Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 19.08.2025 р. по 07.09.2025 р.
Додаткового капітал для ТОВ – доповнено Закон про ТОВ
Законом України № 4564-IX від 31.07.2025, який було опубліковано 27.08.2025р. внесено зміни до Закону Про ТОВ і ТДВ, а саме доповнено таки поняттям, як додатковий капітал, який зможуть вносити учасники ТОВ без обов’язку вносити зміни до статутного капіталу товариства.
Законо доповнено наступними положеннями:
-
Окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
-
Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.
Такі зміни допоможуть залучати капітал яу інвестиції.
Ключове у рішенні РНБО про мораторій на перевірки
Рада національної безпеки і оборони України рішенням від 21 липня 2025 року закріпила зокрема обов’язок для Кабінету Міністрів України:
невідкладно вжити організаційних і практичних заходів щодо підвищення ефективності реалізації Державною податковою службою України, Державною митною службою України механізмів податкового і митного контролю, передбачивши, зокрема:
встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб’єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів;
удосконалення методики застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення доцільності перевірок суб’єктів господарської діяльності з метою спрямування заходів контролю на ділянки з високим рівнем ризику порушень податкового митного законодавства або контрабанди;
Такі заходи і рішення спрямовані на запровадження мараторію на проведення перевірок щодо суб’єктів господарювання.
Оновлено вимоги до критерії критичності обласних адміністрацій
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. N 847 було оновлено вимоги до критеріїв, яким мають відровідати юридичні особи для отримання статусу критичного.
Тепер визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) – щодо підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, а також підприємств, установ, організацій, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та провадять діяльність у сфері:
сільського, лісового або рибного господарства;
добувної промисловості і розроблення кар’єрів;
переробної промисловості;
постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря;
водопостачання; каналізації, поводження з відходами;
будівництва;
оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів;
транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності.”.
Уряд дозволив бронювати 100 % військовозобов’язаних підприємствам в зоні бойових дій
Кабінет Міністрів України постановою від 13 серпня 2025 р. № 991 вніс зміни по порядку бронюванням, яким визначив наступне:
Кількість військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, критично важливих установ, місцезнаходження яких визначено та які фактично провадять діяльність на територіях можливих бойових дій, територіях активних бойових дій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати припинення можливості бойових дій (дати завершення бойових дій), та які підлягають бронюванню, може становити 100 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників.
Державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємства, установи, організації, місцезнаходження яких визначено та які фактично провадять діяльність на територіях можливих бойових дій, територіях активних бойових дій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати припинення можливості бойових дій (дати завершення бойових дій), критично важливим підприємством, критично важливою установою, подає засобами Порталу Дія повідомлення про зміну ліміту бронювання у Єдиному переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних на підставі звернення обласної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації у разі її утворення), територія юрисдикції яких поширюється на відповідні території можливих бойових дій або території активних бойових дій.
Таке рішення дасть змогу зберегти кадровий потенціал у складних умовах та дасть можливість працювати бізнесу.
У зв’язку зі скасуванням Господарсьвого кодексу Мін’юст роз’яснив зміст реформи
Мін’юст довів до відома правову позицію у зв’язку з введенням в дію 28 серпня 2025 року Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196), внаслідок чого Господарський кодекс України (далі ‑ ГК) втратить чинність.
Зокрема було зазначено, що значна частина положень ГК або дублює норми спеціальних законів, або є застарілими та втратили свою цінність.
З огляду на те, що відповідні сфери правового регулювання суспільних відносин скомпоновані у ГК у глави у публікації Мін’юсту зазнено стислий огляд щодо кожної глави у світлі наведеної реформи.
Крім того, звернуто увагу на основні строки реформи:
Протягом перших шести місяців перехідного періоду суб’єкти управління об’єктами державної власності мають прийняти рішення про перетворення державних підприємств у акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю.
У разі, якщо таке рішення не буде прийнято у встановлений строк, Уряд приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу відповідного державного підприємства до сфери управління Фонду державного майна України.
Фонд державного майна протягом року з дня оформлення передачі приймає рішення про припинення підприємства або про приватизацію його єдиного майнового комплексу.
Крім того, Закон передбачає реформування інститутів права господарського відання та права оперативного управління, які до його прийняття становили основу правового режиму майна суб’єктів господарювання державного сектора економіки.
Після завершення реформ правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт державного майна (особисте безоплатне володіння і користування).
Також слід зазначити, що реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, організаційно-правові форми яких мають зазнати змін.
З дня введення в дію Закону забороняється створення юридичних осіб в організаційно-правових формах державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.
Через три роки з дня введення в дію Закону забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства (державні комерційні підприємства, казенні підприємства), комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, крім:
державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом перетворення або ліквідації та пов’язаних з цим змін до відомостей про юридичну особу;
державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із зміною керівника юридичної особи, або державної реєстрації зміни складу комісії з припинення, голови комісії або ліквідатора, керуючого припиненням;
державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із передачею єдиного майнового комплексу державного підприємства до сфери управління Фонду державного майна України;
державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із відкриттям провадження у справі про банкрутство такої юридичної особи.
За матеріалами офіційного сайту Мін’юсту
Правова позиція Верховний Суд щодо відплатності договору доручення
КЦС ВС зауважив, що в цивільному законодавстві передбачена презумпція відплатності договору. Договір доручення є безоплатним тільки в тому разі, якщо про безоплатність прямо вказано сторонами договору або вона передбачена законом для певного виду договору доручення. Для тих випадків, коли сторони не вказали про розмір плати повіреного, він визначається на підставі ч. 4 ст. 632 ЦК України та ч. 2 ст. 1002 ЦК України. Тому навіть якщо сторони не домовилися про розмір плати в договорі доручення, це не «знищує» такого договору.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
За матеріалами офіційного сайту Верховного Суду
Правова позиція Верховний Суд щодо використання відповіді штучного інтелекту як доказу
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації, тому відхилення судом клопотання про дослідження їх як доказу у справі є правомірним.
У той же час, штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні суддю, ні принципи належності, допустимості та достовірності доказів, передбачені гл. 5 «Докази та доказування» ГПК України.
За матеріалами офіційного сайту Верховного Суду
27 серпня 2025, 11:15
208
Кабмін змінив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування в ЄРПН
Податки
Закон “Про лобіювання” набрав чинності
Закон України «Про лобіювання», ухвалений Верховною Радою України 23 лютого 2024 року. На виконання закону уряд зокрема затвердив: постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2024 р. № 1175 затверджено Положення про Реєстр прозорості, а постановою від 1 жовтня 2024 р. № 1128 — «Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання», розроблені Національним агентством з питань запобігання корупції.
Зокрема Закон закріплює поняття лобіювання — це діяльність, спрямована на вплив або спробу впливу на рішення органів влади чи місцевого самоврядування у комерційних інтересах бенефіціара або у власних комерційних інтересах. Таким чином, йдеться про формалізацію процесу, який раніше існував у «тіні».
Також закон закріплює дії, які є лобіювання, а також ті, які такими не вважаються:
– не вважаються лобіюванням: представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби; народна ініціатива на всеукраїнському референдумі та ініціатива на місцевих референдумах; діяльність суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій; діяльність політичних партій та місцевих організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента України, виборах народних депутатів України та місцевих виборах, пов’язана з їхньою участю у виборчому процесі відповідних виборів; діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування; наукова та науково-технічна діяльність; незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; робота суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності тощо.
Закон закріпплює, що суб’єктами лобіювання можуть бути фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, юридичні особи приватного права, зареєстровані в Україні, а також іноземні компанії, які мають представництва на території нашої держави. Водночас є й категорії, які позбавлені такого права. Це державні службовці та посадовці органів місцевого самоврядування (як під час перебування на посаді, так і протягом року після завершення повноважень), особи з непогашеною судимістю чи визнані недієздатними, органи влади, політичні партії, релігійні організації та медіа.
З метою забезпечення прозорості та контрольованості лобіювання, запроваджується Реєстр прозорості. Особам, які не внесені до Реєстру прозорості і не набули статусу суб’єкта лобіювання, – забороняється здійснювати лобіювання.
Об’єкти лобіювання — а це зокрема: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; міністерства; інші органи державної влади та інші суб’єкти публічного права, які згідно із законом здійснюють від імені держави правотворчу діяльність та юрисдикція яких поширюється на територію України; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства Автономної Республіки Крим; голови місцевих державних адміністрацій та керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій; органи місцевого самоврядування; та суб’єкти правотворчої ініціативи, такі як народні депутати, члени Уряду. — мають право отримувати достовірну інформацію від суб’єктів, а також інформувати НАЗК про будь-які факти незаконного впливу.
Закон закріплює обов’язок звітності. Кожні шість місяців суб’єкти лобіювання зобов’язані подавати у Реєстр прозорості звіти. У них відображаються всі ключові аспекти діяльності: дані суб’єкта і його клієнта, предмет і об’єкт лобіювання, умови договорів, розмір отриманих коштів і витрат, зустрічі з представниками органів влади, а також внески у політичні партії чи виборчі фонди.
Контроль за цим здійснює НАЗК. Агентство має право перевіряти достовірність поданої інформації та притягати до відповідальності у разі порушень. Відповідальність за порушення чітко прописана у Кодексі України про адміністративні правопорушення і передбачає штрафи за діяльність без реєстрації або за неподання чи несвоєчасне подання звітів.
За матеріалами офіційного сайту ВРУ
27 серпня 2025, 09:45
7960
Кабмін оновив правила виїзду за кордон для чоловіків від 18 до 22 років
Чоловіки від 18 до 22 років зможуть безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану, — Юлія Свириденко
Уряд оновив порядок перетину державного кордону. Про це повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко за результатами засідання Кабінету Міністрів 26 серпня.
«Чоловіки віком від 18 до 22 років зможуть безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану. Йдеться про всіх громадян відповідного віку», — наголосила очільниця Уряду.
Вона підкреслила, що рішення поширюється також на громадян, які з різних причин перебувають за кордоном.
«Ми хочемо, щоб українці максимально зберігали звʼязки з Україною», — підкреслила Юлія Свириденко та додала, що зміни перетину кордону набудуть чинності з наступного дня після офіційного опублікування постанови.
Розширено перелік осіб, які мають право на виїзд за кордон під час дії воєнного стану
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 р. № 1031 внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, а саме:
-
З 28 серпня 2025 року під час дії воєнного стану обмеження щодо перетину державного кордону не поширюється на громадян України чоловічої статі віком від 18 до 22 років (включно).
У той же час дана норма не поширюється на осіб, перелік яких вказано у п. 2-14 Правил.
-
З 02 вересня 2025 року з переліку осіб, яким п. 2-14 Правил заборонено виїзд за кордон на час дії воєнного сатну, виключено депутатів місцевих рад з числа жінок, крім тих, які є посадовими особами місцевого самоврядування.
ЄДР оновлено
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» здійснило технічне оновлення програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
З 28.08.2025, під час державної реєстрації створення юридичної особи в програмному забезпеченні ЄДР будуть доступні для вибору такі нові організаційно-правових форм (ОПФ):
210 ДЕРЖАВНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО
220 КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО
315 КООПЕРАТИВНЕ ОБ’ЄДНАННЯ
416 СУД
427 ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
431 КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА
436 ПРИВАТНА УСТАНОВА
570 АСОЦІАЦІЯ ОБ’ЄДНАНЬ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ
580 АСОЦІАЦІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
585 ОБ’ЄДНАННЯ АСОЦІАЦІЙ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
715 ОРГАН АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
755 САМОРЕГУЛІВНА ОРГАНІЗАЦІЯ
816 МОЛОДІЖНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
817 ДИТЯЧА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
821 МОЛОДІЖНА ГРОМАДСЬКА СПІЛКА
822 ДИТЯЧА ГРОМАДСЬКА СПІЛКА
841 ТВОРЧА СПІЛКА
851 ОБ’ЄДНАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ
Натомість будуть недоступні для вибору такі ОПФ:
120 ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО
140 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
145 КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО
150 КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО
151 СПІЛЬНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО
160 ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО
170 ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО
180 ПІДПРИЄМСТВО ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН (РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПРОФСПІЛКИ)
185 ПІДПРИЄМСТВО СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
235 ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ (ТОВАРИСТВО)
236 ДЕРЖАВНА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ
237 ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ
321 ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ
322 ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ
415 СУДИ
425 ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД)
430 КОМУНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД)
435 ПРИВАТНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД)
440 ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН
590 ІНШІ ОБ’ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
710 ОРГАНИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
711 ОРГАНИ СУДДІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
712 ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ
720 ФОНДИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
750 САМОРЕГУЛІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
760 АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХ ДОБРОВІЛЬНІ ОБЄДНАННЯ
840 ТВОРЧА СПІЛКА (ІНША ПРОФЕСІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ)
910 ПІДПРИЄМЕЦЬ-ФІЗИЧНА ОСОБА
950 САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО
995 ІНШІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ
За матеріалами офіційного сайту НАІС
