Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 22.01.2018 пo 28.01.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики, Західна консалтингова група 29 Jan 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

за періoд з 22.01.2018 пo 28.01.2018

 

Чи стане система захисту прав інтелектуальної власності ефективнішою?

З ініціативи Мінекономрозвитку Уряд схвалив два законопроекти щодо поліпшення сфери захисту прав інтелектуальної власності.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» удосконалює систему організації та захисту авторських і суміжних прав.

Зокрема, документ передбачає:

  • врегулювання приналежності майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав, створені на замовлення або за трудовим договором;
  • ліцензії в цифровій формі, що надаються засобами електронного зв’язку в вигляді публічної пропозиції;
  • вільні ліцензії, які надають автору гнучкі інструменти легального і безкоштовного розповсюдження власних творчих результатів.
  • Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей» передбачає:
  • подачу електронних заявок на реєстрацію;
  • вдосконалення механізму оскарження заявок в «Укрпатенті» (зокрема, право подати заперечення проти заявки протягом 6 місяців з дати публікації відомостей про неї);
  • принцип «post-grant opposition» – можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку після видачі патенту (якщо патент був виданий з порушенням авторського права, або винахід не є корисною моделлю);
  • подолання «патентного троллінгу».

Відповідні законопроекти Кабмін схвалив на засіданні 25 січня.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав»; Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей»

 

Дивіться відео на тему:

Що саме захищають торгові марки

 

Нові правила фінмоніторингу

Планується комплексно удосконалити законодавство в сфері фінансового моніторингу. З цією метою Мінфін спільно з Держфінмоніторингом, НБУ і міжнародними експертами розробив відповідний законопроект.

Законопроект передбачає, зокрема:

  • значне зменшення кількості ознак фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг. Йдеться про фінансові операції понад 300 тис. грн (зараз 150 тис. грн) і пов’язаних з готівкою, переказом коштів за кордон, клієнтами з Ірану або КНДР і публічними діячами;
  • розширення кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
  • удосконалення механізму верифікації кінцевих бенефіціарів власників компаній для того, щоб перевірити, чи дійсно людина, зазначений в реєстрі як кінцевий бенефіціарний власник, є власником компанії або тільки номінальною особою;
  • введення нових правил для фінансових операцій високопоставлених державних осіб і чиновників, а також суддів, прокурорів і народних депутатів, членів їх сімей, які передбачають наявність необхідної документації про їх фінансовий та майновий стан;
  • поступовий перехід на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктам первинного фінансового моніторингу;
  • введення адекватних заходів впливу за порушення законодавства від письмового застереження, штрафних санкцій в розмірі не більше 10% доходу до анулювання ліцензії;
  • спрощення визначення кола політично значущих осіб на базі поданих декларацій в НАЗК і створення Державного реєстру національних громадських діячів і членів їх сімей;
  • забезпечення відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення і розслідування випадків відмивання грошей і фінансування тероризму;
  • встановлення обов’язку платіжних систем забезпечувати наявність і повноту інформації про платника і одержувача платежу і т. д.

 

Відповідний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» оприлюднено Мінфіном для громадського обговорення.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення»

 

Допомога і консультації для бізнесу щодо кіберзахисту

25 січня СБУ відкрила Ситуаційний центр забезпечення кібернетичної безпеки, створений на базі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ. Керівник спецслужби Василь Грицак зазначив, що Ситуаційний центр готовий надати необхідну захист не тільки об’єктам критичної інфраструктури і держструктурам, але і великому, середньому і малому бізнесу (в формі консультацій та допомоги).

Центр створений в рамках Угоди про реалізацію Трастового фонду України – НАТО з питань кібербезпеки – для цього було отримано спеціальне технічне обладнання і програмне забезпечення. Ключовими можливостями Центру повинні стати система виявлення і реагування на кіберінциденти, а також лабораторія комп’ютерної криміналістики. Вони дозволять попереджати кібератаки, встановлювати їх походження, аналізувати для вдосконалення протидії. Також в СБУ пообіцяли створити мережу таких центрів, базовим з яких стане київський.

Крім того, як було зазначено, основний напрямок сучасних хакерських кібератак – це системи та об’єкти критичної інфраструктури, урядові та банківські установи. Співробітники СБУ встановили російське походження останніх масштабних кібератак – за словами правоохоронців, Росія використовує українські об’єкти як своєрідний полігон для відпрацювання хакерських атак на інші країни.

 

Чим адвокат повинен підтвердити свої повноваження в суді?

У Верховному Суді надали пояснення, чим підтверджуються повноваження адвокатів в судових провадженнях.

Так, в господарському, цивільному та адміністративному процесах повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це передбачено частиною 4 статті 60 ГПК, частиною 4 статті 62 ЦПК, частиною 4 статті 59 КАС.

У свою чергу в кримінальному провадженні повноваження захисника підтверджуються:

  • свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю;
  • ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, Верховний Суд нагадало про етапи впровадження адвокатської монополії на представництво в судах.

Так, представництво в усіх судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється:

  • з 1 січня 2017 року – у Верховному Суді;
  • з 1 січня 2018 року – в апеляційних судах;
  • з 1 січня 2019 року – в судах першої інстанції;
  • з 1 січня 2020 року – у всіх інстанціях органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У разі, якщо провадження у справі відкрито до 30 вересня 2016 року, представництво здійснюється без обов’язкової участі адвоката до винесення остаточного рішення.

Офіційна сторінка Верховного суду у мережі Facebook

 

Читайте статтю на тему:

Чи буде можливо вирішити спір без суду

 

Для реєстрації випуску акцій треба надати аудиторський висновок

Розширено перелік документів, які має надати акціонерне товариство для реєстрації випуску акцій.

Так, згідно зі змінами, які внесенні до Порядку реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації та корпоратизації, АТ в 10-денний строк з дня його державної реєстрації має подати до органу реєстрації:

  • баланс товариства, складений на дату державної реєстрації товариства,
  • висновок аудитора (аудиторської фірми) щодо формування статутного капіталу товариства на дату державної реєстрації товариства

або:

  • баланс товариства за перший звітний період,
  • аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) / висновок (звіт) з огляду проміжної фінансової звітності за відповідний період, що містить висновки, до яких прийшов аудитор, стосовно відповідності розміру статутного капіталу установчим документам, формування та сплати статутного капіталу із зазначенням переліку внесків, внесених в оплату статутного капіталу (акцій попереднього випуску), реквізитів платіжних документів (у разі оплати грошовими коштами) або актів прийому-передачі (при оплаті негрошовими засобами).

Зміни передбачені рішенням НКЦПФР від 28 листопада 2017 року № 849, яка набула чинності 26 січня.

Рішення НКЦПФР від 28.11.2017 року № 849 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, що створюються у процесі приватизації та корпоратизації»

 

Дивіться відео на тему:

Як правильно організувати облік і звітність в компанії?

 

Чи звільнені все-таки від судового збору споживачі?

Колегія суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду відступила від правових позицій Верховного Суду України, згідно з якими споживач зобов’язаний сплатити судовий збір за подачу відмінних від позовної заяви.

Так, в постановах ВСУ у справах № 6-185цс17 і № 6-916цс17 міститься висновок про те, що споживач, право якої порушено і який у зв’язку з цим подає позов відповідно до статті 22 Закону «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подачу саме позовної заяви до суду першої інстанції, але зобов’язаний сплатити судовий збір при здійсненні відповідних дій в інших судових інстанціях і у Верховному Суді України. Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема, апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення ВСУ, то в таких випадках він зобов’язаний сплатити судовий збір в розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону «Про судовий збір».

У свою чергу, судді нового Верховного Суду прийшли до висновку про те, що саме по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі в переліку осіб, які мають пільги по сплаті судового збору, не може безумовно означатиме те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена ​​спеціальною нормою (стаття 22 Закону «Про захист прав споживачів), яка закріплена в законі, що гарантує реалізацію і захист прав споживачів. Причому звільнення споживачів від сплати судового збору повинно відбуватися не тільки в суді першої інстанції (при пред’явленні позову), а й на подальших стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого-справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Виходячи з цього Касаційний цивільний суд вирішив передати справу на розгляд Великої палати Верховного Суду. Тому, чи звільнені все-таки споживачі від сплати судового збору, вирішить Велика палата Верховного Суду.

Ухвала Верховного Суду від 16.01.2018 року № 61-896 св 17

 

Шановні роботодавці, не дайте себе обманути!

До Головного управління Держпраці у Львівській області надійшла інформація, що до суб’єктів господарювання телефонують особи, які представляються фахівцями Держпраці та вимагають перерахувати кошти на рахунок благодійної організації для потреб АТО.

Тому фахівці Головного управління Держпраці у Львівській області звертають увагу на те, що вони не телефонують до роботодавців з проханнями перерахувати кошти на рахунки благодійних чи будь-яких інших організацій.

Про такі факти обов’язково необхідно повідомляти правоохоронні органи, оскільки такі дії можуть свідчити про вчинення правопорушення, за яке відповідно до законодавства передбачена відповідальність.

Офіційний портал Управління Держпраці у Львівській області, рубрика «Новини», підрубрика «Шановні роботодавці, не дайте можливості шахраям ввести Вас в оману!» від 24.01.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

Як реагувати на запити Держпраці та військкоматів

 

Тільки у трьох випадках штраф за порушення трудового законодавства накладається одразу

Голова Держпраці Роман Чернега звернувся до роботодавців та наголосив на вимогах трудового законодавства.

Тільки у трьох випадках за підсумками інспекційного відвідування штраф накладається одразу, – розповідає Голова Держпраці, це – за виявленого неоформленого працівника, встановлення заборгованості із виплати заробітної плати або недотримання виплати мінімального розміру заробітної плати.

Інші ж виявлені порушення роботодавець має можливість виправити.

Офіційний портал Управління Держпраці у Львівській області, рубрика «Новини», підрубрика «Роман Чернега: Тільки у трьох випадках штраф за порушення трудового законодавства накладається одразу» від 26.01.2018 року

 

Дивіться інфографіку на тему

Порядок вручення податкового повідомлення рішення

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error:
X