Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 14.05.2018 пo 20.05.2018
Нові методики визначення критеріїв перевірок держнагляду
Через місяць з дня опублікування набирає чинності Постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
Постановою, запроваджено більш чіткі вимоги для оцінки та визначення ступеня ризику від провадження такої діяльності.
Визнано такими, що втратили чинність, власні постанови від 28.08.2013 №752, від 24.05.2017 № 362 та пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою від 18.12.2017 № 1103.
Постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 342
Дивіться інфографіку на тему:
Порядок вручення податкового повідомлення рішення
Реєстрація платником ПДВ
Фіскали нагадують, згідно зі ст. 181 ПКУ визначено, обов’язковій реєстрації платниками ПДВ підлягають юрособи та фізособи-підприємці, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (крім платників єдиного податку).
Юрособа або ФОП, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто встановлене перевищення обсягу оподатковуваних операцій.
У разі добровільної реєстрації осіб платниками ПДВ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових ПН.
Заява подається за вибором в один з таких способів:
- у паперовому вигляді особисто фізособою або безпосередньо керівником або представником юрособи – платника;
- в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- у разі добровільної реєстрації як додаток до реєстраційної картки, що подається суб’єкту державної реєстрації для проведення державної реєстрації юрособи або ФОП.
За умови відсутності підстав у відмові у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ.
Пересвідчитись у реєстрації в якості платника ПДВ можна:
- шляхом подання запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ до контролюючого органу;
- скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника» на веб-порталі ДФС, режим «Інформація з реєстрів» →«ДаніреєструплатниківПДВ».
За матеріалами ГУ ДФС у Київській області
Дивіться відео на тему:
Помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна
Заповнення додатків 2 та 3 до декларації з ПДВ
Фіскали надали роз’яснення, що ні Порядком №21, ні ПКУ не передбачено особливостей та хронології відображення від’ємного значення з ПДВ у додатках 2 та 3 Декларації.
Отже, суб’єкт господарювання має право самостійно визначати послідовність відображення від’ємного значення ПДВ та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум.
Лист ГУ ДФС України від 11.05.2018 №2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Виправлення помилки у Розрахунку податкових зобов’язань неплатнику ПДВ, що отримав послугу від нерезидента на митній території України
Фіскали нагадують: згідно з п. 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, (наказз від 28.01.2016 № 21), отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до п.180.2 ст. 180 ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку добюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України.
У Розрахунку отримувач послуг повинен задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані ним у зв’язку з отриманням таких послуг від нерезидента. ПН у цьому випадку не складається.
Відповідно до п.208.5 ст. 208 ПКУ отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Кодексу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
Водночас наказом № 21 не передбачено окремої форми податкової звітності для виправлення самостійно виявлених отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, помилок у Розрахунку.
Отже, у разі якщо у майбутніх податкових періодах отримувач послуг, не зареєстрований як платник ПДВ, виявить помилку у Розрахунку, він має право її виправити шляхом подання до контролюючого органу Розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) у якому відобразити суму різниці між раніше задекларованими помилковими показниками та правильними (дійсними) показниками, а також відповідно до вимог пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого Розрахунку.
З метою відображення в обліку з ПДВ таких нарахувань отримувач разом з Розрахунком подає пояснювальну записку у довільній формі.
Підкатегорія «ЗІР» 101.24
Касова книга на відокремленому підрозділі
Фіскали роз’яснюють: оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її ПКО, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх ВКО і відомостями, ведуть касову книгу.
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також ФОП касової книги не ведуть.
З метою уникнення застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку оприбуткування готівки суб’єкти господарювання на відокремленому підрозділі мають вести касову книгу.
Лист ДФС України від 08.05.2018 № 2048/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Стара “нова” готівка, або нове положення про касові операції у 2018 році
Несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти
Фіскали звертають увагу: відповідно до ст. 2 Закону «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей», заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день погашення заборгованості.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 164-2 КУпАП за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від 8-ми до 15-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналогічні дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у ч. 1 ст. 164-2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від 10-ти до 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Дивіться інфографіку на тему:
Звітність вторинним водокористувачам у 2018 році не подається
З 01.01.2018 вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.
Вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком (ами) 5 до Декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну України від 17.08.2015 №719 за податкові періоди 2018 року.
При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до фіскальних органів не подається.
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Повернення надміру сплачених сум ПДФО
Фіскали роз’яснюють: відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 25 строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом 5 робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого ПДФО, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
Крім того, єдиною звітністю, яка містить дані, зокрема, щодо сум перерахованого до бюджету ПДФО, є податковий розрахунок, форма та порядок якого затверджено наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4.
Пунктом 1.2 розділу І порядку заповнення податкового розрахунку встановлено, що на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться.
Отже, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з ПДФО можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника податку.
Лист ГУ ДФС України від 07.05.2018 № 2030/6/99-99-13-01-01-15/ІПК
ПДФО при обміні нерухомості між фіз та юрособами
Фіскали наголошують: якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи ФОП, така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) не частіше 1 разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад 3 роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО понад 3роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину (п.172.1 ст. 172 ПКУ).
Тому, якщо фізична особа обмінюється нерухомим майном з юридичною особою (або ФОП), то така юридична особа (ФОП) у разі наявності доходу фізичної особи від такої операції зобов’язана утримати ПДФО та перерахувати його до бюджету, а також відобразити наданий дохід від обміну майна у формі № 1ДФ з ознакою доходу «104».
За матеріалами ГУ ДФС Дніпропетровській області
Неоподаткування нецільової благодійної допомоги у 2018 році
До оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, який дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2018 році — 2 470 грн).
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5%.Зазначену норму визначено пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області
Читайте статтю на тему:
Продаж «єдиноподатником» цінних паперів та корпоративних прав
Фіскали нагадують: п.291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, при здійсненні яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОПи) не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп, це зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва та діяльність з управління підприємствами.
Відповідно до аб.3 ст. 333 Господарського кодексу України фінансове посередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством, здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Умовою, за якою суб’єкт господарювання не може бути на спрощеній системі оподаткування, є обрані цим суб’єктом види діяльності, зазначені у п. п. 291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПКУ, які заявлені ним при державній реєстрації.
Таким чином, якщо здійснення операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав не є обраними видами діяльності, то такі разові господарські операції не є підставою для переходу на загальну систему оподаткування.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Вчасно не повернена поворотна фінансова допомога – дохід «єдиноподатника»
Фіскали нагадують: «єдиноподатник» третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої «єдиноподатником» протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги (пп. 3 п.292.11 ст.292 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області
Відображення в Книзі обліку надходжень за посередницькими договорами
Фіскали наголошують: що відображення у Книзі обліку лише суми комісійної винагороди прирівнюється до порушення Положення №148 у частині своєчасного та повного оприбуткування готівки.
Проте, Положення №148 регулює порядок ведення касових операцій у національній валюті України. Отже, якщо розрахунки за посередницьким договором ФОП проводить виключно безготівково, штраф за неоприбуткування готівки в цьому випадку не буде відсутній.
Якщо наявні готівкові розрахунки, то штрафу не уникнути, оскільки відповідно до ч. 18 Положення №148 оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/Книзі обліку доходів і витрат.
Відповідальність за порушення норм обігу готівки передбачена Указом №436. За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки встановлено штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Лист ГУ ДФС України від 11.05.2018 №2101/Д/99-99-14-05-01-14/ІПК
ФОП «єдиноподатник» першої групи не може торгувати в магазині
До першої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб — підприємців, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 грн (п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Торгове місце — це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо (п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію с/г продукції на них», затвердженої наказом Держкомстату України від 26.07.2005 № 209».
Отже, ФОП-«єдиноподатник», який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
За матеріалами ГУ ДФС в Луганській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”
спеціаліст, фахівець з контролю якості
