Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 26.04.2021 по 05.05.2021 р.
ФОПи мають право на додаткову карантинну допомогу з місцевого бюджету
Крім допомоги з Держбюджету у розмірі 8000 грн, ФОПи та наймані працівники можуть отримати додаткову допомогу з місцевого бюджету регіону, в разі потрапляння його до “червоної” зони.
Рішення про призначення цієї допомоги та її розмір приймають органи місцевого самоврядування. Детальну інформацію про таке рішення можна дізнатись безпосередньо у органів місцевого самоврядування регіону, в якому здійснюється діяльність.
Для отримання коштів від місцевих органів влади буде достатньо реєстрації в додатку “Дія”. Окрему заяву на цю допомогу подавати не потрібно.
Мінцифри у десятиденний строк після закінчення строку подання заяв формує та передає обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, відповідним органам місцевого самоврядування, на території яких запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи, переліки застрахованих осіб для прийняття рішення щодо надання допомоги за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Місцеві органи влади, керуючись наданою інформацією, складають власні списки тих, хто отримає допомогу з місцевих бюджетів. Вона надаватиметься з бюджету такої місцевої ради у встановленому нею розмірі.
За матеріалами офіційної сторінки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у Facebook
Інформація про фінансовий стан компаній буде у відкритому доступі
У Мінцифри повідомили, що кожен громадянин зможе ознайомитися з реальним фінансовим станом усіх компаній та розмірами сплат податків у бюджет України.
Зокрема, Кабмін прийняв постанову, якою оновлено перелік інформації, яка є у відкритому доступі. Серед нових наборів даних, які стали обов’язкові до публікації:
– фінансова звітність компаній;
– відомості Державного земельного кадастру;
– база даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів;
– відомості про транспортні засоби та їх власників в частині VIN-номерів.
Документ передбачає створення центру компетенцій у сфері відкритих даних – порталу Дія. Відкриті дані.
Також Постанова закріплює принципи Міжнародної хартії відкритих даних, зокрема принцип «відкритості за замовчуванням». А також вводиться поняття «інформаційного аудиту». І за розпорядниками закріплюється обов’язок проводити його щонайменше раз на рік, з обов’язковою публікацією результатів на порталі відкритих даних.
Упродовж шести місяців на розгляд Уряду буде винесена Стратегія розвитку сфери відкритих даних в Україні на найближчі 35 років.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри
ФОПам дозволили надавати готельні послуги
Верховна Рада прийняла Закон, яким розширено коло суб’єктів надання готельних послуг.
Зокрема, Законом включено ФОП до кола суб’єктів надання готельних послуг.
Готелем вважатиметься засіб тимчасового розміщення, що складається з шести і більше номерів та в якому суб’єктом господарювання надаються готельні послуги.
Встановлення об’єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим засобам тимчасового розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідної категорії здійснюється за заявою суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги. Категорія готелю встановлюється на п’ять років.
Крім того, забороняється надавати послуги з тимчасового розміщення без наявності свідоцтва про встановлення відповідної категорії.
Закон набуде чинності з 1 січня 2023 року.
Закон України “Про внесення змін Закону України “Про туризм” щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг (проект № 2673 від 26.12.2019 р.)
Кому дозволять купувати землю в Україні з 01.07.2021 року?
01 липня 2021 року набере чинності Закон, яким надає право особам придбавати земельні ділянки.
Так, з 1 липня придбати землі сільськогосподарського призначення зможуть лише українці як фізичні особи, і лише до 100 га в одні руки.
Переважне право на придбання надаватиметься тим, хто орендує землю з 2010 року, при цьому ціна іна на земельні ділянки до 2030 року не може бути нижчою нормативної грошової оцінки.
Починаючи із січня 2024 року купувати землю зможуть і юридичні особи, але не більше ніж 10 000 га.
Банк може отримати землю у власність лише як заставне майно і повинен продати її за 2 роки.
Крім того, у Мін’юсті розповіли про особливості купівлі-продажу сільськогосподарської землі:
- Здійснення нотаріусом перевірки покупця
Покупця будуть перевіряти на предмет можливості придбання ним землі в певних розмірах. Якщо за результатами перевірки буде виявлено невідповідність таким вимогам – нотаріус відмовлятиме у посвідченні угоди.
До того ж набувача або власника земельної ділянки перевірятимуть за суб’єктними ознаками, оскільки визначається перелік осіб, яким за будь-яких умов забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
- Розрахунки по цим угодах відбуваються лише в безготівковій формі
Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни сільськогосподарських земельних ділянок за цивільно-правовими угодами, провадяться у безготівковій формі. Для цього покупцеві потрібно відкрити рахунок у банківській установі.
- Перевірятимуть джерела походження коштів.
Джерела походження коштів для купівлі земельної ділянки повинні бути документально підтверджені.
При відкритті ринку землі буде заборонено:
- продаж землі іноземцям до рішення референдуму;
- продавати державні та комунальні землі;
- продавати землю, що розташована ближче ніж 50 км до держкордону;
- продавати землю росіянам та представникам терористів;
- продавати землю компаніям-офшорам.
За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції України у Facebook
Хто перевіряє сплату ЄСВ роботодавцем за найманого працівника-ФОПа?
У ДПС надали роз’яснення з цього питання – найманий працівник, який є одночасно підприємцем і за якого ЄСВ сплачує роботодавець, повинен перевіряти таку сплату в Пенсійному фонді самостійно.
Згідно зі змінами в законодавстві відтепер фізичні особи-підприємці, які є одночасно найманими працівниками, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, оскільки страховий платіж за них уже здійснює роботодавець.
Така норма поширюється на усіх підприємців, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони перебувають. Однак, це не стосується сумісників.
Слід також пам’ятати – ЄСВ, сплачений роботодавцем, не повинен бути меншим за законодавчо встановлений мінімальний рівень страхового внеску, тобто не менше 1320 гривень, та не більшим за максимальний – 90 тисяч гривень.
Також підприємцям-найманим особам слід переконатися, що роботодавець не лише нараховує за них ЄСВ, а й сплачує його та не боргує перед Пенсійним фондом. Адже у випадку несплати роботодавцем єдиного внеску, зобов’язання зі сплати лягатимуть на підприємця, як і штрафні санкції у випадку недоїмки.
Перевірити нарахування та сплату роботодавцем єдиного внеску з отриманої заробітної плати найманий працівник може в Пенсійному фонді, звернувшись особисто чи через офіційний портал Електронних Послуг Пенсійного фонду, та безкоштовно отримати Довідку про застраховану особу (форма ОK- 5 чи OK-7). Для того, щоб бути певним, що роботодавець чесно сплачує ЄСВ, такий контроль податківець радить здійснювати щомісяця.
Крім того, у ДПС зазначили, що фізичні особи-підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні додатково повідомляти контролюючі органи про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.
Однак, підприємець, за якого роботодавець сплачує ЄСВ, може при бажанні й надалі сплачувати за себе страхові внески, та у такий спосіб збільшити свої внески до Пенсійного фонду, від загальної суми яких, згодом йому й розраховуватимуть пенсійні виплати. Такі внески, знову ж таки, не можуть бути меншими за мінімально встановлений розмір та більшими за максимальний рубіж.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Зменшено коло осіб, які мають право проводити трудові перевірки
27.04.2021 р. набув чинності Закон, яким скасовано право для органів місцевого самоврядування проводити перевірки роботодавців.
Зокрема, встановлено, що органи місцевого самоврядування можуть лише виступати з ініціативою щодо здійснення державної перевірки на підприємствах, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізичних осіб – підприємців, які використовують працю найманих працівників.
Також документ вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за невиконання законних вимог або недопущення посадових осіб Держпраці та його територіальних органів або недопущення їхніх посадових осіб до здійснення заходів державного нагляду передбачено штраф для посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання” № 1320-IX від 04.03.2021 р.
Що робити, якщо звільнений працівник не забрав трудову книжку?
Відповідні роз’яснення надали у Держпраці.
Чинним законодавством на керівника підприємства покладено відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок (п. 4 постанови КМУ від 27.04.1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» (далі – Постанова № 301).
Загальний порядок ведення трудових книжок на підприємстві виглядає наступним чином:
- трудові книжки повинні зберігатися на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб’єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку (п. 3 Постанови № 301).
- у день звільнення працівника підприємство зобов’язане здійснити з ним повний розрахунок і видати йому трудову книжку із записом про звільнення під розписку в журналі обліку (ст. 47 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП); Постанова №301, п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, далі – Інструкція № 58).
Тому керівнику необхідно з’ясувати, з яких причин після звільнення працівника його трудова книжка залишилася на підприємстві.
Причин може бути декілька, як і варіантів їх вирішення
- Працівник в день звільнення був відсутній на роботі. У такому випадку власник або уповноважений ним орган в день звільнення надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Саму ж трудову книжку відправляти поштою без письмової згоди співробітника не можна.
Повідомлення бажано направляти рекомендованим листом з відміткою про вручення відправлення працівнику з описом вкладення. Оскільки, у разі виникнення трудового спору, у роботодавця буде додатковий доказ щодо відсутності його вини у затримці видачі працівнику трудової книжки.
Можна запросити від працівника його згоду на пересилання трудової книжки засобами поштового зв’язку, із зазначенням поштової адреси, на яку необхідно надіслати трудову книжку
Отримавши від працівника таку згоду із зазначенням адреси, роботодавець, керуючись п. 4.2 Інструкції № 58, надсилає працівникові трудову книжку на адресу, вказану працівником.
- Працівнику було надано відпустку з подальшим звільненням. У день звільнення він на підприємство не прийшов.
Алгоритм дії аналогічний першому варіанту.
- Працівник не одержав трудову книжку в день звільнення у зв’язку із відсутністю в день звільнення на роботі з різних причин, та передав заяву із проханням видати його трудову книжку родичам.
У такому разі працівнику необхідно оформити довіреність для отримання трудової книжки родичами.
Видавати трудову книжку під розписку найближчим родичам (без довіреності) можна тільки у випадку смерті співробітника (п. 4.3 Інструкції № 58).
Відповідальність:
Крім зобов’язання видати трудову книжку працівнику в день звільнення, законодавством встановлено відповідальність за несвоєчасну видачу трудової книжки при звільненні.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п.4 Постанови № 301).
Якщо затримка в видачі трудової трапилась з вини роботодавця, тоді доведеться виплатити працівнику середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП, п.4.1 Інструкції № 58).
У цьому випадку днем звільнення вважатиметься день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення необхідно видати наказ і внести запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнають недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 Інструкції № 58.
Що робити роботодавцю, коли все ж не вдалося вручити трудову книжку звільненому працівникові?
У цьому випадку слід керуватися нормами п. 6.2 Інструкції № 58. Відповідно до цієї норми, трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у закладі окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві протягом 50 років, а після закінчення зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці в Одеській області
Чи має сумісник право на відпустку?
У Держпраці надали роз’яснення з цього питання.
Так, працівник, який уклав трудовий договір про роботу за сумісництвом має право на оплачувану щорічну відпустку. Щорічну основну відпустку сумісникам надають такої самої тривалості, як і іншим працівникам відповідної професії, які працюють на умовах повного робочого часу, й оплачують згідно із законодавством.
Тривалість відпустки внутрішнього сумісника також визначають окремо за кожною з обійманих посад.
Ч. 7 ст. 10 Закон «Про відпустки» визначено, що щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема, сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, перебуваючи в щорічній відпустці за основним місцем роботи, сумісник може не переривати роботи за сумісництвом або навпаки.
Якщо за основним місцем роботи працівник має право на відпустку більшої тривалості, ніж на роботі за сумісництвом, то на підставі ст. 26 Закону «Про відпустки» йому в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження зарплати на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи.
Працівники-сумісники мають право не лише на щорічну основну відпустку, а й на інші види відпусток, зокрема, на додаткову соціальну відпустку для працівників, які мають дітей; відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустку без збереження заробітної плати. При цьому відпустка у зв’язку з навчанням не передбачена.
Оплату відпустки чи виплату компенсації за невикористану відпустку сумісникам провадять у такому самому порядку, як і за основним місцем роботи, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року. При цьому внутрішньому сумісникові розрахунок відпускних здійснюють окремо за кожною посадою, так само окремо рахують і відпускний стаж.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
