Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 05.03.2018 пo 11.03.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 12 Mar 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 05.03.2018 пo 11.03.2018

 

Мажоритарний власник не може збільшувати статутний капітал ТОВ без урахування пропорційності частин інших учасників

Верховний Суд при розгляді справи № 918/92/17 за позовом учасника ТОВ про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства прийняв нове рішення за результатами перегляду рішень попередніх інстанцій.

У даній справі оспорювались рішення зборів, прийняті за ініціативою мажоритарного учасника, якими збільшений статутний капітал ТОВ, в результаті чого частка позивача зменшилася в 100 раз.

Верховний суд прийшов до висновку, що надання можливості одному з учасників ТОВ, що володіє часткою, яка має вирішальний вплив при прийнятті рішень на загальних зборах товариства, права самостійно збільшувати статутний капітал товариства без урахування на основі пропорційності часток інших учасників, що фактично призводить до їх зменшення, свідчить про невідповідність таких рішень загальних зборів законодавству, правопорядку і Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Такі дії порушують права і законні інтереси учасника товариства.

Верховний Суд вважає, що однією з особливостей корпоративних прав є те, що їх виникнення або здійснення залежить від розміру частки учасника в статутному капіталі господарського товариства. Права учасника, які визначені в законі як корпоративні, здійснюються на пропорційних засадах, тобто з урахуванням розміру частки учасника в статутному капіталі товариства.

Постанова Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі № 918/92/17

 

Дивіться відео на тему:

Як правильно домовитись із партнерами, щоб компанія не розвалилась у перший рік


Врегульовано деякі питання щодо порушення умов ліцензування

МВС внесло зміни до Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ.

Так, визначено порядок взаємодії МВС і поліції під час встановлення факту порушення суб’єктами господарювання умов ліцензування.

Посадові особи МВС в останній день проведення заходу державного нагляду (контролю) повідомляють територіальний орган поліції за місцезнаходженням ліцензіата, в діяльності якого виявлено порушення, про вчинення адмінправопорушення.

Також посадові особи МВС здійснюють позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної або юридичної особи про те, що в результаті порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі було завдано матеріальної шкоди або порушені його законні права чи інтереси.

У разі здійснення таких заходів посадові особи МВС подають особисто або надсилають до відповідного територіального органу поліції за місцем вчинення протиправних дій письмовий запит на інформацію про наявність чи відсутність зареєстрованого факту описаного в зверненні події.

Поліцейські за таким запитом готують і в певний термін направляють в МВС або його структурний підрозділ письмову відповідь з запитуваною інформацією.

Крім того, поліцейські забезпечують прийом і реєстрацію повідомлень про виявлення в діяльності ліцензіатів порушень умов ліцензування відповідно до Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

Уповноважена посадова особа поліції:

  • отримує під підпис від посадових осіб МВС, які здійснювали заходи державного нагляду (контролю), копії документів, що підтверджують порушення умов ліцензування;
  • при наявності підстав складає протокол про адміністративні правопорушення;
  • направляє матеріали справи до суду.

Територіальний орган поліції інформує МВС про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення протягом 5 робочих днів з дня надходження відповідного рішення суду.

Відповідний порядок взаємодії затверджений наказом МВС від 24 січня 2018 року № 42, який вступить в силу з дня його опублікування.

Наказ МВС України від 24.01.2018 року № 42


Закон про приватизацію набрав чинності

7 березня набрав чинності Закон від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна». Закон прийшов на зміну ряду нормативно-правових актів, що регулюють реалізацію державного та комунального майна.

Положення Закону не поширюються на приватизацію об’єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, а також на відчуження належних державі пакетів акцій, в порядку, передбаченому Законом «Про акціонерні товариства» та на вихід зі складу учасників ТОВ, учасником якого є держава і розмір державної або комунальної частки в якому становить 50 або менше відсотків.

Закон, зокрема, передбачає дворівневу систему приватизації: велика приватизація буде проходити по багатоетапній процедурі за участю авторитетного радника, а об’єкти малої приватизації будуть реалізовуватися на електронних платформах. Крім того, вводяться два способи продажу – аукціон і викуп об’єктів приватизації в тому випадку, якщо на момент прийняття закону майно вже знаходилося в оренді.

Також, важливо врахувати, що покупцями не можуть бути держава-агресор, а також юрособи, в яких така держава бере участь, і ті, хто перебуває під контролем таких юросіб, фізособи і юрособи країни-агресора. Крім цього, брати участь в приватизації українських підприємств не зможуть підприємства, створені за законами країн, які не співпрацюють з FATF, а також фізичні і юридичні особи, проти яких діють санкції.

Прикінцевими положеннями встановлено, що приватизація (продаж) об’єктів, рішення про приватизацію яких було прийнято до набрання чинності Законом, здійснюється і завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об’єктів, за якими:

  • дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні, доводиться на день після вступу в силу цього Закону;
  • після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу;
  • на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об’єктів групи Г згідно з класифікацією об’єктів приватизації, встановленої Законом «Про приватизацію державного майна», і щодо яких діє оцінка, або визначено радника для за результатами проведення конкурсу.

Приватизація об’єктів агропромислового комплексу, щодо яких на день набрання чинності Законом затверджені плани їх приватизації, здійснюється і завершується відповідно до вимог Закону «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

Крім того, рішення про приватизацію держпідприємств і / або господарських товариств, понад 50% акцій (часток) яких належать державі автоматично припиняє провадження у справах про банкрутство. Також забороняється порушувати справи про банкрутство таких підприємств-боржників, поки їх приватизація не буде завершена.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна»


АТ зобов’язане провести аудит на вимогу акціонера, який володіє більш,  ніж 10 % акцій

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду, розглянувши справу № 910/783/17 про зобов’язання забезпечити проведення аудиту, роз’яснив, що акціонер, який володіє більше 10% акцій товариства, має право вимагати проведення аудиту, незалежно від бажання самого суспільства або його посадових осіб.

Так, передбачене ст. 75 Закону «Про акціонерні товариства» право акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10% голосуючих акцій товариства, вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства є складовою права на управління суспільством в установленому законом та установчими документами порядку.

Стаття 75 Закону «Про акціонерні товариства» є імперативною для суспільства в разі відповідної вимоги акціонера, який є власником більше 10% акцій товариства. Право акціонера вимагати проведення аудиту в цьому випадку не залежить від бажання самого суспільства або його посадових осіб або від доцільності проведення такої перевірки, зате обов’язок суспільства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону.

Ухилення товариства від надання документів, необхідних для проведення аудиторської перевірки, та інформації про дату початку аудиторської перевірки, ініційованої акціонером, суперечить ч. 6 ст.75 Закону «Про акціонерні товариства», і відповідно порушує реалізацію акціонером його корпоративного права на управління суспільством, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №910/783/17

 

Дивіться відео на тему:

Запишіться на “техогляд” бухгалтерії – або експрес-аудит збереження активів вашого бізнесу

 

Чи буде порушенням встановлення різних окладів працівникам за однією і тією ж посадою

У своєму листі від 23.11.2016 р. №1587/13/8416 Мінсоцполітики зазначає, що міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства в залежності від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці.

Водночас,  міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні («вилки») ставок (окладів). При застосуванні діапазонів («вилок») окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад в межах діапазону по посаді, на якій працівник працює.

Мінсоцполітики зазначає, що схеми посадових окладів — це повний перелік найменувань посад, необхідних для нормального функціонування підприємства, з кожної із яких визначено розміри посадових окладів. У схемах передбачено два розміри посадових окладів — мінімальний і максимальний. Така «вилка» посадових окладів дозволяє диференціювати рівень оплати працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє підвищенню їх кваліфікації, відповідальному ставленню до своїх обов’язків.

Ґрунтуючись на цих нормах фахівці Мінсоцполітики, зробили свій висновок: фактичний оклад конкретного спеціаліста встановлюється (в межах так званої «вилки») з урахуванням ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаженості і напруженості праці та не є порушенням трудового законодавства.

Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи буде порушенням встановлення різних окладів працівникам за однією і тією ж посадою» від 04.03.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

Робота з персоналом через цивільно-правові договори – економічні переваги і ризики


Щодо застосування мінімальної зарплати в погодинному розмірі

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закону) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.31 Закону розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, якщо працівник виконав місячну норму праці, йому мають нарахувати заробітну плату, не нижчу від розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 2 ст.3 Закону визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються під час обчислення заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, роботу у нічний час та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Усі інші складові заробітної плати, не перелічені ч.2 ст.3 Закону, мають ураховуватися в мінімальній заробітній платі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі – 3723 грн., у погодинному розмірі – 22,41 грн.

На підприємствах для працівників має дотримуватися мінімальна місячна заробітна плата, а для працівників з погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) – мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.

Отже, якщо працівник, яким установлено годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованих тарифних ставок нижчий від мінімальної заробітної плати, то доплата до розміру мінімальної місячної заробітної плати їм не проводиться, оскільки гарантією з оплати праці для цих працівників є мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Щодо застосування мінімальної зарплати в погодинному розмірі» від 28.02.2018 року

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X