Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 17.04.2017 пo 23.04.2017 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 Apr 2017 Tags: , , , , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 17.04.2017 пo 23.04.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

За вимогу про використання печатки – штраф

Використання печатки в господарській діяльності – виключно право, а не обов’язок суб’єкта господарювання.

Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, який подається до державного органу. Копія документа вважається завіреної, якщо на даній копії проставлена підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис ФОП.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має права вимагати від суб’єкта господарювання відбитка печатки на документі або нотаріального засвідчення вірності копії документа (у разі, якщо останнє не встановлено законом). Ця вимога тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 НМДГ (850-1700 грн).

Закон № 1982 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» опублікований в «Голосі України» № 71 за 19 квітня і набуває чинності через три місяці після опублікування, тобто 19 липня 2017 року.

Закон України від 23.03.2017 року № 1982-VIII № 1982 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями»

Банки зобов’язані приймати ID-карти

НБУ ознайомить співробітників, відповідальних за роботу з клієнтами, зі змінами в законодавстві України в частині використання клієнтами банків ID-картки замість паперового паспорта громадянина України.

Причиною стали звернення громадян в ДМС в зв’язку з відмовою банків в оформленні заявок на отримання кредитів через використання паспорта нової форми у вигляді пластикової карти. Про це ДФС вказала в листі від 30 березня 2017 року № 4-1923 / 1-17.

При цьому НБУ зазначає, що банк перед видачею готівки перевіряє належність одержувачу пред’явленого паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, який може використовуватися для укладення угод, а також відповідність паспортних даних з даними, зазначеними в касових документах. У той же час співробітник банку у видаткових касових документах вказує найменування пред’явленого документа, його серію, номер, дату видачі та найменування установи, яка видала документ.

Співробітники банків будуть повторно ознайомлені з новим зразком паспорта громадянина України у формі ID-карти, щоб уникнути незаконної відмови громадянам у наданні банківських послуг.

Порядок встановлення особи при здійсненні касових операцій роз’яснено в листі НБУ від 18 квітня 2017 року № 50-0006/28329.

Лист НБУ від 18.04.2017 року № 50-0006/28329 «Про організацію касової роботи»

При погодинній оплаті праці не враховується місячна МЗП

Для співробітників, які працюють на підприємствах з місячними окладами, оплата праці гарантується дотриманням розміру мінімальної місячної заробітної плати, а для працівників з погодинною оплатою – мінімальною заробітною платою в погодинному розмірі.

З 1 січня 2017 року розмір мінімальної зарплати за місяць становить 3200 грн, за годину – 19,34 грн.

При цьому в разі, якщо співробітники, яким встановлено годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованої їм заробітної плати нижче місячної МЗП, доплата до необхідного розміру не провадиться. Причиною цього є те, що для таких співробітників гарантією оплати праці є мінімальна зарплата в погодинному розмірі.

Особливості гарантування оплати праці для працівників з погодинною оплатою праці роз’яснені в листі Мінсоцполітики від 20 березня 2017 року № 766/0/101-17/28.

Лист Міністерства соціальної політики України від 20 березня 2017 року № 766/0/101-17/28

Допомога юристів через пункти правової допомоги

Для спрощення доступу до правової допомоги та правових послуг, в тому числі для соціально вразливих суспільних груп та інших осіб, будуть створені дистанційні та мобільні консультаційні пункти.

Дистанційні пункти діятимуть на постійній основі в приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, організацій. Вони створюються для надання правової допомоги тим людям, які в силу різних причин не мають можливості звернутися безпосередньо до місцевого центру або бюро правової допомоги.

Мобільні консультаційні пункти мають бути створені для надання правової допомоги громадянам, які проживають в територіально віддалених населених пунктах чи перебувають в спеціалізованих установах (госпіталях, пансіонатах, інтернатах тощо), шляхом здійснення виїзних прийомів.

У дистанційних та мобільних консультаційних пунктах громадяни зможуть безкоштовно отримати консультації та роз’яснення з правових питань, а також вторинну правову допомогу.

Для організації роботи консультаційних пунктів будуть залучені на громадських засадах адвокати, представники правозахисних організацій, юристи, представники держорганів, студенти юридичних факультетів, а також інші фахівці.

Порядок організації роботи дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги затверджено наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 31 березня 2017 року № 140.

Наказ Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання правової допомоги від 31.03.2017 р. № 140 «Про затвердження Порядку організації роботи дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги»

Чи повинні неприбуткові організації реєструватися як платники ПДВ?

Неприбуткові організації, які внесені до Реєстру неприбуткових організацій, не платять податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи використовуються виключно для фінансування витрат на утримання неприбуткової організації, реалізації її мети та напрямів діяльності, визначених установчим договором, і не розподіляються серед засновників і членів організації.

Будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому операція неприбуткової організації з постачання послуг є об’єктом обкладення ПДВ.

ПК передбачає добровільну і обов’язкову реєстрацію юрособи як платника ПДВ.

Якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання послуг, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то вона повинна подати заяву до контролюючого органу за місцем знаходження і, відповідно, зареєструватися як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

В інших випадках неприбуткова організація може зареєструватися як платник ПДВ добровільно. Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу пізніше 20 календарних днів до початку нового податкового періоду.

Особливості оподаткування неприбуткових організацій, що надають платні послуги, роз’яснені в листі ДФС від 3 квітня 2017 року № 6856/6/99-99-15-02-02-15.

Лист ДФС України від 03.04.2017 року № 6856/6/99-99-15-02-02-15

Про стажування на підприємстві

Як повідомило Управління Держпраці у Львівській області, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду  від 16 березня 2017 року було задоволено апеляційну скаргу Управління Держпраці у Львівській області і підтверджено правомірність винесення постанови про накладення штрафу на роботодавця за фактичний допуск до роботи працівника без укладення трудового договору.

Під час проведення перевірки інспектором Держпраці було встановлено, що роботодавець здійснював безоплатне стажування  працівника на посаду продавця взуття.

Апеляційний суд погодився з аргументом Держпраці, що відповідно до вимог статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Тобто, фактичному допуску працівника до роботи повинно передувати видання наказу про прийняття на роботу та повідомлення ДФС.

Без видання наказу особа може бути допущена до виконання роботи лише у випадку, коли така можливість прямо передбачена діючим законодавством.

Зокрема, порядок стажування встановлений постановою КМУ від 16 січня 2013 р. № 20 «Про затвердження Порядку укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типової форми договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях».

В інших випадках стажування кваліфікується Держпраці як порушення вимог трудового законодавства, а саме, фактичний допуск до роботи працівника без укладення трудового договору.

Офіційний портал ГУ Держпраці у Львівській області, рубрика «Новини», підрубрика «Про стажування на підприємстві. Інформує ГУ Держпраці у Львівській області» від 19.04.2017 року

Святкові і неробочі дні у травні

У травні 2017 року встановлено такі святкові і неробочі дні:

1, 2 травня — День Міжнародної солідарності трудящих.

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги).

Якщо відповідно до розпорядженню Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2017 році» від 16.11.2016 № 850-р робочий день переноситься з понеділка 8 травня — на суботу 13 травня, то відповідно робочий день 13 травня скорочується на 1 годину.

Святкових і вихідних днів у травні — 11, робочих — 20.

Роботодавець зобов’язаний інформувати працівника про розмір заробітної плати та її складові

Головне управління Держпраці у Львівській області наголошує  на тому, що роботодавець повинен при кожній виплаті заробітної плати ознайомлювати працівника з усіма нарахуваннями та відрахуваннями, які йому проводяться.

На адресу ГУ Держпраці у Львівській області надходять  звернення від мешканців Львівщини  з проханням перевірити правильність нарахування заробітної плати та з’ясувати,  з яких складових формується їх зарплатня та скільки відсотків йде на податки.  Також громадяни  намагаються прояснити, чи роботодавець дотримується усіх мінімальних  державних гарантій в оплаті праці та чи проводить усі передбачені законодавством доплати.

Така ситуація складається  у зв’язку з тим, що роботодавці не надають працівникам   необхідну інформацію  щодо коштів, які їм належать.

Держпраці наголошує, що саме обов’язком керівника, а не  його правом,  є інформувати працівників про  розмір нарахованої  їм заробітної плати.

У  ст. 110 КЗпП України зазначено, що при кожнiй виплатi заробiтної плати власник або уповноважений ним орган повинен повiдомити працiвника про  загальну суму заробiтної плати з розшифровкою за видами виплат;  розмiри i пiдстави відрахувань та утримань iз заробiтної плати, а також суму заробiтної плати, що належить до виплати.

Водночас у  ст. 116 КЗпП зазначено, що про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Окрім цього, у Конвенції про захист заробітної плати, яку ухвалила Міжнародна організація праці, зазначено, що якщо є потреба,  то має бути вжито ефективних заходів,  щоб у зручний і легко зрозумілий спосіб інформувати працівників про  умови  нарахування  належної  їм  заробітної плати до того,  як  вони  стануть  на  роботу,  і  щоразу,  коли  ці  умови  змінюватимуться.

Нагадуємо, що звернення з питань заробітної плати є підставою для проведення позапланової перевірки.

Офіційний портал ГУ Держпраці у Львівській області, рубрика «Новини», підрубрика «Роботодавець зобов’язаний інформувати працівника про розмір зарплатні та її складові» від 13.04.2017 року

Ведення табеля обліку робочого часу підтверджує трудові відносини

Інспектори Головного управління Держпраці у Херсонській області під час позапланової перевірки виявили факт використання найманої праці без належного оформлення.

Зокрема, на підприємстві з трьома найманими працівниками укладено договори про надання послуг з охорони майна, які мають усі ознаки трудових відносин.

За договором виконавцю доручено здійснювати охорону майна Замовника (під майном мають на увазі багаторічні насадження та матеріальні цінності), визначено конкретний час початку та закінчення щоденної роботи: з 8.00 ранку до 8.00 ранку наступного дня. Також на цих працівників велися табелі обліку робочого часу та відомості нарахування заробітної плати.

Таке порушення передбачає штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Троє неоформлених працівників можуть обійтися роботодавцю у 288 тис. грн.

Офіційний портал ГУ Держпраці у Херсонській області, рубрика «Новини», підрубрика «Штраф на суму 288 тисяч гривень має сплатити керівник приватного акціонерного товариства Херсонщини» від 20.04.2017 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: