Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 12.11.2018 пo 18.11.2018
Не зазначений період надання послуг в акті – не підстава для невизнання господарської операції
Фіскали роз’яснюють: якщо договором про надання послуг передбачено щомісячну оплату та щомісячне складання акту приймання-передачі послуг, то виконавець — платник ПДВ формує податкові зобов’язання за такими операціями за правилом «першої події», а замовник формує податковий кредит за такими операціями на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН. При цьому, неістотні недоліки в документах (в акті приймання-передачі послуг не вказано період надання таких послуг), що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Лист ДФС України від 05.11.2018 № 4701/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Розрахунок частини чистого прибутку по-новому
ДФС України розміщено проект наказу Мінфіну України «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу)» та аналіз впливу цього регуляторного акта.
Нова форма Розрахунку:
- надає можливість платникам у разі виявлення ними помилок у раніше поданих Розрахунках здійснювати уточнення зобов’язань з частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету;
- уніфіковану для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати зазначений платіж до державного та місцевого бюджетів.
Запропоновану форму Розрахунку зможуть використовувати не лише державні унітарні підприємства та їх об’єднання, а й господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави; господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, що сплачують частину чистого прибутку (доходу) до бюджету у разі неприйняття ними рішення про відрахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, а також комунальні унітарні підприємства та їх об’єднання.
За матеріалами ДФС України
Звітний період для коригування фінрезультату
Наказом Мінфіну від 14.11.2018 № 887 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування.
Для виконання вимог аб.3 та 4 пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ платнику податку необхідно визначити, чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен:
виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, і у разі якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, перевищує їхню ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» або здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг.
Для виконання вимог пп. 140.5.6 ст. 140 ПКУ платнику податку також необхідно визначити, чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат з нарахування, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 % чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків — в обсязі, що перевищує 4 % доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному.
Для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції.
Отже, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 ПКУ обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому пп. 140.5.4 і пп. 140.5.6 ст. 140 ПКУ, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з ПНП за податковий (звітний) рік.
За матеріалами Міністерства фінансів України
Коригування фінрезультату при виплаті фіндопомоги
Фіскали роз’яснюють: вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги як платника ПНП на загальних підставах ПКУ не містить, тому платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації (Лист ГУ ДФС у м.Києві від 23.10.2018 р. № 4517/ІПК/26-15-12-03-11),
Проте, слід визначити статус отримувача фіндопомоги або переконатися, що він не змінився. перш ніж надавати фіндопомогу.
Фіндопомога: статус отримувача підтвердження не потребує, але…
Відповідно до п.п. 140.5.10 ПКУ з 01.01.2017, вимагає коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування на суми перерахованої безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів, робіт, послуг, коли фінансова допомога перераховується на користь:
- платників ПНП, які застосовують ставку 0 %;
- юридичних осіб, які не є платниками податку на прибуток підприємств.
Платниками ПНП не є неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (п. 133.4 ПКУ). Проте особливості коригування фінрезультату у разі безоплатних перерахувань коштів чи передачі товарів на їх користь регламентовано п.п. 140.5.9 ПКУ (застосовувати коригування фінрезультату не потрібно).
В п.п. 140.5.10 ПКУ не містить вимог щодо необхідності та способу підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги як платника податку на прибуток на загальних підставах. Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації.
За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»
Податкові наслідки при безоплатній передачі ТМЦ
Фіскали наголошують: коли ТМЦ безоплатно передають неприбутківцю, фінрезультат збільшують на суму вартості таких товарів, яка перевищує 4% значення показника об’єкта оподаткування, відображеного у рядку 04 Декларації за попередній звітний рік. Відповідну суму відображають у рядку 3.1.9 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Якщо ТМЦ надають особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), і платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0%, фінрезультат збільшують на всю суму їх вартості. Вартість таких ТМЦ відображають у рядку 3.1.10 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Операції з безоплатного постачання товарів/послуг оподатковують ПДВ. База оподаткування за ними не може бути нижчою за ціну придбання.
За такими операціями складають дві ПН:
- на суму, розраховану на основі фактичної ціни постачання;
- на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною.
Або слід скласти зведену ПН з урахуванням ПДВ, розрахованого з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
Лист ДФС України від 05.11.2018 № 4700/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Оподаткування ПДВ науково-дослідницьких робіт
Фіскали пояснюють: до операцій з постачання послуг, виконаних організаціями-співвиконавцями за договорами, укладеними з головним виконавцем науково-дослідних робіт, при надходженні коштів у рахунок оплати вартості таких робіт не безпосередньо з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а від головного виконавця, застосовується загальний порядок оподаткування ПДВ із застосуванням ставки 20 %.
Для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пп.197.1.22 ПКУ, оплата замовником вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт повинна здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, отриманих безпосередньо таким замовником з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Лист ДФС України від 05.11.2018 № 4702/5/99-99-15-03-02-16/ІПК
Зміни до порядку блокування ПН
В «Урядовому кур’єрі» опублікована №212/2018 і набрала чинності 10.11.2018 Постанова Кабміну від 24.10.2018 № 936, якою внесено зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Згідно з Постановою:
- Моніторингу не підлягають ПН/РК, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник — посадова особа такого платника податку є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. Цей критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником податку в таких ПН/РК в поточному місяці не перевищує 50 тис. грн. на одного покупця – платника податку. Для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання.
- РК, складені у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п.3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК.
Змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФС при моніторингу ПН:
одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм×1,4, де:
D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК;
Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Дивіться відео на тему:
Строк давності для відображення від’ємного значення ПДВ у декларації
Фіскали роз’яснюють: незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.
Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2018 № 4755/ІПК/04-36-12-01-16
Об’єкт оподаткування ПДВ при наданні інжинірингові послуги для нерезидента:
Фіскали наголошують: для цілей оподаткування інжинірингові послуги обмежено переліком, визначеним пп. 14.1.85 ПКУ, незалежно від наявності більш ширших визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами.
Відповідно до пп. 14.1.85 ПКУ інжиніринг — надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).
У разі, якщо постачання платником ПДВ інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому п.п. 14.1.85 ПКУ, здійснюється нерезиденту, то така операція не підпадає під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України (п. 185.1 і п.п. 186.2 – 186.4 ПКУ).
При цьому якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються у повній мірі в неоподатковуваних ПДВ операціях (у т.ч., операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ), то такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Лист ДФС України від 06.11.2018 № 4718/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Обсяг операцій у разі здійснення звільнених від оподаткування операцій для обов’язкової реєстрація платником ПДВ
Фіскали нагадують: для цілей реєстрації особи як платника ПДВ до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 %, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операції з постачання товарів/послуг не включається.
Якщо установа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування згідно з розділом V ПКУ (включаючи і звільнені від ПДВ операції), загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. грн, то така установа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.
Лист ДФС України від 26.10.2018 № 4602/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Доступу до контенту на інтернет-сайті буває з ПДВ та без
Фіскали пояснюють: у разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору платником податку — постачальником надається доступ покупцю до відповідного інтернет-сайту і, скориставшись таким доступом, покупець отримує програмну продукцію (її копію) або право на її використання, то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання такого доступу розцінюється як операція з постачання програмної продукції, що не підлягає оподаткуванню ПДВ на підставі п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ або пп. 196.1.6 ст. 196 ПКУ (залежно від умов постачання, визначених у договорі).
У випадку коли згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку — постачальником доступу покупцю до відповідного інтернет- сайту розуміється виключно надання права на пошук, обробку, отримання інформації (у тому числі аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, музичні твори з текстом або без тексту, виконання яких зафіксовано у фонограмах, відеограмах, телевізійні канали), без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.
Лист ДФС України від 29.10.2018 № 4625/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Нереєстрація постачальником ПН – підстава для накладення на нього штрафів за збитки що виникли у покупця
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду змінив підхід до застосування господарсько-правової відповідальності за ухилення від реєстрації ПН.
У відповідності до угоди між платником та контрагентом передбачено положення про обов’язковість реєстрації контрагентом ПН. Контрагент ухилявся від їх реєстрації, що унеможливило віднесення платником податку сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, тому платник податку звернувся до суду з вимогою про стягнення з контрагента суми збитків, що дорівнює сумі ПДВ, сплаченій за договором у складі вартості послуг.
Розглядаючи касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що наявність у платника податку реальних збитків у зв’язку з порушенням контрагентом свого обов’язку з реєстрації ПН є підставою для накладення на останнього штрафних санкцій.
Постанови Верховного Суду України від 06.06.2018 у справі № 920/1190/16
Дивіться відео на тему:
При зміні одиниці виміру товару і ціни за одиницю такого товару, в РК причина коригування – «Зміна номенклатури»
Фіскали роз’яснюють: якщо при придбанні товару ціна була встановлена за вагову одиницю (кг, т тощо), а при продажу її встановили за кількісну одиницю (штуку, мішок, пакет тощо), то одиниця виміру в гр. 4 «продажної» ПН може відрізнятися від одиниці виміру, вказаної в гр. 4 «покупної» ПН (лист ГУ ДФС у Донецькій області від 12.03.2018 № 937/ІПК/05-99-12-01-13, 101.16 БЗ).
Платники ПДВ можуть змінювати одиницю виміру товару/послуги в ПН за допомогою розрахунку коригування (РК). Зміна одиниці виміру товару/послуги передбачає, що зміниться і ціна за одиницю такого товару/послуги, і відповідно його кількість.
При одночасній зміні кількості і ціни товару/послуги оформляють РК з причиною «Зміна номенклатури» (лист ДФСУ від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17):
- одним рядком слід обнулити рядок з ПН, одиниця виміру за яким змінюється (у гр. 7 РК вказується кількість товару/послуги зі знаком «-», при цьому в гр. 8 залишається «стара» ціна, а в гр. 4 — «стара» одиниця виміру);
- наступний рядок під новим порядковим номером додає правильні дані (з новою одиницею виміру, кількістю товару/послуги і ціною).
Проте, з 01.12.2018 форма ПН і РК буде оновлена, а отже при заповненні РК причину коригування доведеться кодувати.
Лист ДФСУ України від 25.10.2018 № 4560/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Виправлення помилки при нарахуванні ПДВ на звільнену операцію
Фіскали пояснюють: якщо платник ПДВ здійснив постачання макулатури (звільняється від оподаткування), при цьому ПН склав як на оподатковувану операцію (за ставкою 20%) таку помилку доведеться виправити.
Такий платник податку повинен здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі РК.
Одночасно з цим платник податку повинен скласти нову ПН на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ, із зазначенням у такій ПН дати складання, яка відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов’язаний зареєструвати таку ПН в ЄРПН.
За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області
Невідповідність прізвища особи, яка склала ПН та ЕЦП не є підставою для невизнання податкового кредиту
Фіскали роз’яснюють: законодавством не передбачено накладення на ПН будь-яких інших підписів, окрім підписів платника або уповноваженої ним особи, то реквізит «ініціали та прізвище особи, яка склала ПН» повинен заповнюватись відповідно до ініціалів та прізвища особи, яка здійснює накладення на ПН-у свого електронного підпису.
При цьому невідповідність електронного підпису, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала ПН, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою ПН.
Підкатегорія «ЗІР» 101.13
Перевірки фіскалів, на що саме акцентують увагу
Фіскали повідомляють: під час проведення планової перевірки, контролюючим органом, встановлено нереальність господарських операцій, оскільки:
- відповідна ПН що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію і саме через це не може бути підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту;
- платником податків не надано до перевірки документів, що підтверджують транспортування ТМЦ: ТТН, залізничні накладні тощо; копії довіреностей за підписом уповноваженої особи підприємства; акти звірок з контрагентами, акти інвентаризації наявності та руху нафтопродуктів на зберіганні;
- до проведення, а також в ході планової виїзної документальної перевірки платнику податків контролюючим органом надано відповідні запити про надання документів (копій документів), однак жодної копії документів, що були запитані, платником податків до перевірки надано не було;
При винесенні рішення по даній справі суд першої інстанції керувався в тому числі позицією Верховного Суду України, згідно якої важливу роль у справах такої категорії відіграють здатність та можливість контрагентів виконати відповідних обсяг постачання за договорами.
Суд перевірив чи мають контрагенти управлінський та/або технічний персонал, основні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні та інші засоби, що можуть свідчити про можливість здійснення ними операцій з поставки нафтопродуктів; чи технічні умови зобов’язували сторін договорів відшукувати суб’єктів господарювання, які з огляду на специфіку їх перевезення, були спроможні поставити потрібну продукцію.
Підлягають з’ясуванню й умови поставки нафтопродуктів, зокрема, чи володіли контрагенти виробничими та технологічними потужностями і мали спеціально підготовлених працівників (персонал), за наявності яких може організувати та виконати поставку нафтопродуктів для позивача, чи поставили вони насправді нафтопродукти, якщо так, то як саме; що свідчить про її переміщення і доставку; як повинно було оформлятись виконання поставки; чи знав і чи не міг не знати платник податку про виробничий, технологічний й кадровий потенціал виконавця та його здатність виконати обумовлену поставку тощо.
За певних інших обставин названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу суб’єкта господарювання. Необхідно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Для того, щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно посилатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов’язання на підставі таких операцій.
Отже, відсутність реально вчинених господарських операцій, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє платнику податків формувати дані податкового обліку по відповідним господарським операціям.
За матеріалами ГУ ДФС в Одеській області
Неповна відповідь на запит контролюючого органу – не є підставою для проведення перевірки
Призначення позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запит контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обґрунтовану відповідь на такий запит.
У ході судового розгляду було з’ясовано, що контролюючий орган виявив недостовірні дані у податкових деклараціях, поданих платником податку, тому і направив письмовий запит на підставі п. 73.3 ПКУ. Платник податку, на думку контролюючого органу, надав неповну відповідь на запит. На цій підставі контролюючий орган, не проінформувавши платника про те, якої інформації недостатньо, видав наказ про призначення позапланової документальної перевірки. Суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок про відсутність законних підстав для видачі зазначеного наказу та визнали дії контролюючого органу протиправними.
Верховний Суд підтвердив дану позицію, звернувши увагу на те, що часткове надання платнком податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним ненаданням відповіді на запит. Відтак, призначення перевірки не відповідає у повній мірі вимогам п.п. 78.1.4 ПКУ.
Верховний Суд додатково зазначив, що запит контролюючого органу про надання інформації повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. В іншому разі платник податку не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Постанова Верховного Суду України від 11.09.2018 у справі № 813/4042/17
Дивіться інфографіку на тему:
Не повідомлення про об’єкт оподаткування — відмова в реєстрації РРО
З 01.10.2018 набрали чинності окремі положення наказу Мінфіну від 20.09.2018 № 773, якими внесено зміни до Порядків реєстрації та застосування РРО, затверджених наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.
Окремі положення наказу Мінфіну від 20.09.2018 № 773 наберуть чинності після затвердження Мінфіном Порядків ведення Реєстру екземплярів РРО та Реєстру центрів сервісного обслуговування РРО.
Набудуть чинності, зокрема, наступні нововведення:
- контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО щодо господарської одиниці (пункту обміну валюти), вказаної у заяві, якщо суб’єкт господарювання не повідомив контролюючий орган про такий об’єкт оподаткування відповідно до пп. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
- у разі реєстрації резервного РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до пп.63.3 ПКУ щодо кожної господарської одиниці (пункту обміну валюти), де використовуватиметься резервний РРО;
- однією з підстав для скасування реєстрації РРО є повідомлення суб’єктом господарювання контролюючого органу відповідно до п. 63.3 ПКУ про такий об’єкт оподаткування як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
Платіжні термінали зобов’яжуть використовувати всіма суб’єктам господарювання
Оприлюднено проект постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)».
У проекті пропонується зобов’язати продавців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси:
- до 01.07.2019 — суб’єктів господарювання, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію підакцизних товарів; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; реалізацію лікарських засобів; діяльність з надання житлово-комунальних послуг; медичну та стоматологічну практики; діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (крім закладів, які не мають зали для обслуговування споживачів); діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.
- до 01.01.2020 — суб’єктів господарювання, які здійснюють: торгівлю автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів; торгівлю мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; надання в оренду транспортних засобів; поштову та кур’єрську діяльність; пасажирські і вантажні перевезення залізничним, автомобільним, водним або повітряним транспортом; діяльність фітнес-центрів; діяльність у сфері культури; діяльність закладів охорони здоров’я (лікарняних закладів) незалежно від форм власності; страхування, перестрахування та недержавне пенсійне забезпечення, крім обов’язкового соціального страхування.
- до 01.07.2020 — інших суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг), вартість яких становить більше 50 НМДГ.
До електронних платіжних сервісів належатимуть платіжні сервіси онлайн, мобільні додатки, системи інтернет-банкінгу та переказу на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, які забезпечують переказ коштів цілодобово.
Понад встановлену Нацбанком граничну суму розрахунків готівкою для фізичних осіб суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати розрахунки за продані ними товари (надані послуги) виключно у безготівковій формі.
За матеріалами Мінекономрозвитку України
Читайте статтю на тему:
Продаж набору з підакцизною продукцією –оподатковується акцизним податком
Фіскали роз’яснюють: якщо підприємство комплектує та реалізує кінцевим споживачам набори, до складу яких входять підакцизні та непідакцизні товари, а також надає послуги з організації заходів, кейтерингу тощо з використанням у т. ч. підакцизних товарів, то евим споживачам набори, до складу яких входять підакцизні товари, такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком в частині продажу підакцизних товарів.
Якщо підприємство під час організації заходів, зокрема кейтерингу, розливає алкогольні напої кінцевим споживачам і включає вартість таких напоїв до собівартості послуги, тут також відбувається реалізація підакцизних товарів. Базою оподаткування акцизним податком є вартість підакцизних товарів, реалізованих у складі послуги.
Лист ДФС України від 06.11.2018 № 4709/6/99-99-15-03-03-15/ІПК
Алкоголь та тютюн не можна реалізовувати через Інтернет-магазин
Фіскали наголошують: реалізація підакцизних товарів (продукції) – це, зокрема, будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини (п.п.14.1.212 ПКУ).
Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру та реалізація (відвантаження) зазначених товарів повинна здійснюватися із місць, внесених до Єдиного реєстру.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Акциз у разі передачі зразка винопродукції на експертизу до власної лабораторії
Фіскали пояснюють: операції з передачі в межах одного підприємства контрольних зразків виробленої винопродукції (до виробничої лабораторії на дослідження чи зберігання), у разі, якщо після закінчення такого дослідження чи зберігання винопродукція повертається у виробництво як сировина для виготовлення підакцизних товарів, не є реалізацією підакцизних товарів (продукції) у розумінні пп. 14.1.212 ПКУ. А відтак, об’єкту оподаткування акцизним податком у такій ситуації не виникає.
Проте, згідно з п. 216.3 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Лист ДФС України від 05.11.2018 № 4693/6/99-99-15-03-03-15/ІПК
Перепідготовка працівників в сертифікованому центрі – додаткове благо
Фіскали наголошують: ст. 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема: сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Таким чином, сума витрат роботодавця, понесених ним у зв’язку з направленням працівників для проходження початкової підготовки та перенавчання у сертифікованому навчальному центрі, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
Лист ДФС України від 05.11.2018 № 4695/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Податкова знижка за іпотечним кредитуванням
Фіскали нагадують: згідно з п.п. 166.3.1 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ПКУ.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Відсутність первинки у ФОП –«єдиноподатника» загрожує штрафом
Фіскали наголошують: ФОП –«єдиноподатники» зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації ФОП –«єдиноподатником», або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати.
Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації ФОП –«єдиноподатником» або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
За незабезпечення зберігання первинних документів до ФОП –«єдиноподатника» можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ (510 грн., при повторному – 1020 грн.).
При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані ФОП –«єдиноподатником», у разі виявлення факту щодо неутримання ПДФО при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ПКУ (25% суми ПДФО, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, при повторному – 50%, втретє та більше – 75%), та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня.
За матеріалами ГУ ДФС у Черкаській області
Дивіться матеріали на тему:
ФОП –«загальносистемник» відсотки за кредитом банку не має права відносити до витрат
Фіскали пояснюють: перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів підприємця на загальній системі оподаткування, не містить витрат зі сплати відсотків банку у разі укладення кредитних договорів із банками.
Тому ФОП – «загальносистемник» не має права включати до складу витрат сплачені банку відсотки за кредит, попри те що кредит він отримав для підприємницької діяльності.
Лист ДФС України від 08.11.2018 № 4736/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК
Особливості сплати ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Фіскали зазначають: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони не є роботодавцями, призвані до ЗСУ у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску.
Водночас особи, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе.
Підкатегорія «ЗІР»301.04.03
Відпустка без збереження заробітної плати не може перевищувати більше ніж 15 календарних днів на рік
Фахівці Мінсоцполітики наголошують: у чинному законодавстві чітко визначено умови надання відпустки без збереження заробітної плати. Так, надання відпустки без збереження заробітної плати, за обставин, зазначених відповідно до ч. 2 ст. 84 КЗпП, можливо на строк не більше ніж 15 календарних днів на рік, інше є порушенням чинного трудового законодавства.
За матеріалами ГУ Держпраці у Миколаївській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
