fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 13.09.2021 по 20.09.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 22 Sep 2021 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  13.09.2021 по 20.09.2021  р.

Якими будуть карантинні обмеження в Україні з 20 вересня?

Кабмін оновив правила карантину. 

Зокрема, діятимуть наступні обмеження:

  1. “Зелена” зона:

Обмеження щодо проведення масових заходів без одягнутих усіма учасниками та організаторами масок не застосовутимуться за умови наявності в усіх учасників та організаторів:

– документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, що підтверджує вакцинацію, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби

– або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), негативний результат тестування методом ПЛР або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

  1. “Жовта” зона

Обмеження щодо проведення масових заходів, приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури, розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування та діяльності закладів, що надають послуги з розміщення не застосовуються за умови наявності у всіх учасників, крім осіб які не досягли 18 років, та не менш як у 80% співробітників закладу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати).

Також дозволять відвідувати заклади освіти, в яких не менш як 80%  працівників з “жовтими” чи “зеленими” СOVID-сертифікатами.

  1. “Червона” зона

Виключено обмеження щодо роботи закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї години до 6-ї години наступної доби.

Дозволено відвідування закладів освіти, в яких усі працівники мають COVID-сертифікати.

Перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за наявності негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту, яке проведено не більш як за 72 години до дня поїздки, або COVID-сертифікату також буде дозволено.

За умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та співробітників COVID-сертифіката буде дозволено:

  • приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування;
  • приймання відвідувачів у ТРЦ;
  • приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;
  • приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення;
  • приймання відвідувачів закладів культури і проведення культурних масових заходів;
  • приймання у спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах, відвідувачів;
  • проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів;
  • діяльність ринків;
  • робота підвісних канатних доріг;
  • діяльність закладів, що надають послуги з розміщення.

Не потрібна самоізоляція для осіб, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну, якщо вони мають документ, що підтверджує отримання вакцинації та іноземцям та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну та мають документи, що підтверджують транзитний проїзд територією України протягом 48 годин. Це ж стосується й осіб, що які прибувають з тимчасово окупованих територій.

Ці зміни діють з 20 вересня.

Постанова КМУ від 13 вересня 2021 р. № 954 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 р. № 677”


РРО та ПРРО застосовуватимуть по-новому

Відповідні зміни прийняв Мінфін наказом від 26.07.2021 № 427.

Документ встановлює наступне:

  1. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються тепер у строк, що не перевищує трьох робочих днів (було “трьох діб”) з дати інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.
  2. ПРРО може бути встановлений та застосовуватися лише на пристрої, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, на якого зареєстровано ПРРО. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
  3. У ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, ФОП, створювачем якої є така особа.
  4. Використовувати ПРРО під час оптової та/або роздрібної торгівлі пальним забороняється.
  5. Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО/ПРРО з використанням операцій “службове внесення” та “службова видача”, якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

операція “службове внесення” використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція “службова видача” використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

  1. У заяві про реєстрацію ПРРО також буде зазначатися локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
  2. Про результати обробки Заяви суб’єкту господарювання надається або направляється інформація у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа.
  3. Для переведення у фіскальний режим роботи ПРРО, зареєстрованого у Реєстрі, забезпечення реєстрації розрахункових документів на фіскальному сервері особа, яка здійснює розрахункову операцію (за умови закриття попередньої зміни на такому ПРРО), відкриває робочу зміну, ініціюючи відповідною командою ПРРО автоматичне створення службового документа, якому ПРРО автоматично присвоює локальний номер та тип “Відкриття зміни”.
  4. Перша порція зарезервованих номерів Діапазону для ПРРО тепер формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом “Відкриття зміни”.
  5. Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Наказ Мінфіну від 26.07.2021 № 427 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій”


Продаж землі: коли не потрібно сплачувати ПДФО та ВЗ?

У ДПС пояснили, що фізична особа, у разі продажу належної їй земельної ділянки, вправі не сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тільки за умови одночасної наявності трьох факторів:

  • розмір земельної ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної в статті 121 Земельного кодексу, тобто 2 га;
  • ділянка перебуває у власності продавця понад три роки. Ця умова не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.
  • фізособа продає нерухоме майно вперше протягом року.

При цьому, усі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном, мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Львівській області


Яких процедур потрібно дотриматись, щоб ліквідувати юридичну особу?

При розгляді справи суд зазначив, що загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у ст. 111 ЦК. Процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов’язкових дій (погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо). Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів до реєстру вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

Запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа справді припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

У цій справі власник квартири звернувся з позовом до ОСББ про визнання недійсним і скасування рішення зборів співвласників будинку та скасування державної реєстрації (реєстраційного запису) ОСББ.

Розглядаючи матеріали справи суд наголосив, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги ст. 25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Велика Палата ВС відступила від правового висновку, викладеного в постановах ВП ВС у справах № 916/782/17 та № 904/2796/17, про наявність підстав для задоволення позову, у тому числі щодо вимог про скасування державної реєстрації ОСББ, адже скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може бути самою ліквідацією юридичної особи.

У цій справі ВП ВС зауважила, що звернення особи з позовом про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за відсутності юридичного спору, оскільки така позовна вимога не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з позовом. Найімовірніше, такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ і порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

ВП ВС скасувала рішення попередніх судових інстанцій у частині відмови в задоволенні вимог про скасування державної реєстрації, провадження в цій частині закрила, а в решті – залишила без змін.

Постанова ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19  

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X