fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 10.02.2020 по 17.02.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Feb 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  10.02.2020 по 17.02.2020

Нові правила застосування штрафів Держпраці

Держпраці надала  роз’яснення щодо нового порядку накладення штрафів за порушення трудового законодавства, який діє з 02 лютого 2020 року. 

Зокрема, Держпраці звернула увагу, що притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).

Положення нової редакції статті 265 КЗпП щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності змін до Кодексу (після 2 лютого 2020 р.).

Також Держпраці звертає увагу, що штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за статтею 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абзацами 2 та 6 частини 2 статті 265 КЗпП України, не застосовуються, що не виключає обов’язку інспектора праці направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду.

За матеріалами офіційного вебсайту Держпраці України


В яких випадках є ризик потрапити до плану перевірок Держпраці?В яких випадках є ризик потрапити до плану перевірок Держпраці?

При встановленні періодичності проведення перевірок суб’єктів господарювання та складенні відповідних планів Держпраці використовує критерії, зазначені постановою Кабміну № 223 від 6 лютого 2019 р.

Зокрема, такими критеріями у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю є:

  • порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення;
  • застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх 2 років, що передують плановому періоду;
  • порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • одержання суб’єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постанова КМУ “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці” від 6 лютого 2019 р. № 223

Читайте статтю на тему:

Інспекційні відвідування Держпраці – що і як перевіряють, як підготуватися, зустрічати і захищатися


В яких випадках не можна звільнити працівника, який не має необхідної освіти?В яких випадках не можна звільнити працівника, який не має необхідної освіти?

Відповідні роз’яснення надав Верховний Суд  за результатами розгляду справи. 

Зокрема, не можна звільнити працівника за відсутність диплому, якщо роботодавець знав про це під час його прийняття на роботу.

Один лише факт відсутності диплому про освіту не може слугувати підставою для звільнення працівника згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації), якщо роботодавець знав про відсутність належної освіти у працівника під час його прийняття на роботу (відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17).

Так, звільнена працівниця звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі, оскільки іі як виконуючу обов’язки завідувача дошкільного навчального закладу було звільнено з посади через те, що вона:

    • не має вищої педагогічної освіти не нижче рівня «спеціаліст»,
  • не має стажу педагогічної роботи у сфері дошкільної освіти не менш як 3 роки.

Місцевий суд позов частково задовольнив, а апеляційний суд скасував відповідне рішення, мотивуючи його тим, що позивачка не мала необхідних освіти та досвіду роботи, а була прийнята на роботу у зв’язку з виробничою необхідністю на посаду тимчасово виконуючого обов’язки.

Позиція Верховного Суду співпала з місцевим судом. Суд задовольнив скаргу позивачки, скасувавши рішення апеляційного суду та залишивши у силі рішення місцевого суду.

Обґрунтування такого рішення  наступне: судами не було встановлено факту неналежного виконання трудових обов’язків позивачкою внаслідок недостатньої кваліфікації. Працівниця на момент призначення добросовісно повідомила про відсутність спеціальної освіти, і роботодавець призначив її виконуючим обов’язки завідуючого ДНЗ. Це була її основна робота, іншої роботи на умовах сумісництва чи суміщення вона не виконувала. Тож звільнення з цієї посади є позбавленням позивачки можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП підставою для розірвання трудового договору є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді.

За умови, що роботодавець на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, які є обов’язковими для виконання цієї роботи, і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника. Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт, неналежне виконання трудових обов’язків через недостатню кваліфікацію.

Трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, зокрема й можливість захисту від незаконного звільнення, поширюється на особу, яка є виконуючим обов’язки.

За матеріалами офіційного вебсайту Судова влада


З  квітня зростуть штрафи у сфері фінмоніторингуЗ  квітня зростуть штрафи у сфері фінмоніторингу

28 квітня 2020 року набуде чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон про фінмоніторинг).

Зокрема, Закон значно посилює відповідальність суб’єктів первинного фінмоніторингу.

Запроваджується застосування наступних заходів впливу:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності;

3) покладення на суб’єкта первинного фінмоніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта;

4) штраф;

5) укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінмоніторингу.

При цьому за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу.

При визначенні заходу впливу або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого порушення:

1) характер і тривалість порушення;

2) фінансовий стан суб’єкта первинного фінмоніторингу;

3) вигоду, одержану суб’єктом первинного фінмоніторингу внаслідок вчинення порушення, якщо сума такої вигоди може бути визначена;

4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;

5) повторне вчинення однорідного правопорушення, за яке до суб’єкта первинного фінмоніторингу протягом останніх 3 років застосовувалися заходи впливу;

6) ступінь відповідальності;

7) співпрацю суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами, включеними до системи запобігання та протидії.

До суб’єкта первинного фінмоніторингу можуть бути застосовані наступні штрафи:

1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, – до 12 тисяч НМДГ (204 тис. грн);

2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 20 тисяч НМДГ (340 тис. грн);

3) за порушення вимог щодо здійснення грошових переказів – у розмірі до 10 тисяч НМДГ (170 тис. грн);

4) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення та їх фінансуванням, та зупинення фінансових операцій – у розмірі до 100 тисяч НМДГ (1 млн 700 тис. грн);

5) за порушення порядку створення та зберігання документів, у тому числі електронних – у розмірі до 12 тис НМДГ (204 тис. грн);

6) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації – у розмірі до 20 тисяч НМДГ (340 тис. грн);

7) за перешкоджання суб’єкту державного фінмоніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки – у розмірі до 20 тисяч НМДГ (340 тис. грн);

8) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою;

9) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінмоніторингу – у розмірі до 100 тисяч НМДГ (1 млн. 700 тис. грн);

10) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – у розмірі до 20 тисяч НМДГ (340 тис. грн);

11) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством – у розмірі до 12 тисяч НМДГ (204 тис. грн);

12) за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінмоніторингу чи суб’єкта державного фінмоніторингу про порушення вимог законодавства – у розмірі до 12 тисяч НМДГ (204 тис. грн);

13) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінмоніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінмоніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, – у розмірі до 10% загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (135 млн. 150 тис. грн);

14) за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі до 3 тисяч НМДГ (51 тис. грн).

У разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” № 361-IX від 06.12.2019 року


В яких випадках звільненому працівникові не компенсують затримку зарплати?В яких випадках звільненому працівникові не компенсують затримку зарплати?

Суд пояснив, що роботодавець не несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні працівника, якщо така затримка відбулася з вини самого ж працівника.

Якщо особа у день звільнення не працювала, відмовилась від ознайомлення з наказом на звільнення та від отримання трудової книжки, а роботодавець вчинив дії з виплати належної працівнику при звільненні заробітної плати, то підстави для відповідальності роботодавця за затримку розрахунку при звільненні немає.

Так, колишній працівник звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні більше ніж через 3 роки з моменту перерахування заробітної плати, а до цього не отримував кореспонденцію, яка надходила від роботодавця на його адресу.

Суд при розгляді справи встановив, що у день звільнення позивач не працював, відмовився від ознайомлення з наказом про звільнення та від отримання трудової книжки, а роботодавець вчинив дії з виплати належної працівнику при звільненні заробітної плати, переказавши засобами поштового зв’язку, що підтверджується квитанцією.

Місцевий та апеляційний суди у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд дотримався тієї ж позиції.

Звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред’явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст. 116 КЗпП (якщо така вимога раніше не пред’являлась).

У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП (за затримку розрахунку при звільненні) наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред’явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за ст. 117 КЗпП настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у ст. 116 КЗпП.

Рішення Верховного Суду  від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц.


Інспекторів праці наділили ширшими повноваженнямиІнспекторів праці наділили ширшими повноваженнями

З 31 грудня 2019 року в Україні діє новий порядок контролю за додержанням законодавства про працю.

З цього приводу Управління Держпраці в Івано-Франківській області нагадало, як саме відбувається перевірка.

Інспектор наділений такими повноваженнями:

    • може прийти без попередження та в будь-який час;
    • має показати службове посвідчення, а також за вимогою – копію направлення перевірку;
    • має вільний доступ до будь-яких виробничих, службових й адміністративних приміщень;
  • може перевіряти будь-які документи щодо працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками.

Перевірка може відбуватися на місці або дистанційно (невиїзна інспекція).

Максимальний термін проведення перевірки –  10 днів.

Під час інспекційного відвідування дозволяється робити фото, відео або аудіо, залучати правоохоронні органи.

Підставами  для інспекційного відвідування можуть бути:

  1. звернення працівника про порушення законодавства про працю;
  2. звернення фізичної особи про порушення правил оформлення трудових відносин;
  3. рішення керівника Держпраці після аналізу інформації зі ЗМІ й інших джерел;
  4. рішення суду;
  5. повідомлення посадових осіб органів держнагляду (контролю), правоохоронних органів;
  6. інформація Держстату, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України;
  7. інформація профспілкових органів про порушення прав працівників;
  8. доручення Прем’єр-міністра України;
  9. звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  10. запит народного депутата;
  11. невиконання вимог припису за результатами проведеної перевірки.

Ви маєте право не допустити інспектора праці до проведення перевірки у разі, якщо інспектор праці відмовиться показати службове посвідчення. Якщо документ є, але Ви маєте сумніви щодо його справжності, перевірте посвідчення і фото інспектора в реєстрі на сайті Держпраці.

Інспектор може перевірити:

    • Чи оформлюєте Ви трудові відносини з працівниками.
    • Чи своєчасно та у повному обсязі сплачуєте їм зарплату та інші виплати.
    • Чи дотримуєтеся мінімальних державних гарантій в оплаті праці: щорічні відпустки, оплата роботи у надурочні години тощо.
  • Скільки часу фактично працює працівник тощо.

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці в Івано-Франківській області

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X