Прозорість та безпека: Мін’юст знову відкрив дані Єдиного держреєстру (ЄДР)
З 19 січня 2026 року Україна зробила важливий крок до відновлення підзвітності — Міністерство юстиції відновило публікацію відомостей з Єдиного державного реєстру юросіб, ФОП та громадських формувань у форматі відкритих даних.
Доступ до цієї інформації був суттєво обмежений від початку повномасштабної агресії задля захисту національних інтересів. Проте наразі відомство знайшло механізм, який балансує між потребами оборони та вимогами демократичного врядування.
Захист понад усе: яку інформацію приховано?
Аби відкриті дані не стали інструментом у руках ворога, Міністерство застосувало систему фільтрації. Зокрема, для захисту оборонного сектору та стратегічних підприємств у публічних наборах не відображаються:
- Точні координати та адреси місцезнаходження.
- Контактні номери телефонів та електронні пошти.
- Дані про види економічної діяльності (КВЕД).
Такі заходи дозволяють зберегти дані про структуру власності, не наражаючи на небезпеку стратегічні об’єкти.
Технічні деталі та правове підґрунтя
Оприлюднення даних базується на наказі Мін’юсту №3168/5 від листопада 2025 року та профільному Законі №4576-IX. Технічну частину та регулярне оновлення інформації забезпечує ДП «Національні інформаційні системи» (НАІС).
Де знайти дані? Актуальні набори вже розміщені на порталах Мін’юсту та НАІС, а також завантажуються на загальнодержавний портал data.gov.ua. Оновлення відбуватиметься щотижня.
За матеріалами офіційного сайту Мін’юсту
________________________________________________________________________
НБУ запровадив нові послаблення для українського бізнесу
З 14 січня 2026 року в Україні набрали чинності чергові зміни у валютному регулюванні. Національний банк України (НБУ) розширив можливості для підприємців, запровадивши так званий «позиковий ліміт» та спростивши процедури повернення коштів іноземним покупцям.
Ці кроки є частиною стратегії стимулюючої лібералізації, мета якої — залучення нових капіталів в українську економіку та полегшення роботи виробників в умовах воєнного стану.
«Позиковий ліміт»: Гнучкість у керуванні боргами
Ключовим нововведенням став «позиковий» ліміт. Тепер компанії, які залучають нові кредити з-за кордону (після 1 січня 2026 року), отримують право використовувати ці кошти для виконання своїх «старих» зобов’язань.
Що дозволяє цей ліміт:
- Сплачувати борги за кредитами, отриманими до літа 2023 року.
- Розраховуватися за старий імпорт (поставки до лютого 2021 року).
- Виплачувати дивіденди нерезидентам та фінансувати закордонні філії понад встановлені раніше норми.
Важлива умова: Розмір ліміту чітко дорівнює сумі нового валютного кредиту, що надійшов на рахунок у банку. Максимальна ставка за такими запозиченнями не повинна перевищувати 12% річних.
Підтримка експортерів та захист споживачів
Другий блок змін стосується вітчизняних виробників, які працюють із закордонними фізичними особами. Відтепер українські продавці можуть вільно повертати валюту на рахунки іноземних клієнтів, якщо товар не був поставлений або його повернули. Це вирівнює права українських та закордонних покупців і не створює тиску на валютний ринок, оскільки сума повернення компенсується валютою, яка спочатку зайшла в країну при купівлі.
Оптимізація валютного нагляду
НБУ також уточнив правила для експортерів та страхового ринку:
- Співпраця з ЕКА: Граничні строки розрахунків тепер не застосовуються до сум, за якими Експортно-кредитне агентство (ЕКА) вже виплатило страхове відшкодування експортеру.
- Страхові послуги: Експорт страхових послуг вилучено з переліку операцій, що потребують суворого контролю термінів розрахунків, що прирівнює їх до інших фінансових послуг.
Контекст лібералізації
Варто нагадати, що «позиковий» ліміт став третім у системі стимулів НБУ. Раніше вже були запроваджені:
- «Інвестиційний» ліміт — для тих, хто вкладає в статутний капітал;
- «Донатний» ліміт — для компаній, що активно підтримують Збройні Сили України через спецрахунки НБУ.
Нові правила затверджені постановами Правління НБУ №2 та №3 від 13 січня 2026 року.
За матеріалами офіційного сайту НБУ
____________________________________________________________________________________
Податкові перевірки 2026: ДПС затвердила графік та змінила пріоритети
Державна податкова служба України оприлюднила план-графік документальних планових перевірок на 2026 рік. Головна особливість нового графіка — суттєве скорочення кількості об’єктів контролю та перехід до виключно ризикоорієнтованого підходу.
До переліку на цей рік потрапили близько 4,6 тисячі суб’єктів, що на 7% менше, ніж торік. Податківці наголошують: тепер фокус зміщено з кількості візитів на їхню якість та обґрунтованість.
Хто потрапив до «зони уваги» податківців?
Увесь список розділений на кілька категорій:
- 3,2 тис. — класичні юридичні особи;
- понад 1 тис. — фізичні особи — підприємці (ФОП);
- 258 — компанії, які перевірятимуть суто на правильність нарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ;
- 121 — представники фінансового сектору (банки та небанківські установи).
Критерії відбору: чому прийдуть не до всіх?
Податкова служба відмовилася від масових перевірок на користь аналітичного відбору. До плану включено лише тих платників, які мають високий ступінь ризику.
Червоні прапорці для бізнесу:
- Невідповідність доходів обсягам сплачених податків.
- Галузеві аномалії в господарських операціях.
- Ймовірні схеми з мінімізації ПДВ та податку на прибуток.
Хто має «імунітету»? Перевірки не зачеплять бізнес із територій бойових дій чи окупації, компанії в процесі ліквідації, а також учасників «Клубу білого бізнесу» (Переліку платників із високим рівнем добровільного дотримання законодавства).
Пріоритетні галузі 2026 року
Найбільш прискіпливо податківці вивчатимуть сектори з традиційно високим рівнем ризику недоплат:
- Енергетика та ресурси: видобуток копалин, постачання газу та електрики.
- Ритейл та підакцизні товари: паливний ринок (АЗС), торгівля тютюном, алкоголем та побутовою технікою.
- Логістика: транспортні та кур’єрські послуги, складське господарство.
- Гральний бізнес: організація азартних ігор.
Нова філософія контролю
Затверджений графік відповідає Національній стратегії доходів. Замість адміністративного тиску держава пропонує прозорі правила: якщо бізнес працює чесно та не має ознак фіскальних ризиків, ймовірність планової перевірки зводиться до мінімуму. Такий підхід дозволяє податківцям не розпорошувати ресурси, а концентруватися на сегментах, де бюджет втрачає найбільше.
За матеріалами офіційного сайту ДПС
_________________________________________________________________________________
Податкові повідомлення по-новому: що зміниться для платників з 26 лютого
Наприкінці зими в Україні набуває чинності оновлений регламент оформлення та надсилання податкових повідомлень-рішень (ППР). Нові правила, затверджені Мінфіном, спрямовані на цифровізацію процесу та врахування особливостей воєнного стану.
Зміни, зафіксовані в наказі № 513, стають обов’язковими до застосування з 26 лютого 2026 року. Головна мета оновлення — привести документацію у відповідність до актуального законодавства та зробити взаємодію з ДПС зручнішою.
Ключові нововведення: пільги за швидку сплату
Однією з найважливіших правок є запровадження стимулів для платників під час дії воєнного стану:
- Скасування штрафів. Якщо платник податків повністю погашає суму зобов’язання за формами «Р» або «Д» протягом 30 календарних днів після отримання рішення, штрафні санкції анулюються.
- Відсутність пені. За умови дотримання цього місячного терміну сплати, пеня на суму боргу не нараховується.
- Спрощений документообіг. У разі такої швидкої оплати додаткові ППР не складаються.
Технологічність та нові форми документів
Податкова служба оновила додатки (від 1 до 30) та змінила підхід до візуалізації інформації:
- QR-коди для оплати. Відтепер ППР міститимуть QR-коди, що дозволить миттєво сплатити податки через мобільний банкінг.
- Оновлені реквізити. Змінено формат поля «Призначення платежу», щоб уніфікувати платіжні інструкції.
- Історія оскаржень. У документах відображатимуться дані про судові або адміністративні спори, що вплинули на кінцеву суму зобов’язань.
Організаційні моменти
Документ також врегульовує питання спадковості органів ДПС. Якщо територіальний орган, що видав попереднє рішення, було ліквідовано, нове ППР видаватиме той підрозділ, який наразі займається адмініструванням податків конкретного платника.
Важливо для бізнесу: Оскільки наказ був опублікований 28 листопада 2025 року, термін у 90 днів для набрання чинності спливає саме 26 лютого 2026 року. До цієї дати діють старі форми та порядки.
За матеріалами офіційного сайту ДПС
_____________________________________________________________________________________
Верховна Рада захистила страховий стаж незаконно звільнених працівників
Український парламент ухвалив важливі законодавчі зміни, що гарантують безперервність страхового стажу для громадян, які були звільнені з порушенням закону, а згодом поновлені на посадах. Закон (реєстр. №11488-1), прийнятий у другому читанні, закриває тривалу прогалину в соціальному захисті працюючих.
Тепер період вимушеного прогулу через незаконні дії роботодавця не буде «випадати» з трудової біографії людини під час розрахунку пенсії.
Головні новації закону:
- Гарантований стаж. Весь період від моменту незаконного звільнення до фактичного поновлення за рішенням суду тепер офіційно зараховується до пенсійного стажу.
- Відповідальність роботодавця. Компанія зобов’язана у повному обсязі сплатити страхові внески за весь час, поки працівник не працював не з власної вини.
- Мінімальні гарантії. Єдиний внесок (ЄСВ) за кожен місяць вимушеного прогулу має бути не меншим за встановлений законом мінімальний страховий внесок.
- Прозорість нарахувань. Чітко визначено алгоритм сплати внесків у випадках, коли працівнику виплачують середній заробіток за час прогулу або різницю в зарплаті при виконанні менш оплачуваної роботи.
- Відпустки та компенсації. Закон встановлює зрозумілий механізм виплати грошових компенсацій за дні щорічної відпустки, які працівник не зміг використати через незаконне звільнення.
Чому це важливо?
Раніше особи, які вигравали суди проти недобросовісних роботодавців, часто стикалися з тим, що місяці або навіть роки боротьби за посаду зникали з їхнього страхового стажу. Це негативно впливало на розмір майбутніх пенсійних виплат.
Запроваджений механізм не лише відновлює соціальну справедливість, а й стає додатковим запобіжником проти безпідставних звільнень, оскільки фінансове навантаження на порушників-роботодавців значно зростає.
За матеріалами офіційного сайту ВРУ
____________________________________________________________________________________
Воєнний стан в Україні продовжено: офіційне рішення Парламенту та Президента
В Україні офіційно пролонговано дію особливого правового режиму. Верховна Рада підтримала відповідну ініціативу, затвердивши Указ Президента України №40/2026 від 12 січня 2026 року.
Згідно з новим Законом (реєстр. №14366), воєнний стан в країні триватиме ще 90 діб.
Ключові дати та терміни:
- Дата підписання: 26 січня 2026 року закон був остаточно завірений підписом Президента.
- Початок дії продовження: з 05:30 ранку 3 лютого 2026 року.
- Тривалість: особливий стан діятиме протягом трьох місяців (до початку травня 2026 року).
Це рішення вносить часткові зміни до базового Указу від 24 лютого 2022 року, який є правовою основою для введення воєнного стану в Україні.
Що це означає для громадян та бізнесу?
Продовження воєнного стану автоматично подовжує дію низки особливих умов:
- Мобілізація. Загальна мобілізація триває паралельно з воєнним станом.
- Перетин кордону. Обмеження на виїзд для окремих категорій військовозобов’язаних чоловіків залишаються чинними.
- Податкові особливості. Продовжують діяти спеціальні норми щодо перевірок та звітності (враховуючи нещодавні зміни від ДПС та НБУ).
- Трудове законодавство. Діють особливості надання відпусток та організації робочого процесу в умовах війни.
