Дайджест нoвин “Податки і облік” з 10.09.2018 пo 16.09.2018

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 10.09.2018 пo 16.09.2018

Індекс інфляції – 100 %

Згідно з повідомленням Держстату від 10.09.2018 індекс споживчих цін у серпні 2018 року становив 100%.

За інформацією Державної служби статистики України

Збільшення мінімальної зарплати очікується з наступного року

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відповідаючи на запитання журналістів повідомив: «На наступний рік мінімальна заробітна плата з 3 723 грн, як є сьогодні, зросте до 4 170 грн. Тобто з 1 січня буде підвищення».

За матеріалами «Урядовий портал»

Дивіться відео на тему:

ДФС запроваджено нові електронні формати для фізичних осіб

ДФС України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді допрацьовано електронні формати, які будуть запроваджені з 01.10.2018, зокрема,

• запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1401801);
• відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді) (F1401802).

Нова форма передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, яку отримуватимуть платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді.

Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових  розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

За матеріалами ДФС України

ДФС отримуватиме дані про банківські рахунки ФОП

На вимогу банкам надати інформацію cтосовно всіх фізосіб, які мають відкриті рахунки, ДФС України почала отримувати від банків інформацію про рахунки, відкриті особами, що мають статус ФОП.

Щодо попереднього аналізу отриманої та опрацьованої на сьогодні банківської інформації, то в. о. заступника Голови ДФС України повідомив, що лише третина з рахунків ФОП відкриті як рахунки для ведення підприємницької діяльності.

Отже, наявний факт, приховування своїх справжні прибутків ФОПами, використовуючи для своєї підприємницької діяльності (конкретно — для розрахунків за послуги та товари) рахунків, які відкриті на вимогу фізичних осіб, що в свою чергу свідчить про ухилення від оподаткування.

За матеріалами «Вісник. Офійціно про податки»

Дивіться відео на тему:

Виправлення помилки при отриманні повідомлення ДФС про перевірку

Фіскали повідомляють: згідно п. 50.2 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно з п. 77.4 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Враховуючи вищевикладене, платник податків може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана у копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про її проведення.

За матеріалами ДФС у Луганській області

Виправлення помилок у фінзвітності

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються (п. 6 ст. 14 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Аналогічне положення містить п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 547).

Абзацом 13 п. 2 Порядку встановлено, що платники ПНП у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники декларації з ПНП підприємств, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 ПКУ.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на ПНП подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками ПНП, є додатком до податкової декларації з ПНП та її невід’ємною частиною.

Отже, при виявленні у фінансовій звітності помилок платником подається до контролюючих органів уточнююча декларація разом із уточнюючою фінансовою звітністю за відповідний звітний період.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Виплата дивідендів нерезидентам – контрольована операція

Фіскали наголошують: виплачувані нерезидентам дивіденди мають супроводжуватися нарахуванням та сплатою авансового внеску з ПНП (п. 57.11 ст. 57 ПКУ). Сплачується податок за ставкою 15 % до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати (п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Водночас платникам потрібно враховувати норми пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ, яким визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 — 39.2.1.3 і 39.2.1.5 цієї статті, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (14.1.49 ст. 14 ПКУ).

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених пп. 57.11.3 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з аб.1 та 2 цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних контрольованими (ст. 39 ПКУ).

Таким чином, нарахування (виплата) дивідендів впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток, тому є операціями, які підпадають під визначення контрольованих.

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

Особливості звітування при переході зі спрощеної системи на загальну

Фіскали нагадали: платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують ПНП на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об’єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

Разом з такою Декларацією необхідно подати фінансову звітність, у тому числі, за період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, не перевищує 20 млн. грн., то об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за умови прийняття рішення про таке незастосування і зазначення інформації про таке рішення у Декларації (п. 137.5, п.п. 134.1.1 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Строки ввезення товару при імпорті за бартерним договором

Фіскали звертають увагу: товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а у разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг (п. 1 ст. 2 Закону України від 23.12.1998 №351-ХІV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»).

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а у разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг — дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

ПН на оплату за товар, що здійснено третьою особою

Фіскали роз’яснюють: на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником ПДВ особи та зареєструвати її в ЄРПН і згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ надати покупцю за його вимогою (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

У ПН зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — покупця (отримувача) товарів/послуг (пп. «д» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, ПН складається на покупця (отримувача) товарів/послуг.

Виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто (1 ст. 528 ЦКУ). У такому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Нарахування ПДВ при списанні пошкоджених ТМЦ

Фіскали нагадуюють: платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Податкові зобов’язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, визначаються на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

У разі списання ТМЦ у зв’язку з визнанням їх непридатними для використання, такі ТМЦ не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання ТМЦ, то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

При списанні ТМЦ, якщо під час їх придбання суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, необхідно визначити податкові зобов’язання з ПДВ. Податкові зобов’язання нараховуються виходячи з бази оподаткування:

• для придбаних запасів – це вартість придбання;
• для самостійно виготовлених – звичайна ціна (п. 189.1, п. 198.3 та п. 198.5 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

ПДВ при наданні послуг з суборенди у резидента стенду за межами території України

Фіскали роз’яснюють: у разі якщо постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, організації, облаштування та обслуговування експозиційних стендів, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів здійснюється за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

Нормами ПКУ передбачено, що місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Враховуючи, що послуга суборенди модульного стенда, що надається резидентом резиденту, не підпадає під послуги визначені у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, місцем постачання цієї послуги згідно з пунктом 186.4 статті 186 ПКУ є місце реєстрації її постачальника, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Лист ДФС України від 01.08.2018 № 3363/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Нарахування пені при поданні уточнюючої декларації з ПДВ

Фіскали наголошують: у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п. 129.9 ПКУ).

У випадку подання уточнюючого розрахунку на збільшення податкових зобов’язань до декларації з ПДВ за минулий період, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання по такій декларації, яке на дату подання уточнюючого розрахунку залишається не сплаченим, пеня нараховується на суму податкового боргу (не погашеного податкового зобов’язання по податковій декларації) та на суму занижених податкових зобов’язань, визначених в уточнюючому розрахунку.

Лист ДФС України від 31.08.2018 № 3810/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Терміни фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД

Фіскали нагадують: що контролюючий орган, крім випадків, зазначених у п.102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, встановлених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ). У разі якщо така податкова декларація була надана пізніше — за днем її фактичного подання . Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності, а саме — 1095 днів.

За матеріалами повідомлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Реєстрацію РРО для підприємців мають намір спростити

Мінфіном України оприлюднено проект змін до Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, КОРО та Порядку опломбування РРО.

Зокрема, проектом передбачається спрощення документообігу, організованого між суб’єктом господарювання, ЦСО та контролюючим органом, а саме:

• скорочення кількості документів та спрощення їхньої форми;
• запровадження електронної реєстрації та електронного обміну документами;
• використання контролюючими органами під час здійснення реєстраційної процедури даних реєстрів та баз даних, що супроводжуються ДФС.

За матеріалами Мінфіну України

Виправлення помилково проведеної операції через РРО

Фіскали наголошують: якщо операцію «службове внесення» помилково проведено через РРО, то з метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, необхідно за допомогою реєстрації від’ємної суми розрахунку або операції «службова видача».

Проте, законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня таку помилку, то за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки до такого суб’єкта застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Підкатегорія «ЗІР» 109.06

Відображення орендної плати в формі №1ДФ у випадку смерті орендодавця

Фіскали пояснюють: сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи відображається в ф. №1ДФ із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки Такий розрахунок подається за останній звітний період, на який припадає смерть фізичної особи.

Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у ф.№1ДФ, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

Фактично виплачена орендна плата спадкоємцям має бути відображена в ф. №1ДФ за квартал її виплати з відповідним її оподаткуванням.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку:

• під «106» ознакою доходу відображається орендна плата за договором оренди нерухомого майна;
• під «127» ознакою доходу відображається сума орендної плати за договором оренди рухомого майна.

Підкатегорія «ЗІР» 103.25

Відшкодування добових по-новому

Фіскали роз’яснюють: з 05.09.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 679 «Про внесення зміни до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» стосовно відшкодування добових.

Внесеними змінами передбачено, що супроводжуючому відряджену особу з інвалідністю І – ї групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату і зору відшкодують добові витрати.

Крім того, визначено, що таким особам за наявності підтвердних документів відшкодовуються також витрати на:

• проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);
• оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;
• побутові послуги, які включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше ніж 10 % сум добових витрат для держави, до якої відряджаються працівник, визначених для кожного держави окремо, за всі дні проживання;

• бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу;
• користування постільними речами в поїздах;
• оформлення закордонних паспортів;
• оформлення дозволів на в’їзд (віз);
• оплату вартості страхового поліса життя або здоров’я відрядженого або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджаються працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;
• обов’язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження;
• плату службових телефонних розмов;
• комісійні витрати в разі обміну валюти.

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Дивіться інфографіку на тему:

Податкова знижка за навчання

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначено ст. 166 ПКУ.

Платники податку мають право на отримання знижки за навчання, яке оплачено ними у 2017 рік, за результатами річної податкової декларації за звітний 2017 рік, поданої до 31.12.2018 (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

З 01.01.2017 набрав чинності Закон № 1797, яким внесено зміни та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Починаю чи з 01.01.2017 скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

Відповідно до Закону № 2346 платник — це особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем (ст. 5 Закону № 2346). Отже, якщо в документах на переказ коштів у даних платника зазначено дані дитини, то вона є ініціатором переказу коштів.

Таким чином, незалежно від того, працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають права на податкову знижку.

За матеріалами «Вісник. Офійціно про податки»

Податкова знижка для військовослужбовця

Фіскали роз’яснюють: порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання ПДФО грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою.

При цьому суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14. ПКУ). Заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.

Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області.

Наслідки при порушенні умови перебування на спрощеній системі оподаткування

Фіскали нагадують: «єдиноподатники» зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (ПНП) у таких випадках та в строки:

• у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи — з 1- го числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
• у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), — з 1- го числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
• у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з 1- го числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
• у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з 1- го числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
• у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Ставки єдиного податку для платників ІІІ-ї групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок: 6 % — для платників ПДВ; 10 % – для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку:

• до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн грн;
• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;
• до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Компенсація за створення робочих місць для працевлаштування безробітних не є доходом ФОПа

Фіскали наголошують: ФОП суму коштів, отриману від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у вигляді компенсації за створення робочих місць для працевлаштування безробітних, у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, не включає до складу доходу, однак відображає її у графі 7 Книги обліку доходів і витрат із від’ємним значенням. Сума компенсації вираховуються із витрат господарської діяльності.

Підкатегорія «ЗІР» 104.04

Збільшення ставок ЄСВ

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 8322.

Зокрема, пропонується внести зміни до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з метою збільшення максимальної величину бази нарахування ЄСВ з 15 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати, а також встановлення регресивної шкали ЄСВ у разі, якщо база нарахування ЄСВ перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, встановлену цим Законом.

За матеріалами Офіційний портал Верховної Ради України

Читайте статтю на тему:

Нарахування ЄСВ по договору ЦПХ строком понад 1 місяць

Фіскали пояснюють: базою нарахування ЄСВ для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування ЄСВ для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Якщо в акті щодо виконання робіт чи надання послуг вказано період, наприклад «з 20 серпня по 20 вересня», то сума винагороди підлягає пропорційному розподілу на два місяці.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Перелік необхідних документів для укладення договору на добровільну сплату ЄСВ

Фіскали нагадали: перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено пп.1 п. 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 р. № 449.

Такі платники подають до фіскальних органів за місцем проживання:

• заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції №449;
• копію трудової книжки (за наявності);
• виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
• копію документа, що посвідчує особу.

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області.

Розрахунок лікарняних та декретних

Фахівці Фонду соціального страхування роз’яснюють: сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (оплата за лікарняними) та допомоги по вагітності та пологах обчислюється виходячи із середньоденної заробітної плати застрахованої особи. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання матеріального забезпечення від Фонду соціального страхування України затверджено постановою Кабінету Міністрів від 26.09.2001 №1266.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. До поважних причин відносяться:

• тимчасова непрацездатність,
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,
• відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком,
• відпустка без збереження заробітної плати.

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Загальний приклад розрахунку середньоденної заробітної плати:

(Х1 +Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 + Х8 + Х9 + Х10 + Х11 + Х12) ꞉ 365*,

де Х1, Х2, … — заробітна плата застрахованої особи за кожен з 12 місяців розрахункового періоду, що передував місяцю, в якому настав страховий випадок.

*Календарні дні за 12 місяців розрахункового періоду (невідпрацьовані з поважних причин дні (за наявності), необхідно виключити із розрахунку). Також із розрахунку виключаються місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду.

Розрахунок середньоденної заробітної плати, якщо у розрахунковому періоді (12 календарних місяців) перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи:

Х ꞉ 30,44,

де Х — тарифна ставка (посадовий оклад) або її частина, встановлена на день настання страхового випадку.

Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, застрахованій особі нараховується допомога по вагітності та пологах, виходячи із встановленої мінімальної заробітної плати:

(Х ꞉ 30,44) × У,

де Х — мінімальна заробітна плата, встановлена на час настання страхового випадку, У — тривалість листка непрацездатності по вагітності та пологах у днях.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувались страхові внески до Фонду.

Якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, то:

• допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
• допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.

Допомога по вагітності та пологах складає 100 % середньоденної заробітної плати за весь період відпустки по вагітності та пологах і не залежить від страхового стажу.

Допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується Фондом починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності й до моменту одужання або встановлення МСЕК інвалідності. Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості страхового стажу та складає:

• % (якщо 50 % середньоденної заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3-х років);
• 60 % (при стажі від 3-х до 5-ти років);
• 70 % (від 5-ти до 8-ми років);
• 100 стаж — понад 8 років або за наявності пільг відповідно до законодавства).

За матеріалами Фонду соціального страхування України

Нарахування лікарняних ФОП (ФСС не є податковим агентом щодо ПДФО та ВЗ)

Фахівці Фонду соцтраху нагадали що з 01.01.2016 ФОП, в т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками ЄСВ на загальних підставах в порядку, визначеному Законом №2464.

Страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах (ст. 18 Закону №1105).

На матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи (част.1 ст. 19 Закону №1105).

Фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Заява-розрахунок повинна містити підпис керівника та головного бухгалтера, засвідчені печаткою підприємства (ПДФО та військовий збір входить у нараховану суму матеріального забезпечення).

Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому НБУ.

Так, як ФОП є для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, то фінансування матеріального забезпечення робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється ФОП, як страхувальнику. Виплата такого матеріального забезпечення здійснюється страхувальником (ФОП) зі свого окремого поточного рахунку, застрахованій особі (фізичній особі), яка є цією ФОП.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду при здійсненні фінансування страхувальника ФОП, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, в розумінні ПКУ не виступають податковим агентом, оскільки не здійснюють нарахування та виплату застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності повністю або частково компенсує втрату доходу. Сума отриманої допомоги не є виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг) ФОП та, відповідно, не є об’єктом оподаткування єдиним податком та не включається до доходу ФОП. А, отже, оподатковується ПДФО на загальних підставах, тобто за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ.

Відповідно до пп. 168.1.3 ПКУ, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та до 01 травня року, що настає за звітним, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

За матеріалами Фонду соціального страхування України

Що «муніципальна няня» запровадить для платників податків

Мінсоцполітики оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки відповідального батьківства)».

Проектом акта пропонується внести зміни до статей 14, 166, 295 — 296 ПКУ, зокрема:

• доповнити визначенням послуги «муніципальна няня», вказавши, що це — «адміністративна послуга щодо підтримки батьків/опікунів для забезпечення догляду за їхньою дитиною до трьох років»;
• запровадити податкову знижку одному з батьків дитини платнику податку за послугу «муніципальна няня»;
• визначити максимальну суму компенсації (повернення) коштів платнику податку не більшу за розмір прожиткового мінімуму на дітей віком до 6-ти років, встановленого законом;
• запровадити податкову знижку єдиного податку платникам такого податку, які користуються послугами «муніципальної няні».

Щодо податкової знижки єдиного податку, то до ПКУ пропонується внести такі зміни:

• платники єдиного податку І-ї та ІІ-їгруп, які користуються послугами «муніципальної няні» та мають право на відшкодування вартості цих послуг, як зазначено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати єдиного податку за кожен місяць, в якому вони оплачують послуги «муніципальної няні», якщо вартість цих послуг перевищує суму єдиного податку, нарахованого за вимогами цього ПКУ. При цьому період звільнення від сплати єдиного податку визначається на основі даних, наведених у податковій декларації, як передбачено вимогами цього ПКУ.
• платники єдиного податку ІІІ-ї та IV-ї груп (ФОП), які користуються послугами «муніципальної няні» та мають право на відшкодування вартості цих послуг при визначенні суми єдиного податку, яка підлягає сплаті, нараховують податкову знижку.

До податкової знижки шляхом зменшення оподатковуваного доходу, визначеного з урахуванням положень цього ПКУ, включаються фактично проведені протягом звітного податкового періоду витрати на оплату послуг «муніципальної няні», які підтверджено відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця послуг і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково зазначається вартість таких послуг і строк їх продажу (виконання, надання).

За матеріалами Мінсоцполітики України

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг