Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 02.04.2018 пo 09.04.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 10 Apr 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 02.04.2018 пo 09.04.2018

 

Мобільні групи по стягненню заборгованості із виплати заробітної плати

Заступник Міністра юстиції Світлана Глущенко повідомила, що в найбільш проблемних регіонах України почали роботу мобільні групи по стягненню заборгованості із виплати заробітної плати. Мобільні групи працюють з 2 квітня в шести містах України: Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Маріуполі, Торецькому і Сєвєродонецьку.

Також заступник міністра зазначила, що до кінця квітня аналогічні мобільні групи запрацюють в Києві, Запоріжжі, Миколаєві, Києві, Хмельницькому та Херсоні. Мобільні групи проводять регулярну перевірку стану виконання судових рішень по оплаті праці підприємствами.

 

 

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Світлана Глущенко: В Україні розпочали роботу мобільні групи зі стягнення заборгованості з виплати заробітної плати» від 02.04.2018 року

 


Кабмін оновив державні будівельні норми до стандартів ЄС

4 квітня вступив в силу Закон № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, кормах, побічних продуктах тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин» (за винятком окремих положень, які вступлять в силу через 3 роки).  

Закон регулює здійснення державного контролю за діяльністю операторів ринку, що займаються виробництвом або обігом харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів або кормів, в тому числі ввезенням (пересиланням) на митну територію України харчових продуктів або кормів. Ця діяльність повинна перевірятися на відповідність законодавству про харчові продукти і корми, здоров’я і благополуччя тварин. Побічні продукти тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України також будуть перевірятися на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження.

При цьому Закон не стосується харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, призначених (вироблених) для власного споживання.

Для організації та здійснення державного контролю, в тому числі на державному кордоні України, буде створено компетентний орган у сфері державного контролю. До 1 січня 2021 року цей орган має право уповноважувати на проведення лабораторних досліджень (випробувань) на трихінельоз для цілей державного контролю неакредитовані лабораторії, які розташовані на бойнях або потужностях з розбирання диких тварин, якщо результати проведеної компетентним органом перевірки підтверджують їх здатність забезпечувати належну якість досліджень. Компетентний орган буде проходити щорічний зовнішній аудит, а його посадові особи – підвищувати кваліфікацію. У разі ризику для життя і здоров’я громадян перевірка суб’єктів господарювання здійснюватиметься без попередження.

У той же час з’являться додаткові можливості щодо забезпечення прав бізнесу, ліквідації корупційних ризиків, зокрема шляхом проведення відеофіксації процедури інспектування не тільки інспекторами Держпродспоживслужби, але і суб’єктами господарювання.

Протягом трьох років лабораторні дослідження для цілей державного контролю можуть проводитися державними лабораторіями, перелік яких затверджується і публікується компетентним органом на його офіційному сайті. Крім того, в цей період компетентний орган вправі надавати повноваження:

  • державного ветеринарного інспектора, крім повноважень щодо проведення аудиту, особі, яка працює в системі компетентного органу, яке має освіту в галузі ветеринарної медицини або охорони здоров’я, в тому числі якщо воно не відповідає вимогам Закону;
  • офіційного ветеринарного лікаря спеціаліста ветеринарної медицини, навіть якщо він не відповідає вимогам;
  • помічника державного ветеринарного інспектора особі, яка працює в системі компетентного органу і має освіту в галузі ветеринарної медицини або охорони здоров’я, в тому числі якщо воно не відповідає вимогам Закону.

Протягом п’яти років з дня опублікування Закону вантажі, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають документальним перевіркам, перевірок відповідності та фізичним перевіркам в пунктах пропуску через державний кордон України або зонах митного контролю на митній території України. Повідомлення про надходження вантажів направляються по електронній пошті в територіальний орган компетентного органу, відповідального за здійснення перевірок.

Міжнародні сертифікати на вантажі, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, можуть заповнюватися державною мовою країни, в якій вони видані, або англійською мовою і повинні супроводжуватися перекладом на українську мову, який завіряється оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж.

 

Закон України від 18.05.2017 року № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»

 


Керівник, який довів підприємство до банкрутства, несе субсидіарну відповідальність за його зобов’язаннями

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув касаційну скаргу керівника підприємства щодо покладання на нього субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника (цього підприємства) у справі № 923/862/15 про визнання боржника банкрутом.

При проведенні ліквідаційної процедури у даній справі було виявлено відсутність коштів на рахунках боржника та відсутність активів банкрута. Суд першої інстанції при розгляді цієї справи задовольнив заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на керівника підприємства у зв’язку з доведенням до банкрутства цього підприємства. Суд встановив, що майнові активи підприємства були відчужені в результаті рішень і дій керівника цього підприємства і господарська діяльність підприємства призупинена незаконним способом.

Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Верховний Суд визнав обґрунтованим такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 619 ЦК договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Так, ч. 5 ст. 41 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що при здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства.

Верховний Суд дійшов до висновку, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії, на таких осіб може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями. Така відповідальність покладається у разі недостатності майна боржника. Також ВС зазначив, що чинне законодавство не пов’язує можливість покладання субсидіарної відповідальності на відповідальних осіб згідно ч. 5 ст. 41 вищеназваного Закону з обов’язковою наявністю вироку (вироків) щодо таких осіб. Постанову по справі № 923/862/15 було винесено 30 січня 2018 року.

 

Постанова ВС по справі № 923/862/15 від 30.01.2018 року

 

Читайте статтю на тему:

Актуальна процедура банкрутства підприємства, юридичної особи

 


Інформація, отримана в іншому провадженні, є недопустимим доказом

Верховний Суд в складі колегії суддів Другий судової палати Касаційного кримінального суду розглянув скаргу прокурора на постанову апеляційного суду за обвинуваченням двох осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Вироком суду першої інстанції цих громадян визнано невинними в пред’явленому обвинуваченні і виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінальних злочинів. Ухвалою Апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу прокурора виходячи з наступного. Звинувачення цих громадян переважно ґрунтувалося на доказах, отриманих в результаті проведених негласних слідчих (розшукових) дій щодо інших осіб і в ході провадження досудового розслідування у відношенні іншої особи. Відповідно до ст. 257 КПК, якщо в результаті негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального злочину, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за клопотанням прокурора. Беручи до уваги відсутність відповідної ухвали слідчого судді в матеріалах кримінального провадження, Касаційний кримінальний суд погодився з висновком суду першої інстанції про неприпустимість таких доказів з урахуванням положень статей 86, 87 КПК і, відповідно, про недоведеність вчинення кримінальних злочинів.

У своєму рішенні ВС навів кілька прикладів з практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, при розгляді справи «Раманаускас проти Литви» ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані за допомогою застосування спеціальних методів розслідування, можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних слідчих заходів оперативно та контролю за ними. Верховний Суд підтвердив законність виправдувального вироку через відсутність доказів вчинення злочинів у зв’язку з тим, що докази, на яких ґрунтувалося звинувачення, були отримані з порушенням ст. 257 КПК. Постанова по справі № 751/7177/14 було винесено 21 березня 2018 року.

 

Постанова ВС по справі № 751/7177/14 від 21.03.2018 року

 

Читайте статтю на тему:

Алгоритм дій адвоката з підготовки і скерування позовної заяви до суду

 


Підприємства, що займаються пожежною безпекою, перевірятимуть раз на 2 роки

Постановою Кабміну від 4 квітня 2018 року № 246, яка набула чинності 6 квітня, введено в дію критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, в сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Документом також визначено періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) ДСНС.

Так, суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (здійснюють діяльність менше двох років, а також тих, які протягом двох років, що передують плановій перевірці допустили порушення) очікують планові заходи державного нагляду не частіше одного разу на два роки;

Суб’єктів із середнім ступенем ризику (які здійснюють діяльність від двох до чотирьох років або допустили порушення протягом останніх трьох років) – не частіше ніж один раз на три роки;

Для суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику (здійснюють діяльність понад чотири роки без порушень ліцензійних умов) планові заходи державного нагляду здійснюються не частіше ніж один раз на 5 років.

Перелік послуг і робіт протипожежного призначення затверджений постановою Кабміну від 23 листопада 2016 року № 852. До них відносяться, зокрема, монтаж систем пожежогасіння, монтаж і техобслуговування систем пожежної сигналізації та протидимного захисту, спостереження за системами протипожежного захисту, техобслуговування огнетушітей, вогнезахист, оцінка (експертиза) протипожежного стану будівель.

 

Постанова КМУ від 04 квітня 2018 року № 246 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і встановлюється періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з надзвичайних ситуацій»

 


Щодо встановлення доплат за роботу в шкідливих та важких умовах праці

Згідно зі статтею 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці.

Доплата за умови праці розраховується і встановлюється відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевого переліку робіт, на яких можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці, затвердженого нині чинною постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 р. № 387/22-78.

Доплати відповідно до цього документа здійснюються працівникам, які виконують передбачені галузевим переліком робіт із важкими та шкідливими, особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці, у відсотках до тарифної ставки (посадового окладу) у таких розмірах: на роботах із важкими та шкідливими умовами праці – 4, 8, 12 %; на роботах з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці – 16, 20, 24 %.

За кожним робочим місцем доплати встановлюються і нараховуються тільки за час фактичної зайнятості відповідних робітників на роботах з несприятливими умовами праці. Конкретні розміри доплат визначаються згідно із результатами атестації робочих місць. Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

Згадана атестація має проводитись на тих підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Підсумком такої атестації є врегулювання відносин між роботодавцем і працівниками стосовно реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Проведена атестація повинна обґрунтувати віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці.

Оцінка умов праці під час атестації проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я  України від 08.04.2014 № 248. Міністерство охорони здоров’я України також здійснює методичне керівництво з цих питань.

Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу визначено, що шкідливі умови характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. В частині встановлення доплат за особливі умови праці, наприклад, шкідливі, особливо шкідливі тощо необхідно керуватись Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23.08.2016, яка на сьогодні є чинною.

За нормами цього документа доплату передбачено встановлювати в таких  розмірах за роботу у важких та шкідливих умовах праці – 4, 8, 12 % тарифної ставки (посадового окладу), за роботу у особливо важких та особливо шкідливих умовах праці – 16, 20, 24 % тарифної ставки (посадового окладу). Аналогічні виплати передбачені й галузевими угодами.

Умовами здійснення згаданої доплати є проведення атестації робочого місця, за якою планується встановлення доплати; фіксація у колективному договорі підприємства норми щодо доплат за роботу у несприятливих умовах праці, а також переліку посад, за якими може провадитись така доплата.

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Чернігівській області, рубрика «Новини», підрубрика «Роз’яснення щодо встановлення доплат за роботу в шкідливих та важких умовах праці» від 06.04.2018 року

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X