Дайджест нoвин «Податки і облік» з 30.03.2020 пo 06.04.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 30.03.2020 пo 06.04.2020

ТПП безкоштовно надає сертифікат щодо форс-мажору малому бізнесу

З 27 березня на період дії карантину ТПП надає послугу з засвідчення форс-мажорних обставин за договорами оренди безкоштовно для суб’єктів малого підприємництва

Процедура буде залишатися правом заявника та здійснюватись тільки на підставі обов’язкового надання підтверджуючих документів, що заявник є суб’єктом малого підприємництва і підпадає під критерії, визначені ст. 55 ГКУ.

Проте ТПП звертає увагу, що через велику кількість звернень термін розгляду заяви може бути подовжено.

За матеріалами Торгово промислової палати України

Знову новий Закон. Нові зміни

З 02.04.2020 з дня опублікування набув чинності Закон у відповідності до якого внесено зміни, а саме:

1. Збільшено обсяги доходів для всіх груп «єдиноподатників:

• для І-ї групи обсяг доходу протягом календарного року не може перевищувати 1 млн грн;
• для ІІ-ї групи обсяг доходу протягом календарного року не може перевищувати 5 млн грн;
• для ІІІ-ї групи обсяг доходу протягом календарного року не може перевищувати 7 млн гривень.

(п.291.4 ПКУ)

1. Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:

• превірок документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
• фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пі.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПКУ.

(аб.1 п.52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ)

1. Доповненно, що камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), що були подані платниками податків протягом березня – травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання

(аб.11 п.52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ)

1. Плата за землю, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п.286.2 ст.286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст.50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами пу.120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

(п.52-4 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ)

5. 5. Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до пп.266.7.5 п. 266.7 ст.266 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами п.120.2 ст.120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

(п.52-5 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ)

6. Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених ст.56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст.56 ПКУ, ст. 52-53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, ст.73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

(п.52-8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ)

7. Тимчасово, до 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

• за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
• у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
• у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення”;

(п.3,5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» 

Закону України від 17.03.2020 № 533-IX 

«Про внесення змін до Податкового кодексу України та 

інших законів України щодо підтримки платників податків на період 

здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню 

коронавірусної хвороби (COVID-19)»)

8. Єдиний внесок (ЄСВ)

8.1. Протягом періодів з з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

(9-11  розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» 

Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та

 облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)

8.2. Установити мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються до 31 травня 2020 року.

(9-12  розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» 

Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та

 облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)

8.3. Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений цим Законом строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою ст. 25 цього Закону.

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

(9-13  розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» 

Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та

 облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)

8.4. Тимчасово, до 31 травня 2020 року (включно), продовжується строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020 року.

(9-13  розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» 

Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та

 облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)

Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»

Запитання-відповіді від НБУ (зміни на час карантину)

Які кредити підлягають реструктуризації?

НБУ: «Кредити, які справно обслуговувалися позичальниками до 1 березня 2020 року»

Хто може претендувати на кредитні канікули?

НБУ: «Пільговий режим за кредитом можуть отримати громадяни та бізнес, які мають фінансові труднощі через карантин. Усі, хто повністю або частково втратив дохід та роботу. Від бізнесу банк повинен отримати підтвердження фактів тимчасового зниження доходів або ж припинення роботи».

Як виглядатиме реструктуризація? Мені дозволять не сплачувати тіло кредиту та відсотки?

НБУ: «Ми запропонували банкам кілька варіантів. Наприклад, вас можуть звільнити від сплати тіла кредиту на час карантину з відповідним подовженням кредиту. Також вам може бути запропонована капіталізація відсоткових платежів. Усе залежить від вашої конкретної ситуації та домовленостей з банком».

Чи припиняють банки нараховувати відсотки?

НБУ: «Вони продовжать нараховувати відсотки, адже паралельно вони нараховують відсотки за депозитами своїм клієнтам. Проте сплатити ви можете їх після завершення карантину. Сьогодні заборонено накладати штрафи та пеню за несвоєчасне обслуговування споживчого кредиту».

Чи може банк підвищувати ставки за кредитами в рамках реструктуризації?

НБУ: «Ні. Реструктуризація не повинна призводити до підвищення ефективної ставки та погіршення інших умов. Також банки не повинні вимагати комісій за проведення реструктуризації».

Як провести реструктуризацію? Мені зателефонують?

НБУ: «Банки мають бути активними та самостійно пропонувати пільговий режим для громадян та бізнесу, які втратили доходи через карантин. Але! Якщо банк до вас досі не звернувся, ви можете зробити це самі. Поясніть ситуацію банку та надішліть заявку на реструктуризацію».

Мене викликають у відділення банку для реструктуризації? 

НБУ: «Про реструктуризацію можна домовитися дистанційно. Не їдьте у відділення. Спілкуйтеся з банком онлайн і бережіть себе. Якщо у вас беззаставний кредит, вашим погодженням на реструктуризацію може бути запис телефонної розмови, заявка на сайті банку, повідомлення в чаті».

А що робити середньому та великому бізнесу?

НБУ: «Це вже індивідуально. Банк розглядатиме заявку, враховуватиме фінансову звітність, поточний стан клієнта та його вразливість до економічної ситуації в країні». 

Чи не погіршиться стан банків, якщо вони масово реструктуризуватимуть кредити?

На всі кредити, що будуть реструктуризовані до кінця вересня 2020 року, не поширюються ознаки дефолту. Це означає, що такі реструктуризації не створюють ризик для капіталу банків.

За матеріалами НБУ

Довідники податкових пільг оновлено

Податківці затвердили нові довідники пільг станом на 01.04.2020, а саме:

• Довідник № 97/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
• Довідник № 97/2 інших податкових пільг.

За матеріалами ДПС України

План – графік перевірок ДПС відкориговано

ДПС здійснила коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік відповідно до Закону України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

План-графік відкориговано в частині перенесення термінів проведення документальних планових перевірок платників податків — юридичних осіб, документальних планових перевірок ФОП та юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Закону не були розпочаті.

Так, на періоди червень — грудень 2020 року перенесено перевірки 961 суб’єктах господарювання, по ФОП перенесено 993 перевірки.

Крім того, відповідно до вимог Закону № 533-IX відкориговано розділ IV плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік (документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Так, на червень —грудень 2020 року перенесено перевірки 79 таких платників.

 Законом України від 17.03.2020 № 533-IX запроваджено мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок платників податків з 18 березня по 31 травня 2020 року.

За матеріалами ДПС України

Уточнююча звітність та планові перевірки

Податківці нагадують: платник під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, крім випадків встановлених ст.177 ПКУ(п. 50.2 ст. 50 ПКУ).

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, платник податку може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про проведення перевірки.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Наслідки при відчуженні майна, яке перебуває в податковій заставі

Податківці нагадують: відчужувати майно, яке перебуває у податковій заставі, боржник може тільки за згодою контролюючого органу  (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

При відчуженні або оренді (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

У разі ж здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону, а саме:

• відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна;
• відповідно до ст. 94 ПКУ, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, то контролюючий орган може застосувати адміністративний арешт майна; 
• відповідно до ст. 388 Кримінального кодексу України за незаконні дії із заставним майном або майном, яке описано, до порушника застосовується кримінальна відповідальність.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами – рішення суду

Позивач уклав договір підряду з ТОВ, за яким останнє виконало будівельно-монтажні роботи. Сторони договору підписали акт прийняття виконаних робіт. Сума за договором виплачена позивачем на підставі квитанцій та платіжного доручення. Підрядником виписана та зареєстрована ПН.

Підставою для визнання правочину нікчемним став акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ, яким установлено неможливість фактичного здійснення товариством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів тощо. Крім того, зазначено, що контрагенти-постачальники ТОВ мають ознаки фіктивності. Враховуючи це, контролюючий орган дійшов висновку, що вчинені позивачем господарські операції з придбання робіт спрямовані винятково на отримання неправомірної податкової вигоди, а отже, не спричинили реальних правових наслідків, що виключає право позивача на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Утім касаційний суд переконаний, що дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону. Автоматизоване зіставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов’язань.

Отже, фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача, контрагентів контрагента позивача на здійснення господарських операцій.

Суд переконаний, що контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій, як і висновок — про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Отже, висновки відповідача, викладені в актах перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування за певною юридичною адресою.

У разі підтвердження реального характеру здійснених операцій, як у цій ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні податковим законодавством.

Постанова ВСУ від 21.01.2020 у справі № 814/2335/14

Акт про неможливість проведення зустрічних звірок  не свідчить про нереальность господарської операції

Колегія суддів переконана, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб’єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, має винятково інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

Посилання контролюючого органу на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів як критерій оцінки реальності господарських операцій є безпідставними. Адже під час складання актів про неможливість проведення звірок будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались.

Оформлення вказаних актів з відображенням у них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, а тому не є належними доказами в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Постанова ВСУ від 14.02.2020 у справі № 816/294/16 (за матеріалами «Вісник.»Офіційно про податки»)

Суб’єкти ЗЕД додатково в податковій не реєструються

Податківці інформують: відповідно до ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб’єкти ЗЕД незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види ЗЕД та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими НБУ відповідно до Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Фізичні особи мають право здійснювати ЗЕД з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як ФОП згідно з Законом України від 07.02.1991 № 698-ХII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Юридичні особи мають право здійснювати ЗЕД відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють ЗЕД на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює НБУ відповідно до Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність». Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

При цьому чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів ЗЕД.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Одноразова виплата при звільненні підлягає коригуванню

Податківці консультують: суми одноразової грошової виплати при звільненні з роботи за власним бажанням, щомісячної/щорічної додаткової пенсії у вигляді нецільової благодійної допомоги непрацюючим пенсіонерам, нецільової благодійної допомоги у разі смерті непрацюючого пенсіонера не відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці за Інструкцією № 5, тому фінансовий результат до оподаткування за п.п.139.1.1 та 139.1.2 ст. 139 ПКУ підлягає коригуванню на резерви таких виплат.

Лист ДПС України від 23.03.2020 № 1190 /6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Суми доходів та витрат у звіті «неприбутківців»

Податківці повідомляють: неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Згідно зі ст. 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування — доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

У рядках 1.1 — 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 — 2.6 Звіту — суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, всі суми доходів та витрат (у тому числі суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку, мають бути відображені у Звіті.

Тобто суми доходів та витрат (у тому числі суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 — 1.10 та 2.1 — 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати)» Звіту.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Дата витрат

Податківці консультують: витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 розділу «Визнання витрат» ПБО 16).  Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 розділу «Визнання витрат» ПБО 16).

Лист ДПС України від 24.03.2020 № 1213/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Читайте статтю на тему:

Дата визнання витрат відповідно до Податкового кодексу у поточному році

ІПН для ФОПів з 10-значного на 12-значний 

Податківці інформують: відповідно до п. п. 2 п. 1.6 розд. І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130 ІПН для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури:

• 1 – 10-й знаки – РНОКПП,
• 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПСУ.

Для ФОП, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість РНОКПП в ЄДР внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.

Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Мінфіну від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

До внесених Наказом № 30 змін ІПН для ФОП становив 10-значний РНОКПП.

Новий алгоритм формування ІПН застосовується під час реєстрації ФОП платником ПДВ починаючи з 09.03.2020 року.

ІПН є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ (п.1.6 розд. І Положення № 1130).

Водночас, ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, тобто закріплено один з найважливіших принципів права – закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі.

Виходячи із зазначеного, у зв’язку із внесенням змін до Положення № 1130, ІПН для ФОП – платників ПДВ не підлягає зміні.

Підкатегорія «ЗІР» 101.02

ПДВ при ввезенні ліків та медвиробів

Податківці роз’яснюють: операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі лікарські засоби:

• дозволені для виробництва і застосування в Україні;
• внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі медичні вироби:

• дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
• внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких лікарських засобів/медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

При цьому п.п. 32, 38, 381 та 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів за умовами, визначеними цими пунктами.

Підкатегорія «ЗІР» 101.12

ПДВ та списання безнадійної «дебіторки»

Податківці інформують: якщо платник податку — покупець здійснив попередню оплату за товари/послуги та сформував податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від платника податку — постачальника ПН, складеної ним до 01.07.2015, але такі товари/послуги у межах терміну позовної давності не були поставлені, то у податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати таку суму податкового кредиту. У даному випадку зменшення суми податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Втім якщо таку ПН, зареєстровану в ЄРПН отримано від постачальника після 01.07.2015, то платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Лист ГУ ДПС у Рівненській області від 17.03.2020 № 1113/ІПК/17-00-04-01-06

Нарахування зобов’язань з ПДВ у разі здійснення операцій з тимчасового призупинення експлуатації виробничого обладнання з огляду на відсутність замовлень на виробництво певного типу продукції

Податківці консультують: що оскільки при здійсненні операції з призупинення експлуатації виробничого обладнання таке обладнання не використовується в операціях, перерахованих у п. 198.5 ПКУ, а як і раніше продовжує перебувати у статусі призначеного для використання в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку, то податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Слід звернути увагу, що  короткострокове (до 12 місяців) зберігання ОЗ не є консервацією;

Лист ДПС України від 23.03.2020 №1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

ПДВ при неповерненні ТМЦ із зберігання

Податківці інформують: передача ТМЦ зберігачу на відповідальне зберігання для поклажодавця не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ).

Утім, після закінчення терміну зберігання, що визначений у договорі, зберігач може й не повернути ТМЦ поклажодавцю. Тоді такі ТМЦ вважаються поставленими, а операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ПКУ.

Причому датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у поклажодавця відповідно до п. 187.1 ПКУ є:

• дата закінчення терміну зберігання ТМЦ, що визначена у договорі,
• дата зарахування коштів компенсації за неповернуті ТМЦ.

Це залежить від того, яка подія відбулася раніше.

Тобто на дату закінчення терміну зберігання ТМЦ поклажодавець має скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН ПН є підставою для включення зберігачем сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 06.03.2020 № 960/ІПК/26-15-04-01-18

Дивіться відео на тему:

Штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН на час карантину

Податківці зазначають: протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не застосовуватимуться санкції за нереєстрацію, несвоєчасну реєстрацію ПН/РК до ПН в ЄРПН.

Разом з тим порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН з ПДВ/РК до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Підкатегорія «ЗІР» 101.28

Штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН на час карантину  не зстосовуються з дати складання ПН – 16 лютого

Податківці роз’яснили:не будуть застосовуватися штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК з датою складання з 16 лютого по 15 травня 2020 року, у яких граничний строк реєстрації припадає на період з 1 березня по 31 травня.

За матеріалами ДПС України з соціальної мережі Фейсбук

Платник акцизу не провадив діяльність у звітному періоді. Декларацію слід подати з прочерками

Податківці інормують: якщо платник акцизного податку протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність, то такий платник зобов’язаний за цей період подати декларацію акцизного податку із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Підкатегорія «ЗІР» 114.07

За зберігання пального без ліцензії — штраф півмільйона

Податківці нагадують: з 01.04.2020 відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і звернення спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» —  у разі зберігання пального без наявності ліцензії — до суб’єктів господарювання застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі 500 тис грн.

Тимчасово, до 1 квітня 2020 року, до суб’єктів господарювання не застосовувалась фінансова санкція у разі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального, необхідно подати заяву та завірені заявником копії таких документів:

• документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, заяви, що діють на дату подання, і/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
• акт введення в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийом в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийом об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, відносно всіх об’єктів в місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

Тимчасово, до 01.01.2022, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта введення в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийом в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийом об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, відносно об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт, нерухоме майно, видані у встановлений законодавством порядок до 01.01.2014 року;

• дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

При цьому суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання або промислової переробки, копії вищезазначених документів не подають.

Такі суб’єкти господарювання в заяві вказують про використання пального для потреб власного споживання або переробки, загальну місткість резервуарів, використовуваних для зберігання пального, і їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження місткостей, використовуваних для зберігання пального.

Згідно зі ст. 15 цього Закону суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце такого зберігання. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявникові не пізніше 20 календарних днів з дня отримання вказаних у цьому Законі документів.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

РРО при торгівлі продукцією власного виробництва

Податківці зазначають: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Разом з тим п. 1 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням ПКО і ВКО та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Враховуючи зазначене, у разі реалізації підприємством продукції власного виробництва, підприємство може здійснювати розрахунки через касу підприємства з оформленням ПКО і ВКО. 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Якщо немає об’єкта оподаткування екоподатком у 2020 році, то слід подайти заяву до 10 травня

Податківці інформують: згідно з п.п.250.9 ПКУ платники екологічного податку, які з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такі платники податку повинні повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.

Тобто, суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних фіскальних органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні фіскальні органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі  платник податку зобов’язаний подавати декларації відповідно до норм ПКУ,

Граничним терміном подання такого повідомлення про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2020 року.

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

Штраф 50 та 75 відсотків від суми ПДФО незалежить від того, чи виявлено порушення під час здійснення одного контрольного заходу

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято ППР, згідно з яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДФО, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за штрафними (фінансовими) санкціями та за пенею. Не заперечуючи факт виявлених порушень, позивач не погодився з одночасним застосуванням штрафних санкції у розмірі 25, 50 та 75 відсотків згідно з положеннями п. 127.1 ст. 127 ПКУ.

Так, за правилами цієї норми ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

На думку Суду, застосування штрафу на рівні 50 та 75 відсотків суми податку можливе внаслідок неодноразового закінченого порушення, пов’язаного з ненарахуванням, неутриманням та/або несплатою (неперерахуванням) податку податковим агентом за певний податковий період, незалежно від того, чи виявлено ці порушення під час здійснення одного контрольного заходу.

Кваліфікуючою ознакою для застосування збільшеного розміру відповідальності є саме вчинення таких дій повторно (втретє тощо) протягом 1 095 днів та не залежить від того, чи зафіксовані ці епізоди в одному акті перевірки або в різних, а також від того, чи приймалось щодо платника раніше ППР за ці порушення.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про правомірність застосування в розглядуваному випадку відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 127.1 ст. 127 ПКУ згідно з оскаржуваними актами індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. 

Постанова ВСУ від 10.02.2020 у справі № 803/985/16 (за матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»)

Орендар – нерезидент. Як правильно це здавати майно в Україні

Податківці повідомляють: нерухомість, яка належить фізичній особі — нерезиденту, надається ним в оренду  виключно через ФОП або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), які виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезиденти, які порушують вказані норми, вважаються такими, що ухиляються від сплати податку (пп.170.1.3 ст.170 ПКУ).

У разі якщо фізична особа — нерезидент має постійне місце проживання в Україні, здавання такою фізичною особою — нерезидентом  в оренду нерухомого майна здійснюється через ФОП або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

Послуги у сфері здоров’я з 01.01.2021 для ФОПів – «єдиноподатників з РРО

Податківці інформують: ФОП – «єдиноподатники», які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, зобов’язані з 1 січня 2021 року застосовувати РРО та програмні РРО.

Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

Підкатегорія «ЗІР» 109.04

Відображення сум від договорів комісій в книзі обліку

Податківці консультують: у день отримання ФОП – «єдиноподатником» податку коштів за виконання робіт (послуг) за договорами комісії у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

При заповненні податкової декларації платником єдиного податку ФОП до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) відповідно до гр. 6 Книги.

Лист ДПС України від 25.03.2020 № 1242/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

ФОП можуть не вести книгу обліку доходів, через неможливість придбання під час карантину

ФОП можуть вести облік доходів і витрат без використання книги обліку доходів, якщо ведення книги мало розпочатися після встановлення карантину. 

На період карантину, з 12 березня та до 24 квітня, було встановлено низку обмежувальних заходів,  серед яких — заборона роботи закладів торгівлі, в тому числі, що здійснюють продаж книг обліку доходів.

Через неможливість придбання книги та ведення в ній обліку доходів і витрат Уряд ухвалив рішення тимчасово припинити їх використання на період карантину.

Водночас ФОП мають внести дані про всі доходи та витрати, отримані та здійснені ними протягом карантину. Заповнену книгу обліку доходів потрібно подати до контролюючих органів протягом 3-ох місяців з дня прийняття рішення про скасування карантину.

Постанова Кабінету міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211№ 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» 

ЄСВ при неповному робочому дні

Пдатківці інформують: роботодавець розраховує суму єдиного внеску як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Підкатегорія «ЗІР» 201.04.01

Особливості нарахування ЄСВ

Фахівці Мінсоцполітики зазначають: процедура нарахування ЄСВ у разі надання відпустки без збереження заробітної плати має свої особливості. Якщо через надану відповідну відпустку база нарахування ЄСВ, визначена роботодавцем, є нижчою мінімальної заробітної плати, то необхідно провести донарахування до мінімальної бази.

Донарахування до мінімальної бази не проводиться:

• при застосуванні ставки 8,41 %;
• сумісникам;
• якщо працівник весь місяць був у відпустці без збереження заробітної плати.

Якщо працівник знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, то ЄСВ не нараховується, оскільки відсутня база нарахування ЄСВ.

Якщо працівник підприємства знаходиться частину календарного місяця у відпустці без збереження заробітної плати і його дохід у вигляді заробітної плати за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки ЄСВ.

У Звіті з ЄСВ (Д4) перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на час карантину не відображається у таблиці 5. Інформація про таку відпустку фіксується лише у таблиці 6 Звіту з ЄСВ (Д4) у графі 14 у тому самому рядку, де працівнику відображено нараховану заробітну плату (або іншу виплату). При цьому не важливо, охопила така неоплачувана відпустка увесь місяць чи лише його частину.

Лист Мінсоцполітики України від 10.02.2017 № 2649/6/99-99-13-02-03-15

Подання звітів з ЄСВ не викликає обов’язок здійснювати його сплату, коли ж таке буває?

ФОП маючи 3-тю групу інвалідності й отримує пенсію по інвалідності щороку подавала звіти, в яких самостійно визначала обов’язок зі сплати ЄСВ.

Верховний Суд виходить з того, що такі особи можуть бути платниками ЄСВ винятково за умови їх добровільної участі у системі загально­обов’язкового державного соціального страхування. Натомість добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на таку добровільну участь. Подання особою звітів не свідчить про її добровільну участь у цій системі, як наслідок, не свідчить про наявність обов’язку зі сплати ЄСВ.

Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування — це можливість забезпечити страховий стаж та створити умови для збільшення розміру майбутньої пенсії. Якщо особа у певні періоди не сплачувала страхові внески, то єдиною можливістю для включення цих періодів до страхового стажу є добровільна сплата таких внесків.

Отже, добровільна сплата єдиного внеску здійснюється за умови укладення такою особою з податковим органом договору про добровільну участь. Але за встановленими судами обставинами між позивачем і відповідачем не укладався договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а помилкове подання позивачем звітів за 2013 — 2018 роки не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

Подання позивачем звітів ФОП не є самостійним визначенням грошових зобов’язань у розумінні п. 57.1 ст. 57 ПКУ, відповідно, ці суми неможливо ототожнити з узгодженими грошовими зобо­в’язаннями, а тому несплата сум, зазначених у них, не свідчить про виникнення податкового боргу.

Отже, за фактом подання звітів з ЄСВ не виникає обов’язок здійснювати його сплату, відповідно, несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки.

Постанова ВСУ від 11.02.2020 у справі № 240/4809/19

Оформлення переведення працівників на дистанційну роботу на час карантину

Фахівці Держпраці зазначають: переведення працівників на надомну, дистанційну роботу — зміна істотних умов праці. 

Зміна істотних умов праці не повинна спричиняти примусу до праці, про яку працівник не знав та не готувався. У част.3 ст. 32 КЗпП передбачено, що на роботодавця покладено обов’язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці. 

Проте, працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внести зміни до їх трудових договорів, а саме — про коригування їх умов праці. Для цього працівникам потрібно написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного Урядом в країні карантину через коронавірус. У такому разі за наявності добровільних заяв працівників не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу. 

Відповідно до п. 12 Положення № 275 забороняється доручати надомникам виконання тих видів робіт, котрі створюють незручності для проживання сусідів.

За матеріалами ГУ Держпраці в Одеській області

Про службове відрядження під час карантину

Фахівці Держпраці зазначають: законодавство не передбачає особливий порядок направлення у відрядження працівників під час карантину, тому такий порядок відбувається за загальною процедурою, встановленою Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59 та КЗпП.

Згідно з абз. 1 п. 1 розд. І Інструкції № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю установи.

Згідно з ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником та установою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а установа зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Тож службове відрядження, у яке працівника направляють за розпорядженням керівника установи для виконання роботи, обумовленої трудовим договором, є обов’язковим для працівника. Водночас, як установлено ст. 31 КЗпП, керівник установи не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Відмова працівника без поважних причин поїхати у відрядження для виконання роботи, обумовленої трудовим договором, може розглядатись як порушення трудової дисципліни.

Згідно з:

• ст. 176 КЗпП забороняється направлення у відрядження вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
• ст. 177 КЗпП жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть направлятись у відрядження без їх згоди;
• ст. 186-1 КЗпП гарантії встановлені ст.176 – 177 КЗпП поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

В даний момент і в будь-який інший термін працівник, що знаходиться при виконанні трудових обов’язків, має право на безпечні умови праці відповідно до законодавства (ст.6 Закону України «Про охорону праці»).

Разом з тим, постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», а також жодним законом чи підзаконним нормативним актом, постановою КМУ або Указом Президента України, необхідність утриматись працівникам від виробничих відряджень як обов’язкова вимога не визначена.

При цьому, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам повинні видаватися безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

Роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування (ст. 8 Закону України «Про охорону праці»).

За матеріалами ГУ Держпраці у Херсонській області

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг