Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 26.02.2018 пo 04.03.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 05 Mar 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 26.02.2018 пo 04.03.2018

 

Президент підписав Закон про створення кредитного реєстру

Президент України підписав Закон України від 6 лютого 2018 № 2277-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків».

Відповідно до цього Закону, НБУ зможе отримувати від банків і ФГВФО інформацію про позичальників, а також надавати банкам і бюро кредитних історій інформацію з Кредитного реєстру.

Так, банки зобов’язані надавати інформацію про боржників, якщо сума заборгованості (за основною сумою та процентами) за кредитними операціями дорівнює або перевищує 100 мінімальних заробітних плат.

ФГВФО повинен надати відомості про кредитні операції банків, за якими НБУ прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідації, а також інформацію про погашення боргу позичальника, яка міститься в бюро кредитних історій.

Закон вступає в силу з дня, наступного за днем ​​його опублікування і вводиться в дію через два місяці з дня набрання чинності Законом. Крім положень про обов’язки банків подавати в Кредитний реєстр інформацію про вчинені ними кредитні операції, які вступають в силу з 1 квітня 2018; щодо інформації, яка подається в Кредитний реєстр і доступу до неї – через 6 місяців з дня набрання чинності Законом, але не пізніше 31 грудня 2018; по використанню банками інформації з Кредитного реєстру для оцінки кредитного ризику – з 1 січня 2019 року.

 

Закон України від 6 лютого 2018 № 2277-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків»

 


Законопроект про антикорупційний суд прийнятий за основу

Народні депутати 1 березня прийняли за основу президентський законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд».

Вищий антикорупційний суд пропонується визначити як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою, юрисдикція якого поширюється на всю територію України. Суд розглядатиме віднесені до її відання справи в якості суду першої і апеляційної інстанцій.

Пропонується встановити вимоги до віку і стажу роботи кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду, а також додаткові спеціальні вимоги.

Також проектом передбачено обмежень для призначення на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Не можуть бути призначені суддями ті, хто 10 років до призначення працювали в правоохоронних структурах, займали політичні посади, здійснювали корупційні правопорушення.

Суддів повинні набирати на відкритому конкурсі, організованому ВККС. У процедурі відбору братимуть участь іноземні експерти.

 

Проект Закону України від 22.12.2017 року № 7440 «Про Вищий антикорупційний суд»

 


Система управління майновими правами в сфері авторського права очікує реформування

Народні депутати підтримали законопроект, яким запропоновано комплексно реформу систему колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав.

Зокрема, проектом передбачається надати відповідні повноваження організаціям колективного управління та визначити механізм надання послуг правовласникам зі збору роялті на договірних засадах.

У проекті визначено процедуру акредитації організацій колективного управління.

Прикінцевими положеннями проекту запропоновано визначити терміни перереєстрації організацій колективного управління та відповідні повноваження центрального органу виконавчої влади, який формує і реалізує державну політику в сфері інтелектуальної власності, в цьому процесі.

Відповідний законопроект № 7644 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» прийнятий за основу на вечірньому засіданні ВР 1 березня.

 

Проект Закону України  від 28.12.2017 року № 7644 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»

 

Читайте статтю на тему:

Передача прав на торгову марку


Допомога бізнесу у сфері захисту від тиску правоохоронних органів

В рамках проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» почав діяти новий напрямок для захисту прав підприємців і бізнесу від тиску правоохоронних органів, зокрема, під час обшуків.

На сайті проекту вже можна знайти перші інформаційні матеріали, в яких детально розписана процедура обшуку згідно з новим Законом «МаскіШоуСтоп»: алгоритм дій, права і обов’язки, як представників бізнесу, так і правоохоронних органів.

Крім того, заплановані заходи щодо роз’яснення механізмів реєстрації, ведення та закриття бізнесу, захисту бізнесу від рейдерських захоплень, роз’яснення прав підприємців при взаємодії з правоохоронними органами та захисту від їх зловживань.

Також Мін’юст планує спільно з Європейською бізнес-асоціацією, Радою бізнес-омбудсмена та Американською торговою палатою здійснювати постійний моніторинг кількості скарг від підприємців на тиск з боку правоохоронних органів.

 

Дивіться відео на тему:

10 ознак хаосу в бухгалтерії – як виявити


У квітні з’являться штаби по стягненню заборгованості по зарплатах

Мін’юст анонсував запуск з 1 квітня процесу стягування з підприємств-боржників заборгованості по заробітній платі на користь громадян. Ініціатива запрацює в усіх регіонах України.

Штаби і мобільні групи Державної виконавчої служби Мін’юсту, які зараз вже займаються стягненням аліментів, з початку квітня додатково сфокусуються на боргах по зарплаті з підприємств.

Як працюватиме така система на разі невідомо.

 

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Міністерство юстиції запустить штаби зі стягнення заборгованості із зарплат» від 23.02.2018 року

 


Процедура банкрутства по-новому?

Народні депутати пропонують підвищити ефективність процедур банкрутства. Відповідно законопроект № 8060 «Кодекс України з процедур банкрутства» зареєстрований у Парламенті 26 лютого.

Проект представлений в двох книгах:

Книга 1. Корпоративне банкрутство;

Книга 2. Відновлення платоспроможності фізичної особи.

В частині реформування корпоративного банкрутства пропонується, зокрема:

  • ліквідувати зайві бар’єри і спростити доступ до процедур самого боржника;
  • збільшити можливості для санації і створити ефективні механізми позасудового врегулювання;
  • виключити всі положення, які можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів, крім випадків, коли кредитори погоджуються на це;
  • об’єднати мирову угоду і санацію в єдину процедуру;
  • поліпшити умови участі в процедурах банкрутства забезпечених кредиторів;
  • підвищити рівень захищеності прав всіх кредиторів (передати ключові повноваження від комітету кредиторів зборам кредиторів; зменшити кворум при повторному проведенні перших зборів; ввести голосування по затвердженню плану санації класами кредиторів та інше);
  • скоротити терміни розгляду справ, зокрема, за рахунок зменшення кількості оскаржень;
  • забезпечити реалізацію всього майна боржника виключно на електронному аукціоні за найвищою ціною і т. д.

Справи про банкрутство фізичної особи повинні розглядатися господарським судом за місцем проживання фізичної особи, що дозволить забезпечити зручний для громадян і професійний розгляд такої специфічної категорії справ.

Проектом пропонується впровадження двох типів процедур – судових і досудових, що дасть більше можливостей для учасників таких правовідносин вибрати кращу форму врегулювання заборгованості фізичної особи. Також передбачені дві судові процедури: реструктуризація боргів боржника та задоволення вимог кредиторів.

Участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство є обов’язковим. Діяльності арбітражних керуючих присвячений окремий розділ проекту Кодексу. Зокрема, врегульовано питання створення і діяльності організації арбітражних керуючих.

Крім того, проектом передбачено введення системи автоматизованого арешту коштів.

Така система буде функціонувати в господарських судах і забезпечить автоматизований спосіб в порядку забезпечення позову оперативного накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Проект передбачає, що користувачами системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках будуть судді. Інформація про арешт коштів на підставі ухвали господарського суду про забезпечення позову вноситься суддею (головуючим суддею у разі колегіального розгляду справи) в систему автоматизованого арешту коштів, скріплюється його електронним цифровим підписом і підлягає кодуванню.

Проект Закону України від 26.02.2018  року № 8060 «Кодекс України з процедур банкрутства»

 


Іноземні інвестори зможуть репатріювати дивіденди за 2017 рік

Іноземні інвестори зможуть репатріювати дивіденди за корпоративними правами та акціями, нараховані за 2017 рік. До сих пір інвесторам можна було виплатити за кордон в іноземній валюті дивіденди, нараховані тільки за період до 2016 року. При цьому суми таких платежів були обмежені (для дивідендів за 2014-2016 рр. – до 5 млн дол. США на місяць, для дивідендів за період до 2013 року включно – не більше 2 млн дол. США на місяць).

Тепер українські компанії зможуть платити іноземним інвесторам дивіденди в інвалюті на суму до 7 млн ​​дол. США на місяць незалежно від періоду, за який нараховані такі дивіденди.

Очікується, що таке рішення забезпечить рівномірний попит на валюту і мінімізує його вплив на стан міжбанківського валютного ринку.

Також Нацбанк розширив для українського бізнесу можливості достроково погашати зовнішні кредити і позики в іноземній валюті.

Тепер резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик в межах щомісячного ліміту 2 млн дол. США (для одного резидента-позичальника за кредитними договорами/договорами позики, що обслуговуються в межах одного уповноваженого банку).

Крім того, розширено перелік операцій бізнесу, на надходження по яких не поширюється вимога про обов’язковий продаж.

Тепер цю вимогу, яка з квітня 2017 року становила 50%, не повинна буде застосовуватися до засобів, які компанія-резидент привернула в формі зовнішніх кредитів або позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами або уповноваженими банками за іншими кредитами або позиками. Це полегшить для українських підприємств, насамперед експортерів, рефінансування існуючих зобов’язань і подальше залучення коштів на зовнішніх ринках.

Зазначені послаблення адміністративних обмежень затверджені постановою НБУ від 1 березня 2018 №19 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка вступила в силу 3 березня.

Постанова НБУ від 1 березня 2018 №19 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 


З декретного місця в декрет

Прийняття особи на «декретну посаду» є строковим трудовим договором, за якого в заяві і наказі про прийняття на роботу зазначається «на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку». Працівник, прийнятий для заміщення жінки за строковим трудовим договором після виходу її з відпустки для догляду за дитиною, підлягає звільненню у зв’язку із закінченням строку договору.

Проте, слід зазначити, що відповідно до ст.184 КЗпП України звільнення, зокрема вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Однак, звільнення жінок, зазначених у частині третій ст. 184 КЗпП, у зв’язку із закінченням строку трудового договору має особливості.

Таке звільнення можливе, однак власник зобов’язаний при цьому працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку також не допускається. Однак, відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають істотну специфіку.

Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, однак не більше ніж на три місяці «з дня закінчення строкового трудового договору» (а не з дня звільнення). Узята в лапки фраза дає підстави для висновку про те, що закінчення строку трудового договору не дає власникові права звільнити жінку. Він повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що вона на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, що вона повинна буде з’явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштувати для продовження роботи на цьому підприємстві або для одержання трудової книжки і розрахунку по заробітній платі (при працевлаштуванні на іншому підприємстві). За наявності зазначеного попередження можливий і інший варіант: продовження жінкою тієї ж (або, за її згодою, — іншої) роботи на цьому ж підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування.

Офіційний портал Управління Дежрпраці у Рівненській області, рубрика «Новини», підрубрика «— Як правомірно вийти із ситуації, коли під час перебування працівника, прийнятого на роботу за строковим договором на час перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, такий працівник також іде у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а основний працівник повертається на роботу? Як правильно звільнити такого працівника і чи допускається таке звільнення взагалі?» від 05.03.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

Робота з персоналом через цивільно-правові договори

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант

холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X