fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 02.09.2019 по 09.09.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Sep 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  02.09.2019 по 09.09.2019

 

Роботодавець не може звільнити працівника під час відпустки

Конституційний Суд України зазначив, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності та відпустки.

Відповідне Рішення прийнято  у справі за конституційною скаргою Жабо Тетяни Максимівни щодо відповідності Конституції положень ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю КСУ.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 40 КЗпП працівникові надаються гарантії захисту від звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні), а також у період перебування працівника у відпустці.

Дослідивши матеріали конституційної скарги, КСУ визнав конституційними, положення ч. 3 ст. 40 КЗпП, з огляду на таке.

Істотними умовами укладення контракту є передбачення строку його дії, підстав його припинення чи розірвання. Таким чином, контракт укладається на строк, який встановлюється за погодженням сторін та містить чітке зазначення, коли розпочинається строк дії контракту та коли він закінчується.

Проте наведене не може бути підставою для незастосування до працівників, які працюють відповідно до укладеного контракту, положень ч. 3 ст. 40 Кодексу, і такі працівники не можуть бути звільнені в день тимчасової непрацездатності або в період перебування у відпустці, оскільки це зумовить нерівність та дискримінацію, ускладнить їх становище та знизить реальність гарантій трудових прав громадян, встановлених Конституцією і законами України.

З огляду на це КСУ зазначив, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об’єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

Крім того, Суд відіслався на Рішення КСУ № 12-рп/98, в якому зазначено, що «умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними”.

Це рішення є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

 

Рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою Жабо Тетяни Максимівни щодо відповідності Конституції положень ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю КСУ від  04 вересня 2019 року

 

Читайте статтю на тему:

Інспекційні відвідування і перевірки Держпраці – що і як перевіряють, як підготуватися, зустрічати і захищатися


Договір дарування, спрямований на уникнення звернення стягнення на майно, є фіктивним

Верховний Суд у своєму рішенні визначив ознаки фіктивності правочину

Банк звернувся  звернувся з позовом про визнання недійсним договору дарування, укладеного його боржником, на підставі того, що вироком суду відповідача визнано винним у вчиненні злочину і визначено розмір нанесених збитків.

Місцевий та апеляційний суди позов задовольнили. Своє рішення суди мотивували тим, що відповідач, відчужуючи майно, знав про вирок суду, що набрав законної сили, яким з нього стягнуто суму боргу, тому міг передбачити негативні наслідки у випадку його невиконання.

Відповідач не погодився з такою позицією та пояснив, що на момент укладення договору дарування був єдиним власником спірного майна і мав право розпоряджатися ним, оскільки воно не мало жодних обтяжень права власності, не перебувало ні під арештом, ні під заставою.

Розглядаючи касаційну скаргу Велика Палата ВС дотрималась тої ж позиції, що і суди попередніх інстанцій  та зазначила:

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Основними ознаками фіктивного правочину є:

  • введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
  • свідомий намір невиконання зобов’язань договору;
  • приховування справжніх намірів учасників правочину.

Колегія суддів зазначила, що укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу, що за правилами ст. 215 ЦК є підставою для визнання його недійсним.

При цьому, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду і знають заздалегідь, що він не буде виконаний.

Така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

 

Постанова Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц ВС від 03.07.2019 року

 


З 01 вересня скасовано картки зі зразками підписів

НБУ оптимізує порядок здійснення касових операцій банків і організацію роботи банків з готівкою в національній та іноземній валютах у відповідності до актуальних вимог законодавства

З 01 вересня 2019 року набуває чинності постанова Правління Національного банку України від 15 серпня 2019 № 107 “Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні”.

Інструкція в новій редакції містить такі зміни:

  • скасування подачі клієнтами банків при відкритті рахунків картки із зразками підписів – відтепер розпорядження рахунком здійснюватиметься на підставі переліку осіб, які згідно із законодавством мають на це право, без нотаріального посвідчення;
  • на НБУ покладено контроль над якістю придатних до обігу купюр. Їх сортування автоматизоване і буде здійснюватися на спеціальному обладнанні.

Також виключений з касових документів реквізит “Код банку” (відповідно до норм постанови Правління НБУ від 28 грудня 2018 № 162 “Про введення міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні”), проте ця норма вступає в силу з 1 листопада 2019.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту Національного банку України

 

Дивіться відео на тему:

 

У Раді планують декриміналізувати фіктивне підприємництво

Депутати підготували законопроєкт, яким пропонується виключити з Кримінального кодексу статтю 205 про фіктивне підприємництво.

29 серпня вказаний документ був зареєстрований у Парламенті.

Автори законопроекту переконані, що декриміналізація фіктивного підприємництва дозволить розглядати створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, як готування до злочину. Водночас власне прикриття такої незаконної діяльності за допомогою фіктивного підприємництва зможе розглядатися як спосіб вчинення певних злочинів (зокрема, ухилення від сплати податків, зборів, шахрайства тощо).

Крім того, заплановано внести зміни до ст. 212 Кримінального кодексу, в частині підвищення розміру сум фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів і інших обов’язкових платежів для встановлення наявності ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених цією статтею. Зокрема, згідно з змінами:

  • під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян ( НМДГ) (зараз – тисячу);
  • під великим розміром коштів слід розуміти суми, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений НМДГ (зараз – три тисячі);
  • під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений НМДГ (зараз – п’ять тисяч ).

 

Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес № 1080 від 29.08.2019 року

 


Іноземцям дозволять купувати українські землі сільгосппризначення 

Як повідомляє портал Ліга Закон Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук розповів, що земельна реформа передбачатиме можливість придбання іноземцями земель, але за умови реєстрації юридичної особи в Україні і сплати податків до бюджету держави. Про це повідомляє finance.ua.

“Нам потрібно дозволити операції із землею для усіх, хто має можливість її зараз обробляти, у тому числі для іноземних громадян, але за умови, що вони реєструють юридичну особу тут, в Україні, і тут платять податки”, – сказав Гончарук.

А для українських фермерів планують створити преференції, зокрема, компенсації процентної ставки за кредитами. Гончарук також відмітив, що українці мають бути потенційно на вигідніших умовах, ніж його іноземні конкуренти. Доступ до земельного ринку матимуть як фізособи, так і компанії.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту Ліга Закон

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X