Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 18.07.2022 по 26.07.2022 р.
Кабмін вніс зміни до переліку послуг критичного імпорту
Перелік послуг критичного імпорту знову зазнав змін.
Зокрема, з переліку виключено такі послуги:
– розрахунки за договорами лізингу транспортних засобів,
– рекламна діяльність,
– оренда автотранспорту,
– розрахунки за ліцензійними договорами, зокрема роялті.
Водночас до переліку включені:
– послуги ремонту бурового обладнання, телеметричної системи, внесення поправки до списку рандомізації,
– послуга з хостингу електронної індивідуальної реєстраційної форми,
– оплата послуг з надання персоналу компаніями-нерезидентами на користь резидентів України,
– послуги з організації та проведення таборів відпочинку, спортивних та оздоровчих для дітей.
Зміни діють з 23 липня 2022 року.
До відома – перелік товарів критичного імпорту було скасовано, проте перелік послуг критичного імпорту залишився.
Постанова КМУ від 22 липня 2022 року № 814 “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 153”
В Україні діють нові правила у сфері трудових відносин
З 19 липня набрав чинності Закон, який вносить зміни в частині регулювання трудових відносин під час воєнного стану. Зокрема.
- звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку за працівниками, які призвані або прийняті на військову службу;
- у період дії воєнного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) роботодавця можуть здійснюватися та вестися в електронній формі;
- щодо відпусток у період дії воєнного стану:
– надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік;
– якщо тривалість щорічної основної відпустки більше 24 календарних днів, то невикористані дні такої відпустки переноситься на період після припинення воєнного стану;
– роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки, але у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
– за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку;
– у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім’ї такого працівника, а у разі їх відсутності – входить до складу спадщини;
– заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором;
- відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України;
- дозволено здійснювати позапланові перевірки за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану;
- визначено поняття сумісництва;
- передбачено порядок припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;
- введено додаткову підставу для розірвання трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці;
- передачено додаткову підставу для звільнення працівника – неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також особливу процедуру вивільнення таких працівників.
Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”
З 19 липня Держпраці має право на проведення перевірок
У Держпраці проінформували про скасування мораторію на проведення заходів контролю у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Документ встановлює, що у період дії воєнного стану інспектори праці можуть здійснювати інспектування роботодавців з питань:
- додержання вимог Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- законності припинення трудових договорів;
- виявлення неоформлених трудових відносин.
У Держпраці також наголосили, що до них надійшли тисячі звернень громадян щодо порушення їх трудових прав. Найчастіше працівники звертаються з питань оплати праці, незаконного звільнення або призупинення дії трудового договору, примусового надання відпусток без збереження заробітної плати тощо.
З метою запобігання порушенням та враховуючи зміни, які відбулися в трудовому законодавстві у період воєнного стану, Держпраці проводить активну інформаційно-роз’яснювальну роботу як з роботодавцями, так і з працівниками. Це і підтримка роботодавців через консультації безпосередньо на підприємствах, яких з початку війни надано вже більше 33 тисяч.
Однак, не у всіх випадках роботодавці враховують поради та роз’яснення. У таких випадках інспектори мають реагувати на кожне з таких порушень.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Київській області
Які можуть бути наслідки, якщо працівник не погоджується на припинення дії трудового договору?
У Держпраці надали рекомендації у випадку, якщо працівник не згодний з наказом роботодавця про призупинення трудового договору.
Так, призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї зі сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений.
Цей документ оскаржують до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Держпраці), або його територіального органу. Останній, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Волинській області
Ненадання первинної документації під час податкової перевірки прирівнюється до її відсутності
При розгляді справи суд пояснив, що платник податків зобов’язаний зберігати документи на підтвердження задекларованих показників податкового обліку й надавати їх під час перевірки контролюючому органу, а контролюючий орган наділений компетенцією здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків таких документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.
У цій справі ГУ ДФС у Запорізькій області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ, за результатами якої виявленні правопорушення та винесені податкові повідомлення-рішення.
Суд, вирішуючи спір, прийшов до висновку – оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально.
Крім того, платником податків лише під час судового розгляду справи надані документи щодо виявлених порушень податкового законодавства.
Касаційний адміністративний суд погодився з позицією апеляційного суду та зауважив, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.
Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі № 280/597/19З.
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
