fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 30.09.2019 пo 07.10.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 07 Oct 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 30.09.2019 пo 07.10.2019

 

Фінмоніторинг по-новому

У Верховній Раді зареєстровано закконопроект згідно до якого:

  • суму фінансових операцій, яка потрапить під обов’язковий фінмоніторинг, збільшать зі 150 до 400 тис. грн, а кількість ознак таких операцій зменшать з 17 до 4;
  • банки будуть зобов’язані перевіряти клієнтів, що здійснюють перекази (у тому числі міжнародні) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн (наразі ця сума становить 15  тис. грн).

Також планується:

  • розширення кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), які повідомлятимуть Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, — особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
  • удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів;
  • запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням;
  • удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
  • удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;
  • перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів.

 

 

Законопроект від 25.09.2019 №2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

 


Монетами 1, 2 та 5 копійок розраховуватися не можна, проте їх можна здати в банк

З 1 жовтня 2019 року  не зможна використовувати монети 1, 2 та 5 копійок для здійснення готівкових розрахунків. Ці монети перестали бути платіжних засобом та будуть вилучені з готівкового обігу.

Впродовж наступних 3-х років громадяни зможуть обміняти монети дрібних номіналів без обмежень та безкоштовно на монети та банкноти інших номіналів у сумах, кратних 10 копійкам:

  • в усіх відділеннях українських банків – упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу до 30.09.2020 року включно;
  • у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль) – упродовж 3-х років з дати вилучення їх з обігу до 30.09.2022 року включно.

У листі НБУ від 24.09.2019 № 50-0006/49388 банкам України рекомендовано забезпечувати до 18.10.2019 року обов’язкове приймання від клієнтів – юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, залишків монет номіналами 1, 2 та 5 копійок для зарахування на рахунки.

Крім того, з обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом. 

Для полегшення готівкових розрахунків в Україні можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) до сум, кратних 10 копійкам.

 

 

За матеріалами НБУ

 


Період переходу на IBAN продовжено

НБУ повідомляє: з 05.08.2019 усі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31.10.2019) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.

Проте, у зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі Нацбанк ухвалив рішення про продовження до 12.01.2020 можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.

Включно до 12.01.2020 банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок  за стандартом IBAN, а з 13.01.2020 виключно рахунок за стандартом IBAN.

 

 

Постановою Правління Нацбанку від 26.09.2019 № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162»

 


Нові реквізити рахунків СЕА ПДВ і СЕАРП вже з 10 жовтня

На виконання постанови Правління Нацбанку від 28.12.2018 р. № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» Казначейством спільно з ДФС України прийнято рішення про зміну з 10.10.2019 р. відповідно до вимог стандарту IBAN діючих рахунків в СЕА ПДВ, в СЕА РП, а також депозитного рахунку ДФС України для сплати авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення.

Казначейством 10.10.2019 реквізити змінених рахунків будуть доведені ДФС України.

 

 

 

За матеріалами Державна казначейська служба України

 


Єдиний рахунок для сплати податків

Верховна Рада схвалила у04.10.2019 другому читанні та в цілому законопроєкти, які запроваджують єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне з 1 січня 2021 року. 

Через єдиний рахунок можна буде сплатити ПНП, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також податковий борг за такими податками. 

Єдиний рахунок не можна буде використати для сплати ПДВ)та акцизного податку з пального та спирту, оскільки для їхньої сплати є дві інші, спеціальні СЕА. Єдиний рахунок також не можна буде використати для сплати частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.  

Для того, щоб відкрити єдиний рахунок платник податків зможе подати заявку до Податкової служби через свій електронний кабінет. 

Використовувати рахунок можна буде вже на наступний день після подання заявки. 

Припинити використання – не раніше 1 січня наступного року.  

Платник податків повинен подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок відповідної суми коштів, а податківці формують необхідні реєстри, із зазначенням усієї потрібної інформації, зокрема платіжних реквізитів отримувачів коштів, та надсилають їх Казначейству. 

Реєстр платежів формується по платникам податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок, з дотриманням наступної черговості сплати: 

1.недоїмка з єдиного внеску; 

  1. податковий борг, згідно з черговістю його виникнення;
  2. грошові зобов’язання, які визначено на підставі ППР (у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі документи містять інформацію про дату та номер відповідного ППР); 
  3. визначені платником податку або податковим агентом податкові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску (у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача); 
  4. грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків), в сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати; 
  5. грошові зобов’язання із місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) в сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати; 
  6. інші платежі, контроль за адмініструванням яких покладено на ДПС (у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача). 

Казначейство, виходячи з отриманих від ДПС реєстрів, розподіляє кошти платників податків між бюджетами та державними цільовими фондами. При цьому платник податків матиме змогу ознайомитись у своєму електронному кабінеті з реєстром, який ДПС сформувало по його платежам та надіслало Казначейству для розподілу, а також визначити напрямок використання сум помилково або надміру сплачених ним коштів.  

Для платників, які користуватимуться єдиним рахунок, обов’язок зі сплати податків та зборів вважатиметься виконаним з моменту подання ними до банку, в якому вони обслуговуються, розрахункових документів про перерахування на такий рахунок відповідних коштів. 

 

 

Законопроект №1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 

Законопроєкт №1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

 

 

Читайте статтю на тему:

 

Довідники податкових пільг оновлено

ДПС України станом на 01.10.2019 р. оприлюднила:

  • довідник податкових пільг № 94/1, що є втратами доходів бюджету;
  • довідник інших податкових пільг № 94/2.

У зазначених довідниках надано перелік пільг з ПНП, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита. Також позначено початок і кінець дії пільг.

 

 

 

 


Реєстр ВПП на 2020 рік затверджено

Податківц повідомляють: наказом ДПС України від 26.09.2019 № 98 затверджено Реєстр великих платників податків на 2020 рік.

Кількість великих платників на наступний рік збільшилася на 187 ВПП або на 12% у порівнянні з попереднім роком та складає 1660 ВПП.

До переліку великих платників включаються платники, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищив 50 мільйонів євро, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України за такий самий період перевищила 1 мільйон євро (з них податкових платежів не менше 500 тисяч євро).

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Попали в реєстр ВПП – подайте 1-ОПП

Податківці наголошують, так як в новому переліку ВПП на 2020 рік перебуває 415 нових великих платників, що перейдуть на облік до Офісу з початку 2020 року, даним платникам необхідно до 15 листопада поточного року подати заяву про взяття на облік до Офісу ВПП або його територіального управління за ф.№ 1-ОПП.

Заяву за формою № 1-ОПП, яка подається у зв’язку з включенням до Реєстру ВПП можна подати виключно в паперовій формі нарочно або надіслати поштовим відправленням за адресою, розміщеною за посиланням: https://officevp.tax.gov.ua/kontakti/.

 

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС 

 

 


Довідка про відсутність заборгованості

Податківці інформують: Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи подається, зокрема, в електронній формі — до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу через приватну частину Електронного кабінету, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дає змогу платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, буде подано платником.

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», част.2 ст. 17 якого визначено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)).

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 


«Арешт коштів на рахунках» та «зупинення видаткових операцій на рахунках» мають однакове значення як примусовий захід

Суд зазначив – арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий пп. 94.6.2 ст. 94 ПКУ). Такий арешт може бути накладений за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПКУ, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Отже, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначено п. 94.2 ст. 94 ПКУ. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування: або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

При цьому ПКУ не визначає послідовності процедурастосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Тлумачення норм згаданої статті свідчить, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення ст. 94 ПКУ викладаються в єдиному контексті, а її норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків. Тому висновок судів попередніх інстанцій, що відсутність чинного рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є підставою для відмови у задоволенні позову контролюючого органу про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках підприємця, не відповідає правильному застосуванню пп. 20.1.31 ст. 20, п. 94.2, пп. 94.6.2 ст. 94 ПКУ. Відсутність підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує права податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Що ж до співвідношення понять «арешт коштів на рахунках » (пп. 20.1.33 ст. 20, пп. 94.6.2 ст. 94 ПКУ) та «зупинення видаткових операцій на рахунках» (пп. 20.1.31 ст. 20, п. 89.4 ст. 89, п. 91.4 ст. 91 ПКУ), то вони мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу. Під час дії документа про арешт коштів банк зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

 

 

Постанова ВС від 27.08.2019 у справі № 520/9858/18

 


Обрання групи нематеріальних активів для ЕЦП та комп’ютерних програм

Податківці нагадують: відповідно до п. 4 ППС(Б)О 8 «Нематеріальні активи», нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис — удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки — апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у пп. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів — до групи 6 нематеріальних активів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Оплата за послуги «загальносистемнику» що надані під час перебування його на єдиному податку 4-ї групи

Податківці наголошують: платники ПНП, які при визначенні об’єкта оподаткування здійснюють коригування фінансового результату на податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Це не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку 4-ї групи.

Отже, підприємство – платник ПНП, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, крім підприємств, які були платниками єдиного податку 4-ї групи.

Платники ПНП, які були платниками єдиного податку 4-ї групи, не збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, що були надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.12 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Роз’яснення подаківців щодо ризиковості ПН

Податківці навели перелік видів РК до ПН, які вважаються, ризиковими та блокуються, зокрема:

  • обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК до ПН на збільшення суми податкових зобов’язань, яку(ий) подано на реєстрацію до ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено контролюючими органами відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постачається (виготовляється)постійній основі;
  • відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та 215.3.2 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої ПН/РК;
  • відсутність на дату складання ПН/РК відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб’єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 ПКУ;
  • РК складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП – перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК, який поданий на реєстрацію в ЄРПН, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
  • сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у РК на зменшення суми податкових зобов’язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01.01.2017, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі ПН/РК, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01.01.2017, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі ПН/РК на постачання даного товару/послуги;
  • РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, виписаної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника ПДВ, складений та поданий на реєстрацію в Реєстрі у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання ПН, зареєстрованої в Реєстрі без порушень граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 

Дивіться відео на тему:

 
 

ПДВ при ліквідації товарних запасів, що містили чорні та кольорові метали

Податківці консультують: при здійсненні операцій з ліквідації (списання) товарних запасів (у тому числі, які містили чорні та кольорові метали), придбаних з ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену ПН за правилами, встановленими п.  198.5 ст. 198 розділу V ПКУ.

Операція з постачання брухту чорних і кольорових металів (у межах переліків, затверджених Кабінетом Міністрів України), що утворився внаслідок пожежі та відповідно займання вогнем товарних запасів, які після такої пожежі не можуть використовуватися за своїм безпосереднім призначенням, звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. При цьому правила, встановлені ст. 199 розділу V ПКУ, до такої операції не застосовуються.

 

 

Лист ДПС України від 26.09.2019 № 406/6/99-00-07-3-02-15/ІПК

 

Ливіться відеозапис на тему:

 
 

ПДВ при безоплатному молоці за шкідливі умови праці

Податківці інформують: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням спецхарчування (у тому числі молока або інших рівноцінних харчових продуктів) у разі обов’язкового забезпечення працівників спецхарчуванням, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

При цьому у разі якщо вартість зазначеного спецхарчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ та пов’язані з отриманням доходів, ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

У разі якщо вартість спецхарчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких не оподатковуються ПДВ та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також у випадку якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ відповідно.

 

 

Лист ДПС України від 26.09.2019 № 411/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

 


РК до часткового повернення авансу або товару

Податківці роз’яснюють: у разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку зі зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни на дату такого повернення постачальник (продавець) складає РК до ПН, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів.

У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК зазначається:

  • у графі 1.1 – номер за порядком
  • у графі 1.2 – порядковий номер рядка ПН, який коригується
  • у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості). Причина коригування зазначається у розділі Б РК виключно шляхом внесення до графи 2.1 відповідного умовного коду з довідника, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС. Заповнення причини коригування у текстовому вигляді або шляхом зазначення будь-яких інших цифр, знаків чи символів не допускається
  • у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування». В усіх рядках РК, пов’язаних з коригуванням одного рядка ПН (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники ПН, що коригується, та нового(их) рядку(ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування
  • значення граф 3 — 6 – відповідає значенню відповідно граф 2 — 5 рядка ПН, що коригується
  • у графі 7 – зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується
  • у графі 8 – значення графи 7 рядка ПН, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується
  • графи 9 — 10 – не заповнюються
  • значення граф 11, 12, 15 -відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка ПН, що коригується
  • у графі 13 – зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується
  • у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 ПН зі знаком «–». При складанні РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б РК «Сума ПДВ» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники ПН переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»).

Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому зазначається:

  • у графі 1.1 – номер за порядком
  • у графі 1.2 – новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (наприклад, якщо в ПН, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1.2 зазначається номер 11)
  • у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості).
  • у графі 2.2 – № з/п групи коригування»
  • значення граф 3 — 6 – відповідає значенню відповідно граф 2 — 5 рядка ПН, що коригується
  • у графі 7 – зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг
  • у графі 8 – значення графи 7 рядка ПН, що коригується
  • графи 9 – 10 не заповнюються
  • значення граф 11, 12, 15 – відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка ПН, що коригується
  • у графі 13 – зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ)
  • у графі 14 – сума ПДВ (за наявності).

У разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу) у зв’язку зі зміною ціни товарів/послуг без зміни їх кількості на дату такого повернення постачальник (продавець) складає РК до ПН, яка була складена на дату отримання коштів.

Такий РК заповнюється аналогічно РК при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:

  • в обох рядках у графі 2.1 зазначається код причини коригування 101 (зміна ціни). 
  • в обох рядках графи 7 — 8 не заповнюються;
  • у першому рядку у графі 9 зі знаком «–» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;
  • у другому рядку у графі 9 — нове (змінене, правильне) значення ціни товарів/послуг;
  • в обох рядках у графі 10 — значення графи 6 рядка ПН, що коригується.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 


ПДВ при оподатковуванні операцій з міжнародного перевезення вантажів 

Суд зазначає: операції з міжнародного перевезення вантажів, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ

Операції з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. При цьому перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ).

За змістом наведених положень операції з міжнародного перевезення вантажів, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом та місце постачання таких послуг не є митна територія України, оподатковуються за нульовою ставкою.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Такими документами можуть бути: 

  • авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); 
  • міжнародна автомобільна накладна (CMR);
  • накладна СМГС (накладна УМВС);
  • коносамент (Bill of Lading); 
  • накладна ЦІМ (CIM); 
  • вантажна відомість (Cargo Manifest); 
  • інші документи, визначені законами України.

Суди дійшли правильного висновку про те, що обставини здійснення позивачем міжнародних перевезень, які дозволяють підприємству застосовувати нульову ставку, підтверджуються належними та допустимими доказами: CMR та складеними актами виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи. При цьому зазначені документи були надані до перевірки, однак не враховані ДФС, а тому висновок останнього про заниження Товариством суми податкових зобов’язань з ПДВ не є обґрунтованим.

 

 

Постанова ВС від 27.08.2019 р. у справі № 815/5853/13-а

 


Актуальні матеріали щодо застосування РРО

На офіційному веб-порталі Державної податкової служби України розміщено новий банер «Новітні РРО», який містить актуальні матеріали та документи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та новацій у вказаній сфері.

У банері також розміщено відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість.

 

 

 

 

За матеріалами ДПС України

 


РРО по-новому

Так як Верховною радою прийнято прийнято в цілому законопроект № 1053-1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то суб’єктів господарювання в частинірРРО очікують зміни, зокрема:

  1. Програмний РРО – так званий «касовий апарат у смартфоні», тобто, РРО не можна не купувати, однак слід закачати безкоштовне програмне забезпечення, яке буде працювати за принципом касового апарату.

Програмний РРО створюватиме розрахункові документи прямо на фіскальному сервері ДПС і споживач матиме змогу перевірити їх наявність на сервері ДПС.

  1. Запроваджено обов’язковість ведення обліку товарних запасів для тих суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із напів- або дорогоцінних металів та каміння. 

Документи мають бути на усі товари, що знаходяться в місці продажу, зберігатись у місці продажу та на вимогу контролюючого органу мають одразу бути надані для перевірки у випадку її проведення.

  1. Суб’єкт господарювання може відмовитися від ведення КОРО та РК, написавши про це відповідну заяву до контролюючого органу під час реєстрації ЕККА. У такому разі під час виходу з ладу ЕККА чи за відсутності електроенергії суб’єкт господарювання взагалі не має права проводити розрахункові операції.
  2. Посилюється відповідальність за вчинені порушення у сфері законодавства про РРО, а саме:
  • проведення розрахункової операції через РРО чи програмний РРО на неповну суму вартості проданих товарів або непроведення реєстрації розрахункової операції взагалі, невідповідність залишку коштів у касі на суму понад 10 % розміру мінімальної заробітної плати, тягне за собою відповідальність:
  • 100 % від суми порушення для першого разу (раніше було 1 грн) розмір штрафу до 01.10.2020 р. 10 % від суми порушення або
  • 150 % за кожне повторно вчинене порушення (раніше було 100 %) розмір штрафу до 01.10.2020 року 50 % від суми порушення;
  • некоректне застосування чи незастосування КОРО та РК:
  • 50 НМДГ (раніше було 20 НМДГ);
  • порушення складання контрольної стрічки чи спотворення даних у ній:
  • 30 НМДГ (раніше було 10 НМДГ);
  • порушення порядку програмування товарів в РРО:
  • 5 НМДГ, за порушення програмування непідакцизних товарів або послуг в частині їх найменування, ціни та кількісного обліку (раніше не було);
  • 300 НМДГ за порушення програмування підакцизних товарів (раніше було 5 НМДГ);
  • порушення порядку використання прибуткових/видаткових касових ордерів у касах підприємств:
  • 20 НМДГ (раніше було 10 НМДГ);
  • застосування ЕККА із конструкційними змінами:
  • 300 НМДГ (раніше було 100 НМДГ);
  • порушення порядку подання звітності по РРО та копій фіскальних звітів:
  • 30 НМДГ (раніше було 10 НМДГ).
  • продаж товарів із використанням РРО (програмного РРО), крім «спрощенців» без сплати ПДВ за винятком суб’єктів господарювання, що реалізують технічно складні побутові товари, лікарські засоби та вироби медичного призначення чи ювелірні або побутові вироби із напів- або дорогоцінних металів і каміння:
  • у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, але не менше 10 НМДГ
  1. У разі реалізації товару/послуги на суму понад 850 грн було допущено порушення щодо реєстрації розрахункової операції, покупець має право звернутись із скаргою до податкового органу. До скарги має бути доданий встановлений перелік документів. За результатами сплачених штрафних санкцій за такими зверненнями передбачається повернення покупцю 100 % вартості реалізованого з порушенням закону товару/послуги.
  2. Надається річний період для платників єдиного податку ІІ-IV груп для того, аби встановити собі ЕККА або програмний РРО (І група платників єдиного податку залишається без вимоги щодо використання РРО). 

З 01.10.2020 платники єдиного податку ІІ-IV груп зобов’язані будуть використовувати РРО або програмний РРО незалежно від обсягів реалізації, якщо вони здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через Інтернет;
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, крім продажу з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.

 

З 01.01.2021 РРО або програмний РРО мають застосовувати всі платники єдиного податку ІІ-IV груп незалежно від виду діяльності, який вони здійснюють. 

 


РРО при замовленні товару через інтернет-магазин

Податківці консультують: у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено за допомогою платіжної системи Portmone, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО).

Оскільки споживач, використовуючи веб-сайт (інтернет-магазин), лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну.

Крім того, у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником), як наявність товару, так і його кількість. А також з’ясовують форму та час оплати.

Враховуючи вказане, суб’єкти господарювання, що використовують веб-сайт (інтернет-магазин) для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.

 

 

Лист ДПС України від 18.09.2019 № 284/ІПК/10/13-01-05-08-10

 


Неоформлена земля – неплатник земельного податку

Податківці інформують: особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не повинна сплачувати земельний податок.

 

 

 

 

Лист ДПС України від 12.09.2019 № 146/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Хто платник земельного податку за землю під багатоквартирним будинком

Податківці консультують: безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

 

 

 

Лист ДПС України від 12.09.2019 № 147/З/99-00-04-07-03-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Звільнення від сплати земельного податку «єдиноподатника»

Податківці інформують:  надання платником єдиного податку ІІІ-ї групи в оренду нерухомого майна та складська діяльність є видами господарської діяльності підприємства, у разі надання в оренду належного йому нежитлового приміщення та надання послуг зі зберігання майна підставою для звільнення від сплати земельного податку є цивільно-правові угоди, дія яких поширюється не тільки на приміщення та майно, що надається на зберігання, а й на земельну ділянку, на якій це приміщення розташовано або зберігається майно. Звільнення від сплати земельного податку поширюється на площу земельної ділянки, яка зазначена у відповідній цивільно-правовій угоді.

 

 

 

Лист ДПС України від 16.09.2019 № 245/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

 


Особливості подання декларації екологічного податку за наявності декількох стаціонарних джерел забруднення

Податківці нагадують: якщо 

  • платник екологічного податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (КОАТУУ різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 ПКУ);
  • платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (КОАТУУ один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію екологічного податку за такі джерела забруднення (п.п.250.10.2 ПКУ);
  • платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 ПКУ).

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п. 250.8 ПКУ).

Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 715.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


ПСП при роботі неповного робочого дня

Податківці інформують: відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить — 2690,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1921,00 грн × 1,4), у 2018 році – 2470,00 грн (1762,00 × 1,4), у 2017 році – 2240,00 грн (1600,00 грн × 1,4).

Тобто фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на ПСП за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Житомирській області

 


Дивіденди спадкоємцю у формі № 1ДФ

Податківці зазначають: дохід у вигляді дивідендів, який нарахований юридичною особою на користь померлої фізичної особи (акціонера), відображається податковим агентом в податковому розрахунку за формою № 1-ДФ у останньому звітному періоді на який припадає день смерті фізичної особи з зазначенням її РНОКПП або серії та номера паспорта, шляхом заповнення граф 3а, 4а та 4.

При цьому графа 3 податкового розрахунку форми № 1-ДФ заповнюється податковим агентом в тому кварталі, в якому відбулась виплата зазначених дивідендів фізичним особам (спадкоємцям).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

 


Оподаткування процентів від розміщення фізичною особою коштів на депозитному рахунку

Податківці наголошують: доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 ст. 170 ПКУ).

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у пп 170.4.1 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у пп. 170.4.1 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (пп. 170.4.3 ст. 170 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


ПДФО та участь у семінарі за рахунок роботодавця

Податківці роз’яснюють: У разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, потрібно розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Закарпатській області

 


Розрахунковий документ при продажу товарів ФОП – «єдиноподатником»

Одатківці інформують: згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) на його вимогу чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Отже, ФОП — «єдиноподатник» на вимогу покупця надає товарний чек, розрахункову квитанцію або інший письмовий документ, що підтверджує факт продажу товарів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


ФОП Зняття з обліку ФОП у контролюючому органі

Податківці консультують: після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Відповідно до функцій, визначених ПКУ, заходи пов’язані з припиненням (закриттям) платників податків проводяться контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків.

Контролюючий орган знімає з обліку фізичну особу – підприємця після проведення всіх процедур визначених Порядком обліку платників податків і зборів затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588, ПКУ та Законом України від 08.07.2010 № 2464.

 

 

Лист ДПС України від 24.09.2019 № 350/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

 


ЄСВ для ФОП – «загальносистемника»

Податківці зазначають: базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО.

Для підприємців — платників єдиного податку І-ІІІ груп базою нарахування ЄСВ є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, при цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць і встановлена у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій).

Так, з 1 січня 2019 року встановлено:

  • мінімальна заробітна плата — 4 173,00 грн;
  • мінімальна ставка ЄСВ для ФОП першої, другої і третьої  груп на місяць — 918,06 грн (4173 х 22 %).

Період, за який нараховують ЄСВ — календарний квартал, мінімальна сума єдиного внеску у розрахунку на квартал у 2019 році становить 2 754,18 грн (918,06 грн х 3 місяці).

ФОП на загальній системі та спрощенці, звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують соціальну допомогу чи пенсію.

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Одеській області

 


Оформлення працівників на громадські роботи із центру зайнятості

Фахівці Держпраці інформують: правила направлення зареєстрованих у центрі зайнятості безробітних або осіб, які шукають роботу, передбачені постановою КМУ від 20.03.2013 № 175 «Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру». Згідно з п. 9 цього документа організація та проведення громадських робіт здійснюються на підставі договору про організацію громадських робіт і фінансування їх організації, який укладається між територіальним органом центру зайнятості та роботодавцем відповідно до рішення місцевого органу влади.

У відповідності до п. 5 Порядку № 175, з особами, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають у письмовій формі строковий трудовий договір на строк, який сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних  днів. Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю. На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Факт прийняття таких працівників роботодавець оформляє наказом (розпорядженням). На підставі наказу працівнику вносять запис у трудову книжку (лист Мінсоцполітики від 05.06.2013 № 6058/0/14-13/026).

До фактичного допуску таких осіб до роботи на них потрібно подати повідомлення до органу фіскальної служби.

При оплаті праці таких осіб потрібно враховувати встановлені чинним законодавством вимоги. Якщо направлена центром зайнятості особа працює лише частину місяця та/або неповний робочий день (тиждень), вимогу про оплату праці не нижче мінімального розміру потрібно виконувати пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо під час роботи тимчасовий працівник захворіє, то потрібно оплачувати наданий ним листок непрацездатності.

Останнім днем роботи таких осіб  потрібно оформити їх звільнення (підстава — п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку дії трудового договору))

Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум здійснюється в день звільнення. 

Крім того такому працівнику слід нарахувати компенсацію за невикористану відпустку (част.9 ст. 6 Закону України  «Про відпустки»).

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Кіровоградській області

 


Відрядження у вихідний

Фахівці Держпраці зазначають: загальні питання організації відрядження працівників бюджетних установ та організацій регулюються Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59.

Відповідно до Інструкції № 59, якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то за роботу в ці дні виплачується компенсація відповідно до чинного законодавства. Якщо, працiвник вiдбуває у вiдрядження у вихiдний день, то йому пiсля повернення з вiдрядження в установленому порядку надається iнший день вiдпочинку.

Якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може надаватися iнший день вiдпочинку. Питaння щодо нaдання іншого дня відпочинку для пpацівника, який прибуває iз відрядження y вихідний день, пoвинне бути вpегульоване правилами внутрішнього трудового розпорядку.

День вибуття у вiдрядження та день прибуття з нього вважаються днями перебування працiвника у вiдрядженнi. Тож, строк відрядження, який припадає, зокрема, і на вихідні або святкові необхідно зазначити у наказі про відрядження.

У листі Мінсоцполітики України від 19.06.2008 № 154/13/116-08  зазначено, що дні відбуття або повернення із відрядження, які збігаються з вихідними, святковими або неробочими днями, не вважаються такими, у які працівник спеціально відряджений для роботи, тому компенсація за роботу в ці дні не виплачується.

Добираючись до місця відрядження, працівник фактично не здійснює свої посадові обов’язки в такий день. За такі дні працівнику виплатять лише добові.

Не потрібно оплачувати додатковий день відпочинку, наданий працівнику замість дня вибуття у відрядження, у вихідний/святковий/неробочий день (прибуття з неї в такий день).

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, на яке він направлений, але оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором і, відповідно до ст.  121 КЗпП України, розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Крім того, згідно із листом Мінсоцполітики, відносно працівників які направляються y відрядження cпеціально для роботи y вихідні aбо святкові й неробочі дні, тo такими пpацівниками слід ввaжати тих, якi відряджаються з oбов’язком працювати y ці дні, щo має бyти прямо oбумовлено в наказі пpо відрядження. Компенсація зa роботу y ці дні пpовадиться відповідно дo статей 72, 73, 107 КЗпП Укpаїни і тільки за години, фактично вiдпрацьованi у святковий (неробочий чи вихiдний) день.

Норми Інструкції № 59 обов’язкові лише для бюджетників та на госпрозрахункові підприємства не поширюються, а мають лише довідковий характер. Тому, таким підприємствам доцільно підготувати внутрішні Положення про службові відрядження з урахуванням вимог КЗпП України та використання норм (при необхідності) Інструкції №59, зокрема, i щодо компенсацiї працiвникам у випадку їхнього відбуття або повернення із відрядження.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 


Соціальні відпустки

Фахівці Держпраці роз’яснюють: ст.83 КЗпПУ та 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Якщо ж працівник має право на таку відпустку за кількома підставами, слід зважати на законодавче обмеження загальної тривалості такої відпустки – вона не може бути більшою за 17 календарних днів.

Реалізувати своє право на використання цієї відпустки можна за умови, якщо на день початку відпустки працівник має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати йому відпустку, тривалістю хоча б один день. Період перебування у відпустці для догляду за дитиною не зараховується до стажу роботи, що дає право на зазначену соціальну відпустку.

Відтак якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівнику, який має дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.

Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на додаткову відпустку на дітей за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, у тому числі компенсація за невикористані дні відпустки, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (част.1 ст.117 КЗпП).

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 


Охорона праці жінок

Фахівці Держпраці інформують:  питання безпеки праці жінок регламентується КЗпП (ст. 174 та 175), Законом України «Про охорону праці» (ст. 10), відповідно до яких забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов’язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до цих норм наказом МОЗ від 29.12.1993 №256 затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством. Норми охорони праці жінок, пов`язаних з материнством, передбачають:

  • заборону залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження (ст. 176 КЗпП);
  • обмеження залучення жінок, що мають дітей віком від 3-х до 14-ти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження без їх згоди. (ст. 177 КЗпП);
  • Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років;
  • вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації (ст. 178 КЗпП).
  • відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів) 70 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів (ст. 179 КЗпП).
  • перерви для годування дитини. Жінкам, що мають дітей віком до 1,5 року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через 3 години тривалістю не менше 30-ти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП).
  • гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП).
  • надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14-ти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і подання їм матеріальної допомоги. Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14-ти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 КЗпП).
  • на підприємствах і в організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються дитячі ясла, дитячі садки, кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок (ст. 185 КЗпП).

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці в Івано-Франківській області

 


Документи для перевірки ФСС

Фахівці ФСС зазначають: всі аспекти організації та проведення перевірок з питань соціального страхування передбачені Інструкцією «Про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», затвердженою постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 29.

Перевірки правомірного та цільового використання страхових коштів проводяться органами Фонду у 2019 році відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Об’єктами ревізій під час проведення контрольних заходів органами Фонду у страхувальників:

  • протоколи засідань комісії (рішення уповноваженого) із соціального страхування підприємства;
  • заяви-розрахунки для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб за кошти Фонду;
  • листки непрацездатності;
  • копії посвідчень осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, учасників війни та інші документи, що підтверджують їх право на пільги щодо оплати листків непрацездатності;
  • трудові книжки та «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (форма № ОК-7-з) — для обчисленнятривалості страхового стажу;
  • табелі обліку використання робочого часу, графіки змінності;
  • розрахунково-платіжні відомості.

Ревізори ФСС ретельно перевіряють не тільки розрахунки допомоги, а й порядок заповнення листків непрацездатності, які є підставою для нарахування допомоги.

 

 

За матеріалами Фонду соціального страхування України

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X