Лист ДФС України від 11.09.2018 № 3988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Ціна з трьома знаками після коми в ПН не впливає на право податкового кредиту

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту для покупця є складена та зареєстрована в ЄРПН (після 01.07.2017) платником податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг ПН та/або РК до неї, складені та зареєстровані (п. 201.10 ПКУ).

Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

База оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому ст. 188 ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).

Пп. 194.1.1 ПКУ встановлено, що ставка податку становить 20%, 7% бази оподаткування і додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до п. 16 Порядку №1307 у гр. 6 ПН зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/пос­луг, у гр. 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у гр. 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення гр. 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення гр. 7).

Усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника гр. 7 у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством). При цьому у кількісному показнику ПН необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у гр.10 ПН.

Отже, зареєстрована в ЄРПН ПН, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, встановленим ПКУ.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


ПДВ сплачене митним брокером можна включати в податковий кредит імпортеру – власнику товарів

Фіскали рз’яснюють: згідно з п. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ (п. 198.2 ПКУ).

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ПКУ).

Отже, якщо відповідно до договору доручення, укладеного між митним брокером та імпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товарів здійснюється через митного брокера, то такий імпортер – власник товарів має право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним коштів митному брокеру до моменту розмитнення товару.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Оподаткування ПДВ консультаційних послуг від нерезидента

Фіскали повідомляють, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (пп. «б» п. 185.1 ПКУ).

При наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання («в» п. 186.3 ПКУ).

Отже, у випадку надання таких послуг, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються.

При постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 


Перешкоди для бюджетного відшкодування ПДВ

Фіскали нагадують: зобов’язання можуть припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, окрім випадків коли це не допускається.

Проте заявити до бюджетного відшкодування суму «вхідного» ПДВ, якщо при зарахуванні зустрічних однорідних вимог розрахунки з постачальником товарів/послуг за відповідне постачання здійснює інша особа неможна, оскільки, однією з умов є фактична сплата суми ПДВ отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Тому, у разі якщо оплата постачальнику за надані ним товари/послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/послуг, а іншою особою, то при виникненні в такого отримувача товарів/послуг від’ємного значення ПДВ за такими операціями у нього відсутнє право на заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

Суми ПДВ, які фактично не були сплачені покупцем постачальнику товарів/послуг, а кредиторська заборгованість за такими товарами/послугами погашена у результаті проведення взаємозаліку заборгованостей, не підлягають бюджетному відшкодуванню.

 

Лист ДФС України від 06.09.2018 № 3879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Підтверджуючі документи, що засвідчують факт здачі готівки до банку

Фіскали інформують, що відповідно до п. 29 Положення №148 видача готівки з каси для здавання її до банку оформляється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:

  • квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
  • квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
  • примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
  • чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Оприбуткування готівки в іноземній валюті в касу підприємства

Фіскали зазначають: оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКУ.

На сьогодні окремих вимог до оприбуткування готівкової іноземної валюти в касу не передбачено.

При отриманні готівкової іноземної валюти в касу суб’єкта господарювання необхідно:

  • виписати ПКО, відривна квитанція якого передається особі, що вносить валюту;
  • ПКО зареєструвати в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів;
  • дані про отриману готівкову іноземну валюту та її еквівалент у національній валюті, зазначені в ПКО, відобразити в касовій книзі. При цьому касова книга та журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів ведуться по кожній іноземній валюті окремо.

Фіскали також пропонують суб’єктам господарювання звернутись до Нацбанку, як до розробника Положення №148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.15

 


Фінансові санкції не застосовуються при несвоєчасному поданні Звіту за придбанні підзвітником, для потреб підприємства товари за власні кошти

Фіскали нагадують: правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст. 1159, ст. 1160 ЦКУ.

Згідно з пп. 170.9.2 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

  • завершує таке відрядження;
  • завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Відповідно до п. 3 Порядку №841, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Отже, при придбанні працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки.

При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також встановлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то при несвоєчасному поданні Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

 

За матеріалами ДФС у Тернопільській області

 


ПДФО при відшкодуванні вартості попереднього профмедогляду працівнику

Фіскали нагадують: якщо юридичною особою (роботодавцем) за рахунок власних коштів відшкодовується фізичній особі (працівнику) вартість попереднього профілактичного медичного огляду, оплаченого нею до працевлаштування у роботодавця, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковується ПДФО на загальних підставах.

При цьому не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника) витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такої фізичної особи, якщо перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам підпадають під дію Закону України від 6 квітня 2000 № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб».

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.04

 


Порядок інформування про порушення застосування ПСП

Фіскали роз’яснюють: наказом Мінфіну від 19.05.2017 №514 затверджено «Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування ПСП, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу».

Порядок №514 визначає процедуру інформування:

  • роботодавців платника податку про наявність порушень застосування ним ПСП, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок;
  • роботодавця про позбавлення платника податку – працівника такого роботодавця або про відновлення його права на ПСП.

У випадку порушень, фіскалами складається Повідомлення про наявність порушень застосування ПСП, позбавлення платника податку або відновлення його права на ПСП за формою, затвердженою наказом МФУ №514, якщо платник податку отримував її більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу або у разі отримання доходів, зазначених у пп 169.2.3 ПКУ.

Повідомлення про порушення вважається надісланим (врученим) роботодавцю – юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юрособи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Повідомлення про порушення вважається надісланим (врученим) роботодавцю – самозайнятій особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

 

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

 


Податкова знижка при придбанні доступного житла

Фіскали наголошують: враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 % вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується

 

 

 

фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.06.08

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Сплата ПДФО з орендної плати фізособи-орендодавця

Фіскали нагадують: згідно з п. 168.4 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (пп. 168.4.2 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 Бюджеткого кодексу України ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом, зокрема, юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Отже, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду рухомого, нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.

 

 

За матеріалами ДФС у Тернопільській області

 


Особливості заповнення «єдиноподатниками» Книги обліку доходів

Фіскали нагадують: «єдиноподатники» І і ІІ груп та ІІІ групи (ФОП), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

ФОП- «єдиноподатники» ІІІ групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема, оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на ЄСВ тощо.

Для реєстрації Книг такі платники ЄП подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника ЄП.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів «єдиноподатники» І і ІІ груп та ІІІ групи (ФОП) затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 №579.

 

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

 


Призначення перевірки при припиненні діяльності ФОП

Фіскали інформують: контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку фізичної особи — платника податків (зокрема, у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності) на підставі відомостей, отриманих від органу державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності, поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, заяви за формою № 8-ОПП або на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки.

При цьому термін, протягом якого керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки при припиненні діяльності фізичною особою — підприємцем (фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність) або за заявою платника податків, ПКУ не визначено.

 

Підкатегорія «ЗІР» 136.03

 


ЄСВ за працюючого пенсіонера потрібно сплачувати

Фіскали наголошують: аб.3 п. 1 част. 1 ст. 4 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками ЄСВ є роботодавці, а саме: ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП).

Платники ЄСВ, зокрема, роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ за застрахованих осіб (п. 1 част. 2 ст. 6 Закону).

Отже, звільнення від сплати ЄСВ для працюючих пенсіонерів законодавством не передбачено.

 

За матеріалами ДФС у Тернопільській області

 


Особливості заповнення реквізиту «Облікова кількість штатних працівників» в звіті з ЄСВ

Фіскали зазначили: в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день.

Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті).

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

 

Підкатегорія «ЗІР» 301.04.01

 


Проект нової форми звіту про квоти

Мінсоцполітики розроблено та оприлюднено 17.09.2018 проект свого наказу  «Про затвердження Змін до Порядку надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню» (завантажити). Зокрема, ним пропонується:

  • визначити процедуру надання підприємствами, установами та організаціями з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб Державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню;
  • викласти у новій редакції звіт «Інформація про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за 20__ рік».

Законом №2148 внесено зміни до частини другої статті 14 Закону №5067 щодо встановлення підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб квоти у розмірі не менше 1 особи у середньообліковій чисельності штатних працівників для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.

Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян, про що роботодавці інформують щороку державну службу зайнятості, у встановленому порядку.

Очікується, що ці зміни наберуть чинності з дня його офіційного опублікування.

 

За матеріалами мінсоцполітики України

 


Визначено новий мінімальний розмір допомоги по безробіттю

Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття встановило з 01.01.2019  новий мінімальний розмір допомоги по безробіттю:

  • для осіб, яким виплати призначаються без урахування страхового стажу та зарплати, — у розмірі 610 грн;
  • для осіб, яким призначаються виплати з урахуванням страхового стажу та зарплати, — 1 630 грн.

Умови, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю визначені ст.22 та 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (зі змінами).

 

За матеріалами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України

 


Індексація при нарахуванні середньої зарплати

Фахівці Держпраці наголошують:  під час оплати днів перебування у відрядженні враховуються положення ст. 121 КЗпП, згідно з якою працівникам, які направляються у службове відрядження, оплачують виконану роботу відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижчим від середнього заробітку.

Для визначення денного заробітку враховується режим роботи працівника та всі елементи заробітної плати, які працівник одержує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження (оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо).

Обчислюють середню заробітну плату, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, відповідно до Порядку №100, згідно з п. 3 якого індексація включається до виплат, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження.

 

За матеріалами Держпраці у Полтавській області

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X