Модель співпраці за цивільно-правовим договором з ФО

Сьогодення диктує суб’єктам господарювання нові умови. Якщо вони не бажають укладати трудові договори, є можливість застосовувати альтернативу — цивільно-правовий договір із фізичною особою (ФО). Його учасниками є замовник та виконавець. Він може укладатися у формі договору підряду (регулюється гл. 61 Цивільно Кодексу України) або договору надання послуг (гл. 63. ЦКУ). Такі відносини засновуються на ЦКУ. Договір із фізичною особою, що займається підприємницькою діяльністю, має дещо інший характер. Тому відносини підприємства  та фізичної особи-підприємця (ФОП) регулюються вже господарським договором, Господарським кодексом України. Водночас, фізична особа-підприємець має можливість укладати цивільно-правовий договір із юридичною особо, якщо вона не має відповідного виду діяльності, зареєстрованого в реєстрі.

Предметом цивільно-правового договору може бути виконання робіт чи надання послуг. Їхній перелік повинен бути точним та вичерпним. Завдання прописується дуже детально, тобто «надання бухгалтерських послуг» краще прописувати як «складання та подання бухгалтерської звітності, нарахування заробітної плати та ведення первинної документації».

Цивільно-правовий договір укладається між двома сторонами — замовником та виконавцем. У розрахунках може бути вказана договірна умова (до чи після виконання завдання, згідно з графіком, після підписання акту, часткова оплата кожного дня, щотижня, щомісяця та інше) або ж конкретна сума. До речі, мінімальної цифри в цьому випадку не існує, законодавче регулювання такої норми не передбачає.

Момент укладення цивільно-правового договору наступає тоді, коли досягнута згода між сторонами щодо істотних умов. До них відносяться: предмет договору, законодавчо визначені умови, що є необхідними для таких домовленостей, а також усі інші умови, важливі для обох сторін. Цивільно-правовий договір із фізичною особою укладається письмово, як і будь-який інший правочин. Недодержання цієї норми не є підставою вважати його недійсним. Укладення договору в письмовій формі наступає тоді, коли він підписаний сторонами. У договорі про надання послуг із фізичною особою повинно бути кілька важливих пунктів:

1. Визначення часу надання послуг чи виконання робіт.
2. Чітке формулювання комунікацій для отримання завдання.
3. Облік результатів роботи та оплата праці — акт надання послуг чи виконаних робіт.
4. Виконання обов’язків — можливий субпідряд.
5. Відповідальність за зобов’язання — повна або часткова.
6. Можливе штрафування, стягнення пені чи оплата неустойки.

Згідно з цивільно-правовим договором особа, що виконує певну роботу чи надає послуги, може носити нерегулярний, одноразовий або ненормований характер. Вони також можуть бути постійними, якщо це вказано в договорі підряду з фізичною особою. Згідно з ним оформляються відносини, щодо надання послуг від незалежних фахівців — адвокатів, нотаріусів, аудиторів, представників творчих професій, як-от архітектор чи дизайнер. Зазвичай вони мають одноразовий характер, хоча й у цьому випадку існують винятки.

Алгоритм укладення цивільно-правового договору з фізичною особою полягає в наступних діях:

1. Визначення відповідності вимогам, що висуваються до сторін.
2. Перевірка документів, що засвідчують, встановлюють особу.
3. Перевірка кваліфікаційного рівня особи, її досвіду.
4. Досягнення домовленостей з усіх істотних умов.
5. Підписання цивільно-правового договору.

Варто розуміти в чому полягає відмінність цивільно-правового та трудового договору, аби суд не кваліфікував його як такий. По-перше, фізична особа виконує роботи за договором підряду чи надання послуг. Вона має функцію зовнішнього постачальника та не входить до штату організації-замовника. По-друге, укладення договору відбувається після його підписання обома сторонами. По-третє, для фізичної особи не застосовуються локальні НПА замовника (як-от накази, інструкції тощо). Обидві сторони працюють на рівних умовах — замовник та виконавець. Фізична особа не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. По-четверте, вона виконує роботи чи надає послуги самостійно, на свій власний ризик. Фізична особа робить завдання власними засобами виробництва, на своєму обладнанні та з використанням власних матеріалів. По-п’яте, оплачується результат, а при наданні послуг — процес та результат. Виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими ж податками та зборами, що й зарплатні виплати за трудовим. Результат визначається після завершення робіт, надання послуг, у вигляді акту виконаних робіт чи наданих послуг.

Існує кілька факторів, коли цивільно-правовий договір із фізичною особою можуть визначити як трудовий:

1. Недотримання письмової форми у випадках, передбачених законодавством.
2. Продовження його дії після закінчення, якщо був визначений певний строк, без переукладання.
3. Характер і обсяг послуг чи робіт відповідно до вакантної посади.
4. Фізична особа одночасно є штатним працівником та виконавцем згідно цивільно-правового договору.
5. Схожий порядок оформлення — якщо виданий наказ чи розпорядження про прийняття на роботу.
6. Ідентичний порядок виконання — строки оплати праці, відпустки.

Фізичні особи, що виконують певні завдання за цивільно-правовим договором не включаються до штатного розпису підприємства. Вони не мають права на відпустку, якщо це додатково не передбачено. Хоча в договорі може міститися пункт про надання певного періоду відпочинку протягом року. Фізичним особам за цивільно-правовим договором не проводиться доплата за святковий чи понаднормовий робочий час. Їм не варто розраховувати на оплату допомоги за листками непрацездатності, адже заробіток у період хвороби вони зберігають.

Однак варто зважати на те, що на винагороду за цивільно-правовими договорами нараховується ЄСВ, тобто час праці зараховується до страхового стажу для нарахування пенсії. Водночас приймається до уваги розмір сплаченого внеску. Якщо за виконану роботу протягом місяця сплачено мінімальний розмір внесок чи вищий за нього, до пенсійного стажу зараховується календарний місяць, незалежно від того скільки витрачено на виконання завдання. Якщо розмір ЄСВ нараховано менше мінімальної суми, то страховий стаж нараховується відповідно до такої суми.

Сторони цивільно-правового договору можуть визначити строк виконання завдання чи його окремих етапів. Зверніть увагу на таку обставину, що укладення одного й того ж договору 3 рази й більше за рік вважається системним. Його можуть перекваліфікувати в трудовий договір. Можливий такий варіант — договір ЦПХ укладений на рік, але акти виконаних робіт виставляються щомісяця.

Існують деякі особливості сплати податків щодо осіб, які надають послуги чи виконують роботи згідно з договорами ЦПХ. Так, до загального оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до таких договорів. Податок на доходи утримується одночасно з виплатою винагороди. У разі, якщо акт був підписаний, а оплата не здійснена, податок сплачується протягом 30-ти календарних днів після останнього календарного дня звітного місяця. Військовий збір сплачується одночасно. На суму винагороди нараховується ЄСВ. Його сплата повинна наступити не пізніше 20-го числа місяця, що йде після місяця нарахування винагороди, якщо був підписаний акт наданих послуг чи виконання робіт. У разі виплати винагороди меншої ніж заробітна плата, не варто доводити ЄСВ до рівня мінімального страхового внеску. Якщо строк дії цивільно-правового договору з фізичною особою перевищує календарний місяць, то ЄСВ нараховується на суму від ділення виплаченої винагороди на кількість місяців, за які вона нарахована.

Важливо правильно складати цивільно-правовий договір із фізичною особою, аби суд не визнав його трудовим. Можна скласти типову версію, зразок договору ЦПХ із фізичною особою з додатком про істотні умови, які є змінними, залежно від функцій, прав та обов’язків виконавця. Також варто підготувати додатки з формою замовлення та актом наданих послуг чи виконаних робіт.

Якщо вам потрібна допомога в складанні цивільно-правового договору з фізичною особою, звертайтеся до нас. У випадку коли відносини між юридичною та фізичною особою укладені неправильно, може наступити певна відповідальність. До речі, ініціатива про визнання цивільно-правових відносин трудовими може надходити від працівника, рідше – від державного органу. Останній випадок можливий, коли договір має явні ознаки трудових відносин. Визнання судом подібної ситуації може вплинути на сплату податків, соціальних гарантій, захищеність виконавця, як-от втрату працездатності, відпустки.

(94 - 4.56 - 5)