Дайджест нoвин “Податки і облік” з 03.12.2018 пo 09.12.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 10 Dec 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 03.12.2018 пo 09.12.2018

 

Оновлена декларація з ПНП

З дня офіційного опублікування наберуть чинності зміни до форми декларації з ПНП, затверджені наказом Мінфіну від 19.10.2018 № 842.

Зокрема:

  • Відбудеться перейменування рядка «Код за ЄДРПОУ», у декларації та в додатках на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта».
  • проставляння у рядку 9 декларації відмітки платниками єдиного податку;
  • доповнення додатка ЗП до декларації новим рядком 16.5 «Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)”;
  • нова редакція додатка РІ до рядка 03 РІ декларації.

 


Особливості оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів

Фіскали роз’яснюють: згідно з п.п. 197.1.8 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Усі інші операції з надання послуг з перевезення пасажирів на митній території України, крім перелічених звільнених від оподаткування операцій, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

 

Лист ДФС України від 26.11.2018 № 4963/6/99/99-15-03-02-15/ІПК

 


РК при поверненні авансу неплатнику ПДВ

Фіскали зазначають: якщо продавцем — платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, а аванс повернуто, то продавець — платник ПДВ має право скласти РК та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

У верхній лівій частині розрахунку коригування, який складеться продавцем при поверненні авансу покупцю неплатнику, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини проставляється позначка «X» та зазначається тип причини 02 — Складена на постачання неплатнику податку.

У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

При поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «–» окремо в кожній графі.

У графі 2.1 зазначається код причини коригування «103».

У РК складених після 01.04.2016 до ПН, складених до 01.04.2016, мають зазначатись умовні індивідуальні податкові номери покупця, які вказані у ПН, до яких вони складені.

 

Підкатегорія «ЗІР»101.15

 


Списання безнадійної кредиторки за авансами

Фіскали роз’яснюють: при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отриманими авансами продавець може зменшити податкові зобов’язання з ПДВ виключно на підставі «зменшуючого» РК, зареєстрованого покупцем. При цьому РК до ПН старше 1095 днів не можна зареєструвати в ЄРПН, оскільки вже сплив строк позовної давності

Проте покупець не завжди зареєструвати такий РК в ЄРПН, оскільки граничний строк реєстрації ПН/РК в ЄРПН дорівнює 1095 календарним дням (затверджено ДФС та Мінфіну) Однак, в ПКУ та в Порядку ведення ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 № 1246 не встановлюють граничних строків для реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Обмеження в 1095 днів прописане тільки для РК до ПН, які були складені до 01.02.2015 і на той момент не підлягали реєстрації в ЄРПН (п. 6 Порядку № 1246).

Створений та зареєстрований РК в ЄРПН, відкоригує ліміт, проте якщо ПН «стара», то податкові зобо’язання постачальник може зменшити:

  • на підставі бух довідки;
  • списавши суму ПДВ, нараховану при отриманні передоплати, на витрати: Дт 949 — Кт 643.

 

Лист ДФС України від 25.10.2018 № 4552/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Скорочення та округлення вартісних і кількісних показників у ПН/РК

Фіскали наголошують: відповідно до п. 4 Порядку заповнення ПН № 1307, усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307. Зокрема, пп. 5 п. 16 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 розділу Б ПН повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 ПН може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ. Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б РК) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I — IX розділу А ПН.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 ПН отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 

Дивіться відео на тему:

 

ПН при отриманні в один день кілька авансових платежів по одному договору

Фіскали зазначають: періодичність складання ПН протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента – покупця, у тому числі і зведених ПН за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна ПН на загальну суму таких авансових платежів.

 

Лист ДФС України від 27.11.2018 № 4978/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПН при здійсненні операцій, що мають безперервний або ритмічний характер

Фіскали пояснюють: у разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена ПН:

  • покупцям – платникам податку – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така ПН, протягом такого місяця;
  • покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така ПН, протягом такого місяця.

У разі якщо операції, визначені п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

  • покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені ПН на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;
  • покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену ПН з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

У разі складання зведеної ПН в графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки 4.

У разі складання зведених ПН покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» такої податкової накладної робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 02. При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У графі 2 зведеної ПН зазначається весь опис (номенклатура) поставлених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (крім визначених п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної ПН.

Зведені ПН (крім зведених ПН, складених у разі здійснення операцій, визначених п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених ПН сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається ПН у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 


Зведена ПН у разі здійснення операцій з безперервного постачання одному покупцеві в межах двох різних угод протягом місяця

Фіскали зазначають: при постачанні товарів два чи більше разів на місяць одному контрагенту може бути складена зведена ПН.

При цьому визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

У разі здійснення операцій з безперервного постачання товарів/послуг одному покупцеві в межах двох різних угод протягом місяця може бути складена зведена ПН, заповнення якої здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення ПН, яким, зокрема передбачено, що у разі складання зведеної ПН в графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки «4».

У графі 2 зведеної ПН зазначається весь опис(номенклатура) поставлених протягом місяця товарів/послуг.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 


Розподіл за умови реєстрації ПН в періоді здійснення звільнених операцій

Фіскали пояснюють: якщо підприємством було придбано товари та використано їх у періоді, коли здійснювалися тільки оподатковувані ПДВ операції, проте сума ПДВ за ПН, складеною на придбання цих товарів, була включена підприємством до податкового кредиту лише після її реєстрації постачальником в ЄРПН в межах терміну, визначеного п. 198.6 ПКУ — протягом 1095 календарних днів з дати складання ПН за цією операцією (в періоді, коли підприємство вже здійснювало звільнені від оподаткування ПДВ операції), то податкові зобов’язання за п. 199.1 ПКУ щодо таких товарів не нараховуються.

Проте, платник податку зобов’язаний застосовувати норми ст. 199 ПКУ у разі, якщо придбані товари використовуються частково в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях такого платника податку.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Річний перерахунок правильності нарахування ПДФО

Фіскали нагадують: порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ПКУ.

Відповідно до п.п. 169.4.1 ПКУ якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування

Згідно з п.п. 169.4.2 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

  • за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
  • під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
  • під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Відповідно до п.п. 169.4.3 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП.

Згідно з п.п. 169.4.4 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент відображає в податковому розрахунку за формою № 1ДФ, в тому кварталі, в якому проведено такий перерахунок.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 


Штраф за відмову від заокруглення готівкових сум

Фіскали роз’яснюють: на даний час не визначено штрафів за невиконання або несвоєчасне виконання положень постанови НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 № 25 стосовно закруглення сум в чеках.

Проте, слід пам’ятати, що для запобігання порушенню суб’єктами господарювання норм чинного законодавства суб’єктам господарювання необхідно здійснювати заокруглення сум з дотриманням вимог ПКУ, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в частині застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби) та інших законодавчих і нормативних актів.

 

Лист ДФС від 29.11.2018 № 5012/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Витрати на відрядження

Фіскали нагадують: метою оподаткування ПДФО, не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, сума відшкодованих йому у встановленому порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат.

Зокрема:

  • на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті),
  • оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень,
  • оплату телефонних розмов,
  • оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз),
  • обов’язкове страхування,
  • інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

Такими документами є:

  • транспортні квитки або транспортні рахунки (багажні квитанції), у тому числі електронні квитки за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункові документи про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів,
  • рахунки, отримані із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання,
  • страхові поліси тощо.

Крім того, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно):

  • запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає;
  • укладеного договору чи контракту;
  • інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;
  • документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того. до оподатковуваного доходу не включаються, і як наслідок, не оподатковуються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням.

Розмір добових у межах України визначається у сумі не більш як 0,1 розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен день.

Аванс на закордонне відрядження має видаватися у національній валюті тієї держави, до якої відряджають працівника, або у вільно конвертованій валюті.

Якщо роботодавець приймає рішення про виплату добових у більшій сумі, то в такому разі сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5% (п.п. 170.9.1 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Наслідки при недотриманні правил перебування на спрощеній системі оподаткування

Фіскали нагадують: «єдиноподатники» зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (ПНП) у таких випадках та в строки:

  • у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку ІІІ групи — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
  • у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
  • у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
  • у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
  • у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Ставки єдиного податку для юридичних осіб — платників ІІІ – ї групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, а саме: 6 % — для платників ПДВ; 10 % — для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку:

  • до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн грн;
  • до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий ;
  • до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


20-ОПП слід подавати ФОПом, якщо місце проживання є місцем здійснення підприємницької діяльності

Фіскали наголошують: у разі, якщо місце проживання ФОП є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП слід подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до п. 63.3 ПКУ платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п.22.1 ПКУ).

Пунктом 8.1. розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням контролюючий орган за основним місцем обліку.

Внесення змін до облікових даних ФОП (у т.ч. про зміну його місцезнаходження (місця проживання)) здійснюється контролюючим органом на підставі інформації з ЄДР.

 

Підкатегорія «ЗІР» 119.11

 


РРО при перевищенні «єдинником» 1 млн за умови припинення підприємницько діяльності

Фіскали повідомляють: при здійсненні розрахунків за товари (послуги) ФОП – «єдиноподатники» ІІ-ї групи, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО.

При цьому якщо зазначені особи, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків та зборів) перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

 

Лист ГУ ДФС в Одеській області від 20.11.2018 № 4889/ІПК/15-32-14-06-07

 


Умови для ФОП щоб стати «єдиноподатником» IV – ї групи

Фіскали нагадують: з 15 серпня ФОП надано право перебувати на спрощеній системі оподаткування як платникам єдиного податку IV групи

Щоб скористатись цим правом ФОП повинні провадити діяльність виключно в межах фермерського господарства.

Крім того, це можливо за умови виконання сукупності таких вимог:

  • здійснення виключно вирощування, відгодовування с/г продукції, збирання, вилову, переробки такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
  • провадження господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;
  • невикористання праці найманих осіб;
  • членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 СКУ;
  • площа с/г угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить від 2 до 20 га.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

 


Розрахунок частки с/г доходу«єдиноподатником» IV – ї групи

Фіскали звертають увагу: що дохід с/г товаровиробника – платника єдиного податку IV-ї групи, отриманий від реалізації с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки визначено пп. 298.8.3 ПКУ.

Він включає доходи, отримані від:

  • реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать с/г товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
  • реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
  • реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
  • реалізації с/г продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі, коли с/г підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

  • послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
  • послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
  • послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
  • послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

У разі, коли у податковому (звітному) році частка с/г товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75% у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника єдиного податку IV-ї групи у наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин (пп. 298.8.4 ПКУ).

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 


Припинення підприємницької діяльності  ФОП – «єдиноподатником»

Фіскали наголошують: якщо ФОП прийнятто рішення про припинення підприємницької діяльності, то ФОП – «єдиноподатник» не подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

При цьому ФОП – «єдиноподатник» не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а саме:

  • І та ІІ групи — з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення;
  • ІІІ група — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


Підтверджуючі витрати нотаріуса

Фіскали звертають увагу: документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують акт оплати товарів, робіт, послуг.

Первинним документом є документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію.

Тобто нотаріус — як податковий агент — при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди тощо) у готівковій формі іншій фізичній особі — продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати:

  • договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг), складеними на його ім’я та фізичної особи — продавця (виконавця робіт, послуг);
  • платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (ВЗ) та перерахування його до бюджету;
  • відомостями з податкового розрахунку.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

 


Оплата лікарняних у випадку коли лікарняний відкритий після відпрацьованого робочого дня

Фахівці ФСС роз’яснюють: якщо застрахована особа не виявила бажання отримати листок непрацездатності з наступного робочого дня (листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого дня), тимчасова непрацездатність у застрахованої особи розпочинається із дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності співпадає з відпрацьованим робітником днем.

У такому разі допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі надається з другого дня тимчасової непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний робочий день згідно з графіком його роботи, за який йому повинна бути нарахована заробітна плата. Водночас відлік календарних днів тимчасової непрацездатності (перших 5 календарних днів за рахунок коштів роботодавця) починається з дати видачі листка непрацездатності.

Окрім того листки непрацездатності, які видані та оформлені з порушенням вимог відповідних нормативно-правових актів, мають бути повернуті до закладів охорони здоров’я, якими вони були видані, для внесення необхідних виправлень. Лише після цього комісія із соціального страхування може прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

 

Лист ФСС України від 10.09.2018 № 6-14/Н-1231з-1589

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X