Дайджест новин законодавства і практики
за період з 31.07.2017 по 06.08.2017
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Придбання питної води для офісу. Особливості оподаткування
Фіскали нагадують, витрати на купівлю питної води в податковому обліку відображаються за правилами бухобліку. Коригувань податкових різниць в цьому випадку Податковий кодекс України (ПК) не передбачає. Так, як вода є запасом і відображається на субрахунку 209 «Інші матеріали»., то по мірі використання списуватиметь у Дт 91 — якщо вода використовується в рамках забезпечення охорони праці; у Дт 92,93,94 — в залежності від того для працівників яких підрозділів дана вода закуповувалась.
Бутлі в яких поставляється питна вода, є поворотною тарою. Облік тари ведеться на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». При первинному замовленні води підприємство-покупець може окремо оплачувати заставну вартість цих бутлів (Дт 377 – Кт 311). Повернення бутлів постачальнику при отриманні від нього їх заставної вартості відображається проведенням: Дт 311 – Кт 377. Підприємство, яке заплатило кошти в якості застави, враховує цю суму на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії і забезпечення надані».
Щодо податків:
- ПДФО немає, оскільки, вода яка придбана суб’єктом господарювання призначена для споживання в офісі будь-ким (немає конкретної особи що отримала додаткове благо).
- Військовий збір не нараховується та не сплачується, оскільки немає об’єкту оподаткування ПДФО.
- ЄСВ немає також.
Інформація ДФС у Дніпропетровській області
Податковий кредит при отримані основних засобів
у якості внеску до статутного фонду від засновника – платника ПДВ
Контролери надали роз’яснення, що податковий кредит виникає як у платника ПДВ при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника, якщо йому будуть поверненні основні засоби у разі виходу зі складу засновників.
Оскільки, відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Проте слід пам’ятати, що таке право виникає лише за умови дотримання виконання п. 201.10 ст. 201 ПК – факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Підкатегорія ЗІР 101.13
Порядок виправлення помилок у додатку 9 до податкової декларації з ПДВ
З метою виправлення помилки у додатку до декларації потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ і до нього додати «уточнюючий» додаток.
При цьому в уточнюючому розрахунку у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
Якщо товаровиробник після отримання бюджетної дотації за відповідний звітний період (місяць) подав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що призвело до зменшення суми податкових зобов’язань за звітний період, пропорційно яким здійснена бюджетна дотація за такий звітний період, то на суму надміру виплаченої бюджетної дотації зменшується бюджетна дотація такого товаровиробника у наступних звітних періодах.
Якщо навпаки, товаровиробник після отримання бюджетної дотації за відповідний звітний період (місяць) подав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ, що призвело до збільшення суми податкових зобов’язань за звітний період, пропорційно яким здійснена бюджетна дотація за такий звітний період, сума виплаченої бюджетної дотації не перераховується.
Підкатегорія ЗІР 101.24
Нова форма акцизної накладної
Фіскали нагадують, що з 06.06.2017 року набрав чинності наказу Мінфіну України «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» № 452. За цим законом, з 01.08.2017 року платники акцизного податку мають застосовувати для звітування оновлену форму акцизної накладної.
За матеріалами ДФС
Особливості заповнення
зведеної податкової накладної на товари/послуги для негосподарської діяльності
Нараховуючи податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПКУ, платник податку складає зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначені для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку і така накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду
У графі «Зведена податкова накладна» роблять позначку «X». У графі «Отримувач (покупець)» платник зазначає власне найменування (ПІБ), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині — тип причини «13».
У графі 2 розділу Б табличної частини зведеної податкової накладної платник зазначає дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку під час постачання йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПК.
Лист ДФС від 24.07.2017 № 1324/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Зазначення КВЕД при поданні податкової
декларації платника єдиного податку третьої групи (ЮО)
Фіскали роз’снюють, при поданні декларації платника єдиного податку юридичної особи, у полі 4 «Код виду економічної діяльності (КВЕД)» слід зазначати код основного виду економічної діяльності підприємства, відповідно до реєстраційних документів.
А, основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій) (абзац дев’ятнадцятий розд. 4 Наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457).
Підкатегорія ЗІР 108.01.05
ФОП – платника єдиного податку отримав грант, то що ж з доходом?
У разі отримання ФОП – платником єдиного податку суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм), така сума коштів не включається до доходу платника єдиного податку фізичної особи – підприємця.
Сума коштів у вигляді гранту, одержана ФОП – платником єдиного податку від іноземних фондів, не включається до доходу такої ФОП – платника єдиного податку.
При цьому, дохід отриманий цією фізичною особою включається до складу її загального оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Грант — це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.
Підкатегорія ЗІР 107.04
Оподаткування донараховано індексації
за минулі періоди та її відображення в звітності
Суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою № 1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата). Доходи у вигляді заробітної плати, включаючи індексацію, відображаються в податковому розрахунку під «101» ознакою доходу.
Щож стосується ЄСВ, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Лист ДФС від 10.05.2017 р. № 7955/5/99-99-13-01-01-16
Делегування філіям права складання ПН / РК та повідомлення про це ДФС
Для того щоб не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи мали делеговане від платника податку право складати податкові накладні потрібно, щоб платник податку кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїв окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ, — нагадують у ДФС.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування подається платниками разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Оновлений перелік операцій
розрахунково-касового обслуговування, що не є об’єктом оподаткування
Постановою від 01.08.2017 р. № 73 Національний банк України оновив перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування що не є об’єктом оподаткування.
До таких видів операцій відносяться:
- відкриття/закриття рахунків клієнтів банків (фізичних та юридичних осіб) у національній та іноземній валютах;
- документарне оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів;
- проведення розрахунків клієнтів;
- операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною;
- операції з касового обслуговування клієнтів;
- операції зі спеціальними платіжними засобами;
- операції з векселями;
- операції з електронними грошима.
Оновлений перелік дозволить коректно відносити окремі операції до таких, що належать до послуг розрахунково-касового обслуговування та не є об’єктом оподаткування ПДВ, а ще також допоможе банкам уникнути помилок та нарахувань штрафних санкцій при проведені перевірок органами ДФС.
Інформація НБУ
Чи включаються до доходу ФОП ЄП проценти (відсотки),
отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?
Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку. Оскільки, відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пасивні доходи для цілей розд. IV ПКУ – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються:
а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;
в) платіж за придбання товарів у розстрочку;
г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);
ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
Підкатегорія ЗІР 107.01
Особливості заповнення податкових накладних при імпорті товарів
Контролери нагадують, у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару
Ознака імпортованого товару не належить до обов’язкових реквізитів податкової накладної. Обов’язковим реквізитом є саме код товару згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається за повним набором цифр.
Вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).
Водночас Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом МФУ від 31.12.2015 р. № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, та які зазначаються в графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих унаслідок розрахунку.
Необхідною кількістю знаків після коми в кількісному показнику вважається така кількість, яка достатня для правильного розрахунку вартісного показника в графі 10 податкової накладної та рядків I – IX розділу A податкової накладної.
Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, за яким кількість знаків після коми перевищує 2, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю).
Тобто якщо в результаті перемноження показників граф 6 і 7 податкової накладної виходить погрішність в обсязі постачання (графа 10 податкової накладної) на 1 гривню і більше, то податкова накладна вважається складеною неправильно.
Лист ДФСУ (ІПК) від 11.07.2017 р. № 1095/ІПК/10/04-36-12-01-16)
Виявлення неоформлених працівників
Постановою Пенсійного фонду затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, де передбачено, що суб’єктами інформаційного обміну є Пенсійний фонд, Держпраці та ДФС.
Отже, пенсійний фонд надаватиме Держпраці інформацію, що включає дані, зокрема, про:
- застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у п’яти та більше страхувальників;
- застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовим договором у одного страхувальника більше року;
- страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 % та більше кількість застрахованих осіб, які працюють неповний робочий час;
- страхувальників, які нараховують зарплату нижче мінімальної;
- страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;
- страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювались тощо.
А ДФС інформуватиме про страхувальників, які:
- нараховують зарплату нижче мінімальної;
- у звітному місяці порушили вимоги про сплату єдиного внеску;
- подали повідомлення про прийом співробітника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому зарплату за відповідний місяць і дату закінчення трудових відносин.
Постанова Пенсійного фонду України від 29.05.2017 р. № 11-1)
Оподатковання виплати членських внесків
неприбутковій міжнародній організації
У разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15% їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.
Оскільки, членські внески не виокремлено як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, тому такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.
У разі виплати членських внесків на користь нерезидента утриманню підлягає податок у розмірі 15 % їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків.
Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування зниженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, яка має право на отримання таких доходів.
Лист ДФС України від 17.07.2017 р. № 1234/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Книгу обліку доходів і витрат для ФОП
Затверджено форми Книги обліку та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу згідно зареєстрованого 18.07.2017 за № 871/30739 наказу Мінфіну України.
Книгу ведуть фізичніособи — платників податків, які отримують доходи та відповідно до розділу IV Податкового кодексу зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
Наказ Мінфіну України від 23.06.2017 р. № 591)
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”
