Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 11.01.2016 пo 17.01.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Jan 2016

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 11.01.2016 пo 17.01.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Нові форми заяв для реєстрації бізнесу

13 січня набув чинності наказ Мін’юсту від 6 січня 2016 року № 15/5, яким затверджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань.

Даним наказом також передбачено:

1) документи у сфері держреєстрації юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань, які не мають статусу юрособи, подані до 1 січня 2016 року на розгляд Мін’юсту та його територіальним органам, підлягають розгляду держреєстраторами, посадовими особами Мін’юсту та його територіальних органів у строки та в порядку, передбачені законодавством, що діяло на дату подання таких документів;

2) до впровадження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань, а також функціонування порталу електронних сервісів юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань:

– надання послуг у сфері держреєстрації юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань, які не мають статусу юрособи, здійснюється відповідно до законодавства за допомогою чинного програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юросіб та фізосіб – підприємців, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань;

– виписки з Єдиного державного реєстру, сформовані за результатами проведених реєстраційних дій, що надаються в паперовій формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки держреєстратора;

– оприлюднення установчих документів юрособи здійснюється на веб-сайті Мін’юсту;

3) до впровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДСАУ в частині передачі інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронному вигляді примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій, такі екземпляри судових рішень подаються заявником або надсилаються судом в паперовій формі;

4) до впровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами НКЦПФР відомості, передбачені ч. 9 ст. 13 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», одержувані на письмовий запит держреєстратора юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань, крім випадків, коли такі відомості були представлені безпосередньо заявником.

Наказ Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

Оновлено процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень

12 січня набрав чинності Порядок оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21 жовтня 2015 № 916.

Документ встановлює процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження.

Порядок не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлений інший порядок оскарження , а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.

Не підлягають адміністративному оскарженню відповідно до даного Порядку:

– грошові зобов’язання, самостійно визначені платником податків;

– рішення контролюючих органів, які оскаржені платником податків у судовому порядку.

Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. № 916 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами»

АМКУ на півроку скасував планові перевірки бізнесу

Антимонопольний комітет України повідомив, що з 1 січня по 30 червня 2016 не планується проведення планових перевірок суб’єктів господарювання з метою зменшення адміністративного тиску на бізнес.

Аналіз практики територіальних відділень Комітету показав, що планові перевірки сьогодні не є оптимальною формою контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктами господарювання. Довгострокове планування перевірок визнано недостатньо ефективним. Крім того, інститут планових перевірок бізнесу при розслідуванні антиконкурентних узгоджених дій взагалі не застосовується в практиці органів захисту конкуренції країн з традиціями ринкової економіки.

Разом з тим повідомляється, що планові перевірки органів влади та місцевого самоврядування, органів адміністративно – господарського управління та контролю здійснюватимуться в звичайному режимі.

Офіційний портал АМКУ, рубрика «Прес-центр», підрубрика «АМКУ послабить адміністративний тиск на бізнес» від 12.01.2016 р.

Україна приєднається до програми ЄС з підтримки малого та середнього бізнесу

Уряд прийняв рішення про підписання Угоди з Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)».

COSME – провідна програма ЄС з бюджетом 2300000000 євро, спрямована на створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва, реалізованої в рамках стратегії «Європа 2020».

Приєднання України до Програми сприятиме розвитку української підприємницького середовища та консультативних та аналітичних послуг, пов’язаних з експортно -імпортною діяльністю підприємств, розширенням торговельно-економічних зв’язків, приведенню українського законодавства у сфері МСП до європейських стандартів, а також створенню умов для популяризації підприємництва та формування культури бізнесу.

Урядовий портал, рубрика «Новини», пібрубрика «Україна приєднається до програми ЄС з конкурентоспроможності підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)» від 13.01.2016 р.

С/г техніка більше не підлягає обов’язковій сертифікації          

  Мінекономрозвитку наказом від 17.12.2015 № 1699 скоротило Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. З Переліку виключено сільськогосподарську техніку. Відповідно, визнано таким, що втратив чинність, наказ Держкомстандартизації від 17.01.1997 № 24 «Про затвердження Правил обов’язкової сертифікації машин сільськогосподарських для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва».

Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.12.2015 р. № 1699 «Про внесення зміни до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів»

Сервіси для бізнесу

При провадженні бізнесу виникає багато питань, пов’язаних з діяльністю контрагентів. Для того, щоб дізнатись чи зареєстрований контрагент як суб’єкт господарювання, чи є він платником ПДВ, чи присвоєний йому статус неприбуткової організації, чи не розпочато щодо нього процедуру банкротства, чи має він ліцензію на здійснювану діяльність і багато іншого, створено сервіс youcontrol.com.ua, у якому можна лише за хвилину отримати всю зведену інформацію про контрагента.

Крім цього, розроблено новий онлайн-сервіс E-DOC edoc.com.ua для обміну первинними, правовими та іншими юридично значимими документами між контрагентами.

Європейський суд дозволив роботодавцям читати особисте листування працівників

Європейський суд з прав людини дозволив роботодавцям читати особисте листування працівників в сервісах обміну повідомленнями (месенджерах) і електронної пошти, якщо листування відбувалось у робочий час.

ЄСПЛ розглянув справу румунського інженера до роботодавця, який звільнив його в 2007 році за використання робочого акаунта Yahoo Messenger не лише для професійних, а й для особистих цілей.

Позивач стверджував, що керівництво компанії порушило його право на конфіденційність особистої інформації. Однак суд відхилив клопотання, постановивши, що рішення компанії є обгрунтованим і законним.

«Роботодавець діяв у межах своїх повноважень, оскільки судом встановлено, що він отримав доступ до облікового запису Yahoo Messenger, вважаючи, що інформація, про яку йдеться, була пов’язана з професійною діяльністю працівника, і, як наслідок, доступ до неї є законним. Судом не вбачається підстав для сумнівів щодо цього», — зазначено в рішенні ЄСПЛ.

Згідно з визначенням ЄСПЛ спілкування в чатах та інших електронних сервісах в робочий час є порушенням корпоративних правил, до того ж роботодавець має право знати, чим займався працівник на роботі, а також перевіряти результати його роботи.

Рішення суду розповсюджується на всі країни, які ратифікували Європейську конвенцію прав людини. Нагадаємо, Україна ратифікувала Конвенцію у 1997 році (Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР).

Правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена у справі Barbulescu v. Romania від 12.01.2016 р.

Право на відпустку повної тривалості у перший рік роботи

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про відпустки” право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу за винятком випадків, передбачених ч. 7 ст. 10 Закону.

Оскільки п. 11 ч. 7 ст. 10 Закону визначено, що щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема, і в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором, то, на думку Мінсоцполітики, працівникові може надаватися зазначена відпустка за умови домовленості сторін.

Лист Міністерства соціальної політики України від 20.08.2015 р. № 507/13/133-15 «Щодо права на відпустку повної тривалості»

Скорочено перелік документів для реєстрації безробітних переселенців

Діють зміни Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, оскільки які 12 січня набрала чинності постанова Кабміну від 23 грудня 2015 р. №1100, якою внесено зміни до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

Скорочено перелік документів, які повинні подати внутрішньо переміщені особи, що не мають підтвердження звільнення, для реєстрації як безробітного.

Такі особи, звертаючись до центру зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування, подають:

– довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надають її копію;

– заяву про припинення трудових відносин з нотаріально завіреної підписом або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців), або відповідне рішення суду — у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) в судовому порядку;

– розрахунковий документ (квитанцію), що підтверджує передачу зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

З переліку виключено паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України, облікова картка платника податків.

У випадку якщо у переселенців наявні документи, що підтверджують факт звільнення, вони надають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і надають її копію.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1100 «Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу»

Про зменшення відшкодування за затримку розрахунку при звільненні

У випадку спору між сторонами щодо розміру заборгованості по зарплаті розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 грудня 2015 року розглянув справу № 6-837цс15 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

При розгляді була сформульована така правова позиція.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, є підставою для відповідальності, передбаченої частиною першою статті 117 цього Кодексу.

Право суду зменшити розмір відшкодування, яке має сплатити роботодавець працівнику за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, залежить від таких факторів:

– наявність спору між працівником і роботодавцем розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення;

– наявність спору між роботодавцем і працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв’язку з його звільненням мали бути сплачені роботодавцем;

– прийняття судом рішення про часткове задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, суттєвості цієї частки в порівнянні із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Правова позиція ВСУ у справі № 6-837цс15 від 23.12.2015 року «Про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , відшкодування моральної шкоди»

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

 

 

Підписатись на наші новини


error: