В Україні набув чинності новий Закон «Про основні засади житлової політики»: що змінюється?
З 15 лютого 2026 року в Україні офіційно почали діяти нові правила житлової політики. Ухвалений парламентом документ покликаний закласти фундамент для сучасної системи забезпечення громадян житлом.
Ухвалений 13 січня та введений у дію в середині лютого, Закон України «Про основні засади житлової політики» став однією з найбільш очікуваних реформ. Його головна особливість — скасування застарілого Житлового кодексу УРСР, який діяв ще з 1983 року.
Згідно з Розділом IV «Прикінцеві та перехідні положення», більшість норм старого Житлового кодексу України втратили чинність. Проте перехід до нової системи буде поступовим:
- Тимчасове збереження норм. Окремі статті старого Кодексу (що стосуються обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання житла та користування службовими приміщеннями) продовжують діяти.
- Умова скасування. Ці норми втратять чинність лише тоді, коли в Україні повноцінно запрацює Єдина інформаційно-аналітична житлова система.
Важливо зазначити, що Закон передбачає суттєві зміни і в питаннях приватизації. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень:
- Закон «Про приватизацію державного житлового фонду» (1992 р.) визнається таким, що втратив чинність.
- АЛЕ: Ця норма (разом із відповідною постановою ВРУ) набере чинності лише через один рік після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Фундамент нової житлової політики: 8 ключових принципів
- Доступність та безбар’єрність. Житло має відповідати не лише фінансовим можливостям людини, а й її фізичним потребам (інклюзивність).
- Непорушність права на житло. Держава гарантує захист прав власників та користувачів від свавілля.
- Свобода вибору. Людина сама вирішує, який механізм отримання даху над головою їй підходить — купівля, оренда чи державна підтримка.
- Прозорість та цифровізація. Жодних «закритих списків». Громадськість має право на доступ до інформації про всі житлові програми.
- Справедливість. Повна заборона дискримінації та рівний доступ до житла для всіх категорій громадян.
- Соціальна інтеграція. Закон каже «ні» створенню «гетто» для бідних. Пріоритет — райони зі змішаним рівнем доходів та культурним різноманіттям.
- Стратегічне планування. Рішення приймаються не хаотично, а на основі аналізу даних та довгострокових планів розвитку громад.
- Економічна ефективність. Залучення приватних інвестицій та розумне використання бюджетних коштів для створення достатньої пропозиції житла.
Пріоритети держави: від подолання бездомності до компенсацій:
- Боротьба з бездомністю. Це пріоритет номер один.
- Цивілізована оренда. Захист прав як тих, хто знімає житло, так і тих, хто його здає.
- Відбудова. Окремим пунктом закріплено право на компенсацію за пошкоджене або знищене війною майно.
- Соціальне житло. Формування та ефективне використання спеціальних фондів для тих, хто не може придбати квартиру самостійно.
- Якість та стандарти. Постійне оновлення вимог до енергоефективності та комфорту будинків.
___________________________________________________________________________
Доступ до Єдиного реєстру довіреностей розширено: нові повноваження Вищої ради правосуддя
Міністерство юстиції України внесло зміни до Положення про Єдиний реєстр довіреностей. Відтепер члени та інспектори Вищої ради правосуддя (ВРП) отримають прямий доступ до інформації про довіреності, що є важливим кроком у межах дисциплінарних процедур та перевірок суддів.
Відповідний Наказ Мін’юсту № 220/5 від 27 січня 2026 року було офіційно зареєстровано та оприлюднено 13 лютого 2026 року. Документ вносить корективи до пункту 1.7 глави 1 профільного Положення, яке регулює порядок доступу до реєстру.
Згідно з текстом наказу, перелік осіб, які мають право отримувати відомості з Єдиного реєстру довіреностей, доповнено такими категоріями:
- Члени Вищої ради правосуддя;
- Дисциплінарні інспектори ВРП;
- Уповноважені особи секретаріату ВРП.
Доступ надаватиметься на підставі письмового повідомлення від Вищої ради правосуддя.
Зміни впроваджено на виконання вимог частини одинадцятої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Основна мета нововведення — посилення інституційної спроможності ВРП та Служби дисциплінарних інспекторів.
Наказ набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування – 14 лютого 2026 року. З цього моменту технічний адміністратор реєстру (ДП «Національні інформаційні системи») має забезпечити можливість обробки відповідних запитів від ВРП.
___________________________________________________________________________
Дострокове звільнення за строковим договором: роз’яснення для працівників та роботодавців
Чи має право працівник розірвати строковий трудовий договір раніше визначеного терміну? Фахівці Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області надали розгорнуту відповідь на запит працівниці сфери торгівлі, розставивши крапки над «і» у питаннях КЗпП та особливостей воєнного стану.
На відміну від безстрокового договору, розірвання «строковика» за ініціативою працівника має свої юридичні нюанси. Згідно зі статтею 39 Кодексу законів про працю України, простого бажання покинути роботу недостатньо — мають бути вагомі підстави.
Посадовці Держпраці виділяють три блоки причин, які зобов’язують роботодавця розірвати договір на вимогу співробітника:
1. Стан здоров’я
Якщо хвороба або встановлена інвалідність реально заважають виконанню службових обов’язків, передбачених контрактом.
2. Порушення з боку керівництва
Якщо роботодавець ігнорує норми трудового права, не виконує умови колективного договору або порушує пункти індивідуальної трудової угоди.
3. Поважні причини (згідно зі ст. 38 КЗпП)
Це перелік життєвих обставин, що унеможливлюють подальшу роботу:
- Сімейні обставини: вагітність, догляд за дитиною до 14 років (або дитиною з інвалідністю), необхідність догляду за хворим членом сім’ї чи особою з інвалідністю I групи.
- Зміна місця проживання: переїзд в іншу місцевість (зокрема через переведення чоловіка/дружини по роботі) або неможливість жити в даному регіоні за медичними показаннями.
- Навчання та кар’єра: вступ до закладу освіти або успішне проходження конкурсу на іншу посаду.
- Вихід на пенсію.
Окрему увагу інспектори звернули на дію Закону № 2136-IX, який регулює трудові відносини під час війни. Стаття 4 цього закону дає працівнику право звільнитися у будь-який термін, вказаний у заяві, якщо:
- Підприємство знаходиться в зоні ведення бойових дій.
- Існує реальна загроза життю та здоров’ю.
Важливо: це правило не поширюється на тих, хто залучений до суспільно корисних робіт або працює на об’єктах критичної інфраструктури — такі категорії працівників зобов’язані продовжувати роботу.
Розірвання строкового договору — це не автоматичне право, а процедура, що потребує документального підтвердження причини (медичної довідки, наказу про переведення тощо). Знання цих норм допоможе уникнути трудових спорів та забезпечить дотримання прав обох сторін.
За матеріалами офіційного сайту Південно-Східного Міжрегіонального управління Держпраці
_____________________________________________________________________________
Новий порядок збільшення лімітів бронювання: Міноборони роз’яснило процедуру понад 50%
Міністерство оборони України у своєму листі № 220/1526 від 30 січня 2026 року деталізувало механізм збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних понад встановлені загальні ліміти. Відтепер процедура отримання додаткових квот стане більш структурованою, але вимогливішою до обґрунтування.
Реформа базується на змінах, внесених постановою КМУ № 1608, які дозволяють за рішенням Міноборони розширювати списки заброньованих понад 50% для критично важливих установ.
Алгоритм дій залежить від статусу організації:
- Органи державної влади: подають обґрунтовані пропозиції безпосередньо до Міноборони.
- Критичні підприємства (бізнес): звертаються до того органу (міністерства чи ОВА), який надав їм статус критичності. Вже цей орган після перевірки скеровує документи до оборонного відомства.
- Іноземні представництва та неурядові організації: подають запити до Мінекономіки або Мінрозвитку громад залежно від профілю діяльності.
Критерії успішного розгляду: що має бути в обґрунтуванні
Міноборони наголошує: звернення, які просто констатують бажання забронювати більше людей без належних доказів, розглядатися не будуть. В обґрунтуванні обов’язково зазначаються:
- Опис важливості: деталізація функцій установи та докази того, чому їхня робота має бути безперервною.
- Дотримання правил обліку: пропозиції подаються лише щодо осіб, які не мають порушень правил військового обліку.
- Статистика: загальна кількість працівників, відсоток вже заброньованих та посилання на конкретну норму постанови КМУ, що дозволяє збільшення.
Процедура прийняття рішення та термін «5 робочих днів». Всі запити проходять через спеціальну Міжвідомчу робочу групу (МРГ). На основі її протоколу Міноборони видає наказ, де фіксується новий ліміт та термін його дії.
Важливий нюанс. Після того, як зміна ліміту з’явиться у «Дії», підприємство має лише 5 робочих днів, щоб скористатися наданою квотою. Якщо ліміт не буде використаний у цей строк, Міноборони може переглянути та анулювати своє рішення на наступному засіданні МРГ.
Що буде зі старими рішеннями?
У листі чітко визначено долю рішень про збільшення обсягів, прийнятих раніше. Накази Міністра оборони, видані до 8 грудня 2025 року, залишаються чинними на весь період дії статусу критичності підприємства, проте не довше ніж до 8 грудня 2026 року.
____________________________________________________________________________
Повернення переплат з бюджету: ДПС нагадує правила подання заяв у 2026 році
Податкова служба актуалізувала алгоритм повернення помилково або надміру сплачених податків та зборів.
Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та Наказу Мінфіну № 60, процедура повернення коштів (грошових зобов’язань чи пені) запускається виключно за ініціативою платника. Єдиним винятком є переплата з ПДФО, яка повертається на підставі річної податкової декларації.
Головне правило для платника — встигнути подати заяву протягом 1095 днів (3 роки) з моменту виникнення переплати. Запит необхідно направляти до того територіального органу ДПС, де здійснюється адміністрування конкретного платежу.
У заяві платник має самостійно обрати один із трьох напрямків:
- На власний поточний банківський рахунок.
- На єдиний рахунок (якщо платник його використовує).
- На погашення боргу або зобов’язань з інших податків/зборів.
ДПС максимально цифрувала процес. Найшвидший спосіб — скористатися розділом «Ведення звітності» в особистому кабінеті.
Для успішного опрацювання заявки Казначейством, у тексті заяви обов’язково мають бути вказані:
- Точна назва податку та сума.
- Дата сплати та повні реквізити з платіжки (бюджетний рахунок, код ЄДРПОУ Казначейства).
Порада: Перед поданням заяви перевірте актуальні реквізити рахунків у сервісі «Електронний кабінет» на сайті ДПС, оскільки вони можуть змінюватися на початку фінансового року.
За матеріалами офіційного сайту Головного управління ДПС у Київській області
