Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 10.01.2022 по 17.01.2022 р.
Як рахуватимуть кількість здійснених порушень у сфері РРО?
У ДПС відповіли на питання: “Яким чином буде визначатись кількість порушень у сфері використання РРО/ПРРО: за кількістю фактично проведених перевірок або за кількістю фактично встановлених порушень під час однієї перевірки?”
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про застосування РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;
- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, в таких розмірах:
100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чека при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг); за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).
За матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної податкової служби України (ЗІР, Категорія 109.18)
Що змінилось для ФОП-єдиноподатників?
У ДПС пояснили, які зміни передбачено Законом № 1914 стосовно умов перебування ФОП на єдиному податку. Зокрема:
- ФОП, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
- Для платників ЄП 3 групи – платників ПДВ, встановлюється типова форма обліку доходів і витрат.
- Платники ЄП 4 групи мають право здійснювати діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду площею не менше 0,5 га, але не більше 20 га сукупно (до цього – мінімальний розмір ділянки мав бути 2 га).
- Податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Фізичні особи – підприємці розраховуватимуть її самостійно у складі окремого додатку до декларації з єдиного податку.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Чи є доходом ФОП-єдиноподатника власні кошти, внесені на поточний рахунок?
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Статтею 292 ПКУ визначено, що доходом ФОП – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Також до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Абзацом першим п. 5 розд. I Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської / підприємницької / інвестиційної / незалежної професійної діяльності / діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.
Таким чином, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, і які є власними коштами такої фізичної особи (тобто кошти отримані не від підприємницької діяльності), включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.
Разом з тим, якщо фізична особа – підприємець у звітному податковому періоді вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була врахована в обліку та при цьому в платіжному документі зазначено призначення платежу – виручка за певний період, тоді така сума готівки повторно не включається до доходу звітного податкового періоду платника єдиного податку за умови сплати єдиного податку з цього доходу.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Одеській області
Яка відповідальність за вказівку у вакансії про роботу статі і віку кандидатів?
З 08 січня в Україні набула чинності заборона вказувати у вакансії дані, що мають ознаки дискримінації.
Так, статтею 24-1 ЗУ “Про рекламу” забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) зазначати:
– вік кандидатів,
– пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі,
– висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідальність за таке – штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що на 01 січня 2022 р. становить 65 тис. грн.
У Держпраці наголосили, що, якщо роботодавець набирає особисто на роботу і оголошує прийом на власне підприємство, то він не є суб’єктом, який надає послуги з посередництва, тому і застосувати такі фінансові санкції, дуже буде проблематично. Якщо ці оголошення розміщені в засобах масової інформації, тоді настає відповідальність суб’єкта господарювання, тому що в даному випадку він буде рекламодавець, тому ЗМІ не несуть відповідальність за це, тому що вони рекламують те, що їм надав інший суб’єкт, тобто замовник. Якщо в оголошенні вказано «вантажник» чи «швачка», це не є дискримінацією, це назва професії, яка визначена класифікатором професій і посад».
Також в Управлінні додали, що поки скарг до них ще не надходило, але, якщо стикатимуться з такими скаргами, то будуть здійснювати позапланові перевірки. Людина повинна спочатку відвідати того роботодавця, який помістив дискримінаційну рекламу або на своєму сайті, або в ЗМІ, отримати негативну відповідь щодо можливого працевлаштування, і тоді з цього моменту, вважається, права громадянина України порушені, і тоді вона може здійснити звернення до Управління Держпраці. Спочатку здійснюється перевірка, потім експерт робить висновок щодо наявності або відсутності порушення, і при наявності порушення накладається штраф відповідною постановою відповідальною особою Управління Держпраці.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Житомирській області
Як ділиться майно ФОПа під час розлучення?
Під час розгляду справи суд зазначив, що майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для здійснення господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів. Оскільки спірні нежитлові приміщення, використовувалися ФОП (відповідачем) у підприємницькій діяльності без створення юридичної особи, тобто не передавалися у власність юридичної особи, таке майно належить на праві спільної сумісної власності подружжю.
У цій справі позивач звернувся до суду з вимогою про поділ спільного майна подружжя.
За час шлюбу подружжя набуло у власність нерухоме майно (комерційну нерухомість), право власності на яке зареєстровано за відповідачем, який є фізичною особою-підприємцем. Позивач просив визнати за ним та відповідачем право власності по 1/2 частці за кожним на це майно.
Верховний суд, вирішуючи спір, послався на Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року N 17-рп/2012 у справі N 1-8/2012, згідно з яким:
– коли майно передано у власність юридичної особи, зареєстрованої як приватне підприємство, тоді частка в статутному капіталі такої юридичної особи (але не її майно) може належати на праві приватної спільної сумісної власності подружжю;
– коли йдеться про єдиний майновий комплекс, тобто про підприємство в розумінні статті 191 ЦК, яке не передане як вклад юридичній особі, а використовується одним з подружжя без створення юридичної особи, зокрема, як фізичною особою – підприємцем, тоді майно, яке входить до складу підприємства як єдиного майнового комплексу (але не частка в статутному капіталі майнового комплексу, бо майновий комплекс не може мати статутного капіталу), може належати на праві спільної сумісної власності подружжю.
Постанова КЦС ВС від 6 грудня 2021 року у справі № 161/7804/19
Чим підтвердити настання упущеної вигоди?
При розгляді справи суд зазначив, що збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню в таких випадках:
- коли заявлений кредитором неотриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов’язань;
- втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов’язання іншим контрагентом (боржником);
- дохід не є абстрактним і може бути доведеним з розумним рівнем впевненості.
У цій справі адвокатське бюро (АБ) звернулось з позовом про стягнення коштів з приватного акціонерного товариства (ПрАТ).
Позовні вимоги мотивовані тим, що АБ заподіяно збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі вартості послуг з юридичного консультування та представництва за договором на укладення якого з відповідачем (ПрАТ) та отримання відповідного доходу позивач мав законні очікування, однак внаслідок відмови відповідача від виконання своїх обов’язків за результатами відкритих торгів, а саме неправомірної відміни торгів, такий дохід ним не отримано.
Розглядаючи спір Верховний Суд пояснив, що упущена вигода є категорією визначення та розрахунок якої потребує врахування, зокрема, звичайних умов обороту, справедливості, розумності, компенсаційності відшкодування, які є оціночними поняттями, очевидно, що доведення таких обставин передбачає існування ряду міркувань (умовиводів), ймовірностей, а отже має здійснюватися із застосуванням стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Таким стандартом є стандарт вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дозволяє стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся (мав місце), аніж не був. Зокрема, з розумною впевненістю стверджувати доведеність позивачем наявності заподіяних йому збитків, правильність розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, розміру упущеної вигоди, яка підлягає стягненню з боржника на користь кредитора тощо.
Постанова КГС ВС від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
