Дайджест нoвин “Податки і облік” з 10.04.2018 пo 15.04.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Apr 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 10.04.2018 пo 15.04.2018

 

 

Індекс інфляції – 101,1%

 

За даними Держстату від 10.04.2018, інфляція на споживчому ринку в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 1,1%, з початку року – 3,5%.

 

Таким чином, індекс споживчих цін у березні 2018 року становив 101,1%.

 

 

 

 

 

За інформацією Державної служби статистики України

 

 

 


Типові порушення під час проведення перевірок

 

Фіскали повідомляють, що типовими порушеннями, виявленими за результатами позапланових перевірок є:

 

  • нереальні операції з придбання товарів/послуг, які не вироблялись/надавались в обсязі, зазначеному в первинних документах, та/або неможливість їх реального постачання у зв’язку з відсутністю у постачальника ресурсів, необхідних для виробництва, зберігання та транспортування товарів;
  • відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

 

 

За інформацією ГУ ДФС України

 

Дивіться інфографіку на тему:

Порядок вручення податкового повідомлення рішення – інфографіка


Декларація з податку на прибуток зазнає змін

На офіційному сайті ГУ ДФС України розміщено проект наказу Мінфіну України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з ПНП підприємств».

Проект наказу підготовлено у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким запроваджено встановлення єдиного строку подання річної податкової декларації з ПНП підприємств, оновлення різниць, передбачених для коригування фінансового результату до оподаткування, зменшення ПНП на суму сплаченого акцизного податку, розширення кола платників, звільнених від оподаткування прибутку підприємств.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу від фізичних та юридичних осіб, їхніх об’єднань приймаються протягом одного місяця на адреси розробника:

поштову — 04655, МПС, Київ-53, Львівська площа, буд. 8, Департамент методологічної та нормотворчої роботи;

електронну — tatiana.chernysh@sfs.gov.ua;

на поштову адресу Державної регуляторної служби України — 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС України

 

 


Повернення переплати з ПДВ, що виникла при сплаті ПДВ під час ввезення товарів на митну територію України

Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст.43 ПКУ та ст.301 Митного кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).

Враховуючи те, що при ввезенні товарів на митну територію України сума ПДВ сплачується не з електронного рахунку, а безпосередньо з розрахункового рахунку платника податку, то повернення коштів, надміру сплачених під час ввезення товарів на митну територію України, здійснюється на поточний рахунок платника податків в установі банку.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

 

 


Особливості оподаткування міжнародних перевезень ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (пп.«б» п.185.1 ст.185 ПКУ).

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п.186.4 ст.186 ПКУ).

Отже, місцем постачання послуг з перевезення вантажів є місце реєстрації постачальника.

Якщо послуги з перевезення надаються перевізником – резидентом, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги з перевезення надаються перевізником – нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою (пп. «а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ).

Нульова ставка ПДВ, визначена пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Кодексу, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів у цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Під єдиним міжнародним перевізним документом розуміють документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

 

 


Зареєстровано законопроект, що звільнятиме від оподаткування ПДВ операції з експорту олійних культур

Верховною Радою України зареєстровано законопроект від 04.04.2018 №7403-д, яким вносяться зміни до ПКУ щодо деяких питань оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур.

 

Зокрема, пропонується доповнити п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ новим абзацом, згідно з яким звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту з 01.09.2018 до 31.12.2021 соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та з 01.01.2020 до 31.12.2021 — насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) не застосовуватиметься для сільськогосподарських підприємств — виробників зазначених олійних культур.

 

 


При наданні послуг через інтернет нерезиденту обов’язку  укладати зовнішньоекономічний договір немає

При експорті послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України (частина 3 ст. 31 Закону України від 23.06.2005 № 2709-IV «Про міжнародне приватне право»).

Отже, законодавством України не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні суб’єктом господарювання — резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет.

При цьому передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або у разі експорту послуг (крім транспортних) (в тому числі через мережу Інтернет) — шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Визначення звичайної ціни при продажі самостійно виготовлених товарів нижче їхньої собівартості

Фіскали нагадують: база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їхньої договірної вартості. При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайні ціни (собівартість такої продукції не враховується) – п. 188.1 ст.188 ПКУ.

Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, своєю чергою, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

При цьому фіскали передбачають можливість доведення ними невідповідності договірної ціни рівню ринкових цін.

 

Лист ГУ ДФС України від 05.04.2018 №1443/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Здача підприємством металобрухту не зобов’язує нараховувати ПДВ

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п. 23 підрозд. 2 розділу XX ПКУ тимчасово до 1 січня 2019 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Водночас абз. 2 п. 199.6 ПКУ визначено, що правила, встановлені статтею 199 ПКУ (щодо пропорційного віднесення до ПК суми ПДВ при одночасному здійсненні оподатковуваних і неоподатковуваних операцій), не застосовуються до операцій з постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Отже, якщо здійснюється операція з постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів, які утворилися у такого платника податку внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо), то обов’язок нарахування ПЗ з ПДВ за ст. 199 ПКУ не виникає

 

Лист ГУ ДФС України від 05.04.2018 №1387/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Електронна митна декларація є підставою для податкового кредиту з ПДВ

Фіскали нагадують: до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (п. 198.1 ст.198 ПКУ).

Згідно з п. 201.12 ст.201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Митна декларація та інші документи, подання яких контролюючим органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Отже, якщо митне оформлення завершено, електронна митна декларація, оформлена за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, що підтверджує сплату ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту.

 

Лист ДФС України від 05.04.2018 №1392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Нові правила ввезення товарів в Україну


Особливості нарахування ПДВ при списанні товарів

Згідно з п.198.5 ст.185 ПКУ обов’язок щодо нарахування ПДВ не виникає у платника податку, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання, такі товари можуть бути використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, тому треба визнати ПЗ з ПДВ на рівні не нижчому ціни придбання списаних товарів.

При списанні в межах норм природного убутку вартість списаного товару включається у вартість іншої продукції, яка реалізується, ПЗ з ПДВ можна за фактом цього списання не визнавати.

Пунктом 5.7 Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку запасів № 2 встановлено правила списання товарів. Зокрема:

  • нестачі та втрати запасів, в межах встановлених норм природного убутку під час транспортування, відносяться на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів;
  • нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їхньої фактичної собівартості (з урахуванням ТЗР) за дебетом субрахунку 947;
  • якщо на підприємстві облік запасів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості запасів, що виявилися у нестачі або зіпсовані;
  • одночасно суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072.

Отже, з метою визначення податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 Кодексу при списанні втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні продукції, платники податку повинні керуватися чинним законодавством України. При цьому можливості самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природного убутку продукції при розрахунку сум ПДВ Кодексу не передбачено.

 

 

Лист ГУ ДФС України від 29.03.2018 №1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


 

 

При користуванні віп-залом у відрядженні не потрібно оподатковувати відшкодовані витрати за умови наявності підтверджуючих документів

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — фізичної особи не включається сума відшкодованих йому роботодавцем витрат, понесених таким платником під час відрядження за кордон або у межах України (користування послугами таксі, віп-залом), у тому числі у разі затримки з місця відрядження, за умови наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, безпосередньо понесених відрядженою особою.

Водночас до оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

 

Лист ГУ ДФС України від 02.04.2018 № 1331/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

Відшкодування витрат на відрядження закордон

 


Орендар стаціонарних джерел забруднення є платником екоподатоку

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (пп. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Кодексу об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Враховуючи вищевикладене, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


За незберігання «первинки» «єдиноподатнику» загрожує штраф

Фіскали нагадують: ФОП – «єдиноподатники» зобов’язані зберігати первинні документи, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання декларації, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності за іншими податками і зборами (у разі їх сплати).

Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання декларації «єдиноподатника» або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

За незберігання первинних документів до «єдиноподатника» можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ. Зокрема, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, передбачено штраф у розмірі  510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

 

Лист ГУ ДФС в Одеській області від 04.04.2018 № 1362/ІПК/15-32-13-01-09

 

Дивіться відео на тему:

Первинні документи – нові вимоги


Коли ФОП — пенсіонер не звільняється від сплати ЄСВ

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ є ФОП, у тому числі ФОП — «єдиноподатники».

Частиною четвертою ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що ФОП, у тому числі ФОП — «єдиноподатники», звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують згідно з законом пенсію або соціальну допомогу.

Водночас не звільняється від сплати ЄСВ ФОП, яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно з законодавством іншої країни, тому нараховує і сплачує ЄСВ на загальних підставах.

 

Підкатегорія «ЗІР» 301.04.02

 


Право на соціальну відпустку – безтермінове

Фахівці Держпраці нагадують: чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник утрачає право на додаткову соціальну відпустку.

Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на неї за попередній рік чи за кілька років, то має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

 

 

Виплату грошової компенсації за таку відпустку передбачено виключно під час звільнення працівника.

 

Управління Держпраці у Полтавській області

 


Трудові права учасника АТО

Трудові права учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, ст.12 передбачено використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 календарних днів на рік, а також переважне право на залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Також відповідно до част.3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Для підтвердження права на відповідні пільги доцільно пред’явити посвідчення учасника бойових дій.

 

Управління Держпраці у Полтавській області

 


Якщо листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами продовжено

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Така допомога виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до першої — третьої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів (листків непрацездатності), що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, визначений Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Мінохорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455.

У разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді на підставі запису в історії пологів та обмінній карті вагітної, засвідченого підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу, де відбувались пологи, за місцем спостереження за вагітною додатково видається листок непрацездатності на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до першої — четвертої категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС (п. 6.2 Інструкції № 455). Тобто такий листок непрацездатності є продовженням попереднього листка непрацездатності (виданого на 126 календарних днів) і допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу працівниці і повністю виплачується за рахунок коштів ФСС України (ст. 26 Закону № 1105).

Отже, розраховувати нову середньоденну зарплату за один календарний день не потрібно. До уваги береться середньоденна зарплата що використовувалась при оплаті першого лікарняного по вагітності та пологах.

 

Управління Держпраці у Полтавській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X