Дайджест новин “Підприємництво і право” з 09.09.2019 по 16.09.2019

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  09.09.2019 по 16.09.2019

Ліміти для виводу коштів іноземними компаніями від продажу цінних паперів скасовано

Щомісячний ліміт у сумі 5 млн. євро на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих внаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземними інвесторами. який діяв дотепер, скасовано.

Таке рішення НБУ прийняв 09 вересня 2019 року.

Документом також розширено перелік операцій, які дозволяється здійснювати за рахунками нерезидентів. Відтепер на поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів дозволено зарахування коштів в гривнях, отриманих в якості дивідендів, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів за об’єктами прав власності в Україні, що не пов’язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу.

Нацбанк наголосив, що зазначені послаблення разом з раніше скасованим обмеженням на репатріацію дивідендів дають змогу нерезидентам гнучкіше розпоряджатися власними коштами як в іноземній валюті, так і в гривні. Спрощення процедури повернення іноземних інвестицій також сприятиме їх подальшому припливу в Україну. 

Крім цього, для уникнення різночитань Національний банк уточнив, що чинний е-ліміт у 2 млн євро/рік для інвестицій юридичних осіб-резидентів за кордон поширюється також на придбання цінних паперів іноземних емітентів та облігацій зовнішньої державної позики України.

Нові правила діють з 10 вересня 2019 року.

За матеріалами офіційного веб-сайту Національного банку України

Самозайняті  ФОПи не підлягають подвійному обліку як платники ЄСВ: зразкове рішення ВС 

Верховний Суд зазначив, що ДФС не може стягнути єдиний внесок із самозайнятої особи, зареєстрованої як ФОП.

Такого висновку суд дійшов у справі, суть якої зводиться до наступного. Позивач є самозайнятою особою – судовим експертом та одночасно зареєстрований як фізична особа – підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування. Він звернувся до суду з проханням про  скасуваннявимоги ДФС щодо сплати боргу (недоїмки) з ЄСВ. 

Своє звернення позивач аргументував тим, що податкове законодавство виключає можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Верховний Суд задовольнив позов та скасував рішення контролюючого  органу про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ.

Постанова суду мотивована тим, що:

• законом не передбачено взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності;
• взяття на облік особи як платника єдиного внеску – ФОП та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений законом і підзаконними нормативно-правовими актами;
• підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як ФОП з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає закону;
• зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений законом або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.

Рішення ВС у справі № 520/3939/19 ВС від  02.09.2019 року

Введено штрафи за перевантажені фури 

З метою збереження автомобільних доріг Верховна Рада ухвалила Закон про габаритно-ваговий контроль.

Закон закріплює можливість автоматичної фіксації порушень, пов’язаних з відсутністю дозволів щодо узгодження умов і режимів перевезення у разі перевищення вагових або габаритних обмежень або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Запроваджуються наступні штрафи за перевищення встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу:

• від 5 % до 10 % – штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ ), що становить 8500 грн;
• від 10 % до 20 % – штраф у розмірі 1000 НМДГ, тобто 17000 грн;
• понад 20 % – штраф у розмірі 2000 НМДГ, тобто 34000 грн.

Штрафувати і стягувати плату за проїзд автомобільними дорогами буде Укртрансбезпека. 

Адміністративну відповідальність нестиме відповідальна особа – фізична особа чи керівник юридичної особи, за яким зареєстровано транспортний засіб (чи належний користувач).

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю” № 1047 від 11.09.2019 року

Рада схвалила зміни у сфері ліцензування

Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроект № 1060 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності», який передбачає наступні зміни:

1. Запровадження санкції за порушення у сфері ліцензування – зупинення дії ліцензії в повному обсязі або частково. Така санкція має профілактичний характер та позбавляє ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності лише протягом певного строку.

Відповідно передбачається також порядок відновлення дії ліцензії, що була зупинена, та порядок оскарження такого зупинення.

2. Визначено нові підстави для анулювання ліцензії:

• у випадку визнання недієздатним, обмеження в дієздатності, визнання безвісно відсутнім, оголошення померлим ліцензіата;
• наявності акту про не усунення ліцензіатом протягом строку зупинення дії ліцензії порушень, що були підставою для її зупинення.

В той же час виключено з переліку підстав для анулювання ліцензії несплату ліцензіатом за видачу ліцензії.

3. Підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду буде також наявність інформації про здійснення над суб’єктом господарювання контролю резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України.
4. Проектом передбачається, що до заяви про отримання ліцензії додаються лише ті підтвердні документи, які стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, за умови, що попередньо подані документи, що знаходяться у ліцензійній справі, на цей момент зберегли свою актуальність.
5. Запропоновано встановити обов’язковість включення до ліцензійних умов положень щодо доступності місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення.

Законопроект № 1060 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» від 29.08.2019 року

Читайте саттю на тему:

В Україні можуть запровадити програмні РРО

Верховна Рада прийняла в першому читанні два законопроекти, що стосуються РРО

Перший законопроект стосується детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та встановлює наступні зміни в законі про РРО:

• запровадження програмних РРО, що надає суб’єкту господарювання право обирати класичний чи програмний РРО залежно від його потреб і фінансових можливостей;
• спрощення процедури реєстрації РРО – проведення її засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО, у інформаційній системі контролюючого органу;
• здешевлення застосування РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг ЦСО, укладання відповідних договорів, придбання класичного РРО;
• фіскалізацію розрахункових операцій, що проводяться через програмні РРО, на фіскальному сервері контролюючого органу;
• запровадження технологій захисту даних про проведені розрахункові операції, що відповідають Закону «Про електронні довірчі послуги»;
• контроль з боку суспільства за легалізацією розрахункових документів, що підтверджують проведення розрахункових операцій;
• підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торгівельної діяльності та наданні послуг шляхом впровадження джерела відшкодування покупцям частини штрафних санкцій, застосованих за їх зверненнями.

Другий законопроект стосується змін Податкового кодексу, згідно з яким тимчасово з 01 січня до 31 грудня 2020 року (включно) РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОПами, які є платниками єдиного податку 2 – 4 груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім платників єдиного податку, які здійснюють:

• реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
• реалізацію уживаних товарів;
• діяльність із забезпечення стравами та напоями (в тому числі діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв, обслуговування напоями, діяльність у сфері громадського харчування), якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
• реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення у визначеному періоді обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. 

Застосування РРО, в тому числі програмного РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника ЄП.

Цей законопроект так само передюачає відшкодування покупцям частини штрафних санкцій, застосованих за їх зверненнями.

Законопроект підлягає розгляду ще у другому читанні і у разі його прийняття парламентом набуде чинності через 6 місяців з дня його опублікування.

Законопроект № 1053-1 “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг” від 06.09.2019 року

Законопроект № 1073 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг” від 29.08.2019 року

Діяльність у сфері телекомунікацій не потребуватиме ліцензії

Верховна Рада 10 вересня прийняла за основу законопроект № 1050 щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Цей акт передбачає виключення з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, діяльність у сфері телекомунікацій. Відповідні зміни вносяться до Закону про ліцензування.

В свою чергу, в Законі про телекомунікації норма щодо ліцензування видів діяльності у сфері телекомунікації буде замінена на положення щодо надання повідомлення суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій, про початок провадження діяльності.

За порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену повідомленням про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, – накладатимуть штраф від 500 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 8 500 грн до  34 000 грн.

Законопроект підлягає розгляду ще у другому читанні і у разі його прийняття парламентом набуде чинності через 6 місяців з дня його опублікування.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню № 1050 від 29.08.2019 року 

Читайте статтю на тему:

Передaча чи oтримaння у кoристувaння торгової марки– ліцензійний дoгoвір

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист