Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 27.08.2018 пo 02.09.2018
Змінено процедуру відчуження нерухомості
Мін’юст наказом від 27 серпня 2018 року № 2785/5, який набрав чинності 28 серпня, змінив Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Серед важливих змін слід виокремити порядок ідентифікації особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а саме при вчиненні нотаріальної дії нотаріус встановлює особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. Особа у віці до 14 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того, що ця особа є їх дитиною (раніше – 16 років).
Щодо витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, то у разі коли державна реєстрація права власності на земельну ділянку та об’єкт нерухомого майна проведена без видачі документа, що посвідчує таке право, або в зв’язку з втратою, пошкодженням або псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно нотаріальна дія в щодо такого майна здійснюється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосередньо про доступу до нього (раніше про земельну ділянку не йшлося).
Крім цього, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) поданих для вчинення нотаріальних дій документів, що засвідчують право власності фіз- або юросіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квартиру, садовий будинок, гараж, земельну ділянку або їх частину, інше нерухоме майно, – якщо посвідчуються договори про заставу (іпотеку), оренду або найм (позику) житла, відчуження або оформлення спадщини на частку майна, а також якщо співвласники у спільній частковій (сумісній) власності мають один спільний документ, що засвідчує право з Власне на згадане майно, і один з них відчужує належну йому частку (або частку від частки) або видається свідоцтво про право на спадщину на таку частку в разі смерті одного із співвласників; договорів про визначення чи зміну розміру часток у спільній частковій власності, а також договорів про порядок володіння та користування майном.
Щодо посвідчення угоди про відчуження та заставу майна:
- при оформленні угоди про відчуження нерухомого майна відчужувач подає заяву про наявність / відсутність прав малолітніх і неповнолітніх дітей, недієздатних або обмежено дієздатних осіб на користування цим майном. З метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних або обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваних нерухомим майном нотаріус має право додатково витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення такого правочину.
- при посвідченні угод про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріус перевіряє відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Договори про відчуження або заставу рухомого майна посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності податкової застави за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що виготовляються відповідні витяги.
- нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом «Про нотаріат» (раніше ця норма передбачала виключний перелік підстав для відмови).
Щодо перевірки нотаріусом факту смерті, часу і місця відкриття спадщини, то факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, або по безпосередньому доступу до реєстру актів цивільного стану.
Також наказом передбачені інші зміни, що стосуються реєстраційних дій.
Наказ Міністерства юстиції України від 27 серпня 2018 року № 2785/5
Дивіться відео на тему:
Діють нові правила виїзду з дитиною за кордон і стягнення аліментів
28 серпня набрав чинності Закон № 2475-VIII щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання.
Закон посилює відповідальність за несплату аліментів протягом 6 місяців (трьох – якщо дитина хвора): боржника притягнуть до суспільно корисних робіт на термін від 120 до 240 годин. За повторне порушення доведеться відпрацювати від 240 до 360 годин. Ухильників можуть заарештувати на 10 діб, а злісних – позбавити волі на 2 роки.
Батьки, які не бажають забезпечити неповнолітніх дітей, отримають попередження або заплатять штраф в розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн), а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року – від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн).
Крім того, боржники по аліментах не зможуть зняти з обліку або перереєструвати авто.
Рекомендований розмір аліментів на одну дитину дорівнює прожитковому мінімуму для відповідного віку і може бути присуджений судом в разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому суд не обмежується розміром доходу, якщо витрати батька перевищують цей заробіток і він не підтвердило джерело походження коштів.
Цільове використання аліментів контролюватимуть: органи опіки та піклування уповноважені проводити регулярні та позапланові інспекції. Крім того, батьки, які забороняють спілкуватися з окремо проживають батьком / матір’ю заплатять штраф в розмірі від 100 до 150 НМДГ (від 150 до 300 НМДГ за повторне протягом року порушення). Повторним порушників можуть заборонити залишати країну і обмежити в праві управління транспортним засобом – до виконання рішення в повному обсязі. На побачення з дитиною держвиконавець може залучити органи опіки. Штраф заплатять і батьки, вивізши дитини з України без дозволу більше ніж на місяць: від 100 до 200 НМДГ.
Нагадаємо, з серпня дитини можна вивезти на місяць за кордон без дозволу батька, що проживає окремо (просто повідомивши його про країну перебування і терміни). Для цього слід зібрати пакет документів. Самовільно вивезти дитину до 16 років на місяць можна, пред’явивши рішення суду або органу опіки, в якому визначено місце проживання дитини з виїжджають батьком. Процедура підтвердження місця проживання для виїзду за кордон встановлена Кабміном. Той з батьків, з ким проживає дитина, подає в службу у справах дітей за місцем проживання дитини наступні документи: заяву, копії паспортів, довідку про реєстрацію місця проживання, копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення суду про розірвання шлюбу (при наявності), підтвердження про відправку рекомендованого листа другого з батьків.
Протягом 6 місяців Нацбанк перевірить відкриті до 28 серпня рахунку в банках на ім’я фізичних осіб, внесених до Єдиного реєстру боржників. Про виявлені рахунках боржників будуть повідомлені державна виконавча служба або приватні виконавці.
Також передбачено, що виконавчий збір нараховується з суми заборгованості по аліментах, а в автоматизовану систему виконавчого провадження внесуть нову категорію стягнення.
Закон України від 03.07.2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»
Держпраці не може примушувати укладати трудові договори
ТОВ звернулося з позовом до Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 3 574 080,00 грн за допущення до роботи 32 працівників без укладання трудового договору.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд став на бік підприємства, взявши при цьому до уваги наступне:
- по-перше, зі змісту вказаних договорів вбачається, що за дорученням замовника підрядник зобов’язується на власний ризик виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених договором та додатковими угодами до нього, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити дані роботи. Підрядник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а сам організовує процес виконання робіт і зобов’язаний виконати усі роботи у повній відповідності до технічної документації. Факт виконання відповідних робіт з боку підрядника засвідчується актами приймання-передачі наданих робіт. Факт оплати за виконані роботи – прибутковими і видатковими касовими ордерами, чеками про зняття готівки, відомостями на виплату грошей;
- по-друге, жодних відомостей щодо непогодження фізосіб з укладенням цивільно-правових договорів в акті інспекційного відвідування не було зазначено, пояснення від фізосіб не відбиралися. На підставі цього суд робить висновок, що вказані договори укладено за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними.
У рішенні від 10.08.2018 р., справа № 804/2857/18 суд зауважив, що чинне законодавство України не містить обов’язкових приписів, у яких випадках сторони зобов’язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.
На думку суду, сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.
При цьому органи Держпраці не можуть зобов’язати підприємство та фізичну особу укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним. Це не входить до їхньої компетенції.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 року по справі № № 804/2857/18
Дивіться відео на тему:
Відповідальність за виплату зарплати один раз у місяць
Фахівці Держпраці нагадують: згідно з аб. 3 част. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
У разі порушення строків виплати заробітної плати не більше як за один місяць юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати, незважаючи на періодичність (один-два чи більше разів на рік) вчинення такого порушення.
У разі одночасної виплати працівникам заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із затримкою термінів її виплати підстави для звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати ст. 265 КЗпП України не передбачено.
У разі виплати заробітної плати один раз на місяць (непроведення авансових виплат) юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу відповідно до аб. 8 част. 2 ст. 265 КЗпП України.
Лист Держпраці України від 26.07.2018 № 58920/4/4.3-ДП-18
Обов’язкові записи у довідці про роботу
Фахівці Держпраці пояснюють: згідно із ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Порядок ведення трудових книжок працівників затверджений спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58. Згідно з п. 2.7-2.9 Порядку у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності — вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності — облархівом.
Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження і заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.
У довідці про роботу повинен бути запис, що відповідає запису у трудовій книжці.
За інформацією ГУ Держпраці у Миколаївській області
Оплата праці у святкові та вихідні дні
Фахівці Держпраці наголошують: відповідно до положень ст. 107 КЗпП робота в святковий (неробочий) день оплачується у подвійному розмірі:
- відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась в межах місячної норми робочого часу, в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму праці. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святкові і неробочі дні.
Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем.
Компенсація або заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена.
Відповідно до листа Мінсоцполітики України від 29.12.2009 № 853/13/84-09 «Щодо оплати праці працівників у вихідні, святкові та неробочі дні» у разі залучення згідно з законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), то робота у такі дні оплачується в подвійному розмірі або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі. Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін.
Компенсація або заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена.
У разі залучення згідно з законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), то робота у такі дні оплачується в подвійному розмірі або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі. Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін.
У наказі про залучення до роботи у вихідний день слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника. Якщо працівнику надається відгул, у наказі бажано вказати, коли працівник відпочиватиме.
Відповідно до част. 4 ст. 73 КЗпП робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
За інформацією ГУ Держпраці у Луганській області
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант
холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
