Дайджест новин законодавства і практики
за період з 28.12.2015 по 03.01.2016
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Що підготував нам Податковий кодекс на наступний рік
Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015р.
Закон був опублікований в газеті «Голосі України» № 250 (6254) за 31.12.2015 р.
Отже, новий Податковий кодекс нам несе такі зміни.
Стаття 14. Визначення понять
Додано пункт 14.1.28-1, який надає визначення поняття «виробництво підакцизних товарів (продукції)». Так, це технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.
Додано пункт 14.1.60-1, який надає визначення Єдиному реєстру акцизних накладних. Це реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.
Додано пункт 14.1.141-1, яким визначається поняття «пальне» — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Таким чином, було підсилено адміністрування виробництва та реалізації підакцизних товарів.
Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань
Пункт 43.4 статті 43 був доповнений тим, що за умови повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ.
Стаття 57. Строки сплати податкового зобов’язання
Виключені абзаци четвертий – дванадцятий пункту 57.1.
Ці абзаци, зокрема, визначали порядок сплати підприємствами, у яких дохід перевищував 20 млн. грн за останній річний звітний період, авансових внесків з податку на прибуток щомісяця в розмірі 1/12 суми податку на прибуток за попередній звітний рік. Таку інформацію перенесено до статті 137, щоправда дещо змінену.
Стаття 120-1. Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної
Статтю поповнено пунктом 120-1.2, згідно з яким відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. До змін відповідальність за таке порушення складала 50%.
Виключено норму, згідно з якою порядок застосування штрафних санкцій затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 120-1.3).
Пункт 120-1.4 визначає відповідальність за допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця. Такі помилки тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.
Невиконання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про виправлення платником податків – продавцем зазначених вище помилок – тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:
10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
20 відсотків – у разі невиправлення помилок від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків – у разі невиправлення помилок від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків – у разі невиправлення помилок від 61 до 90 календарних днів;
50 відсотків – у разі невиправлення помилок від 91 до 120 календарних днів;
60 відсотків – у разі невиправлення помилок від 121 до 150 календарних днів;
70 відсотків – у разі невиправлення помилок від 151 до 180 календарних днів;
100 відсотків – у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.
Стаття 120-2. Порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних
Дана стаття покликана притягнути до відповідальності платників, які несвоєчасно реєструватимуть акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Так, несвоєчасна реєстрація тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
10 відсотків – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
20 відсотків – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
30 відсотків – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
40 відсотків – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.
50 відсотків – більш як 120 календарних днів.
Стаття 137. Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств
Стаття визначає порядок обчислення та сплати податку на прибуток.
Так, податковими періодами для податку на прибуток є квартал, півріччя, три квартали, рік, окрім:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Для таких платників податковим періодом є рік.
Пункт 137.6 визначає, що податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Стаття 167. Ставки податку
Ставка ПДФО визначено у розмірі 18% незалежно від розміру оподатковуваного доходу – пункт 167.1.
Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
Встановлено розмір податкової соціальної пільги – 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року – пункт 169.1.
Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов’язань
Виключено пункт «є» з пункту 176.1, згідно з яким платники повинні були подавати декларацію за рік, якщо протягом звітного року доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, доходи, виплачені за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами перевищували 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
Суттєві зміни внесено до порядку сплати авансових внесків з ПДФО фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування.
Так, авансові платежі відтепер розраховуватимуться самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу, та сплачуватимуться до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку
Приємні та довгоочикувані зміни.
Виключено підпункт «ж» з пункту 184.1, згідно з яким фіскальний орган міг анулювати підприємство платником ПДВ, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Стаття 188. Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг
Поставлено «крапку» в питанні: база оподаткування ПДВ включає/не включає акцизний податок з роздрібного продажу.
Так, пункт 188.1 каже, що базою оподаткування ПДВ є договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів.
Нижня межа бази оподаткування? Знову зміни.
Так, база оподаткування самостійно виготовлених товарів (робіт, послуг) не може бути нижче звичайних цін, на відміну від попередньої редакції, яка нижньою межею встановлювала собівартість самостійно виготовлених товарів (робіт, послуг).
Стаття 192. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту)
Позитивні зміни у коригуванні ПДВ.
Так, виключено вимогу, що постачальник у випадку зменшення суми компенсації товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.
Тобто при зменшенні суми компенсації отримувач повинен зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування, складений постачальником, але постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань, не очикуючи реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем.
Стаття 198. Податковий кредит
Чітко прописана норма, якщо у разі проведення інвентаризації під час перевірки контролюючим органом, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (за винятком випадку, коли така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків
Виключено пункт 200.5, згідно з яким особи, які були зареєстровані як платники ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) та особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) не мали права на отримання бюджетного відшкодування.
Створено Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та прописано порядок ведення такого реєстру – підпункт 200.7.1.
Повернення сум бюджетного відшкодування буде здійснюватися у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Виключено пункт 200.19, який визначав перелік критеріїв отримання автоматичного бюджетного відшкодування.
Стаття 200-1. Електронне адміністрування податку на додану вартість
У формулі на законодавчому рівні закріпили складову ΣОвердрафт – пункт 200-1.3
Стаття 201. Податкова накладна
Майже «революційну» норму внесли до пункту 201.10.
Так, податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (окрім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, а також не призводять до заниження/завищення суми, визначеної в пункті 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, для продавця/покупця, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Розділ VI. Акцизний податок
Розділ VI зазнав суттєвих змін у зв’язку із внесення нових понять у термінологію: «пальне», «виробництво підакцизних товарів», «Єдиний реєстр акцизних накладних», «реалізація пального», «розпорядник акцизного складу» тощо.
Так, серед іншого платниками акцизного податку є, зокрема, особи, які реалізують пальне.
Ставка у розмірі 5% є чітко визначена, а не рішенням сільської, селищної або міської ради для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, а не для «підакцизних товарів», як було до змін.
Датою виникнення податкового зобво’язання з акцизного податку, зокрема, є дата реалізації пального.
Стаття 231 та 232 повністю описує порядок складання та реєстрації акцизної накладної та порядок електронного адміністрування реалізації пального.
Стаття 267. Транспортний податок
Зміни, що стосуються транспортного податку приніс деякі полегшення власникам дорогих авто.
Так, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Стаття 291. Загальні положення
Для ІІІ групи фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування встановлено максимальну межу доходу у розмірі 5 000 000 грн.
Стаття 293. Ставки єдиного податку
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ.
2) 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Збільшено розмір ставок єдиного податку для платників четвертої групи:
для ріллі, сіножатей і пасовищ (окрім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди) — 0,81;
для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, —0,49 ;
для багаторічних насаджень (окрім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) — 0,49;
для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, —0,16;
для земель водного фонду — 2,43;
для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди, — 5,4.
Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств
Пункт 9 визначає, що у січні – грудні 2015 року платники податку на прибуток сплачують щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.
Пункт 38 зобов’язує платників податку на прибуток сплачувати до 31 грудня 2016 року авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.
Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Разом із змінами до Податкового кодексу ряд інших законів зазнав змін.
Так, змінами до статті 1 до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 8 принесла єдиний розмір єдиного внеску для всіх платників, визначених у статті 4 даного закону – 22%. Умова донарахування ЄСВ до мінімального розміру заробітної плати залишилася.
Поняття «клас ризику» зникло з усіх законодавчих актів, в яких таке поняття фігурувало.
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
