Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 06.06.2016 пo 12.06.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 13 Jun 2016 Tags:

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 06.06.2016 пo 12.06.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Боротьба з корупцією на митниці

Минулого тижня урядом прийнято рішення про створення Міжвідомчого цільового центру і 20 міжвідомчих мобільних груп для боротьби з корупцією на митниці, а також введення обов’язкову фото- і відеофіксацію проведення митних формальностей.

Міжвідомчий цільовий центр буде займатися постійною координацією дій 20 мобільних груп з попередження та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи. До його складу увійдуть представники Державної фіскальної служби, Державної прикордонної служби та Національної поліції.

Аналітична група в складі Центру проводитиме аналітико-пошукову роботу з метою виявлення ризикових операцій в зоні діяльності митниць і передавати інформацію мобільним групам, які будуть в цілодобовому режимі діяти по всій території України, для оперативного реагування.

Крім того, буде поетапно впроваджуватися обов’язкова фото- і відеофіксація при проведенні формальностей митними та іншими контролюючими органами. Процес фото- і відеозйомки буде безперервним (щоб відображати всі етапи огляду), інформативним (всі етапи огляду будуть супроводжуватися коментарями посадових осіб) і доступним для подальшого перегляду і контролю.

На кінцевому етапі передбачається прикріплення відеозаписів до митних декларацій за допомогою функціоналу автоматизованої системи митного оформлення ДФС.

Мета таких рішень – попереджати корупційні прояви (як митними органами, так і бізнесом), підвищити прозорість і ефективність митного та інших видів контролю.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд схвалив рішення про створення при Міністерстві фінансів Міжвідомчого цільового центру та мобільних груп для боротьби з корупцією на митниці» від 08.06.2016 року

Нові форми заяв в сфері держреєстрації бізнесу

Міністерством юстиції внесено зміни до форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Відповідний наказ від 6 травня № 1327/5 набув чинності 4 червня.

Наказом також затверджено форми заяв:

– про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи;

– про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Наказ Міністерства юстиції України від 06.05.2016 року № 1327/5 «Про затвердження Змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

Затверджено концепцію реформи в сфері інтелектуальної власності

Уряд розпорядженням від 1 червня 2016 року № 402-р затвердив Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, яку передбачається реалізувати протягом 2016 – I кварталу 2017 року.

Метою Концепції є створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Документ передбачає створення (на базі ДП «Український інститут інтелектуальної власності») Національного органу інтелектуальної власності як юридичної особи публічного права, яке належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Таким чином впроваджується прозора дворівнева структура охорони інтелектуальної власності: Мінекономрозвитку буде забезпечувати формування та реалізацію державної політики в сфері інтелектуальної власності, а Національний орган інтелектуальної власності – виконувати окремі публічні функції (владні повноваження) по реалізації держполітики.

Також буде реорганізована система колективного управління майновими авторськими і суміжними правами, вдосконалена національна правова база для гармонізації з актами ЄС. Зокрема, заплановано удосконалення законодавства про механізм і порядок зарахування зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, з урахуванням положень міжнародних договорів України.

Заплановано ліквідацію Держслужби інтелектуальної власності та ДП «Інтелзахист», трансформація Українського агентства з авторських і суміжних прав в недержавну організацію колективного управління.

Мінекономрозвитку незабаром розробить план заходів щодо реалізації Концепції.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 р. № 402-р «Про схвалення Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні»

Порядок захисту інтересів України під час урегулювання спорів між членами СОТ

Постановою Кабінету Міністрів від 1 червня 2016 року № 346 затверджено Порядок забезпечення захисту прав та інтересів України в торгово-економічній сфері в рамках Світової організації торгівлі.

Дія Порядку поширюється на відносини, що виникають при проведенні консультацій та врегулюванні суперечок між членами СОТ щодо їх прав та обов’язків відповідно до положень угод, зазначених у додатках 1 і 2 до Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок (Додаток 2 до Угоди про СОТ ).

Також документом регулюються питання утворення та діяльності міжвідомчих робочих груп, забезпечення координації та узгодженості дій зацікавлених органів та організацій, взаємодії бізнесу і держави з метою захисту економічних інтересів України в рамках СОТ.

Встановлено, що Мінекономрозвитку вживає необхідних заходів для задовільного врегулювання питань в інтересах України, для прийняття рішення, яке є взаємоприйнятних для сторін спору.

У разі виявлення інформації про прийняття членом СОТ заходів, які не відповідають положенням угод СОТ, заінтересованих органів та закордонних дипломатичних установ України повідомляють про це Мінекономрозвитку протягом 5 робочих днів.

За результатами розгляду повідомлень Мінекономрозвитку приймає рішення:

– про наявність підстав вважати, що заходи, прийняті членом СОТ, не відповідають положенням будь-якого з угод СОТ, а також створення міжвідомчої робочої групи із забезпечення захисту прав та інтересів України в торгово-економічній сфері в рамках СОТ,

– або про відсутність підстав вважати, що заходи, прийняті членом СОТ, не відповідають положенням будь-якої з угод СОТ.

Міжвідомча робоча група створюється для забезпечення узгодженості дій зацікавлених органів та організацій, здійснення підготовки пропозицій, відповідей і рекомендацій з організаційно-правових, процедурних та інших питань.

Якщо сторонам не вдалося задовільно врегулювати питання або прийняти рішення, яке є взаємоприйнятних для сторін, Мінекономрозвитку з урахуванням рішень міжвідомчої робочої групи:

– направляє до Органу з врегулювання суперечок СОТ вимога про проведення консультацій та/або врегулювання спору між членами СОТ;

– погоджує кандидатури осіб, які Секретаріатом СОТ запропоновано призначити в якості експертів для проведення консультацій / врегулювання спору;

– розглядає, погоджує і в разі необхідності подає зауваження і заперечення до рішень, рекомендацій, висновків та постановами Органу з вирішення спорів СОТ.

З урахуванням рішень міжвідомчої робочої групи Мінекономрозвитку також готує і подає на розгляд КМУ пропозиції щодо виконання рішень, рекомендацій, висновків і постанов Органу з вирішення спорів СОТ.

У разі, якщо такі рішення не виконуються іншим членом СОТ протягом прийнятного терміну, Мінекономрозвитку інформує КМУ про наявність відповідного порушення і проводить переговори з метою визначення взаємоприйнятної компенсації.

Якщо протягом 20 днів після закінчення прийнятного терміну з членом СОТ не досягнута домовленість про взаємоприйнятної компенсації, Мінекономрозвитку за погодженням з КМУ може звернутися в Орган з вирішення спорів СОТ щодо дозволу на припинення застосування до такого члена СОТ поступок або інших зобов’язань за договорами СОТ.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 р. № 346 «Про затвердження Порядку забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках Світової організації торгівлі»

Використання РРО при продажі через Інтернет

Суб’єкти господарювання, які використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а в разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Про це розповіла ДФС в листі № 5295/К/99-99-22-07-03-14, роз’яснюючи особливості використання РРО при реалізації товарів через Інтернет.

У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за такий товар був проведений із застосуванням платіжних систем Portmone, Liqpay чи інших, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек РРО) і відповідним чином оформлений гарантійний талон.

Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет-сторінки, тільки вибирає товар або послугу, то в разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО в чеку вказуються обов’язкові реквізити (найменування та код суб’єкта господарювання, адреса магазину і т. П.). Це дає можливість визначити, з ким проведені розрахунки за товари, і в разі виникнення необхідності звернутися для обміну.

Крім того, в разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником) наявність товару і кількість, а також з’ясовують форму і час оплати.

Правовідносини в цій сфері регулюються Податковим кодексом, Законами «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про електронну комерцію».

Лист ДФС від 23.05.2016 №5295/К/99-99-22-07-03-14

Відсутність мобілізованого працівника в табелі обліку робочого часу

Мінсоцполітики у листі від 05.06.2015 № 225/06/186-15 пояснило, що ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489 (типова форма № П-5). У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Часткова мобілізація військовозобов’язаних працівників проводиться на підставі повістки. У такому разі відсутність працівника на підприємстві оформлюється відповідним розпорядчим актом про увільнення від виконання службових або трудових обов’язків.

У табелі обліку використання робочого часу час, протягом якого працівник відсутній у зв’язку з оголошенням часткової мобілізації, має відмічатись умовним позначенням «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул тощо).

Якщо роботодавець не має відповідних документів, що підтверджують відсутність працівника, у табелі обліку використання робочого часу такий час відмічається умовним позначенням «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин.

Лист Міністерства соціальної політики від 05.06.2015 року № 225/06/186-15

Невикористання відпустки «на дітей» декілька років

Мінсоцполітики у листі від 05.06.2015 № 225/06/186-15 надало роз’яснення щодо того, що заборона щодо ненадання працівнику відпустки повної тривалості протягом двох років підряд стосується лише щорічних відпусток. Якщо працівник, який має право на соціальну додаткову відпустку, передбачену статтею 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», не виявив бажання скористатись нею протягом декількох років, то порушення законодавства про відпустки з боку роботодавця не вбачається і, відповідно, немає підстав для притягнення останнього до відповідальності.

Разом з тим цей факт не позбавляє працівника права на використання такої відпустки за попередні роки. Використання працівником невикористаної соціальної відпустки за декілька попередніх років у поточному році поспіль, вирішується за угодою між сторонами трудових відносин (працівником і роботодавцем).

Окрім того, Мінсоцполітики наголосило, що законодавством не передбачено строку давності, після спливу якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Тому якщо працівник з певних причин не скористався таким правом і не використав цю відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років, він має право використати її. А в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки згідно із статтею 24 Закону про відпустки.

Лист Міністерства соціальної політики від 05.06.2015 року № 225/06/186-15

Щодо роботи у нічний час

Відповідно до статті 54 Кодексу законів про працю України (КЗпП) при роботі у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51 КЗпП).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

При роботі у нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто, в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи у денний час. Тому скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться у межах встановленого режиму робочого часу для працівника. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня.

Тривалість роботи не скорочується у разі, коли працівник прийнятий для роботи лише у нічні зміни.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489. У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні тощо.

За роботу у нічний час працівники отримують підвищену оплату. Підвищена оплата за роботу у нічний час належить до державних норм з оплати праці, які є обов’язковими для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до статті 108 КЗпП, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Розмір доплати за роботу у нічний час слід визначати самостійно, але він повинен бути не нижчим 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у цей час.

Офіційний портал Управління держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Щодо роботи у нічний час» від 09.06.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


error: