Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 14.10.2024 по 28.10.2024 р.
“Критичні” підприємства перевірятимуть на відповідність критеріям повторно
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
Відтепер орган, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливим, у разі потреби проводить перевірку його відповідності критеріям протягом діяльності підприємства з дати прийняття рішення про визначення їх критично важливими.
За результатами проведеної перевірки орган приймає одне з таких рішень:
- про невідповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, а також скасовує їх статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- про відповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, і визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Копію рішення, прийнятого за результатами перевірки, орган в одноденний строк з дня його прийняття надсилає Мінекономіки, Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони) та Мінцифри.
Постанова КМУ від 22 жовтня 2024 р. № 1204 “Про внесення зміни до Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період”
Частково відновлено бронювання військовозобов’язаних
Кабмін прийняв постанову, згідно з якою працівники, які отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть безперешкодно продовжити термін бронювання на аналогічний термін. Це забезпечить стабільну роботу стратегічно важливих галузей економіки, в тому числі тих, які працюють на оборону.
Водночас в уряді повідомили, що аудит рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств, які були ухвалені в останні чотири місяці, триватиме до 15 листопада. Причина аудиту – аномальне зростання кількості критично важливих підприємств та кількості заброньованих працівників. Це зроблено в інтересах посилення обороноздатності держави та для недопущення зловживань.
За результатом аудиту відповідальні міністерства визначать, чи мали місце недобросовісні дії та, чи носять вони потенційно корупційний характер. На основі цих даних Уряд оновить критерії бронювання і скоригує їх так, щоб механізм працював і на користь нашої безпеки та оборони, і на користь нашої економіки.
Крім того бронювання через Дію зупинено до 15 листопада. Відповідна інформація з’явилась при спробі подати заявку на бронювання працівника: «Послуга тимчасово закрита. До 15 листопада триватиме аудит заброньованих військовозобов’язаних. Повідомимо про відновлення сервісу, тож стежте за оновленнями.»
За матеріалами Урядового порталу
За матеріалами порталу Дія
ФОП віком до 25 років можуть отримати грант на власну справу
У Мінекономіки повідомили, що молоді підприємці віком до 25 років вже можуть подавати заявки на отримання грантів до 150 тис. гривень на відкриття власного бізнесу у межах програми «Власна Справа». Така послуга доступна на порталі «Дія».
Гарант для молоді не має вимоги створення нових робочих місць. Після ухвалення позитивного рішення щодо виділення гранту, лише необхідно відкрити ФОП.
Подати заявку можна лише в кілька кліків. Для цього потрібно зайти на портал Дія в розділ «Грант на власну справу» і подати заявку онлайн.
Через три роки такі підприємці зможуть ще раз отримати грант від держави — вже за програмою «Власна Справа» на загальних умовах. На сьогодні — це 250 тис. гривень за умови створення не менше двох робочих місць.
За понад два роки роботи програми «Власна Справа» підприємці отримали від держави понад 20 тисяч грантів на розвиток бізнесу на майже 5 мільярдів гривень.
Довідково:
За грантовою програмою «Власна Справа» українці можуть отримати мікрогрант від 50 до 250 тис. грн. Кошти можна витратити на придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення. Отримати мікрогрант може як діючий підприємець, так і людина без досвіду такої діяльності. Для отримання гранту понад 75 тис. грн обов’язковою умовою надання коштів є створення 1-2 робочих місць залежно від суми гранту.
Заявки на отримання гранту подаються через портал Дія разом з бізнес-планом. Адмініструє програму Державна служба зайнятості.
Інформацію щодо отримання гранту за програмою «Власна Справа» можна знайти на сайті програми https://vlasnasprava grant.com.ua.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України
Затверджено Порядок формування та оприлюднення переліку доброчесних платників податків
Мінфін затвердив Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Це зроблено з метою реалізації Закону України від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
До переліку платників з високим рівнем дотримання законодавства буде включено юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, резидентів «Дія.Сіty», які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимогам до рівня сплати податків, рівня нарахування заробітної плати тощо).
Включення у такий перелік стане стимулом для усіх платників податків дотримуватися вимог податкового законодавства, оскільки такі платники отримуватимуть певні переваги у податковому адмініструванні на час воєнного стану:
– мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
– скорочення строків камеральної та документальної перевірок з метою бюджетного відшкодування;
– скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;
– за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема, із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
Перелік платників буде оприлюднено на офіційному вебсайті Державної податкової служби України на 15 робочий день з дня його затвердження. Формування та затвердження Переліку платників здійснюватиметься ДПС не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Якщо платник податку подав повідомлення про відмову в оприлюдненні даних, ДПС може не оприлюднювати в переліку інформацію про нього.
Платника податків буде виключено з вказаного переліку, якщо контролюючий орган виявить факт наявності: громадянства держави рф у платника податків або його учасників, кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання яких є рф, рішень про застосування спеціальних економічних санкцій тощо.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства фінансів України
З 21.11.2024 р. почнуть діяти зміни у процедурі блокування ПН/РК
18 жовтня КМУ прийняв постанову №1187, яка вносить зміни до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування (ПН/РК).
Документом визначено:
- безумовну реєстрацію ПН/РК на експортні операції із застосуванням режиму експортного забезпечення.
Для безумовної реєстрації ПН/РК повинна бути подана платником, у якого перебувають у власності/користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею не менш як 500 гектарів, а також дотримано наступні умови:
– загальна площа земельних ділянок сільгосппризначення, що перебували у власності / користуванні такого платника податку в попередньому році (станом на 1 січня попереднього року відповідно до декларацій, поданих не пізніше 20 лютого попереднього року) і станом на 1 січня поточного року з урахуванням уточнюючих декларацій, поданих протягом попереднього року, становить не менш як 500 га;
– платник, що подав ПН/РК на реєстрацію, зареєстрований як платник ПДВ не менше 365 днів, що передують даті прийняття на реєстрацію ПН/РК;
– стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ згідно з пп. 1–5 додатка 1 до Порядку № 1165;
– платник податку зареєстрований (основне місце обліку) на території, яка не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, або щодо цієї території наявний запис у такому переліку та зазначена дата припинення можливості бойових дій та/або дата завершення бойових дій, та/або дата завершення тимчасової окупації;
– платник податку не перебуває у стані банкрутства, ліквідації, припинення;
– загальна сума податкового боргу зі сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, не перевищує розміру МЗП, встановленої на 1 січня поточного року;
– обсяг операцій з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується РЕЗ, не перевищує значення показника, який розраховується за формулою, яку наведено в Постанові.
Якщо ПН/РК складені платником, у якого відсутня податкова звітність щодо нарахування плати за землю або площа ділянок, що перебувають у власності / користуванні такого платника, становить менше 500 га, то повинні бути дотримані такі умови:
– платник, який подав ПН/РК на реєстрацію, зареєстрований як платник ПДВ не менше 365 днів, що передують даті прийняття на реєстрацію ПН/РК;
– стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ згідно з пп. 1–5 додатка 1 до Порядку № 1165;
– платник зареєстрований (основне місце обліку) на території, яка не включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, або щодо цієї території наявний запис у такому переліку й зазначена дата припинення можливості бойових дій, та/або дата завершення бойових дій, та/або дата завершення тимчасової окупації;
– середньомісячна сума сплаченого ПДФО у розрахунку на одну фізособу, якій нараховано дохід у вигляді заробітної плати, за останні 12 місяців перевищує суму ПДФО, розраховану з огляду на подвійний розмір МЗП у відповідному місяці, за умови, що середньомісячна чисельність працюючих у такому періоді становить не менше трьох осіб;
– платник податку не перебуває у стані банкрутства, ліквідації, припинення;
– загальна сума податкового боргу із сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, не перевищує розміру МЗП, встановленої на 1 січня поточного року;
– обсяг операцій з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується РЕЗ, не перевищує значення показника, який розраховується за формулою, яку наведено в Постанові;
- уточнено механізм автоматизованого моніторингу. Зокрема, не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, платник, ПН/РК якого складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення.
Якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник відповідає хоча б одному критерію ризиковості, реєстрація такої ПН/РК зупиняється.
Постанова КМУ від 18 жовтня 2024 р. № 1187 “Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”
Яка відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення?
У ДПС нагадали, що вимоги щодо складення та подання звітності з трансфертного ціноутворення визначені підпунктом 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, для платників податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції (далі – КО), визначено обов’язок подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (далі – звіт про КО) та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – повідомлення МГК) у разі участі платника податків у міжнародній групі компаній (далі – МГК).
Також платники податків, що здійснюють КО, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення (далі – документація з ТЦ) та протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подавати її до контролюючого органу, зазначеному у запиті.
Крім того, платники податків, які входять до складу МГК та мають сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК, у розмірі, що дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, зобов’язані на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту надати глобальну документацію з ТЦ.
Щодо звіту у розрізі країн МГК, то він подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.102 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, зокрема, еквівалент 750 мільйонів євро та більше.
Першим звітним періодом подання звіту у розрізі країн МГК згідно з пунктом 53 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для резидентів України – материнських компаній МГК – був фінансовий рік, який закінчився у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року.
У 2024 році резиденти України – материнські компанії МГК повинні подати звіти у розрізі країн МГК за фінансовий рік, встановлений материнською компанією МГК, який закінчився у період з 1 січня до 31 грудня 2023 року (граничний термін – 31.12.2024).
Для решти платників податків відповідно до абзацу 6 пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звіт у розрізі країн МГК подається щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (далі – Багатостороння угода CbC) набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією.
Враховуючи, що Багатостороння угода CbC набрала чинності 04.07.2024, то для всіх учасників МГК за наявності підстав, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, першим звітним періодом буде фінансовий рік, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року.
За невиконання платниками податків вимог, встановлених статтею 39 Кодексу, передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідні санкції визначено статтею 120 Кодексу, а саме:
Норма |
Підстава |
Санкція |
Неподання платником податків звіту про КО та/або документації з ТЦ, та/або глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення МГК відповідно до вимог статті 39 Кодексу (пункт 120.3 статті 120 Кодексу) |
неподання звіту про КО |
300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – ПМ); |
не подання документації з ТЦ та/або додаткової інформації до документації з ТЦ |
3 відсотки суми КО, щодо яких не була подана документація з ТЦ, але не більше 200 розмірів ПМ; |
|
неподання глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) та/або додаткової інформації до глобальної документації з ТЦ |
300 розмірів ПМ; |
|
неподання звіту у розрізі країн МГК |
1000 розмірів ПМ; |
|
неподання повідомлення МГК |
50 розмірів ПМ; |
|
неподання звіту про КО та/або документації з ТЦ, та/або глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення МКГ після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого пунктом 120.3 статті 120 Кодексу |
5 розмірів ПМ за кожен календарний день неподання, але не більше 300 розмірів ПМ; |
|
Невключення до поданого звіту про КО інформації про всі здійснені протягом звітного періоду КО та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн МГК інформації відповідно до вимог статті 39 Кодексу (пункт 120.4 статті 120 Кодексу) |
недекларування КО, здійснених у відповідному звітному році; |
1 відсоток суми КО, незадекларованих у поданому звіті про КО, але не більше 300 розмірів ПМ; |
не відображення у звіті в розрізі країн МГК суми доходу (виручки) учасника МГК |
1 відсоток суми доходу (виручки) учасника МГК, інформація про якого в порушення вимог цього Кодексу не відображена у звіті в розрізі країн МГК, але не більше 1000 розмірів ПМ; |
|
неподання уточнюючого звіту про КО після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого підпунктом 120.4 статті 120 Кодексу |
1 розмір ПМ за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про КО, але не більше 300 розмірів ПМ; |
|
Надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у МГК та/або у звіті в розрізі країн МГК (пункт 120.5 статті 120 Кодексу) |
надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у МГК |
50 розмірів ПМ; |
надання недостовірної інформації у звіті в розрізі країн МГК щодо учасника МГК |
200 розмірів ПМ; |
|
Неподання уточнюючого звіту у розрізі країн МГК протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн МГК |
вважається несвоєчасним поданням платником податків звіту у розрізі країн МГК, за яке застосовується штраф, визначений абзацом сьомим пункту 120.6 статті 120 Кодексу (10 розмірів ПМ за кожний календарний день несвоєчасного подання, але не більше 1000 розмірів ПМ) за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн МГК, починаючи з 31 календарного дня з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн МГК. |
|
Несвоєчасне подання платником податків звіту про КО та/або документації з ТЦ, та/або глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення МГК, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн МГК на вимогу контролюючого органу або несвоєчасне декларування КО у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу (пункт 120.6 статті 120 Кодексу) |
несвоєчасне подання звіту про КО |
1 розмір ПМ за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про КО, але не більше 300 розмірів ПМ; |
несвоєчасне декларування КО в поданому звіті про КО в разі подання уточнюючого звіту |
1 розмір ПМ за кожний календарний день несвоєчасного декларування КО в поданому звіті про КО в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів ПМ; |
|
несвоєчасне подання документації з ТЦ, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 Кодексу |
2 розміри ПМ за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з ТЦ, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, але не більше 200 розмірів ПМ; |
|
несвоєчасне подання глобальної документації з ТЦ, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 Кодексу |
3 розміри ПМ за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з ТЦ, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, але не більше 300 розмірів ПМ; |
|
несвоєчасне подання звіту в розрізі країн МГК (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн МГК на вимогу контролюючого органу) |
10 розмірів ПМ за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн МГК (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн МГК на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів ПМ; |
|
несвоєчасне подання повідомлення МГК |
1 розмір ПМ за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення МГК, але не більше 100 розмірів ПМ |
Варто зауважити, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану діють особливі правила притягнення платників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Нормами підпункту 69.1 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392 Кодексу, він звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та переліків документів на підтвердження, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Також наказом Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» внесено зміни до форми та Порядку складання звіту про КО (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – наказ № 8).
У зв’язку з цим було розроблено оновлений алгоритм контролю приймання звіту про КО, згідно з яким у разі недотримання вимог наказу № 8 платники податків отримують квитанції з описом допущених та виявлених порушень.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку, затвердженого наказом № 8, у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про КО інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
– новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
– уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.
Разом з тим Кодексом не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні звіту про КО, які не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування КО у раніше поданому звіті.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України
Верховний Суд сформулював висновки щодо визнання торговельних марок добре відомими
Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак проаналізувала актуальні проблеми щодо вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності, зокрема постанову ВП ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20 та зробила висновки, що:
– визнання ТМ добре відомою Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України або судом не є способом набуття прав на ТМ;
– визнання ТМ добре відомою судом здійснюється з метою захисту прав на неї;
– визнання ТМ добре відомою на певну дату є встановленням юридичного факту, який у позовному провадженні у змагальному процесі є необхідним для задоволення позову до конкретного порушника. Таке визнання не має обов’язкового значення для осіб, які не є сторонами у справі;
– за відсутності недобросовісності в реєстрації ТМ іншою особою позов власника добре відомої торговельної марки про скасування (визнання недійсним) свідоцтва (реєстрації) ТМ цієї особи може бути задоволений у межах загальної позовної давності, що не може бути менше ніж п’ять років від дати реєстрації ТМ;
– рішення АП як обов’язкове для Укрпатенту є інструментом охорони прав власника добре відомої ТМ, оскільки має правове значення у відносинах з Укрпатентом;
– положення ГПК України про юрисдикцію стосовно справ про визнання ТМ добре відомою не означають встановлення процесуальним законом способу захисту цивільного права. Інститут способів захисту є інститутом матеріального права;
– визнання ТМ добре відомою не є самостійним способом захисту, а є умовою надання особі захисту, зокрема шляхом визнання недійсним свідоцтва;
– право позивача на звернення з вимогою про визнання свідоцтва недійсним не є таким, що виникає з моменту визнання судом ТМ добре відомою;
– вимога про визнання позначення добре відомою ТМ не може бути окремою позовною вимогою.
Докладніше з висновками можна ознайомитись за посиланням chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Akt_probl_intel_vlasn_05_10_2024.pdf
За матеріалами офіційної вебсторінки Верховного Суду у Facebook
Чи можна в оголошеннях про вакансії вказувати обмеження щодо віку та статі кандидатів?
У Держпраці нагадали, що відповідно до ст.24¹ Закону України “Про рекламу” забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу):
– зазначати вік кандидатів,
– пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі,
– висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці
Як підтвердити страховий стаж за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній?
У ПФУ роз’яснили, що страховий стаж обчислюється за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (персоніфікований облік).
Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, визначено, що основним документом про стаж роботи до впровадження персоніфікованого обліку є трудова книжка.
Якщо трудової книжки немає або в ній відсутні необхідні записи чи містяться неправильні, неточні дані про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються:
– дані персоніфікованого обліку;
– виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій;
– довідки, виписки з наказів;
– особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати;
– посвідчення, характеристики;
– письмові трудові договори та угоди з відмітками про їх виконання;
– інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Періоди здійснення підприємницької діяльності фізичними особами — підприємцями враховуються до страхового стажу на підставі документів про сплату страхових внесків (платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштові перекази, інформації органів Пенсійного фонду України).
Для ФОП із застосуванням спрощеної системи оподаткування — на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку, спеціального торгового патенту, документів про сплату єдиного або фіксованого податку.
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними персоніфікованого обліку.
Період проходження військової служби підтверджується:
– військовим квитком;
– довідками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (раніше — військомати), військових частин і установ;
– довідками архівних і військово-лікувальних установ.
Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, свідоцтвами, посвідченнями, а також довідками та іншими документами, які містять відомості про період навчання.
Час догляду непрацюючої матері до досягнення дитиною трирічного віку зараховується до страхового стажу на підставі свідоцтва про народження дитини (у разі смерті дитини — свідоцтва про смерть).
Періоди роботи інших категорій осіб зараховуються до страхового стажу та підтверджуються відповідними документами про трудову діяльність.
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання внаслідок ліквідації, розташування підприємства, установи, організації на тимчасово окупованій території, у районах проведення бойових дій або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п. 17 Порядку № 637, стаж роботи встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі колгоспі) і мають документи за період сумісної роботи з заявником.
За матеріалами офіційної вебсторінки ГУ ПФУ в Донецькій області у Facebook
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист