Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 29.10.2018 пo 04.11.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 05 Nov 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 29.10.2018 пo 04.11.2018

 

Персональна відповідальність правоохоронців за незаконний тиск на бізнес

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з представниками українського та іноземного бізнесу підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», який вступить в силу з дня, наступного за днем ​​його опублікування.

Закон є логічним продовженням Закону № 2213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», вдосконалює ряд питань, зокрема він покликаний усунути практику порушення кримінальної провадження непрямими методами.

Документом внесено зміни до статті 220, 284, 303, 309 КПК в частині надання іншій особі, права або законні інтереси якого обмежуються в ході досудового розслідування, або його представнику права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у КПК, а в разі відмови в задоволенні клопотання звернутися зі скаргою до слідчого судді. При цьому передбачено, що визначення слідчого судді про відмову в задоволенні відповідної скарги може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Внесено зміни до статті 307 КПК, якими передбачено, що визначення слідчого судді, яким задоволено скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування, направляється керівникові органу, службовим, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування і вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

Законом також внесено зміни до статті 130 КПК, статті 1191 ЦК України, статті 2, 4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якими передбачена можливість держави, в разі відшкодування шкоди, завданої слідчим, прокурором, за рахунок держбюджету, застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб у разі встановлення в їх діях складу не тільки кримінального правопорушення, але і при наявності ознак дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного на підставі рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування.

У Законі прописаний наступний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:

  • скарга на дії/ бездіяльність слідчого або прокурора;
  • рішення суду про задоволення скарги (в ньому вказується обов’язковість службового розслідування);
  • службове розслідування;
  • матеріальне або дисциплінарне стягнення.

Підставою для залучення правоохоронця до кримінальної відповідальності має бути рішення суду.

 

Проект Закону України від 18.09.2018 року № 8490 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»

 


Кабмін продовжує впроваджувати ризик-орієнтований підхід до перевірок бізнесу

Уряд затвердив нові критерії визначення ступеня ризику для освітньої діяльності, електронних довірчих послуг, криптографічного захисту та технічного запису інформації, ядерної та радіаційної небезпеки, містобудівної діяльності, будівництва об’єктів середнього і високого класу наслідків, промислового вилову водних біоресурсів, оцінка відповідності вимогам технічних регламентів, використання об’єктів інтелектуальної власності, вивчення і використання надр.

Відповідні постанови ухвалені на засіданні Уряду 31 жовтня.

Зокрема, розширено переліки критеріїв ризику для ліцензованої освітньої діяльності, містобудівної діяльності і в сфері вивчення і використання надр. У той же час знижується вага окремих критеріїв для промислового вилову водних біоресурсів, будівництва об’єктів середнього і високого класу наслідків та інших сфер бізнесу.

Для підприємств з низьким ступенем ризику перевірки будуть проводитися раз на п’ять років, а з високим – не частіше одного разу на два роки. Ступінь ризику буде визначатися за сумою балів, нарахованих за всіма критеріями.

Очікуваним результатом впровадження таких змін стане перерозподіл зусиль контролюючих органів та більш ефективне використання ними своїх ресурсів, зниження тиску на бізнес, а також зменшення ризиків для населення і споживачів товарів і послуг.

 

За інформацією Кабінету Міністрів України

 


Мінекономрозвитку ініціює легалізацію криптовалют в Україні

Мінекономрозвитку ініціює прийняття Концепції державної політики у сфері віртуальних активів. Відповідний проект міністерство винесло на громадське обговорення.

Метою Концепції є створення зрозумілих умов для ведення діяльності в сфері віртуальних активів і віртуальних валют (криптовалюта).

В Україні сьогодні існує правова невизначеність щодо діяльності, пов’язаної з віртуальними валютами (криптовалюта), в тому числі щодо їх правового статусу, оподаткування операцій з ними, можливості укладення смарт-контрактів (контракт, який укладається з допомогою спеціального комп’ютерного алгоритму і виконання якого здійснюється в автоматичному режимі).

Як наслідок, ринок віртуальних валют в значній мірі розвивається в тіні, що призводить до негативних наслідків для всіх зацікавлених сторін: відсутність належного захисту прав та інтересів споживачів криптовалют, складності учасників ринку віртуальних валют в питаннях юридичної класифікації своєї діяльності, користування банківськими послугами, залучення іноземних інвестицій, проведення ICO/ITO (форма залучення капіталу у вигляді емісії токенів, які в свою чергу передбачають зобов’язання організатора ICO/ITO направити отриманий капітал на реалізацію заявлених цілей на визначених ним умовах) як українських компаній.

Концепція пропонує на законодавчому рівні визначити основні терміни, що стосуються віртуальних активів, таких як «віртуальна валюта» («криптовалюта»), «віртуальні активи», «ICO/ITO», «Майнінг», «смарт-контракт», «токен».

Реалізація Концепції передбачена на період до 2021 року в два етапи.

На першому етапі в 2018 – 2019 роках передбачено визначення правового статусу криптовалюти; визнання суб’єктів господарювання, що надають послуги з обміну криптовалюти на традиційні валюти і навпаки; моніторинг і аналіз проблем і тенденцій розвитку ринку віртуальних активів і віртуальних валют з метою вироблення пропозицій щодо вдосконалення регуляторної політики.

На другому етапі в 2020 – 2021 роках передбачено визнання провайдерів гаманців – зберігачів віртуальних валют (особи, що надають послуги для захисту приватних криптографічних ключів від імені своїх клієнтів, для зберігання і передачі віртуальних валют) суб’єктами первинного фінансового моніторингу; розробка спеціальних законодавчих актів щодо врегулювання використання віртуальних активів, смарт-контрактів і токенов (цифрова одиниця обліку в рамках розподіленого реєстру записів у формі даних, що має криптографічний захист, яка може використовуватися для засвідчення наявності прав на об’єкти цивільного права і зобов’язальні відносини), проведення ICO/ITO.

Реалізація Концепції також дозволить гармонізувати законодавство України в сфері віртуальних валют до законодавства ЄС.

 

Проект Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції державної політики у сфері віртуальних активів»

 


Щоб до вас не завітали псевдо інспектори

Органи ДФС та Держпраці в регіонах попереджають про те, що останнім часом зафіксовано випадки відвідування підприємств (підприємців) шахраями під виглядом державних інспекторів, які нібито мають перевірити питання укладання трудових договорів та оплати праці найманих працівників. Погрожуючи великими штрафами, псевдоінспектори вимагають у підприємців гроші.

Зверніть увагу, що під час інспекційних відвідувань роботодавець має право вимагати у осіб, які прийшли для здійснення перевірки, пред’явити службові посвідчення і направлення на проведення перевірки конкретного роботодавця та переписати дані службових посвідчень. Якщо вказані особи відмовляються надати документи, необхідно викликати поліцію для з’ясування їх повноважень.

Інформацію про службові посвідчення інспекторів праці Держпраці можна отримати за посиланням.

Співробітники контролюючих органів, у яких немає службових посвідчень та направлення на проведення перевірки, не мають права здійснювати перевірки. Суб’єкт господарювання має право не допускати осіб, що прибули з метою перевірки, якщо вони не пред’явили вказаних документів.

У разі виникнення підозри слід звертатися до підрозділів Національної поліції, або органів Держпраці (телефон для консультації – (044)288-10-00), або до Антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс» за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 4).

 

За інформацією Управління Держпраці у Тернопільській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Підстави для проведення позапланових перевірок

Згідно з ст. 6 Закону України №877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є:

  • подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
  • перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
  • звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

 

За інформацією Управління Держпраці у Тернопільській України

 

Дивіться відео на тему:

 

Щодо строків виплати заробітної плати

Роз’яснення надає головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Яна Ягодовська.

Згідно зі статтею 24 Закону України “Про оплату праці” (далі – Закон) терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або нормативному акті роботодавця з дотриманням норм законодавства. При цьому заробітна плата має виплачуватися не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше від семи днів після закінчення періоду, за який проводиться виплата. Тобто зазначеними нормами встановлено, що заробітна плата виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а отже, підприємство може виплачувати заробітну плату і три рази на місяць.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з першого до 15 числа, а другою половиною – з 16-го до 30 (31) числа. Тобто заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватися в період не пізніше як з 16-го до 22 числа, а за другу половину – з першого до сьомого числа.

Частиною другою ст.24 Закону встановлено якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. При цьому наступна виплата заробітної плати буде проводиться у дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом підприємства.

Заробітна плата виплачується за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітній місяць (з першого до 15-го та з 16-го до 31 числа).

За порушення строків виплати заробітної плати відповідно до ст. 36 Закону за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

 

За інформацією Управління Держпраці у Полтавській України

 

Читайте статтю на тему:

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X