Дайджест нoвин “Податки і облік” з 12.02.2018 пo 18.02.2018

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 12.02.2018 пo 18.02.2018

Випадки відмови у прийняті звітності в електронному варіанті після отримання другої квитанції

При поданні звітності в електронному варіанті друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (п.12 розділу ІІ Порядку№ 557).

Проте, у разі подання платником податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ (обов’язковві реквізити, зазначення спецрежимів тощо) контролюючий орган надає письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом 5- ти робочих днів з дня її отримання.

Таким чином, контролюючий орган має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Підкатегорія «ЗІР» 135.03

Зміни щодо уникнення подвійного оподаткування (міжнародні договори)

Фіскали повідомляють: ст. 103 ПКУ доповнено новими положеннями, якими уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, а саме:

• у разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму (п. 103.2 ст .103 ПКУ);
• у випадках, коли резиденти — суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у т.ч. і фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у т.ч. і фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті (п. 103.3 ст.103 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

Зобов’язання з ПНП можна зменшити на суму переплат з авансового внеску

Фіскали інформують: у разі виникнення за підсумками 2017 року або майбутніх періодів позитивного значення податкових зобов’язань з ПНП платник має право зменшити таку суму на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом минулого звітного періоду, що перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством емітентом корпоративних прав за минулі (звітні) періоди до повного його погашення.

Сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів відображається у рядку 16.4 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» Податкової декларації з ПНП.

Лист ДФС України від 31.01.2018 № 370/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

«Неприбутківцям» до Звіту слід здавати ще річну фінансову звітність

Фіскали нагадують: суб’єкти господарювання, які внесені станом на 01.01.2018 до Реєстру неприбуткових установ та організацій, разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2017 рік повинні також подати річну фінансову звітність, яка відповідно до п. 46.2 ст.46 ПКУ є додатком до Звіту та його невід’ємною частиною.

Окрім цього, в таблицях «Наявність додатків» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».

Неприбуткові організації подають скорочену за показниками фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати, а длябюджетних установ форми фінансової звітності затверджені наказом Мінфіну України від 29.11.2017 р. № 976 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі».

Неподання до органу ДФС разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації фінансової звітності спричинить його невизнання як податкової декларації, що тягне за собою застосування штрафних санкцій.

За матеріалам ГУ ДФС у Чернігівській області

Система ризиків з ПДВ –  проект постанови від Мінфіну

Мінфін спільно з ДФС напрацювали та узгодили рішення для публічного обговорення щодо Постанови роботи системи ризиків з ПДВ.

Проект передбачає такі зміни:

• для зменшення випадків зупинки реєстрації ПН встановлюється «відсікаючий критерій» 3 % та поріг обсягу постачання за місяць у розмірі 500 тис грн;
• для оперативного реагування ДФС встановлює критерії оцінки ризиків (ДФС попередньо узгоджує ці критерії з Мінфіном та публікує на офіційному сайті);
• для малого та середнього бізнесу запроваджуються показники позитивної податкової історії (ПН з ризиковою операцією по платниках з позитивною податковою історією не зупиняються);
• запроваджується електронний реєстр зупинених ПН, в якому платник в онлайн-режимі зможе знайти інформацію щодо розгляду та статусу зупинених ПН;
• передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні для оперативності розгляду пояснень та документів;
• прийняті рішення комісій регіонального та центрального рівнів набувають чинності після реєстрації їх в електронному Реєстрі зупинених податкових накладних;
• не зареєстровані протягом 7-ми робочих днів рішення Комісій щодо зупиненої ПН/РК реєструється в автоматичному режимі;
• в рішенні зазначатиметься чітка вмотивована підстава відмови, а у випадку ненадання та/або надання документів, складених з порушенням законодавства, у формі буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується;
• врегульовується питання реєстрації ПН/РК для платників, по яких до 01.12.2017 р. було зупинено ПН/РК та не подано пояснень і документів.

Дивіться відео на тему:

Лист щодо добровільної реєстрації платником ПДВ відкликано ДФС

Фіскали визнали таким що втратив чинність лист ДФСУ від 12.09.2016 №30350/7/99-99-08-01-01-17 “Про неухильне дотримання законодавства щодо добровільної реєстрації платників ПДВ”.

Зокрема, фіскали наголосили, з 20 березня 2017 року діє нова форма реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. №1-ПДВ.

Відповідно до нової (скороченої) форми реєстраційної заяви повною мірою не можуть застосовуватись рекомендації ДФС щодо порядку розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв на предмет правильності їх заповнення, які надано у листі ДФС від 12.09.2016 №30350/7/99-99-08-01-01-17 до попередньої форми заяви.

У зв’язку з цим ДФСУ вважає таким, що втратив чинність, листі  №30350/7/99-99-08-01-01-17.

Водночас ДФСУ зобов’язала підпорядковані органи забезпечити:

• неухильне дотримання законодавства під час здійснення реєстрації платників ПДВ, належну та ефективну організацію роботи контролюючих органів, якісне обслуговування платників податків;
• недопущення необґрунтованих відмов у реєстрації платником ПДВ, поверхневого або формального розгляду заяв;
• дотримання триденного строку розгляду заяв та прав осіб щодо повторного подання заяв після виправлення помилок.

Лист ДФС України від 12.02.2018  №4166/7/99-99-08-01-04-17

ПДВ у випадку поліпшення об’єкт оренди орендарем

Фіскали нагадують: при передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН.

Після закінчення строку оренди орендодавець може укласти новий договір оренди з тим самим орендарем того самого приміщення і на тих самих умовах. Орендар продовжує використовувати орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності. При цьому відповідно до умов договору оренди після закінчення строку оренди приміщення передається за актом приймання-передачі, за яким поліпшення об’єкта оренди не передаються. Фактичні витрати на поліпшення приміщення залишаються у користуванні орендаря та у подальшому використовуватимуться за новим договором оренди.

Якщо з умовами договору оренди операція з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбувається, то у такому випадку підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ не виникає.

Лист ДФС України від 30.01.2018 № 352/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

ПДВ у випадку оренди житла з подальшим викупом

Фіскали консультують щодо операцій з надання фізичним особам в оренду з подальшим викупом квартир, майнові права на які раніше були придбані у замовника будівництва і правовстановлюючі документи на такі квартири були оформлені на вказане товариство, як першого власника квартир.

Особа-орендар при отриманні в оренду житла з викупом сплачує підприємству-орендодавцю у складі орендних платежів як безпосередньо вартість самого житла, так і вартість послуг з оренди такого житла (таке передбачено договором оренди житла з викупом).

Операція з реалізації забудовником майнових прав на нерухоме майно (квартири) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Операції з подальшого постачання такого житла є другим постачанням для цілей пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, які звільняються від оподаткування ПДВ.

Таким чином, враховуючи, що після закінчення договору оренди житла з викупом або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря, у розумінні пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ така операція є операцією з другого постачання житла і звільняється від оподаткування ПДВ, а тому при отриманні орендодавцем частини орендних платежів, що складаються з періодичних платежів на викуп житла, податкові зобов’язання з ПДВ у орендодавця не виникають.

Проте, орендні платежі, що складаються з винагороди (доходу) товариства, є оплатою вартості послуг із оренди житла, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %, а тому на дату події, що настає раніше (отримання орендодавцем коштів у рахунок оплати вартості послуг з оренди, або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг з оренди), орендодавець-платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості таких послуг.

Лист ДФС України від 17.01.2018 № 191/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Оренда рухомого та нерухомого майна у власника чи директора Як правильно оформити договір

Зобов’язання з ПДВ немає при безоплатному розповсюдженні рекламних товарів, проте за певних умов

Фіскали інформують: якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) безпосередньо заявником або через інших осіб, включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового/рекламного призначення відповідно до п. 185.1 ст. 185 та п. 198.5 ст.198 ПКУ не нараховуються.

Лист ДФС України від 01.02.2018 № 391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Блокування податкових накладних – новий проект, критерії та порядок

При списанні нестач слід не забути нарахувати ПДВ

Якщо підприємством здійснюється списання нестач, у зв’язку з чим така продукція не може бути реалізована покупцям та визнається такою, що не може бути використана в межах господарської діяльності платника ПДВ, то на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ.

На суму таких податкових зобов’язань платник повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), які визнані такими, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Лист ДФС України від 01.02.2018 № 418/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Митне оформлення товарів потребує наявності підтверджуючих документів на транспортування

Митну вартість товарів підтверджують також і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включено до вартості товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством з питань державної митної справи не встановлено. Проте документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, наведено у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну України від 24.05.2012 р. № 599. Зокрема, це:

• рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця  договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких установлюється належність послуг до товарів;
• банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг згідно з виставленим рахунком-фактурою;
• калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та митною територією України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 км маршруту.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 53 Митного кодексу декларант за власним бажанням може подати будь-які інші додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Підприємство, яке надало документи, що містять відомості про вартість перевезення, зокрема рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)), повинно однозначно ідентифікуватися з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Якщо перевезення здійснювало інше підприємство, ніж те, що надало довідку, потрібно надати документ, який підтверджує уповноваження такого підприємства на підтвердження ним витрат на транспортування з відповідними реквізитами.

Подані під час митного оформлення документи для підтвердження витрат на транспортування повинні підтверджуватися даними бухгалтерського обліку одержувача, перевізника, експедитора під час проведення документальних перевірок дотримань вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Лист ДФС України від 05.02.2018 р. № 464/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Нові правила ввезення товару в Україну з-за кордону

Торгівля алкоголем не зазначений у ліцензії спричиняє значні штрафи

Фіскали нагадують: при роздрібній торгівлі алкогольними напоями вся готівкова виручка має проходити через РРО, вказані в додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

У додатку до ліцензії вказується перелік РРО та інформація про них:

• модель,
• модифікація,
• заводський номер,
• виробник,
• дата виготовлення,
• реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відомості про такі РРО податкові органи переносять до ліцензійного додатка з відповідної заяви, що подається суб’єктом господарювання.

Відповідно до аб. 7 частини 2 ст. 17 Закону № 481 передбачено штраф за проданий алкоголь через РРО або КОРО, не зазначений у ліцензії, який становить 200% вартості продукції, реалізованої через такий РРО (КОРО), але не менше 10 тис грн.

За матеріалам ГУ ДФС у Житомирській області

Гарантійний ремонт побутової техніки без наявності фіскального чеку не проводиться

Фіскали пояснюють: відповідно до вимог п. 296.10 ПКУ та Закону про РРО,  передбачено обов’язковість застосування РРО суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Згідно з п. 11. ст. 8 Закону №1023-XII, вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом про РРО, та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек), що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

За матеріалам ГУ ДФС у Харківській області

Оподаткування доходу при здійсненні діяльності «управління майном»

Юридична особа — «єдиноподатник» має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ, або згідно з договором надання послуг з управління майном.

Вигоди від майна, переданого в управління, належать установникові управління, проте він може вказати в договорі управління майном особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача)

(ст. 1034 Цивільного кодексу).

Істотною умовою договору є перелік майна, що передається в управління, та розмір і форма плати за управління майном (ст. 1035 Кодексу).

Доходом платника єдиного податку — юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Враховуючи зазначене, вся вигода та — за наявності — плата за управління майном, отримана вигодонабувачем у результаті операцій з цим майном, підлягає оподаткуванню єдиним податком.

У разі ж укладання договору, відповідно до якого «управитель майна» надає послуги з управління майном та отримує за це винагороду, оподаткуванню єдиним податком підлягає дохід, отриманий як оплата за послуги з управління майном.

Лист ДФС України від 31.01.2018 № 374/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

«Єдиноподатникам» IV групи до 20 лютого слід подати декларацію на 2018 рік

Фіскали нагадують: відповідно до пп. 298.8.1 ПКУ с/г товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

• загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (с/г угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
• звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
• розрахунок частки с/г товаровиробництва;
• відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Розрахунок частки с/г товаровиробництва є невід’ємною частиною податкової декларації.

Відповідно до пп. 295.9.2 ПКУ такі «спрощенці» сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки у таких розмірах:

• у I кварталі – 10%;
• у II кварталі – 10%;
• у III кварталі – 50%;
• у IV кварталі – 30%.

Індекс споживчих цін, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки с/г угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком, застосовується із значенням 100 % не лише за 2015 рік, а і за 2017 рік.

Ставки податку у 2018 році не змінилися і, як і раніше, встановлюються у відсотках до нормативної грошової оцінки земельної ділянки:

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також с/г угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95%;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57%;
• для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57%;
• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19%;
• для земель водного фонду – 2,43%;
• для с/г угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33%

За матеріалами ДФС у Львівській області

Розмір плати за землю державної і комунальної власності у договорі оренди землі

Фіскали наголошують: незалежно від умов договору оренди не може бути меншим, ніж визначено пп. 288.5.1 ПКУ

Якщо орендар земельної ділянки комунальної власності на умовах укладеного з органом місцевого самоврядування договору сплачує орендну плату, що суперечить вимогам пп. 288.5.1 ПКУ (річна сума плати не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території), то є підстави у контролюючого органу для здійснення контролю за внесенням плати у розмірі, визначеному договором.

Фіскали зазначили, що доцільно в такому випадку під час визначення відсоткового розміру плати для обчислення податкових зобов’язань керуватися наявною судовою практикою (постанова ВСУ від 24.01.2018 №К/9901/5515/18 справа №817/206/15). Нею доведено, що з набранням чинності ПКУ відсотковий розмір плати, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 ПКУ (з урахуванням внесених до нього змін).

Таким чином, суд вважав, що до моменту внесення до договору відповідних змін, норми пп. 288.5.1 ПКУ є підставою для перегляду встановленого таким договором відсоткового розміру плати за землю.

Лист ДФС України від 05.02.2018 №483/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Індексація розміру аліментів та ПДФО

Фіскали роз’яснюють: якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону за рахунок коштів платника аліментів та здійснюється суб’єктами, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Такий розмір аліментів, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб при цьому разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів.

Згідно ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Підкатегорія «ЗІР» 103.02

«Святкові» премії. Особливості виплати

Умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання, яке розробляється самостійно, з дотриманням законодавства,  в якому визначаються коло працівників, на яких поширюється чинність преміальної системи, показники та умови преміювання щодо кожної категорії працівників, які передбачають не лише право на одержання премії, а й її розмір. Крім того, таким Положенням визначається:

• періодичність преміювання (місячна, квартальна або залежно від фінансових можливостей, виплата премій до державних і професійних свят та ювілейних дат) та строки виплати премії;
• порядок нарахування премії кожній категорії працюючих;
• порядок та підстави для збільшення (чи зменшення) розміру премії окремим працівникам або позбавлення її повністю.

Тому, навіть виплата премії до державного, професійного свята, ювілейної дати особі, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, законодавством не заборонена і вирішується самостійно за наявності коштів на таку виплату.

Лист Мінсоцполітики України від 29.12.2017 № 3018/0/101-17

День закінчення строкового договору – останній робочий день, незалежно від того чи це вихідний чи ні.

Фахівці Мінсоцполітики зауважують, що якщо останній день дії строкового договору припадає на вихідний день, то роботодавець  має виконати обов’язок, передбачений статтею 47 КЗпП, в останній робочий день. Тобто:

• видати наказ про звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП, вказавши дату звільнення, зазначену в строковому трудовому договорі, та ознайомити з ним працівника;
• видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним відповідні розрахунки.

При цьому днем звільнення відповідно до частини другої статті 241-1 КЗпП буде останній день, визначений строковим трудовим договором.

Лист Мінсоцполітики від 05.01.2018 №9/0/22-18/134

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,