fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 09.07.2018 пo 15.07.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Jul 2018 Tags:

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 09.07.2018 пo 15.07.2018

 

Як подати повідомлення про намір викупити акції міноритарних акціонерів (squeeze-out)?

НКЦПФР врегулювала вимоги до повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону «Про акціонерні товариства».

Відповідне рішення НКЦПФР від 15 травня 2018 року № 322 набула чинності 7 липня.

Статтею 65-2 Закону передбачена обов’язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. Таким правом мажоритарні акціонери зможуть скористатися протягом двох років з дня набрання чинності Законом № 2210-VIII (за умови, що до цієї дати вони були прямими або непрямими власниками домінуючого контрольного пакета акцій).

Так, товариство не пізніше ніж за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону, має затвердити ринкову вартість акцій товариства і повідомити її особі, яка має намір скористатися правами.

Протягом 90 днів з дня повідомлення про намір скористатися правами, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, має право направити Товариству публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій у всіх власників акцій товариства.

Обсяг відомостей, що містяться в публічній безвідкличній вимозі, вказується згідно з додатком 2 до рішення НКЦПФР від 5 вересня 2017 року № 662.

 

Рішення НКЦПФР від 15.05.2018 року № 322 «Про затвердження Вимог до повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 652 Закону України «Про акціонерні товариства»

 

Дивіться відео на тему:

Що змінив новий закон про ТОВ?


У КВЕД – новий код?

Термінологічний апарат Закону «Про культуру» доповнений терміном «креативні індустрії».

Відповідний Закон «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо визначення поняття «креативні індустрії» від 19 червня 2018 року № 2458-VIII Президент підписав 10 липня 2018 року.

Встановлено, що креативні індустрії – види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти і послуги є результатом індивідуальної творчості.

Також серед пріоритетів державної політики в сфері культури визначені охорона, заохочення і підтримка культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку.

Кабміну доручено протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом визначити види економічної діяльності, що відносяться до креативних індустрій.

Закон вступає в силу з дня, наступного за днем ​​його опублікування.

 

Проект Закону України від 19.06.2018 року № 2458-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо визначення поняття «креативні індустрії»

 


Контроль за поверненням валютної виручки суб’єктами ЗЕД

За результатами проведення Нацбанком політики курсоутворення і валютного регулювання і динаміки валютного курсу розроблені рекомендації щодо покращення ситуації на валютному ринку.

Рішенням від 26 червня 2018 року № 33-рд пропонується:

  • при сприятливих для цінової стабільності умовах на валютному ринку продовжити купівлю іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів України;
  • з урахуванням необхідності подальшого зниження рівня доларизації розглянути можливість застосування диференційованих норм обов’язкового резервування в залежності від виду валюти;
  • розробити пропозиції щодо застосування макропруденційних вимог в сфері споживчого кредитування з розрахунками різних сценаріїв їх застосування;
  • розглянути можливість застосування інших засобів, методів і підходів, які забезпечать ритмічність надходжень іноземної валюти на міжбанківський валютний ринок.

У свою чергу Кабміну рекомендовано посилити контроль за достовірністю декларування суб’єктами ЗЕД обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, повнотою оподаткування, своєчасним поверненням валютної виручки.

Рішення вступає в силу з дня прийняття.

 

Рішення від 26.06.2018 року № 33-рд «Про діяльність Правління Національного банку України щодо проведення політики курсоутворення та валютного регулювання в січні – травні 2018 року»

 


Апеляційну скаргу можна подати безпосередньо в апеляційний суд – ВС

Верховний Суд в складі Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду роз’яснив, що згідно зі статтею 355 ЦПК апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Про це йдеться в постанові по справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18).

ВС розтлумачив норму підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК, в якій мовиться, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи в або через відповідні суди, а матеріали справ вимагаються і направляються судами за правилами, що діяли до вступу в силу нової редакції Кодексу (15 грудня 2017 року).

Роз’яснено, що особа, яка подає скаргу, має право очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК), які надають йому право як безпосереднього подання апеляційної скарги в апеляційний суд, так і подачі апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства порушує статтю 6 Конвенції про права людини в контексті «права на справедливий суд».

Відсутність в даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам процесу і апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг в паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

У переглядається справі апеляційний суд (помилково витлумачивши зазначену норму) при поверненні апеляційної скарги без розгляду, виявив надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, – зазначено в постанові ВС.

 

 

Постанова ВС від 20.06.2018 року по справі № 514/134/17

 

Дивіться відео на тему:

Чи може директор або член наглядової ради ТОВ діяти на підставі цивільно правового договору


  Порядок проведення медогляду працівників

Управління Держпраці нагадує: окремі організаційні питання Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій здійснюють виключно територіальні органи Держпраці України.

У зв’язку із змінами в нормативно-правових актах України, які зокрема зазначені в постановах Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та № 96 від 11.02.2015 року «Положення про Держслужбу України з питань праці», розпорядженні Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 88-р «Питання Державної служби з питань праці» повідомляємо, що функції і повноваження з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників покладені на Державну службу України з питань праці.

Одним із завдань Державної служби з питань праці є державний нагляд (контроль) за своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров’я працівників та наявністю обов’язкових медичних оглядів працівників.

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі — Порядок) розроблений на виконання статті 17 Закону України «Про охорону праці», визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб до 21 року, та затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007 року № 246, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23.07.2007 року № 846/14113.

Зокрема, окремі організаційні питання Порядку, такі як визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, погодження списків працівників та підписання Заключних актів за результатами періодичного медичного огляду, що відносилися до компетенції ліквідованих територіальних закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби (санітарно-епідеміологічних станцій) — виключно здійснюють територіальні Управління Держпраці України.

 

За інформацією Головного Управління Держпраці у Рівненській області

 


Свої строки та види відпусток без збереження зарплати встановлювати заборонено

Фахівці Держпраці роз’яснюють: відповідно до ст. 84 КЗпП та ст. 25 Закону «Про відпустки» працівнику за його бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку, зокрема, у таких випадках:

  • матері або батьку, який виховує дітей без матері, що має 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
  • чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;
  • матері або іншим особам, визначеним законом, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
  • працюючим пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
  • інвалідам I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
  • особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;
  • працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад, також інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
  • працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
  • працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;
  • працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
  • працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
  • сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
  • працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі;
  • працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (ч. 2 ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону «Про відпустки»).

Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Колективним чи трудовим договором можуть встановлюватись лише інші види відпусток, які не визначені у ст. 4 Закону. Варто зазначити, що норма ч. 2 ст. 4 Закону не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, так як такий вид відпусток визначений Законом та встановлена конкретна тривалість цих відпусток.

Зокрема, Мінсоцполітики наголошує, що інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, мають бути оплачені. Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю.

 

 

За інформацією Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

 

Помилки у звіті з ЄСВ призводять до інспекційних відвідувань Держпраці

Фахівці Держпраці звертають увагу: помилки у звітності призводять до неправильного обчислення розміру соціальних виплат, а це є підставою для проведення інспекційного відвідування

Найбільш поширеними помилками, виявленими під час аналізу звітності роботодавців з ЄСВ є:

  • не відображено дані про початок та припинення трудових відносин роботодавця із застрахованою особою;
  • допускаються помилки при проставленні ознак про наявність трудової книжки, про неповний робочий час;
  • неправильно зазначаються суми перехідних виплат (відпускні, лікарняні);
  • неправильно відображаються суми донарахованого ЄСВ до мінімального розміру (коли база нарахування ЄСВ (дохід) по застрахованій особі становить менше мінімальної заробітної плати за звітний місяць) тощо.

Наслідком допущених помилок в звітності ЄСВ є недостовірні відомості у реєстрі застрахованих осіб, які прямим чином впливають на правильність обчислення страхового стажу, розрахунок розміру пенсій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших соціальних виплат, а також використовуються для інформування контролюючих органів.

 

За інформацією Головного Управління Держпраці у Львівській області

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

X