Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 06.11.2017 пo 12.11.2017
Уряд пропонує захистити бізнес від незаконних обшуків
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що Кабмін в рамках реалізації урядової ініціативи знищення будь-якого тиску на чесний бізнес з боку правоохоронних і контролюючих органів підготував ряд законодавчих змін в частині захисту підприємців і посилення відповідальності органів влади за неправомірні дії по відношенню до підприємців.
Проект змін передбачає встановлення законодавчо обґрунтованого і обов’язкової вимоги по відеофіксації судового рішення про проведення обшуків і неприпустимість прийняття такого рішення без адвоката.
Передбачається також заборона вилучення оригіналів фінансових документів, серверів, комп’ютерів і телефонів підприємців при обшуках і відеофіксація таких обшуків. Забороняється безпідставне відкриття одних і тих же справ і встановлюється відповідальність правоохоронців за неправомірні дії по відношенню до підприємців.
Прем’єр також підкреслив, що зміни підготовлені великою міжвідомчою групою фахівців і відповідають запитам підприємництва.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд підтримав законопроект проти тиску на бізнес» від 08.11.2017 року
Кібербезпека України у безпеці?
9 листопада було опубліковано Закон України № 2163-VІІІ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», який набере чинності 9 травня 2018 року.
Спершу слід зазначити, що кібербезпека в Законі визначається як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави під час використання кіберпростору, за якої забезпечуються сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі.
Щодо самого законодавчого акту, то він не поширює свою дію на соціальні мережі, приватні електронні інформаційні ресурси в мережі Інтернет (включаючи блог-платформи, відеохостинги, інші веб-ресурси), якщо такі інформаційні ресурси не містять інформацію, необхідність захисту якої встановлена законом, відносини і послуги, пов’язані з функціонуванням таких мереж і ресурсів.
Що ж стосується того, що підлягає кіберзахисту: комунікаційні системи всіх форм власності, в яких обробляються національні інформаційні ресурси і які використовуються в інтересах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і військових формувань, використовуються для задоволення суспільних потреб або реалізації правовідносин в сферах електронного урядування, електронних державних послуг, електронної комерції, електронного документообігу; об’єкти критичної інформаційної інфраструктури. До останніх можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які:
- здійснюють діяльність і надають послуги в галузі енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, в банківському і фінансовому секторах
- надають послуги в сферах життєзабезпечення населення, зокрема в сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії та газом, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я,
- є комунальними, аварійними і рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
- включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- є об’єктами потенційно небезпечних технологій та виробництв.
Як цей Закон буде застосовуватись на практиці поки що невідомо. Але маємо надію, що цей перший крок до захисту бізнесу від кібератак зроблено належним чином.
Закон України від 05.10.2017 року № 2163-VІІІ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»
Дивіться відео на тему:
Україна приєдналася до конвенції
щодо пан-євро-середземноморських преференційних правил визначення походження
Верховна Рада сьогодні 8 листопада прийняла Закон «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила визначення походження».
Учасниками Конвенції є 23 Договірні Сторони, серед яких країни ЄС і ЄАВТ, Туреччина, Албанія, Македонія, Йорданія, Чорногорія, Сербія, Фарерські острови, Марокко, Алжир, Туніс, Палестина, Боснія і Герцеговина, Єгипет, Ізраїль, Молдова. В процесі приєднання до Конвенції є Грузія.
Приєднання України до Конвенції має забезпечити збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки і залученню українських виробників до європейських ринків.
Конвенція дозволить використовувати виробничий потенціал України шляхом розширення присутності вітчизняних товарів на ринках третіх країн, з якими укладено угоди про зону вільної торгівлі, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова, Македонія.
Існує домовленість про перегляд правил преференційного походження товарів при створенні зон вільної торгівлі з Туреччиною та Ізраїлем.
Конвенція набирає чинності для України в перший день другого місяця після внесення Україною депозитарію Конвенції документа про приєднання.
Проект Закону України від 12.10.2017 року № 167 «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження»
Закон про електронні довірчі послуги – опубліковано
Закон «Про електронні довірчі послуги», який був був прийнятий ВРУ 5 жовтня 2017 року і підписаний Президентом України 6 листопада 2017 року, опублікований в офіційному виданні 7 листопада і набуде чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону (цією статтею врегульовано повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства).
Законом визначаються правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг. Передбачається, що прийняття цього Закону полегшить транскордонне використання онлайн-послуг, що створює умови для безпечної електронної ідентифікації і автентифікації, а також взаємного визнання ключових компонентів транскордонних цифрових послуг, таких як електронні підписи, електронні документи та послуги, визначає основні принципи державного регулювання в сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
Також вводиться адмінпослуга по включенню юросіб та ФОП, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, в Довірчий список і встановлюється порядок ведення такого списку.
Закон України від 05.10.2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»
Чи може не надаватись допомога по тимчасовій втраті непрацездатності?
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків.
Між тим, застрахованим особам, відповідно до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Офіційний портал Управління Держпраці у Миколаївській області, рубрика «Новини», підрубрика «Випадки, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається» від 09.11.2017 року
Робота за сумісництвом: чи існують обмеження?
Держпраці повідомляє: законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом. Тому він може працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах.
Роботодавці можуть установити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями чи узгодити їх у колективному або в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти про наявність або відсутність інших місць роботи).
Водночас відповідно до п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня — у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Проте це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ й організацій.
Якщо працівник працює лише в роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена.
Одночасного виконання роботи за основним місцем роботи й за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час.
У разі, якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем і неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює лише в понеділок із 08.00 до 13.00, а на інших місцях роботи за сумісництвом — в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно чи за одним із них).
Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «У скількох роботодавців можна працювати за зовнішнім сумісництвом?» від 06.11.2017 року
І знову про повідомлення про прийняття…
Поняття договору про надання послуг та порядок його застосування визначено Цивільним кодексом України. За договором про надання послуг відповідно до ЦКУ одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи викладене, особа не може бути прийнята на роботу за цивільно-правовим договором, з нею можливо лише укладання трудового договору.
Відносини, що виникають при укладанні трудового договору регламентуються Кодексом законів про працю України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Таким чином, у разі укладання з особою цивільно-правового договору на надання послуг повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів не направляється.
Офіційний портал Управління Держпраці у Черкаській області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу, якщо працівник приймається на роботу по цивільно-правовому договору?» від 03.11.2017 року
Дивіться відео на тему:
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
