Дайджест нoвин «Податки і облік» з 15.06.2020 пo 22.06.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 15.06.2020 пo 22.06.2020

Карантин продовжили до 31 липня

Уряд продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня, адже це наразі найефективніший спосіб протистояти поширенню коронавірусу. 

Постановою встановлено, що на період дії карантину забороняється:

• перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
• перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
• самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
• відвідування закладів освіти її здобувачами в групах більше 10 осіб, крім участі у державній підсумковій атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, зовнішньому незалежному оцінюванні, вступних випробуваннях, єдиному вступному іспиті з іноземної мови, єдиному фаховому вступному випробуванні, атестації у формі тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів “КРОК”, а також здійснення підтвердження кваліфікації моряків, проведення підготовки моряків, членів екіпажів торговельних суден, зокрема тих, що здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами України, та проведення підготовки судноводіїв малих/маломірних суден;
• діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
• здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, зокрема пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більше ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення.

Також Кабмін рекомендував органам державної влади, місцевому самоврядуванню та підприємцям змінити графік роботи на час карантину. А саме, на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування там, де це можливо, гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу.

Кабмін також рекомендує суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі необхідності) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9, 10 чи більш пізній годині. Зокрема, встановити початок роботи не раніше 10 години суб’єктам господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності, як оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщування та організація харчування; страхова діяльність; освіта; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.

Органам місцевого самоврядування рекомендовано розробити (скоригувати) маршрути руху громадського транспорту з урахуванням змінених графіків роботи підприємств, установ, організацій для забезпечення можливості переміщення працівників на роботу/з роботи.

Постанова Кабінету Міністрів України № 500 від 17.06.2020 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»

Плани перевірок ФСС на ІІІ квартал 2020 року оприлюднено!

Регіональні управління Фонду соцстраху оприлюднили плани-графіки проведення документальних планових перевірок страхувальників на ІІІ квартал 2020 року.

Проведення планових перевірок страхувальників щодо використання ними коштів Фонду було відновлено з березня 2019 року. При цьому на веб-порталах Фонду в областях та місті Києві ФСС повинні були  розміщувати квартальні плани-графіки перевірок. 

Таким чином, станом на 19 червня всі регіональні управління Фонду соцстраху оприлюднили плани-графіки проведення документальних планових перевірок страхувальників на ІІI квартал 2020 року.

Ознайомитись із планом-графіком перевірок у Львівській області можна пройшовши за посиланням: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/lvv/uk/publish/article/91496

За матеріалами ФСС України

Скарга подана на ППР зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань визначених у ППР

Податківці інформують: відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених аб.1 п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у ППР на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (аб.1 п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Підкатегорія «ЗІР» 127.01

Нові різниці в декларації з ПНП

Податківці повідомляють: у зв’язку з внесеними Законом № 466 змінами до Податкового кодексу України з 23.05.2020 зазнали змін різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування.

Отже,

1. п. 140.4 ст. 140 ПКУ доповнено новою різницею (пп. 140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 % протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп.39.2.1.2 ст. 39 цього Кодексу (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

До внесення змін до Декларації варто відображати нову різницю, визначену пп.140.4.3 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

2. п. 140.4 ст. 140 ПКУ доповнено новою різницею (пп. 140.4.5), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

• приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;
• поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Платники-правонаступники до внесення змін до Декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.

3. Внесено зміни до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, відповідно до яких фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

4. п. 140.5 ст. 140 ПКУ доповнено новим пп. 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

До внесення змін до Декларації відображаємо нову різницю, визначену пп. 140.5.15 ПКУ, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Прискорена амортизація основних засобів по-новому

Податківці зазначають:  Законом № 466-IX підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України доповнено новим п. 43 1, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування ПНП на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

• ІV групи (машини та обладнання) та V групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;
• ІІІ групи (передавальні пристрої) та ІХ групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.

Таким чином, платники ПНП мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 43 1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи зі звітного періоду — півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Зміна митної вартості імпортованих товарів в декларації з ПДВ

Податківці інформують: згідно з п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК  до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Згідно з п. 3 ст. 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 ПКУ.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (п. 1 ст.55 МКУ).

Крім того, згідно зі ст. 24 глави IV МКУ кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Тобто зменшення митної вартості може відбутися за рішенням суду.

Відповідно до положень част.7 ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450.

Згідно з п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі, складається аркуш коригування.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ включаються обсяги товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2 декларації).

Враховуючи зазначене, у випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1 чи 11.2 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».

Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1 чи 11.2 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.

Підкатегорія «ЗІР» 101.24

Декілька передоплат/поставок товару в один день за одним договором = 1  ПН

Податківці консультують, що можна скласти одну ПН у випадку, якщо:

• протягом одного дня в межах одного і того ж договору покупець здійснив передоплату за один і той самий товар декількома платежами;
• протягом одного дня в межах одного і того ж договору постачальник здійснив декілька відвантажень товару.

Отже, не буде вважатися помилкою, якщо постачальник складе одну ПН на загальну суму таких авансових платежів або на загальну суму товарів поставлених протягом одного дня.

Лист ДПС України від 27.05.2020 № 2222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

ПДВ при компенсації орендарем орендодавцю земельного податку та податку на нерухоме майно.

Податківці інформують: у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Підкатегорія «ЗІР»101.04 

Податковий кредит за касовими чеками

Податківці повідомляють: у разі відсутності ПН платник ПДВ має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами на підставі касових чеків РРО, в яких загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищує 200 гривень (без урахування податку) за день.

У разі, якщо сума придбаних товарів/послуг, вказана у касовому чеку, перевищує 200 гривень без урахування податку (з урахуванням ПДВ – 240 гривень), платник не може віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі такого касового чека.

Платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 розд. II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.

Зазначена норма передбачена пп. «б» п. 201.11 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Ціна постачання нижча ціни придбання. ПН коли товар звільнений від оподаткування ПДВ

Податківці інформують: перелік операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, визначено ст. 197 та підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення;
• електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Таким чином, база оподаткування при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг визначається для обрахунку податкових зобов’язань з ПДВ.

ПДВ становить 20 %, 7 % бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (пп.194.1.1 ст. 194 ПКУ).

У разі здійснення платником податку операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, за ціною, яка нижча за ціну їх придбання, на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання таких товарів/додаткового нарахування податкових зобов’язань не здійснюється.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платникам податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Отже, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, за ціною, нижчою за ціну їх придбання, платник податку на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складає одну ПН виходячи із фактичної ціни постачання таких товарів/послуг.

Підкатегорія «ЗІР»101.04 

Виправлення в акцизній декларації

Податківці зазначають: виправлення неправильних показників у рядках А16.1-А16.5 розділу А 16 в декларації акцизного податку призведе до виникнення податкового боргу по одному коду бюджетної класифікації та переплати по іншому, оскільки у зазначених рядках платник відображає суму податкових зобов’язань акцизного податку у розрізі видів вироблених підакцизних товарів, а кожному виду податкових надходжень до бюджету підакцизної продукції присвоєно відповідний код бюджетної класифікації.

Якщо загальна сума податкового зобов’язання рядка 16 не змінюється, то для виправлення невірних показників, зазначених в рядках А16.1-А16.5 Декларації платник зобов’язаний надати або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (далі – Додаток 8) або Додаток 8 у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання.

До подання уточнюючої Декларації (або Звітної нової Декларації) платник акцизного податку зобов’язаний сплатити суму недоплати та штраф відповідно у розмірі 3 (5) % такої суми.

Якщо після подачі Декларації за звітний період платник подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період, штрафні санкції не застосовуються.

Підкатегорія «ЗІР»114.09 

Ліцензія на алкоголь або тютюн. Призупинити дію не можна. Можна лише анулювати

Податківці інформують: відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», зі змінами та доповненнями, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.

Нормами чинного законодавства не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.

У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області

Податківці про програмні РРО

Податківці надають відповіді на актуальні питання щодо застосування ПРРО, а саме:

1. У який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і як він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

2. У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн?

Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

5. Як покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі офлайн?

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чека в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

6. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

За матеріалами ДПС України

Реалізація підакцизної продукції – з 1 серпня 2020 року та код УКТ ЗЕД!

Податківці повідомляють: суб’єкти господарювання з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО чи програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів. 

На сьогодні у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД лише щодо пального.

Відповідні зміни внесено до пп. 11 п. 5 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

За порушення вищезазначеної норми п. 7 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність.

Так, у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 300 НМДГ.

Згідно із ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
• пальне;
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
• електрична енергія.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Подвійне притягнення до відповідальності за неоприбуткування готівки неправомірне

ГУ ДФС у Львівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи – підприємця, в результаті якої встановлено порушення нею касової дисципліни під час здійснення підприємницької діяльності та винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення:

• п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (неоприбуткування готівкової виручки), згідно із абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;
• п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вважаючи ці ППР протиправними, ФОП оскаржив їх до суду. Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі ВС передала справу на розгляд Великої Палати ВС, вказавши на необхідність відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 02.04.2013 у справі № 2-77а13.

Так, згідно із позицією ВСУ, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції, і серед них відсутнє таке порушення, як неоприбуткування у касах готівки, а отже, й не встановлена відповідальність за це. Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі Президента від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Таким чином, предмети правового регулювання Указу № 436/95 і Закону № 265/95-ВР різні.

Окрім цього, на час виникнення спірних відносин не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких охоплювала б такі відносини, тому застосування штрафних санкцій на підставі зазначеного Указу є обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від такого правового висновку з огляду на таке. Об’єктивна сторона обох порушень, як того, що визначене абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95, так і того, що визначене п. 1 ч. 1 ст. 17  Закону №265/95-ВР, фактично полягає в одних і тих самих діях.

Метою прийняття Указу було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином врегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону. Оскільки шляхом прийняття Закону № 265/95-ВР ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію, і його положення вже не могло застосовуватися.

З огляду на викладене Велика Палата ВС зазначила про неможливість застосування положення абз. 3 ст. 1 Указу Президента від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18 (провадження № 11-1160апп19) можна буде ознайомитися в ЄДР судових рішень.

За матеріалами Судова влада України

За матеріалами «Бухгалтер 911»

Дачний/садовий будинок та пільги по податку на нерухомість

Податківці повідомляють: об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлено пп. 266.2.1 ст. 266 ПКУ.

Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (пп. 14.1.129 ст. 14 ПКУ).

Базою оподаткування податком на нерухомість є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухомість, зокрема:

• для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 м2;
• для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника цього податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 м2.

Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 ст. 266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

З 1 липня оновлюються нові ознаки доходів в ф-мі 1-ДФ

Податківці інформують: 01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797.

Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.

Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:

• ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:

• 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;
• 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;

• розділено види доходів з ознаки 106:

• 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
• 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
• 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

• зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;
• викладено у новій редакції ознаку доходу 128.

Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Незбереження «первинки» ФОП-«єдиноподатником» – штраф 1 020 грн або 2 040 грн

Податківці повідомляють: платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Платники єдиного податку І-ї і ІІ-ї груп та платники єдиного податку ІІІ-ї групи (ФОП), які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку ІІІ-ї групи (ФОП), які є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – ФОП використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, а їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок.

ФОП – платники єдиного податку І-ї – ІІІ-ї груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву. 

Незабезпечення ФОП-«єдиноподатником» зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн.

Ті самі дії, вчинені платником ФОП-«єдиноподатником», до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 040 грн.

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

ФОП відкликати подану заяву про застосування спрощеної системи оподаткування на жаль не може…

Податківці інформують: порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку І-ї – ІІІ-ї груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 ПКУ.

Відповідно до пп. 298.1.1 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

• особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
• надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22.05.2003 р. № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 р. № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»;
• державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Згідно з пп. 298.1.2 ПКУ зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для І-ї або ІІ-ї групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для ІІІ-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (пп. 298.1.4 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають можливості відкликання фізичними особами – підприємцями поданих ними заяв про застосування спрощеної системи оподаткування.

Підкатегорія «ЗІР» 107.01.01 

Основні засоби ФОП. Амортизація та поточний ремонт

Податківці повідомляють: з 23.05.2020 у відповідності до змін передбачених Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ ФОП на загальній системі оподаткування можуть відображати в складі витрат тільки вартість поточного ремонту використовуваних у своїй діяльності об’єктів основних засобів. Вартість видатків на інші види ремонту, а також модернізацію, реконструкцію та інші поліпшення основних засобів може потрапити до витрат лише через амортизацію.

Відповідно до пп. 177.4.5 ст. 177 не включаються до складу витрат підприємця:

• витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою —  підприємцем;
• витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
• витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим — десятим пп. 177.4.6 цього пункту;
• документально не підтверджені витрати.

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

З 3 червня діє механізм списання ЄСВ-недоїмки за 2017 — 2020 роки по «сплячих» ФОПах

Податківці інформують: ФОП (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується ПДФО, то таким платникам необхідно протягом 90 календарних днів, починаючи з 03.06.2020 року, подати для:

• ФОП (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП – заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з ЄСВ за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше;
• осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку – заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з ЄСВ за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника ЄСВ, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган проводить камеральну перевірку згідно чинного законодавства  та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

На сайті ДПС, ані в «ЗІР», чіткої дати початку подання заяв для списання недоїмки наразі не має. Гаряча лінія ДПС також говорить, що чіткої позиції щодо дати наразі не має та рекомендує звертатися за індивідуальною податковою консультацією. 

Але про 3 червня вже підтвердили інформацію ДПС в Одеській, В Рівенській, в Харківській та Тернопільській , у Дніпропетровській та Луганській областях.

За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області

Вимога на сплату ЄСВ з 1 липня у електронному кабінеті

Податківці зазначають: з 01.07.2020 в ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відбудеться ще одна зміна, яка стосується порядку надсилання платникам ЄСВ вимог про сплату недоїмки з цього внеску. Це здійснюватиметься за правилами листування з платниками податків, установленими ст. 42 ПКУ.

Це означає, зокрема, що платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, так само отримуватимуть у цьому кабінеті й вимоги про сплату ЄСВ.

Зазначені зміни внесено Законом України від 26.02.2020 р. № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Лікарняний під час відпустки

Фахівці Держпраці повідомляють: згідно зі ст. 78 КЗпП дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються.

Якщо під час перебування в щорічній відпустці працівник захворів і в нього є документальне підтвердження — листок непрацездатності, невикористані дні такої відпустки повинні бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або перенесення залишку відпустки на інший період, але тільки в межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надано таку відпустку.

Рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником та роботодавцем.

Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки. У свою чергу роботодавець має видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.

Відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про загально­обов’яз­кове державне соціальне страхування».

За матеріалами Державна служба України з питань праці

Тривалість відпустки у зв’язку із карантином

Фахівці Держпраці наголошують: відповідно до пп. 3-1 част.1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати у зв’язку із карантином надається на період оголошення карантину на відповідній території.

За матеріалами Державна служба України з питань праці

Скільки разів можна продовжувати відпустку на час карантину?

Фахівці Держпраці роз’яснюють: оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.

За матеріалами Державна служба України з питань праці

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг