fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 24.04.2017 по 30.04.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 03 May 2017 Tags: , , ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 24.04.2017 по 30.04.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Яку адресу слід вказати ФОП-у у заяві про застосування спрощеної системи, якщо він не має постійного місця здійснення підприємницької діяльності

Роз’яснення податківців стосується підприємця, який торгує на ярмарку. Дане роз’яснення цілком підійде й тим хто здійснює перевезення чи інші види діяльності без прив’язки до конкретного місця здійснення підприємницької діяльності.

Фізична особа — підприємець, яка самостійно виявила бажання провадити діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватися вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у т.ч. «Місце провадження господарської діяльності».

У разі провадження діяльності з надання послуг у заздалегідь не визначених місцях, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку в рядку 7 Заяви зазначає: «Надання послуг на території України» або вказує конкретну територію (місто чи область), на якій таким платником єдиного податку надаватимуться послуги.

Підрубрика 107.01 «ЗІР»

Позиція Мінфіну щодо накладення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

У відповідь на лист ДФСУ від 03.03.2017 р. № 709/4/99-99-15-03-02-15, мінфінівці підтвердили, що штрафу – бути.

Роз’яснивши, що у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу до такого платника податку застосовуються штрафні санкції визначені відповідно до статті 1201 Кодексу, крім податкових накладних, складених відповідно до підпункту “б” пункту 198.5 статті 198 Кодексу.

Лист ДФСУ від 14.04.2017 р. N 11310-09-10/10306

Встановлення “вилки”відбувається на підставі атестації працівника

Мінсоцполітики висловило свою думку, що міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) установлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, функцій, що виконує підрозділ, у якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці.

При цьому міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення можуть установлюватись у певному діапазоні (“вилці”) ставок (окладів). При застосуванні діапазонів (“вилок”) окладів проводиться атестація працівника, за результатами якої встановлюється оклад у межах діапазону за посадою, яку він займає.

Схема посадових окладів – це повний перелік посад, необхідних для нормального функціонування підприємства, для кожної із яких визначено розмір посадового окладу. У схемі передбачено два розміри посадових окладів – мінімальний і максимальний. Така “вилка” посадових окладів дає змогу диференціювати рівні оплати праці працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє підвищенню їхньої кваліфікації, відповідальному ставленню до виконання своїх обов’язків.

Фактичний оклад конкретного спеціаліста встановлюється (в межах “вилки”) з урахуванням ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаженості та напруженості праці, що не є порушенням трудового законодавства.

Тобто при застосуванні діапазонів (“вилок”) окладів провадиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад в межах діапазону по посаді, на якій працівник працює.

В штатному розписі встановлюється фіксований розмір посадового окладу (тарифної ставки).

Лист Мінсоцполітики від 17.03.2017 р. N 741/0/101-17/282

Нарешті у Мінфіну дійшли «руки» до форми декларації для єдинників

Мінфін нарешті підкоригував декларацію платників єдиного податку – ставку 2%та 4% змінено на ставку 3% та 5% відповідно. Ставки єдиного податку були змінені Законом від 24.12.2015 року № 909-VIII ще з 1 –го січня 2016 року, але до цього часу – у Мінфіну не було часу , привести у відповідність форму декларації.

Наказ Мінфіну від 17.03.2017 р. № 369.

Як правильно вказувати номер ДКПП в податковій накладній

В ЗІР-і податківці роз’яснили, що достатньо внести чотири цифри із ДКПП, але якщо є бажання вказати повний код – то слід дотримувати формат введення такого коду.

Зокрема, при визначенні коду послуги потрібно користуватись Класифікатором ДК 016:2010.

Графа 3.3 заповнюється на всіх етапах постачання послуг.

Платники податку, зокрема мають право зазначати код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.

З метою заповнення коду послуги (наприклад, послуги, пов’язані з лісівництвом) у графі 3.3. податкової накладної потрібно зазначити відповідний код послуги у форматі не менше 4-х знаків 02.40. Якщо платник ПДВ зазначає повністю код послуги, то графа 3.3 повинна містити відповідне позначення у форматі 02.40.10-00.00.

Підкатегорія 101.17 системи «ЗІР».

Лояльна позиція Держпраці щодо розміру штрафу

На думку Держпраці – штрафні санкції за недотримання мінімальних державних гарантій ( 10-ть мінімальних зарплат)  можуть бути накладені за недотримання норм статті 12 Закону про оплату праці.

Нагадаємо собі , що це :

норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Поряд з тим, за недотримання принципів та порядку встановлення тарифної сітки та схеми посадових окладів, що передбачені статею 96 КзПП карається у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як за «інші» порушення трудового законодавства, згідно статті 265 КзПП.

Лист Держпраці  від 31.03.2017 р. N 3766/4.3/4.3-дп-17

Витрати на попередній медичний огляд «непрацівника»

Податківці роз’яснили, що відповідно до ст. 21 Закону N 1645 обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

 Поряд з тим, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – працівника витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такого платника згідно із Законом N 1645 у разі дотримання вимог пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Лист ДФСУ від 14.04.2017 р. N 8055/6/99-99-13-02-03-15

Доплата до мінімалки при підсумованому обліку робочого часу

Мінсоцполітики роз’яснило про особливості нарахування доплати до мінімальної у разі запровадження підсумованого обліку робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений в колективному договорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період.

У кінці кожного місяця провадиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування окладів, доплат і надбавок, в т. ч. за роботу у нічний час, роботу у святкові та неробочі дні тощо, а по закінченню облікового періоду (півріччя), у випадку наявності надурочних годин, провадиться оплата надурочної роботи.

При цьому у випадку, коли працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змін), то йому мають нараховувати оклад, встановлений йому в трудовому договорі (штатному розписі), провести за необхідності доплату до розміру мінімальної заробітної плати та врахувати, що доплата за нічну роботу розраховується із встановленого працівнику окладу, проте нараховується понад розмір мінімальної заробітної плати.

У випадку коли працівник протягом місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати, щорічній відпустці, на лікарняному, не з’явився на роботі з нез’ясованих причин тощо, то заробітна плата йому нараховується пропорційно відпрацьованому ним часу згідно із встановленим графіком виходів (змін).

У кінці облікового періоду працівникові нараховують заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати та проводять оплату надурочних годин у подвійному розмірі понад розмір мінімальної заробітної плати.

Лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282.

Податковий кредит для ФОп-а

В ЗІРІ-і податківці відповіли на запитання: «Чи має право фізична особа – підприємець, яка зареєстрована платником ПДВ, на включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням основних засобів?»

Фізична особа – підприємець, яка зареєстрована платником ПДВ, може включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням основних засобів до податкового кредиту, за умови взяття на облік такого майна в якості основних засобів відповідно до вимог ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів.

При цьому, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за необоротними активами (для необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Підрубрика 101.14 З.І.Р.

Право на складення податкових накладних у день анулювання платником ПДВ

Фіскали висловили думку,  чи має право особа в день анулювання її реєстрації як платника ПДВ складати податкові накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Контролери роз’яснили, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

День анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з податку, а отже, в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право складати та реєструвати податкові накладні.

Підрубрика 101.17 З.І.Р.

Заповнення книги обліку доходів ФОП-ами

Фіскали роз’яснили, що у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку запис в книзі обліку доходів та витрат здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях з копійками.

Підрубрика 107.07 З.І.Р.

Коли фізоособі не потрібно показувати дохід від продажу корпоративних прав

Податківці в ЗІР-і уточнили, в яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід ФО від продажу інвестиційного активу.

Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

     а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (2015 році – 1710 грн., у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 гривень);

     б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Підрубрика 103.10 ЗІР

Підбірку підготувала:

Кавин Мар’яна,

САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит

Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”

 

 

X