Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 05.11.2018 пo 11.11.2018
Набрав чинності Закон про електронні довірчі послуги
7 листопада набув чинності Закон «Про електронні довірчі послуги», який був прийнятий Верховною Радою 5 жовтня і підписаний Президентом 6 листопада 2017 року.
Закон полегшує транскордонне використання онлайн-послуг, що створює умови для безпечної електронної ідентифікації і аутентифікації, а також взаємного визнання електронного підпису, електронних документів і послуг.
Документом встановлено, що електронні довірчі послуги надаються, як правило, на договірних засадах. До складу електронних довірчих послуг входять:
- створення, перевірка і підтвердження вдосконаленого електронного підпису або печатки;
- формування, перевірка та підтвердження дії сертифіката електронного підпису або печатки;
- формування, перевірка та підтвердження дії сертифіката справжності веб-сайту;
- формування, перевірка та підтвердження електронної відмітки часу;
- електронна доставка, що реєструється;
- зберігання вдосконалених електронних підписів, печаток, електронних міток часу і сертифікатів, пов’язаних з цими послугами.
Кваліфіковані постачальники електронних довірчих послуг можуть здійснювати діяльність за умови внесення коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання в банку або страхування цивільно-правової відповідальності для забезпечення відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно користувачам таких послуг або третім особам.
Розмір внеску на поточному рахунку із спеціальним режимом або страхової суми не може становити менше 1000 мінімальних розмірів заробітної плати.
Юрособи та ФОП, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, повинні бути внесені в Довірчий список, який публікується на офіційному сайті відповідального органу. Доступ до нього забезпечується безкоштовно і цілодобово, а інформація є відкритою.
Припиняє свою діяльність кваліфікований надавач в разі:
- прийняття відповідальним органом рішення про виключення його з Трастового списку;
- прийняття ним рішення про припинення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зазначених в довірчому списку;
- припинення діяльності кваліфікованого постачальника;
- набрання законної сили рішенням суду про виключення його з Довірчого списку, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутнім, недієздатним, обмежено дієздатним, визнання його банкрутом.
Закон України № 2155-VIII від 05.11.2017 року «Про електронні довірчі послуги»
Держпродспоживслужба проводитиме інспекції до 4 разів на рік
Уряд затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, а також порядок визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю операторів ринку (потужностей) Державною службою України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.
Відповідну постанову № 896 «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів» прийнято 31 жовтня 2018 року.
Затверджені Порядок і критерії встановлюють процедуру визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю у формі інспектування та аудиту відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, кормах, здоров’я і благополуччя тварин, які здійснюються Держпродспоживслужбою.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, є:
- певні ризики, пов’язані з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку (потужностей), використанням харчових продуктів або кормів, процесів, матеріалів, речовин, здійсненням діяльності або операцій, які можуть негативно вплинути на безпеку харчових продуктів і/ або кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
- результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
- ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку (потужностей) з метою дотримання законодавства про харчові продукти, кормах, здоров’я і благополуччя тварин;
- інформація, яка може свідчити про невідповідність господарської діяльності вимогам законодавства про харчові продукти, кормах, здоров’я і благополуччя тварин.
Якщо потужність відповідає одночасно кільком показникам (характеристикам) критерію, їй нараховується вищий бал з числа відповідних показників (характеристик). На основі нарахованої суми балів кожна потужність (об’єкт) у відповідності зі шкалою балів відноситься до певної міри ризику:
- від 90 балів і більше – до дуже високого ступеня ризику;
- від 70 до 89 балів – до високого ступеня ризику;
- від 40 до 69 балів – до середнього ступеня ризику;
- від 21 до 39 балів – до низького ступеня ризику;
- від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного контролю здійснюються з такою періодичністю:
- з дуже високим ступенем ризику – інспектування – максимум 4 раз на рік, аудит – не більш ніж 1 раз на рік;
- з високим ступенем ризику – інспектування – не більш 3 разів на рік, аудит – не більш ніж 1 раз на рік;
- із середнім ступенем ризику – інспектування – не більш як 2 раз на рік, аудит – не більш ніж 1 раз на рік;
- з низьким ступенем ризику – інспектування – не більш ніж 1 раз на рік, аудит – не більш ніж 1 раз на два роки;
- з незначним ступенем ризику – інспектування – не більш ніж 1 раз на два роки, аудит не проводиться.
Акт категоризації потужності в сфері безпеки і окремих показників якості харчових продуктів складається щорічно державними інспекторами територіальних органів Держпродспоживслужби по кожній потужністю не пізніше 1 листопада поточного року на підставі відомостей, наявних станом на 30 вересня поточного року. Щодо потужностей, які розпочали діяльність в поточному році, такий акт складається не пізніше 10 робочих днів з дня їх державної реєстрації або видачі експлуатаційного дозволу.
Перше інспектування потужностей, які введені в експлуатацію в поточному році, здійснюється не пізніше:
- трьох місяців з дня видачі експлуатаційного дозволу на потужність;
- шести місяців з дня державної реєстрації потужності.
Постанова КМУ № 896 від 31.10.2018 року «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів»
Правила організації цивільного і кримінального судочинства уніфікують
З травня 2018 року відповідно до ініціативи Татарбунарського районного суду та апеляційного суду Одеської області на базі останнього введений міжнародний проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співробітництво заради змін», спрямований на аналіз стану організації судочинства в Одеському регіоні, виявлення недоліків в роботі судів і суддів, розробку в рамках закону і відповідно до завдань суддівського самоврядування єдиних уніфікованих правил організації цивільного і кримінального судочинства.
Про це йдеться в рішенні Ради суддів України від 26 жовтня 2018 року № 71.
За інформацією апеляційного суду Одеської області, перша стадія проекту була успішно завершена. Розпочато розробку єдиних уніфікованих правил організації цивільного і кримінального судочинства та їх апробація в пілотних судах Одеської області. Пілотними судами по впровадженню даного проекту визначені Малиновський районний суд міста Одеси, Ізмаїльський міськрайонний та апеляційний суди Одеської області.
Після завершення розробки і впровадження координаторам проекту з української сторони слід надати звіт і доповісти на засіданні Ради суддів України результати реалізації проекту для визначення можливості і доцільності його впровадження на всій території України.
Рішення Ради суддів України від 26.10.2018 року № 71 «Про запровадження реалізації пілотного проекту «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін» на території Одеської області»
З нового року не скасують декретну відпустку, а почнуть компенсувати послуги няні
Відповідно до чинного Закону України «Про відпустки» (зміни до якого не вносилися) жінка має право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами і на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідна відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або усиновлювачем (опікуном) дитини, одним з прийомних батьків або батьків-вихователів. За бажанням жінки або родичів в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Так, відповідно до постанови № 427 з 1 січня 2019 року батькам почнуть відшкодовувати послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальної нянею». Компенсація становить прожитковий мінімум на дітей віком до шести років на 1 січня відповідного року і буде виплачуватися на умовах співфінансування з різних бюджетів.
Передбачається, що батьки наймають няню офіційно, самостійно обираючи фахівця і визначаючи умови контролю, а в кінці року їм виплатять зазначене відшкодування.
Постанова КМУ від 30.05.2018 р. № 427 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства»
Роботи, які можна і не можна виконувати за договором ЦПХ
Фахівці Держпраці зазначили: основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.
За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Тобто предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Водночас чіткого переліку робіт, при виконані яких не можна укладати цивільно-правові угоди не має, адже такі угоди застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.
За наявності ознак, притаманних трудовим відносинам (ст. 21 КЗпП), повинен укладатися трудовий договір, а не договір цивільно-правового характеру.
За матеріалами Головного управління Держпраці у Хмельницькій області
Дивіться відео на тему:
Особливості стажування та випробувальний термін працівника
Фахівці Держпраці наголошують: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Законодавством про працю взагалі не передбачено права роботодавця приймати працівника на стажування, особливо на безоплатне. При цьому, якщо роботодавець бажає пересвідчитися у належних професійних якостях працівника, трудовим договором може бути обумовлено встановлення випробувального строку.
Випробувальний термін при прийнятті на роботу становить:
- не більше 3 місяців — у загальних випадках;
- не більше 1 місяця — для робітників;
- не більше 6 місяців — в окремих випадках за погодженням з профспілкою.
Термін випробування вважається завершеним, якщо працівник продовжує працювати, тобто успішно пройшов термін випробування. Розірвання трудового договору з таким працівником стає можливим лише в загальному порядку. Після закінчення випробування трудовий договір такого працівника стає безстроковим. Новий наказ в цьому випадку не видається.
До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
Працівник, який не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, звільняється впродовж терміну випробування, про що письмово повідомляється за 3 дні.
Стажування може вважатися правомірним лише у тому випадку, якщо воно проводиться у спосіб та порядок визначений Законом. Наприклад, статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено проходження стажування під керівництвом адвоката особою, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
Статтею 29 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено проходження стажування студентами вищих та учнями професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. При цьому, про проходження такого стажування роботодавцем вноситься запис до трудової книжки.
За матеріалами Головного управління Держпраці у Львівській області
Дивіться відео на тему
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
