Дайджест нoвин “Податки і облік” з 02.04.2018 пo 09.04.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 10 Apr 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 02.04.2018 пo 09.04.2018

 

Зміни щодо проведення зустрічних звірок

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до п. 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого власною постановою від 27.12. 2010 № 1232.

Змінами передбачено, що під час зустрічної звірки:

  • здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;
  • забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених пп.39.5.2.13 пп.39.5.2 п.39.5 ст. 39 ПКУ.

 

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 240

 

Дивіться інфографіку на тему:

Порядок вручення податкового повідомлення рішення


В декларації з ПДВ зайво складена ПН не відображається

Фіскали роз’яснюють: у податковій декларації з ПДВ зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Таким чином, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у ПН, складеній за операцією, яка фактично не здійснювалася (тобто визнана такою, що зайво складена), і РК до такої ПН, не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 27.03.2018 р. №1244/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Відсутність права на податковий кредит, якщо постачальник виписав дві та більше ПН на одну оплату

Фіскали інформують: складання двох або більше ПН у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких ПН постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі ПН не відповідають первинним документам.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 26.03.2018 №1230/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Штрафи та пеня нараховані своєму контрагенту не є базою оподаткування ПДВ

При визначенні об‘єкту оподаткування ПДВ слід керуватися нормами ст. 185 ПКУ, відповідно до якої об‘єктом оподаткування є операції з постачання товарів, робіт, послуг. Статті 188-191 ПКУ містять порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг.

Отже, відповідно до п. 188.1 ПКУ базою оподаткування товарів/послу є договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості. Тож у випадку, коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, дані суми не є об‘єктом оподаткування ПДВ і на них не виписується ПН.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Вінницькій області

 

Читайте статтю на тему:

Яка сума несплати податку є ознакою злочину (кримінального правопорушення) за ухилення від сплати податків?


Особливості складання ПН за щоденними підсумками у разі наявності декількох РРО

Платник ПДВ – головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання ПН, може прийняти рішення щодо:

  • складання окремих ПН за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату структурного підрозділу (філії);
  • складання однієї ПН за щоденними підсумками операцій

за показниками усіх касових апаратів у структурних підрозділах (філіях).

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 

Дивіться відео на тему:

Помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна. Що робити?


30 квітня граничний термін подання заяв громадянами  для застосування пільг з плати за землю

Фіскали нагадують: з 01.01.2018 до ПКУ внесено зміни щодо оподаткування пільгових категорій фізичних осіб – платників земельного податку, а саме звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені п. 281.1 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. Зокрема, до пільговиків належать:

  • інваліди першої і другої групи;
  • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Граничні норми визначені у межах:

  • для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;
  • для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;
  • для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;
  • для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

Якщо фізособа, визначена у п. 281.1 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Якщо до 1 травня поточного року така фізособа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності (крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

 

Дивіться відео на тему:

Оренда рухомого та нерухомого майна у власника чи директора Як правильно оформити договір


Набуття статусу платника земельного податку фізособою, яка викупила орендовану земельну ділянку

Фіскали роз’яснюють: відповідно до ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Таким чином, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

Оренда майна у фізичної особи


Порядок дій у випадку не отримання ППР про сплату податку на нерухомість чи отримання такого з із розбіжностями

Фіскали рекомендують: у випадку не надходження платнику податку податкових повідомленнь — рішень (ППР) про сплату податку на нерухоме майно за 2017 рік, чи у випадку якщо таке ППР не надійде до 01.07.2018, він має право звернутися до контролюючого органу із заявою, до якої додати копії документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Контролюючий орган на підставі заяви розрахує суму податку на нерухоме майно та надішле ППР.

Якщо платнику податку надійшло ППР про сплату податку на нерухоме майно, однак ним виявлено розбіжності і він не погоджується із сумою податку, такий платник податку може звернутися до контролюючого органу із заявою про проведення звірки.

Заяви подаються платниками податку як особисто до контролюючого органу, так і поштовим відправленням.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

 


Порядок оподаткування та декларування отриманого закордонного доходу

Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується ПДФО за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

За відсутності в платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену Кодексом та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

 


Виплата зарплати готівкою, що надійшла у вигляді фіндопомоги

Фіскали інформують: виплати, пов’язані з оплатою праці — виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.12.2004 № 5, зареєстрованим в Мін’юсті України 27.01.2004 за № 114/8713 (пп. 1 п. 3 Положення № 148).

Суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами) (п. 17 Положення № 148).

Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.

При цьому суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами — у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи (п. 6 Положення № 148).

Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (аб. 2 п. 18 Положення № 148).

Таким чином, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат.

 

Підкатегорія «ЗІР» 109.15

 


Особа, що працює за цивільно-правовим договором, має право на лікарняний

Фахівці Фонду соціального страхування повідомляють: страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які виконують роботи (надають послуги) на умовах цивільно-правових договорів, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності та господарювання. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах є листок непрацездатності, виданий відповідним медичним закладом.

Фінансування матеріального забезпечення для осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюється на підставі заяви-розрахунку.

Відповідно до роз’яснення Міністерства соціальної політики України у випадку, коли застрахована особа одночасно здійснює кілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, цивільно-правового договору, є фізичною особою-підприємцем тощо), розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності.

При цьому обчислення страхового стажу для розрахунку страхових виплат має здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

За інформацією Фонду соціального страхування України

 


Відпустка у «єдино податника» не звільняє від сплати ЄСВ

Фіскали роз’яснюють: платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ). Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп.298.3.2 п.298.3 ст.298 ПКУ).

ФОП «єдиноподатники», сплачують ЄСВ за періоди незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є ФОП «єдиноподатники», за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Отже, звільнення від сплати ЄСВ на період відпустки чинним законодавством не передбачено.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

 

Читайте статтю на тему:

Суб’єкти господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку


Доплата за ведення військового обліку

Фахівці Мінсоцполітики повідомляють: якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладаються додаткові обов’язки з ведення військового обліку, які не передбачено посадовою інструкцією, то за їх виконання встановлюється відповідна доплата. Зазначене відповідає функціональному призначенню доплат і надбавок, що є елементами тарифної системи, за допомогою яких компенсуються відхилення від умов роботи, що визнаються нормальними й безпосередньо не враховуються в тарифних ставках і посадових окладах.

Якщо в посадовій інструкції, наприклад, інспектора з кадрів визначено завдання з ведення військового обліку, то доплата, передбачена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, не виплачується. У такому разі фахівець кадрової служби при веденні військового обліку виконує свої безпосередні обов’язки та отримує відповідну оплату з урахуванням виконання зазначених функціональних обов’язків.

 

Лист Мінсоцполітики України від 09.02.2018 № 227/0/101-18/281

 


Правила внутрішнього трудового розпорядку для своїх працівників потрібні і ФОП – роботодавцю

Фахівці Мінсоцполітики стверджують, що правила внутрішнього трудового розпорядку у фізособи-підприємця повинні бути обов’язково.

Правила внутрішнього трудового розпорядку конкретного роботодавця розробляються на підставі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1984 №213, які є чинними і нині. У правилах внутрішнього трудового розпорядку зазначаються:

  • порядок використання робочого часу;
  • взаємні обов’язки працівників і адміністрації;
  • порядок надання відпусток;
  • відрядження співробітників тощо.

Відповідно до ч. 1 ст.21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізособа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умовами праці, необхідними для виконання роботи, передбаченими законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ

Ст.142 КЗпП встановлено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

На тих ФОП, які цього не дотримуються, чекає фінансова відповідальність за ст.265 КЗпП. Проте, у роз’ясненнях не уточнено, у якому розмірі штраф, оскільки, діапазон за ст. 265 КЗпП досить широкий – від 3723 до 372 300,0 грн.

 

Лист Мінсоцполітики від 28.12.2017 №568/0/22-17/134,

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X