fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 07.10.2019 по 15.10.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Oct 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  07.10.2019 по 15.10.2019

 

Держпраці роз’яснила новий порядок нарахування штрафів 

З набранням чинності Постанови КМУ, яка регулює порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю органами Держпраці,  зазнала змін процедура накладення штрафів на бізнес. Відтепер, якщо порушення є таким, що можна швидко усунути, інспектор складає лише припис.

“Підприємців більше не будуть штрафувати за дрібні порушення трудового законодавства при першій перевірці”, – прокоментував зміни Голова Держслужби України з питань праці Роман Чернега.

Кількість підстав для накладення штрафу збільшилася. Додано нову підставу, а саме наявність акту перевірки (документальної, планової, позапланової або фактичної), складеного за результатами контрольного заходу ДПС, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про працю.

Однак, якщо порушення можна буде швидко усунути, то бізнес відбудеться лише приписом від інспектора з праці. Виняток становитимуть випадки, коли працівники не оформлені на підприємстві – в цьому випадку їх будуть відразу штрафувати.

Роман Чернега також назвав приклади таких дрібних порушень: «Є перевірки по трудовим книжкам, які вже зараз Уряд планує перевести в електронний вигляд. Це ж стосується дрібних порушень з виплати заробітних плат, надання відпусток. Якщо протягом, наприклад, 10 днів роботодавець усуне таке дрібне порушення, то штрафу не буде. Раніше штрафували на кілька тисяч гривень. В першу чергу, такі послаблення спрямовані на те, щоб позбавити малий і середній бізнес від зайвих фінансових витрат».

Роман Чернега зауважив, що роботу Держпраці повністю відновлено з кінця серпня-початку вересня. Інспектори тепер можуть без попередження приходити на будь-які підприємства з перевірками.

У зоні ризику заклади громадського харчування, сільське господарство та будівництво. Найбільше порушень трудового законодавства фіксується в дрібному і середньому бізнесі. Особливо по частині офіційного оформлення працівників.

 

За матеріалами порталу Ліга Закон

 

Читайте статтю на тему:

 

Майно боржників продаватимуть на електронних аукціонах

09 жовтня 2019 року набула чинності Постанова КМУ від 02 жовтня 2019 року № 865, якою затверджено Порядок організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність).

Згідно з документом майно боржників реалізовуватимуть на ProZorro.Продажі.

Сайт буде загальнодоступним та працюватиме цілодобово (крім проведення планових та позапланових профілактичних або технічних робіт). Доступ до інформації, оприлюдненої в системі, є безоплатним та вільним.

Система забезпечить можливість початку проведення аукціону протягом робочого часу (понеділок – п’ятниця з 9 до 18 години). Час початку та закінчення аукціону автоматично встановлюється системою окремо для кожного аукціону. Будь-які дії, вчинені в системі, дані та документи, завантажені замовниками та учасниками аукціону, а також всі зміни після їх опублікування зберігаються в системі протягом 7 років.

Сам продаж майна боржників відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства здійснюватиметься на електронних аукціонах з моменту введення в дію Кодексу (21 жовтня 2019 року).

Суб’єкт господарювання незалежно від форми власності можуть використовувати електронний майданчик для здійснення продажу майна боржника. Для авторизації електронного майданчика та надання йому доступу до системи суб’єкт господарювання повинен відповідати вимогам цього Порядку, пройти відбір та тестування електронного майданчика, укласти договір про використання системи з адміністратором.

За участь у системі  вноситься плата вноситься, яка вираховується  із суми отриманої оператором винагороди в такому розмірі:

  • ціна продажу лота понад 5 тис. розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб  (далі – ПМПО), – 0,6 % ціни продажу;
  • ціна продажу лота становить від 500 до 5 тис. розмірів ПМПО, – 0,9 % ціни продажу;
  • ціна продажу лота становить від 50 до 500 розмірів  ПМПО – 1,2 % ціни продажу;
  • ціна продажу від 2 до 50 розмірів  ПМПО – 1,35 % ціни продажу;
  • ціна продажу до 2 розмірів  ПМПО, – 1,5 % ціни продажу.

Оператор вираховує винагороду з гарантійного внеску, внесеного переможцем аукціону. Також винагорода підлягає вирахуванню у разі, коли аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні) та коли переможець аукціону відмовився від придбання лота.

Для формування лоту замовник аукціону через свій особистий кабінет протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна вносить до системи інформацію про продаж майна та формує лот (оголошення про проведення аукціону).

Лот формується за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується системою.

Дата і строк проведення аукціону відраховується з моменту опублікування оголошення, з урахуванням початкової ціни майна та виду аукціону (повторний, другий повторний), який становить:

для лотів, аукціон за якими проводиться вперше:

  • з початковою ціною до 5000 гривень – 10 календарних днів;
  • з початковою ціною від 5000,01 до 1000000 гривень – 15 календарних днів;
  • з початковою ціною від 1000000,01 гривні – 20 календарних днів;

для лотів, за яким проводиться повторний або другий повторний аукціон, – 10 календарних днів незалежно від початкової ціни лота.

Оголошення про проведення аукціону повинно містити інформацію тільки про один лот.

Для участі в аукціоні необхідно пройти процедуру реєстрації, подати заявку на участь в аукціоні за кожним лотом окремо, сплатити гарантійний внесок на рахунок оператора та виконати інші вимоги, визначені Порядком.

Учасники аукціону можуть поетапного збільшувати свої цінові пропозиції протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами. Протягом одного раунду можна зробити один крок аукціону.

Система забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів аукціонів до веб-сайту з метою спостереження за проведенням аукціонів.

 

Постанова КМУ від 02 жовтня 2019 року № 865 “Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)”

 


Кодекс про банкрутство може вступити в дію наступного року

До Верховної Ради внесено пропозицію про відтермінування введення в дію Кодексу з процедур банкрутства. Відповідні законопроекти №2131 і №2131-1 включено до порядку денного сесії ВР. Зокрема запропоновано два варіанти: до 1 січня або до 1 вересня 2020 року.

Також законопроектом №2131-1 запропоновано відтермінувати дату створення електронної торгової системи і авторизації електронних майданчиків до 1 листопада 2019 року. 

Депутати “Слуги народу” пояснюють свою законодавчу ініціативу відсутністю чітких критеріїв відкриття провадження у справі про банкрутство, а також безліччю процесуальних пропусків у Кодексі, складною процедурою банкрутства фізичних осіб, посиленням тиску на діяльність арбітражних керуючих та ін.

Введення в дію Кодексу пропонують відтермінувати з метою створення робочої групи при Мін’юсті, яка забезпечить доопрацювання Кодексу з урахуванням зауважень спільноти арбітражних керуючих, суддів, фахівців у сфері банкрутства, коментарів та пропозицій головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України для недопущення порушення норм Конституції і законів України і створення ефективної процедури банкрутства.

Нагадаємо, заплановано, що Кодекс з процедур банкрутства почне діяти 21 жовтня 2019 року. 

Проект Закону про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства № 2131 від 12.09.2019 року

Проект Закону про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства № 2131-1 від 16.09.2019 року

 

Читайте статтю на тему:

 

У ДПС прокоментували нові закони про РРО: штрафів у 250% не буде

ДПС прокоментувала ситуацію з застосуванням положень законопроектів №1053-1 і №1073, якими змінюються правила користування і застосування РРО. Контролюючий орган запевнив, що поширена інформація про те, що нові правила «вб’ють десятки тисяч підприємців» не відповідає дійсності як в частині роботи діючої системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так і щодо окремих аспектів очікуваних змін.

Про механізм «кешбек»

Податківці зазначили, що твердження про те, що податкова на свій розсуд визначатиме «правильний» чи «неправильний чек» – помилкове. Покупець зможе отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги «про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО». Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати покупцеві чек і цей чек має бути фіскальним. Можливості втручання людини у Систему обліку даних РРО практично виключені, а ДПС технічно не може видалити чеки окремого суб’єкта господарювання. Чек може відсутній у СОД РРО тільки з двох причин: чек не був фіскалізований, або «загубився» чи затримався з технічних причин, але вірогідність другого сценарію є вкрай незначною.

Про відсутність відповідальності покупця за недостовірну інформацію

Також є хибним твердження, що покупець не несе відповідальність за недостовірну інформацію, наведену у скарзі. Будь-який заявник, що подає інформацію про такі порушення, має ідентифікувати себе через власний електронний кабінет платника податків. Тобто покупець фактично погоджується із тим, що податкова служба буде перевіряти не лише правомірність дій продавця, але, в першу чергу, – оцінювати достовірність документів, доданих до скарги. Це зводить ризики можливих маніпуляцій до мінімуму. Будь-яка компенсація можлива лише після завершення перевірки та стягнення санкцій. Також податківці звернули увагу, що покупці і зараз мають право звернутися зі скаргою на нефіскальний чек звичайним листом, що ускладнює ідентифікацію заявника та оцінку обґрунтованості його скарги.

Про штрафи у розмірі 250 %

Жодний із прийнятих законів не передбачає застосування штрафу у розмірі 250 % вартості проданого з порушенням товару. За діючими правилами і до набрання чинності положеннями законопроекту №1053-1 (через шість місяців з дати опублікування відповідного закону) штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО, вчинене вперше, складає 1 грн. За кожне наступне порушення з боку того ж продавця – цей штраф складатиме вже 100 % вартості проданих з порушенням товарів.

За новими правилами (тобто з дня набрання чинності закону) і до 1 жовтня 2020 року штраф за таке порушення, допущене вперше, складатиме 10 % вартості проданих з порушеннями товарів, за кожне наступне – 50 %.

З 1 жовтня 2020 року (одночасно із запровадженням механізму «кешбек») штрафи становитимуть 100 % вартості проданих з порушеннями товарів за перший випадок, і 150 % – за кожний наступний.

Також ДПС закликала дочекатися оприлюднення текстів законів і не робити поспішних висновків на підставі самих припущень.

 

За матеріалами  офіційного веб-сайту ДПС України

 


Директора-засновника підприємства не обов’язково оформляти як працівника

Відповідну позицію висловив Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 857/1476/19.

Зокрема, Держпраці наклало на підприємство штраф за недотримання державної соціальної гарантії, а саме – директора підприємства було призначено на посаду на громадських засадах без нарахування та виплати заробітної плати. 

Підприємство оскаржило постанову про накладення штрафу до суду.

Місцевий суд задовольнив позовні вимоги. Апеляційний суд із ним погодився.

Під час розгляду справи було встановлено, що директор одночасно є бенефіціарним власником (засновником) та здійснює управління підприємством.

Відповідно до рішення КСУ від 12.01.2010 №1-рп/2010, реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об’єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Суди дійшли до висновку, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, а отже відсутній обов’язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

 

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 857/1476/19 від 14.03.2019 року

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X