Однією з двох підстав припинення юридичної особи відповідно до чинного законодавства України, на рівні з ліквідацією, є реорганізація.
Цей спосіб припинення розкривається його різновидами – злиттям, приєднанням, поділом, виділом і перетворенням, та встановленням відповідних процедур кожного. Зміна організаційно–правової форми ТОВ в АТ, без припинення діяльності товариства, є його перетворенням відповідно до частини 1 статті 108 ЦК України.
Фактично, при перетворенні відбувається припинення юридичної особи з правонаступництвом, товариство–правонаступник починає діяльність на основі прав та обов’язків попередника. Метою перетворення ТОВ в АТ можуть бути, в першу чергу, необхідність залучення додаткового фінансування шляхом залучення нових учасників (акціонерів), збільшення капіталу, підвищення контролю за управлінням товариства, удосконалення організації виробництва, пошук нових ринків збуту та ін. Так, перетворення є загальноприйнятою міжнародною практикою укрупнення бізнесу. Після перетворення АТ набуває всіх прав та обов’язків ТОВ–попередника на підставі передавального акта.
Окрім заснування, одним із способів створення АТ є перетворення інших видів господарських товариств у дану організаційно–правову форму (частина 3 статті 3 закону про АТ). Із дати державної реєстрації товариство буде вважатись створеним і набуде всіх прав та обов’язків ТОВ–правопопередника в установленому законом порядку.
Перетворення ТОВ в АТ не є дуже поширеним, а практичних рекомендацій набагато більше щодо протилежного; однак, така процедура дійсно може стати необхідною із суб’єктивних причин для самого товариства, і це не заборонено законом. Отже, ми вирішили роз’яснити порядок такого перетворення.
Здійснюючи зміну ТОВ на АТ необхідно пройти процес, основні етапи якого в принципі аналогічні як і при перетворенні інших видів товариств, однак, окрім прийняття належних рішень на зборах, розрахунків із кредиторами та держреєстрації, необхідно здійснити реєстрацію емісії – пpовecти закрите (приватне) розміщення акцій створюваного АТ (статті 9 закону про АТ). Тому, y першу чергу, разом із спеціальним законом слід керуватись нормативно–правовими актами НКЦПФР щодо операцій випуску акцій.
Відповідно процес перетворення товариства у АТ можна поділити на такі етапи:
1. Piшeння про пepeтвopeння.
Так, для початку має бути скликаний вищий орган ТОВ – загальні збори учасників, із метою здійснення голосування щодо перетворення цього товариства. У разі прийняття рішення на підтримку перетворення, як способу припинення ТОВ, відповідні результати обов’язково оформляються протоколом зборів. Нагадаємо, відповідно до чинного закону про госптовариства таке рішення приймається простою більшістю голосів. Відповідне положення зазнає змін із набранням чинності новим Законом про ТОВ та ТДВ, згідно якого подібне рішення приймається 3/4 голосів, або іншою кількістю, визначеною в статуті (але не менше «законних» 3/4). Окрім того, до порядку денного загальних зборів у даному випадку мають бути включені питання про створення комісії з реорганізації, призначення її персонального складу. Протокол зборів також має включати результати прийняття рішень з питань умов перетворення, порядку конвертації часток у акції, випуск акцій створеним АТ–правонаступником з метою такої конвертації.
Щодо заміни часток (паїв) ТОВ–попередника на акції АТ–правонаступника, зазначимо наступне. Порядком No 520 визначено, що при здійсненні перетворення частки товариства, яке буде припинено, конвертуються у акції створюваного АТ та розміщуються серед його учасників (акціонерів), акції має отримати без виключення кожен учасник колишнього ТОВ, який не вийшов з нього в установленому порядку. Обмін часток відбувається так, щоб номінальна вартість акцій, які отримує акціонер, дорівнювала розміру частки у статутному капіталі учасника, належної йому у ТОВ. Примітно, що нормативними актами не встановлено вимог надання акціонерові цілої кількості акцій, що може викликати практичні проблеми.
Ми рекомендуємо уже на цьому етапі розпочати роботу з інвентаризації та оцінки майна ТОВ, а також визначити, хто з учасників голосує проти перетворення та відповідно може виявити бажає вийти з товариства, при такій необхідності – здійснити розрахунки з цим учасником, щоб за результатом мати повну картину щодо формування статутного капіталу та кількості майбутніх акціонерів відповідно.
2. Сповіщення про перетворення та задоволення вимог кредиторів.
ТОВ має здійснити повідомлення про своє припинення, у якому також визначається порядок і строк (від 2–х до 6–ти місяців за чинним законом про госптовариства) звернення кредиторів із вимогами до товариства. Керуючись цивільним законодавством, ТОВ має здійснити задоволення належних вимог.
3. Процес реєстрації виготовлення (випуску) акцій.
За результатами цього етапу мають бути зареєстровані акції створюваного внаслідок здійснення перетворення АТ, що підтверджуватиметься видачею товариству, що буде припинено, тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. За цим свідоцтвом акції отримують міжнародний ідентифікаційний номер, а також за його наявності можливим є укладення договору про обслуговування випуску акцій із обраним депозитарієм, наступного оформлення та депонування тимчасового глобального сертифіката (див. етап 8). У системі депозитарного обліку Центральним депозитарієм цінних паперів забезпечується проведення операцій щодо обслуговування процедури обміну (конвертації) часток ТОВ у акції АТ, що створюється.
4. Складання та затвердження передавального акта ТОВ.
Відповідні дії готуються ліквідаційною комісією і проводяться через голосування на загальних зборах учасників ТОВ.
5. Установчі збори АТ.
Відповідно до закону про АТ першими зборами акціонерів є установчі збори. По–перше, на цих зборах засновники–акціонери мають обов’язково проголосувати за такі рішення: про заснування АТ; затвердження результатів конвертації акцій та оцінки майна в рахунок оплати акцій; затвердження статуту. Статут має містити положення, що АТ є правонаступником ТОВ, яке припиняється, та є перетвореним із нього (без такого положення неможливим буде здійснення відповідних реєстраційних дій на наступному етапі). Збори також визначають органи товариства (виконавчий орган, наглядова рада, ревізійна комісія), їх персональний склад
По–друге, звертаємо увагу, що рішення, визначені вище як обов’язкові та першочергові, мають бути прийняті одноголосно всіма засновниками–акціонерами. Закон про АТ розглядає незатвердження статуту товариства як відмову засновників від створення АТ. Саме з превентивною метою ми знову наголошуємо на необхідності виявлення учасників ТОВ, які виступають проти/можуть бути проти перетворення ще на ранніх етапах перетворення для недопущення такої ситуації. На відміну від ТОВ, у якому рішення приймаються здебільшого простою більшістю голосів, АТ є складнішим корпоративним утворенням, тому і до рішення про його створення учасники мають підійти виважено та відповідально.
По–третє, законодавство України не містить заборони провести збори, передбачені етапами 4–5, в один день. Звісно, учасникам/акціонерам мають бути надіслані порядок денний кожного зі зборів, однак їх послідовне проведення надасть можливість забезпечити присутність всіх учасників на відповідних зборах, а також економію коштів, часу та сил. Прийняття на цих зборах різних за змістом рішень на практиці може мати наслідком неможливість функціонування бізнесу в подальшому.
6. Держреєстрація припинення ТОВ та держреєстрація АТ.
Відповідно до частини 5 статті 4 закону про держреєстрацію при перетворенні здійснюється держреєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у його результаті, та держреєстрація новоутвореної. Завершенням перетворення є дата реєстрації створеної юридичної особи.
Так, для державної реєстрації припинення ТОВ необхідно подати документи згідно переліку, встановленого частиною 13 статті 17 закону про держреєстрацію. Одночасно із тим, подаються документи про створення АТ шляхом реорганізації згідно ч. 1 ст. 17 цього закону.
7. Реєстрація звіту про результати розміщення (обміну) акцій НКЦПФР.
На цьому ж етапі створюване АТ отримує свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, разом з одним примірником звіту. Документи для реєстрації випусків акцій, визначаються розділом ІІІ Порядку No 520.
8. Завершенням перетворення є оформлення та депонування глобального сертифіката.
Сертифікат – документ, який містить відомості про здійснений закритий (приватний) випуск акцій. Він зберігається Центральним депозитарієм цінних паперів (детальніше – див. Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат).
Нагадаємо, що АТ може бути засноване і однією особою. У такому випадку скликання зборів засновників є неможливим, тож відповідно до частини 6 статті 9 закону про АТ всі рішення (наприклад намір про заснування) мають прийматися одноосібно, причому підпис фізичної особи на рішенні підлягає нотаріальному засвідченню.
Акти та реєстраційні дії, вчинювані під час перетворення, можуть бути оскаржені до суду. Так, позивачем може бути особа, права та законні інтереси якої порушено при перетворенні. Серед можливих позовних вимог, звернених на розсуд господарського суду, у залежності від етапу перетворення, можна назвати наступні: визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ про перетворення; визнання недійсним випуску акцій створюваного АТ; відміну держреєстрації припинення ТОВ; визнання недійсним рішення установчих зборів АТ чи його статуту.
Підводячи підсумок, варто зазначити, що процес заснування акціонерних товариств є більш витратним у розрізі фінансових та темпоральних ресурсів, ніж створення господарських товариств у інших організаційно–правових формах, оскільки окрім іншого необхідно організувати випуск цінних паперів, процедура якого також не видається вкрай простою. Недосконалість українського законодавства та розпорошеність у різних законодавчих актах відповідних норм вимагають від учасників прискіпливого вивчення такої процедури та зосередженого дотримання вимог законодавства. Так, перехід до такої організаційно–правової форми як АТ може бути виправданий, залежно від мети, яку ставлять перед собою засновники товариства. Однак, не слід забувати про «традиційні недоліки» АТ як: складна процедура скликання і проведення загальних зборів, подача регулярної (річної) та нерегулярної (особливої) звітності до НКЦПФР, щорічна аудиторська перевірка, постійний контроль з боку НКЦПФР та взаємодія з депозитарними установами, складна процедура зміни статутного капіталу. Окрім того, із набранням чинності закону про ТОВ та ТДВ скасовуються обмеження щодо кількості учасників ТОВ, що вирішить одну з проблем – залучення нових учасників.
Автор – юрист Марія Шуляківська
