Дайджест нoвин «Податки і облік» з 22.06.2020 пo 30.06.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 22.06.2020 пo 30.06.2020

Робота електронних платежів у режимі 23/7 вже з 3 серпня

З 03.08.2020 система електронних платежів (СЕП) НБУ переходить на розширений регламент роботи, а саме стане доступною для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7). 

Виконання банками міжбанківського переказу коштів через СЕП у режимі 23/7 є добровільною опцією. Банки самостійно прийматимуть рішення щодо часу початку та завершення роботи в СЕП на підставі власних потреб та потреб своїх клієнтів.

Робота СЕП у режимі 23/7 стане першим етапом для переходу СЕП на цілодобовий режим роботи.

За матеріалами НБУ

Оновлення Мінфіном МСФЗ

На офіційному сайті Мінфіну 16.06.2020 в розділі «Міжнародні стандарти фінансової звітності» оприлюднено оновлені:

• МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»;
• МСБО 23 «Витрати на позики»;
• МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість»;
• КТМФЗ 16 «Хеджування чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю».

В оприлюднених МСБО визначено, що термін «суттєвий» у контексті МСБО 8 треба розуміти так, які він визначений у п. 7 МСБО 1 «Подання фінансової звітності».

Також вилучено п. 6 МСБО 8, який посилався на Концептуальну основу складання та подання фінансової звітності і припускав, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. 

Так у п. 14 МСБО 23 додали положення, що при визначенні норми капіталізації (середньозваженої величини витрат за позиками стосовно всіх позик суб’єкта господарювання, що непогашені протягом періоду) суб’єкт господарювання має виключити з розрахунків витрати за позиками здійсненими спеціально з метою отримання кваліфікаційного активу допоки, значною мірою, усі заходи, необхідні для підготовки цього активу до передбачуваного використання або реалізації, не будуть завершені. Суб’єкт господарювання застосовує ці зміни до витрат за позиками, що понесені на початку або після початку річного звітного періоду, в якому суб’єкт господарювання вперше застосовує ці зміни (див. п.п. 28А, 29Г МСБО 23).

Також виправлено назву активів з кваліфікованих на кваліфікаційні та низку інших негараздів укрперекладу.

В оновленому МСБО 40, серед іншого, розширено п.53, що стосується ситуацій неможливості достовірно оцінити справедливу вартість інвестиційної нерухомості.

У КТМФЗ 16 виправили посилання з МСБО 39 на МСФЗ 9.

Це лише декілька змін. Бухметодологам МСФЗ-звітуючих компаній доцільно дуже ретельно проаналізувати оновлені документи.

За матеріалами Інтерактивна бухгалтерія

Оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок

ДПС оновила  план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків з питань ПДФО, ВЗ та ЄСВ на 2020 рік.

Так, станом на 23 та 24 червня оновлено:

• Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» з урахуванням коригування (червень 2020 року) 24.06.2020.
• Розділ IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з урахуванням коригування (червень 2020 року) 23.06.2020.

За матеріалами ДПС України

Пропозиція мінфіну – регіональні особливості оподаткування ПНП

Мінфін на своєму сайті оприлюднив проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств»

Законопроект передбачає установити на період з 01.01.2021 до 31.12.2035 сплату підприємствами, які зареєстровані та здійснюють діяльність на території Закарпатської, Кіровоградської, Тернопільської, Чернівецької та Чернігівської областей, ПНП з певними особливостями.

Особливості оподаткування полягають у тому, що об’єктом оподаткування є операції, до яких належать операції з операцій з виплати дивідендів та прирівняних до них платежів на користь неплатників податку за окремо визначеним переліком господарських операцій, а саме:

• юридичні особи, які не застосовують особливості оподаткування ПНП;
• неприбуткові установи та організацій, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
• фізичні особи, в тому числі фізичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування;
• юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування;
• нерезиденти.

Об’єктом оподаткування є операції, до яких належать операції з:

• виплата дивідендів, процентів, роялті неплатнику податку;
• повернення внесків та/або інших сум власнику корпоративних прав-неплатнику податку (в сумі перевищення внесків);
• виплата до бюджету державними підприємствами частини чистого прибутку;
• повернення внесків або суми, що перевищує суму внесків, неплатнику податку, що надавала майно в довірче управління чи спільну діяльність;
• безоплатна передача майна неплатнику податку;
• надання фіндопомоги неплатнику податку, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню, пов’язаній фізособі – неплатнику податку або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, пов’язаній юрособі – неплатнику податку чи непов’язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців;
• переказ коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашення зобов’язань , що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг; вкладення в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України; переказ коштів в зв’язку з придбанням робіт (послуг) у неплатника податку – нерезидента (якщо не отримана протягом 12 місяців оплата);
• передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку, за договором, який передбачає виплату компенсації його (їх) вартості (якщо не отримана протягом 12 місяців оплата);
• виплата коштів та/або передача майна платником податку – резидентом, який провадить діяльність від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента в межах відповідного договору комісії, доручення, агентського договору чи аналогічних договорів;
• виплата в якості внеску до статутного капіталу або у спільну діяльність, в довірче управління, якщо отримувачем таких коштів та/або майна є особа – неплатник податку;
• виплата як оплата за придбання майна (робіт, послуг) у неплатника податку, що перебуває на спрощеній системі оподаткування;
• операції, які визнаються контрольованими, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки»;
• виплата коштів, що перераховуються нерезидентам у межах договорів страхування, укладених зі страховиками – нерезидентами, та у межах договорів перестрахування (в певних випадках).

Зауваження та пропозиції стосовно змісту нормативно-правового акту можна надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за наступними адресами:

Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail:  markevich@minfin.gov.ua

За матеріалами Мінфін України

Мінімально допустимий строк амортизації основних засобів

Податківці консультують: платник ПНП має право використовувати мінімально допустимі строки амортизації до основних засобів, введених в експлуатацію з 01.01.2020 по 22.05.2020 за умови, що такі об’єкти не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Платники податку мають право провести перерахунок сум амортизації щодо зазначених об’єктів, які зазначені у Декларації за І квартал 2020 року, врахувати результати перерахунку вже в Декларації за півріччя 2020 року та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Лист ДПС України від 12.06.2020 № 2410/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

«Виробничий» метод амортизації. Правила застосування

Податківці наголошують: Законом № 466 дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації. При цьому п. 52 підрозділу 4 розділу XX ПКУ передбачено, що платники ПНП можуть прийняти рішення про застосування з II — IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування ПНП до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Враховуючи, що для цілей ПНП підприємств «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний квартал, платники, які прийняли рішення про застосування з II кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 01.04.2020 р.

Але слід враховувати, що, як передбачено п. 52 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2020 менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована за ПКУ, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року.

За матеріалами Офіс ВПП

Відсутність повідомлення за формою № 20-ОПП може стати причиною зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Податківці наголошують: подача повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП передбачена п. 63.3 ст. 63 ПКУ, відповідно до якої встановлено обов’язок платників податків стати на облік в органах державної податкової служби, а також обов’язок повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.

Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 № 1588, яким передбачено, що повідомлення форми № 20-ОПП до податкового органу подається за місцем знаходження такого об’єкта.

Повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Повідомлення за формою № 20-ОПП мають подавати всі платники податків – як юридичні, так і ФОП у разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Однак такі об’єкти повинні визначатися для кожного податку окремо, виходячи з норм відповідних розділів ПКУ.

Тобто у повідомленні за формою № 20-ОПП зазначають усі приміщення, якими підприємство користується, а саме: усі види транспорту, заправки, скважини, котли, сховища, земельні ділянки тощо. Включаючи також об’єкти, які здаються в оренду та орендується у інших осіб.

Перевірити подані відомості про об’єкти можна в особистому кабінеті платника податків Електронного кабінету.

Отже, повідомлення за формою № 20-ОПП запроваджене з метою отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти оподаткування, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, не використовуються (у тому числі тимчасово).

За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області

Агентські договори на постачання послуг та ПДВ-наслідки

Податківці консультують: операції товариства-агента (платника ПДВ) з постачання агентських послуг принципалам (ФОПам) є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальновстановленому порядку за основною ставкою. А база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається, виходячи із суми агентської винагороди, що отримується агентом (товариством) у межах та на умовах агентського договору.

Кошти, які агент отримуватиме від третіх осіб (фізосіб) як оплату за поставлені ФОПами-принципалами послуги для подальшого їх перерахування на розрахунковий рахунок принципалів, до бази оподаткування ПДВ не включаються. Адже згідно з умовами відповідного договору агент безпосередньо не постачає послуги третім особам (фізособам), а фактичними постачальниками таких послуг є ФОПи-принципали.

Це не стосується агентської винагороди, що вираховується із таких коштів у межах та на умовах агентського договору.

Якби йшлося про постачання товарів за агентськими договорами, то на дату постачання товарів покупцеві чи отримання від нього передоплати агент мав би нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за спец правилом із п. 189.4 ПКУ.

Лист ДПС України від 08.05.2020 № 1928/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Складання ПН філією

Податківці зазначають: ПН складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ у контролюючому органі та якій присвоєно ІПН платника ПДВ.

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання ПН.

Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При складанні ПН філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» ПН спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).

Облік (нумерація) складених ПН ведеться у довільній формі та порядку. Не допускається складання платником ПДВ за однією датою ПН з однаковим порядковим номером.

При складанні ПН філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору, при складанні ПН у рядку «Номер філії отримувача (покупця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу), а у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства – платника податку.

Зазначені норми передбачені п. 1, п. 6, п. 7 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 р. № 1307.

За матеріалами ГУ у Полтавській області

Податковий кредит при касовому методу та події що сталась раніше

Податківці інформують: при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково — за подією, що сталася раніше, податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Підкатегорія «ЗІР» 101.13

Постачання дезінфекторів та «карантинна» ПДВ пільга

Податківці роз’яснюють порядок застосування «карантинної» ПДВ-пільги, встановленої п. 71 підрозділу 2 р. XX ПКУ, до операцій з постачання дезінфікуючих засобів.

Операції з постачання таких товарів на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ (з 17.03.2020) у разі дотримання таких умов:

• товар (дезінфекційний засіб «Розчин «Антисептик для рук»»), відповідає назвам товарів, зазначених у розділі «Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні <…>» Переліку № 224;
• дезінфекційний засіб відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III;
• дотримано також інших вимог, визначених у ПКУ і у примітках до Переліку № 224.

Згідно з Законом № 1645:

дезінфекційні засоби — це хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційних заходів, підлягають гігієнічній регламентації та держреєстрації;

застосування дезінфекційних засобів, не зареєстрованих у встановленому порядку в Україні, а також тих, у процесі виготовлення, транспортування чи зберігання яких було порушено вимоги технологічних регламентів та інших нормативно-правових актів, забороняється.

Якщо товари не відповідають вимогам, встановленим Законом № 1645, то з приводу можливості продажу таких товарів на митній території України та правомірності їх застосування, платнику податку доцільно звернутися до МОЗ.

Лист ДПС України від 21.05.2020 № 2142/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

«Карантинна» ПДВ-пільга та податковий кредит

Податківці консультують: «карантинна» ПДВ-пільга на медтовари, передбачена п. 71 підрозділу 2 р. XX ПКУ застосовується до операцій з постачання товарів з Переліку № 224, здійснених з 17 березня 2020 року, і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину. Причому неважливо, кому саме постачаються такі товари — закладам охорони здоров’я чи будь-яким іншим суб’єктам господарювання/кінцевим споживачам.

Зазначена ПДВ-пільга застосовується до тих товарів, назва яких відповідає назві товарів, міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарських засобів, що включені до Переліку № 224. Наприклад, якщо в Переліку № 224 є код певного товару згідно з УКТ ЗЕД, але назва такого товару не відповідає назві товару, міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, наведеним у Переліку № 224, то для операцій з постачання такого товару зазначена ПДВ-пільга не діє.

Якщо в періоді дії такої ПДВ-пільги ви здійснювали постачання товарів із Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, то слід провести коригування ПДВ-зобов’язань у відповідних ПН. 

Суми ПДВ, зазначені у таких ПН, не можуть бути включені покупцем до складу податкового кредиту. Адже ПН, які були складені в періоді дії пільги за операціями з постачання товарів із Переліку № 224 із застосуванням ставки ПДВ 7% або 20%, є такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам) положення п. 71 підрозділу 2 р. XX ПКУ.

Причому ПН може містити в окремих рядках номенклатуру товарів, які включені до Переліку № 224 та за якими не повинен був нараховуватися ПДВ, та номенклатуру товарів, які підлягали оподаткуванню ПДВ. У такому разі право на податковий кредит за такою ПН, зареєстрованою в ЄРПН, виникає у покупця лише за тими товарами, за якими ПДВ нараховано правомірно.

Суми ПДВ, зазначені у такій ПН, що були нараховані за товарами, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, не можуть бути віднесені покупцем до податкового кредиту.

Лист ДПС України від 03.06.2020 № 2297/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

РК до ПН за умови повернення товару покупцем — неплатником ПДВ 

Податківці інформують: у разі повернення товару покупцем — неплатником ПДВ, якщо оплата за отриманий ним товар так і не здійснювалась, постачальник — платник ПДВ має повне право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару. Причому зменшення нарахованої суми податкових зобов’язань з ПДВ слід декларувати лише після реєстрації такого РК в ЄРПН.

Лист ГУ ДПС у Миколаївській області від 05.06.2020 № 2312/ІПК/14-29-04-01-07

Знищення посів. Списання товарів. ПДВ.

Податківці консультують: у разі якщо у зв’язку із знищенням (загибеллю) посівів здійснюється списання товарів/послуг, придбаних з ПДВ, що були використані для таких посівів, то податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ платником ПДВ: нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню; не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

Лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.06.2020 № 2385/ІПК/08-01-04-01-10

Нові ознаки доходів за ф. №1ДФ з ІІІ-го кварталу

Податківці повідомляють: наказом Мінфіну від 26.05.2020 №241 внесено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Суть змін полягає в коригуванні Довідника ознак доходів фізичних осіб, зокрема:

Ознаку 106 розділили на:

• 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду п.170.1 ст. 170 (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)»;
• 195 «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис згідно п. 170.1 ст. 170 ПКУ (пп.164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)»;
• 196 «Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом (пп.164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)».

Ознаку 153 замінили дві нові:

• 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ)»;
• 197 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ)».

Ознака 128 дещо змінить назву: «Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ)».

Оскільки цей Наказ набере чинності 01.07.2020 року, то нові ознаки доходів потрібно буде застосовувати починаючи з ІІІ-го кварталу 2020 року.

За матеріалами Офіс ВПП

Інтернет та орендні послуги

Податківці консультують: при наданні послуг дистанційно безконтактно через мережу Інтернет послуг споживачам з оренди альтанок (місць) для відпочинку, конференц-залу, складських приміщень за умови відсутності місця здійснення розрахунків (тобто без фізичного контакту надавача та отримувача таких послуг) застосування РРО є не обов’язковим. У цьому разі підприємство за фактом отримання на поточний банківський рахунок коштів, які були сплачені отримувачем (споживачем) через мережу Інтернет із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем LiqPay, Google Pay, Apple Pay та інших аналогічних систем (інтернет-еквайринг), може бути складено електронний документ, що буде підтверджувати факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку та призначення платежу. Підприємство може не застосовувати РРО при наданні зазначених послуг з оренди, а також при продажу супутніх товарів у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Лист ДПС України від 05.06.2020 № 2340/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Оплата за консультаційні послуги через айбокси та РРО

Податківці інформують, що ФОП має право не застосовувати РРО у таких випадках у разі здійснення виключно безготівкової форми оплати за зазначені послуги (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів покупцем через касу банку);

• при здійсненні розрахунків за зазначені у зверненні послуги у готівковій та безготівковій (із застосуванням платіжних терміналів та використанням ЕПЗ) формах, якщо обсяг доходу підприємця у календарному році не перевищує 1 000 000 грн;
• якщо споживач за зазначені послуги здійснив розрахунок із застосуванням фіскалізованих програмно-технічних комплексів самообслуговування і зарахування коштів було проведено на розрахунковий рахунок підприємця відповідної накладної, рахунку-фактури (тощо).

У інших випадках, в тому числі і при здійсненні покупцями оплати за отримані товари із застосуванням платіжних терміналів та використанням ЕПЗ (не через установу банку) за умови перевищення у календарному році обсягу доходу більше 1 000 000 грн, застосування РРО є обов’язковим.

Лист ДПС України від 05.06.2020 № 2342/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Штрафні санкції (РРО) Коли 1 гривня, а коли 100%?

Податківці консультують: оскільки факт порушення встановлюється лише у ході перевірки суб’єкта господарювання, то незалежно від кількості виявлених під час перевірки порушень (вчинених до перевірки) застосовується фінансова санкція у розмірі 1 грн, а за порушення, виявлені під час наступних перевірок суб’єкта господарювання протягом календарного року, застосовується фінансова санкція у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

Лист ДПС України від 05.06.2020 № 2341/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Турзбір. Основні акценти

Податківці повідомляють: відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Згідно з пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Перелік податкових агентів визначений пп. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

• юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з пп. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
• квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
• юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п.268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 % – для внутрішнього туризму та до 5 % – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Отже, максимальний розмір туристичного збору за добу на 1 особу у 2020 році становитиме:

• до 23,62 грн – для внутрішнього туризму;
• до 236,15 грн – для в’їзного туризму.

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (пп. 268.7.1 ст. 268 ПКУ).

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у Декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Форма Декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» із змінами (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 року №186), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.

Водночас п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Враховуючи викладене, у разі якщо податковим агентом протягом звітного кварталу господарська діяльність не проводилася, послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не надавалися та відсутні показники, які підлягають декларуванню, то Декларація за такий звітний квартал не подається.

За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області

Паркування транспортних засобів по-новому

Податківці зазначають: враховуючи відповідні норми ПКУ, Декларація за новою формою має складатися за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення.

Наказом Мінфіну від 21.12.2019 р. № 550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» було  затверджено нову форму Декларації, який офіційно оприлюднено 13.03.2020 року.

Тобто, за ІІ квартал 2020 року слід подавати нову форму Декларації за місця для паркування.

Щодо змісту змін, то відтепер безпосередньо у Декларації  зазначатимуться суми податкових зобов’язань зі збору за місця для паркування транспортних засобів, суми податкових зобов’язань, що уточнюються, та суми штрафів (пені).

Змінами також передбачено додаток — це Розрахунок податкових зобов’язань збору за місця для паркування транспортних засобів, який є невід’ємною частиною Декларації.

За матеріалами ГУ ДПС у Вінницькій області

Поворотна фіндопомога вчасно не повернута. Наслідки для «єдиноподатника»

Податківці інформують: для ФОП – «єдиноподатників» І-ї та ІІ-ї групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення. У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують обсяги доходів, установлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ, то платники єдиного податку І-ї та ІІ-ї групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Для ФОП – «єдиноподатників» ІІІ-ї групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої ФОП-«єдиноподатником», яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, визначеними у п.293.2, 293.3 ст. 293 ПКУ. При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 %

Підкатегорія «ЗІР» 107.01.03

Витрати у ФОп-«загальносистемника»

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат вартість придбаних основних засобів (комп’ютера) з метою використання в господарській діяльності?

Податківці зазначають: згідно з пп. 177.4.5 ст. 177 ПКУ до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування не включаються:

• витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою ФОП;
• витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
• витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених аб.8-10 пп.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;
• документально не підтверджені витрати.

Зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів (пп.177.4.6 ст. 177 ПКУ)

Підкатегорія «ЗІР» 104.05

Заява на списання недоїмки з ЄСВ

За матеріалами ГУ у Чернігівській області

Компенсація за невикористану відпустку

Фахівці Держпраці зазначають: в ст. 24 Закону України «Про відпустки» наведено вичерпний перелік випадків, у яких виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Тож таку компенсацію надають:

• під час звільнення працівника грошову компенсацію виплачують за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також – додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
• у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за відпустку, за його бажанням, можуть перерахувати на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (або виплатити під час звільнення);
• за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні (таку компенсацію не надають за дні додаткових відпусток на дітей, останню можна отримати тільки під час звільнення;
• у разі смерті працівника компенсацію за невикористані відпустки виплачують спадкоємцям.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані дні  відпустки провадять з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995. № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують звільненню.

При цьому час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.

Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав заробітку, то відповідно до п. 4 Порядку середня заробітна плата розраховується, виходячи з установленого у штатному розписі за його посадою на момент проведення розрахунку посадового окладу.

Відповідно до п. 7 Порядку середня заробітна плата для нарахування компенсації за невикористані відпустки обчислюється діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством.

Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.

За матеріалами ГУ Держпраці у Полтавській області

Повернення коштів за невідроблені дні відпустки, в разі звільнення до закінчення того року, в рахунок якого працівник вже одержав відпустку

Фахівці Держпраці повідомляють: відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, в тому числі при звільненні до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в п.3, 5, 6 статті 36 і п.1, 2 і 5 ст.і 40 КЗпП України, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію (ст. 127 КЗпП).

За матеріалами Державна служба України з питань праці

Табель. Обов’язковість та правила ведення

Фахівці Держпраці інформують: табель обліку робочого часу – документ первинного обліку, який необхідний для обліку використання робочого часу працівників, а також для контролю над дотриманням установленого режиму роботи, розрахунків із працівниками по заробітній платі, отримання інформації про відпрацьований час, складання статистичної звітності.

Нормативним документом, що стосується табеля обліку робочого часу, є наказ Держкомстату України від 05.12.2008 № 489, яким затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типову форму № П-5 «Табель обліку використання робочого часу». Форма № П-5 має рекомендаційний характер, який полягає в тому, що за необхідності вона може бути доповнена іншими показниками, потрібними для обліку робочого часу на підприємстві, але в Табелі повинні відображатися всі позиції, які застосовуються на підприємстві для працівників. За потреби можна застосувати іншу форму Табеля, але обов’язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.

Відповідно до листа Мінпраці від 13.05.2010 № 140/13/116-10 ведення Табеля є обов’язковим як для великих, так і малих підприємств. Табель обліку робочого часу – поіменний список усіх працівників підприємства чи організації з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду. Табель ведеться в електронному та паперовому вигляді, у тому числі прийнятих тимчасово чи на сезонну роботу, а також учнів, прийнятих на період виробничої практики з оплатою праці. Фізичні особи, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, не табелюються. Кожному працівникові надається табельний номер.

Табель відкривається першого числа кожного місяця і передається в бухгалтерію двічі на місяць для розрахунків за першу половину місяця (аванс) та розрахунку заробітної плати за місяць.

Якщо кількість працівників є невеликою, Табель ведуть фахівці бухгалтерії.

На великих підприємствах Табель ведуть кадровики або навіть уводиться така посада як табельник (коли багато цехів, структурних підрозділів, різні умови робочого часу тощо). Також ці функції можуть покладатися на керівників підрозділів.

Після закінчення місяця за Табелем підраховують загальну кількість надурочних і нічних годин, вихідних і святкових днів. Визначають загальну кількість днів та годин неявок на роботу.

Під час запровадження підсумованого обліку робочого часу розробляються графіки роботи, за якими тривалість роботи протягом тижня не може перевищувати встановлену законодавством норму (40 годин на тиждень). Тривалість роботи протягом встановленого облікового періоду має відповідати тривалості роботи за цей же період у працівників з 5-денним робочим тижнем.

Неведення табеля – порушення трудового законодавства про працю України, зокрема норм частини другої ст. 10 Закону України «Про оплату праці».

За матеріалами ГУ Держпраці у Рівненській області

Індексація аліментів

У Верховні Раді України 18.06.2020 прийнято за основу законопроєкт, яким пропонується внести зміни до аб.1 част.4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та покласти на виконавця обов’язок щорічно проводити індексацію розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі.

Проєкт закону від 21.02.2020 № 3112 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» (щодо обов’язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі)» 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг