Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 24.09.2018 пo 30.09.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 01 Oct 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 24.09.2018 пo 30.09.2018

 

Забудовники можуть відстежувати етапи проходження документації онлайн

Держархбудінспекція переводить дозвільні процедури в будівництві в публічну площину – представлено нову онлайн-платформу «ПРОЗОРА ДАБІ» на засіданні Уряду 26 вересня.

Сервіс дозволяє замовникам будівництва в режимі онлайн відстежувати кожен етап обробки поданої до Держархбудінспекції документації. Вже на наступний день, після подачі документів, можна буде знайти в системі вхідний номер і дату розгляду поданих документів. Далі в певні терміни – онлайн дізнатися про результат.

У разі відмови у видачі дозволу або сертифіката в системі буде відображатися перелік зауважень та прізвище посадової особи, яка прийняла відповідне рішення.

Поки в системі відображається інформація тільки по об’єктах будівництва зі значним класом наслідків (відповідальності), але найближчим часом проект охопить і об’єкти з середнім класом наслідків.

Крім того, з 1 листопада Держархбудінспекція відкриє доступ до інформації про проведення позапланових перевірок. Інформація про планові перевірки публікується на порталі ДАБІ ще з квітня в рамках Меморандуму про співпрацю між Держархбудінспекції та BRDO.

 

За матеріалами Державної архітектурно-будівельної інспекції України

 

Читайте статтю на тему:

 

Змінюється процедура допуску цінних паперів до торгів на біржі

Фондовим біржам надали можливість поділу торгового дня на передсесійний і післясесійний. Це дозволить розділити торговий день на відповідні періоди і торгові сесії для подання відповідних заявок на купівлю-продаж цінних паперів, інших фінансових інструментів та укладення біржових контрактів. Очікується, що таке рішення сприятиме збільшенню кількості маркет-мейкерів і ліквідності ринку цінних паперів.

Відповідні зміни до Положення про функціонування фондових бірж затверджені рішенням НКЦПФР від 3 серпня 2018 року № 546 і вступили в силу 25 вересня. Фондовим біржам протягом трьох місяців потрібно привести свою діяльність у відповідність до нових вимог.

Власники цінних паперів великих підприємств і публічних акціонерних товариств отримали право за власною ініціативою включити цінні папери в біржовий список шляхом надання відповідної пропозиції, але за умови, що сумарна вартість пакета цінних паперів, який запропонований до продажу, становить не менше 5 млн грн.

В цьому випадку фондова біржа письмово повідомляє емітента про отримання заявки і про внесення цінних паперів до біржового списку (із зазначенням дати внесення).

При отриманні заявки на допуск до торгівлі інших цінних паперів або акцій фондова біржа надсилає такому емітенту інформацію про:

  • отриманні пропозиції про включення цінних паперів емітента до біржового списку;
  • наслідки включення цінних паперів до біржового списку, а саме віднесення емітента цінних паперів до категорії підприємств, що становлять суспільний інтерес;
  • необхідності отримання від емітента письмової згоди/ незгоди на включення його цінних паперів до біржового списку.

Тільки після отримання письмової згоди емітента фондова біржа може включити цінні папери в біржовий список.

Допуск цінних паперів іноземних емітентів до торгів може здійснюватися виключно у разі допуску таких цінних паперів до обігу на території України. Порядок внесення таких цінних паперів до біржового списку та біржового реєстру встановлюється правилами фондової біржі.

Також встановлено, що порядок організації і проведення біржових торгів, зокрема, повинен містити процедури запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами в разі їх введення в обіг на фондовій біржі.

Фондова біржа щорічно і щоквартально (в разі розкриття емітентом проміжної фінансової звітності) перевірятиме емітента, цінні папери якого знаходяться в біржовому списку на відповідність ознакам фіктивності.

НКЦБФР також спростила вимоги до лістингу шляхом скасування норми про розподіл біржового реєстру на два рівня лістингу та встановлення вимог про внесення цінних паперів до біржового реєстру. Вимоги щодо внесення і перебування цінних паперів в лістингу встановлені на умовах другого рівня. В біржового реєстру заносяться цінні папери, що пройшли процедуру лістингу. Заявка про допуск цінних паперів до біржових торгів в частині включення до біржового реєстру може подаватися: емітентом у процесі емісії; емітентом щодо викуплених цінних паперів; оферентом щодо продажу належних йому цінних паперів. Така заявка подається за умови дійсності проспекту цінних паперів та його оприлюднення.

У фондових бірж є три місяці, що привести свою діяльність у відповідність з новими правилами і здійснити наступні дії щодо цінних паперів, які на дату набрання чинності цим рішенням знаходяться в біржовому списку, а саме:

  • в термін не більше одного місяця письмово повідомити емітентів про необхідність до 1 січня 2019 року привести свою діяльність у відповідність до змін щодо умов перебування цінних паперів у біржовому реєстрі, зокрема, оформлення проспекту цінних паперів відповідно до вимог чинного законодавства України; або в біржовому списку без внесення до біржового реєстру;
  • в термін не більше 15 днів письмово повідомити емітентів, які є приватними акціонерними товариствами, про необхідність надати фондовій біржі інформацію про наявність (відсутність) у статуті такого товариства переважного права його акціонерів на придбання акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі.

 

Рішення НКЦПФР від 03.08.2018 року № 546 “Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж

 


Книга відгуків та пропозицій може зникнути з куточка споживача

Мінекономрозвитку ініціює скасування Книги відгуків і пропозицій, оскільки зараз вона не є дієвим інструментом для захисту прав і вводить споживачів в оману.

Відповідний проект постанови Кабміну про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів оприлюднений для громадського обговорення. Зауваження та пропозиції приймаються до 24 жовтня за адресою: 01008, Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або на адресу електронної пошти: vp@me.gov.ua

На думку Мінекономрозвитку, Книга відгуків і пропозицій є застарілим і неефективним для споживачів інструментом, а бізнес повинен віддавати перевагу іншим каналам, таким як електронні звернення, гарячі телефонні лінії, завдяки яким можна швидко отримати відповідь або відстежити статус свого звернення. Також вимога щодо ведення Книги створює зайвий тиск на сумлінну бізнес. Підприємці змушені витрачати значні кошти на організацію виконання таких вимог (встановлення відповідального за ведення книги, забезпечення щоквартальної перевірки ведення книги, розгляд звернень, зберігання листів, підготовку звітів).

Крім того, касири будуть зобов’язані приймати без обмежень банкноти і монети всіх номіналів, які випускає в обіг НБУ (в тому числі розмінні, оборотні монети, пам’ятні та зношені банкноти і монети), які є платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності , за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (якщо їх карбування і випуск не припинені НБУ).

У разі відсутності в касі монет дрібних номіналів для видачі здачі касир зобов’язаний здійснити в розрахунковому документі округлення загальних сум розрахунків в порядку, передбаченому постановою НБУ від 15 березня 2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів».

 

Проект Постанови КМУ від 24.09.2018 року “Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів

 


Відповідальність за затримку у проведенні розрахунку та видачі трудової книжки під час звільнення працівника

Припинення трудового договору покладає на власника або уповноважений орган певні зобов’язання.

Так, у разі припинення трудового договору незалежно від підстав власника або уповноважений ним орган оформлює відповідний наказ (розпорядження).

Власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника із наказом (розпорядженням) під підпис.

Слід зазначити, що трудовий договір має бути розірваним з моменту фактичного припинення роботи працівником, а не з дня видавання власником або уповноваженим ним органом відповідного наказу (розпорядження).

Відповідно до ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобовязаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з розрахунок у строки, зазначені ст.116 КЗпП.

Повний розрахунок означає виплату працівникові:

  • заробітної плати, що йому належить;
  • грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, якщо працівник має на неї право;
  • вихідної допомоги (ст.44 КЗпП) у певних випадках.

Виплата всіх сум від підприємства, установи, організації, що належить працівникові під час звільнення, проводиться у день його звільнення.

Якщо працiвник в день звiльнення не працював, то зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред’явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед їхньою виплатою.

Відповідно до ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність коштів у власника або уповноваженого ним органу не знімає з нього вини щодо невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний також видати у день звільнення працівникові його трудову книжку з унесеним до неї відповідним записом.

Пунктом 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. №58, зареєстрованим у Мінюсті України 17.08.93 р. за №110 (із змінами, далі-Інструкція), передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно з п.2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до частини 5 статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ (розпорядження) і вноситься запис до трудової книжки працівника.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою щодо отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмової згоди працівника.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Полтавській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Коли при звільненні працівнику слід запропонувати вакантну посаду?

Верховний Суд роз’яснив, що потрібно враховувати при звільненні на підставі змін в організації виробництва та праці. Суть справи: колишній працівник оскаржив своє звільнення, вказавши, що йому не були запропоновані всі вакантні посади на підприємстві. Він був попереджений про звільнення на підставі змін в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) за два місяці. Тоді ж йому був запропонований перелік вакантних посад, від яких він відмовився. Протягом двох місяців йому не пропонували інші посади, хоча мали місце неодноразові звільнення та переведення працівників, внаслідок чого утворювались вакантні посади, які підходили йому за кваліфікацією та освітою.

Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов.

Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із таким висновком, оскільки роботодавець не запропонував позивачу всі вакантні посади, які були на підприємстві, до дати звільнення.

Верховний Суд звернув увагу, що розглядаючи спори, пов’язані зі звільненням за пунктом 1 статі 40 КЗпП, суди повинні визначити наявність фактів:

  • зміни в організації виробництва і праці (ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників);
  • відмови працівника від переведення на іншу роботу або відсутності можливості у роботодавця перевести його на іншу роботу на тому ж підприємстві;
  • відсутності у працівника права переважного залишення на роботі;
  • попередження про звільнення за два місяці.

Відповідну постанову у справі № 487/6407/16-ц Верховний Суд прийняв 10 вересня цього року.

 

Постанова ВС у справ № 487/6407/16-ц від 10.09.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

 

Чи оформлюється трудовий договір при проходженні виробничої практики?

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України працівником є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Порядок оформлення трудових відносин із працівниками визначений законодавством про працю України.

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України працівник може бути допущений до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів Державної фіскальної служби.

 

 

Практика студентів вищих навчальних закладів

Практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними закладами вищої освіти договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

Порядок проведення практики студентів вищих навчальних закладів України затверджений наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 №93, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 30.04.1993 за №35. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів. За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 відсотків часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики. Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами (учнями) зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю.

Таким чином, у разі проходження практики студентами вищих навчальних закладів без зарахування їх на штатні посади трудові відносини між практикантом і підприємством, установою, організацією не виникають. У разі зарахування студента на штатну посаду з ним укладається трудовий договір шляхом оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та з повідомленням органів Державної фіскальної служби.

 

Практика учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів

Відповідно до статті 29 Закону України „Про професійно-технічну освіту“ підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.

Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.

Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 № 992. Відповідно до Порядку № 992 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 № 419, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2006 за № 711/12585, передбачено, що за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із професійно-технічними начальними закладами договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50% заробітної плати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50% заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

Таким чином, трудові договори із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не укладаються, підстави для повідомлення Державної фіскальної служби відсутні.

 

За матеріалами Державної служби України з питань праці

 

Дивіться відео на тему:

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X