Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 09.03.2021 по 15.03.2021 р.
У Дії доступні електронні будівельні послуги
Мінцифри створює електронні сервіси у будівельній сфері, які допомагають ефективно боротися з корупцією.
Зокрема, з минулого року почалося впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Запущено новий реєстр будівельної діяльності. Він вводить абсолютно інноваційне для України явище – унікальний ідентифікатор об’єкта будівництва. Усі документи створюються та верифікуються за QR-кодом одразу в реєстрі.
Система автоматично перевіряє усі документи – об’єкт не буде зареєстровано, якщо він не відповідає законодавчим критеріям. У реєстрі вже більше 130 тисяч документів.
Також запущено Публічний портал системи. Це платформа з актуальною інформацією про зареєстровані документи та внесені зміни, новинами про будівельний сектор та статистикою.
А на порталі “Дія” доступні 8 електронних будівельних послуг. Серед яких:
повідомлення про початок підготовчих робіт,
повідомлення про початок будівельних робіт по CC1,
повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будпаспорта,
декларація про готовність до експлуатації по будпаспорту та інші.
У тестовому режимі вже можна отримати послуги для категорії об’єктів СС2 та СС3.
У Мінцифри також запевнили, що цієї весни на порталі “Дія” будуть автоматизовані будівельні онлайн-послуги для об’єктів класу CC2 та СС3.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри
Що передбачає Закон про електронні трудові книжки?
10 березня опубліковано Закон № 1217-IX щодо ведення обліку трудової діяльності працівників в електронній формі.
Документ вносить зміни до КЗпП України. Надалі облік трудової діяльності працівника здійснюватиметься в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Крім того, законом визначено такі правила обліку трудової діяльності працівника:
- Внесення запису в трудову книжку
На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
- Обчислення стажу
Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
- Доступ до даних про трудову діяльність
Для здійснення доступу застрахованих осіб, страхувальників та інших осіб у випадках, передбачених законодавством, до інформації та послуг у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування забезпечується функціонування веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду.
Послуги, надання яких передбачає доступ до персональних даних про фізичну особу, реалізацію нею прав на пенсійне забезпечення, надаються за умови ідентифікації такої особи з використанням кваліфікованого електронного підпису або інших надійних засобів ідентифікації у порядку, що визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
- Призначення (перерахунок) пенсії
Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших необхідних документів до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч.1 статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), – з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку (так само, якщо особа протягом трьох місяців не повідомила про обраний нею спосіб виплати пенсії).
Закон набирає чинності 10.06.2021 р.
ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі” № 1217-IX від 05.02.2021 р.
Чи оподатковуються як дохід ФОП внесені ним кошти на розрахунковий рахунок?
З цього питання в ДПС надали роз’яснення.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Враховуючи це, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
– виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
– виручка в натуральній (негрошовій формі);
– суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Тому власні кошти, які ФОП зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Скорочена процедура припинення діяльності підприємства – рекомендації від ДПС
У ДПС повідомили, як припинити діяльність підприємства без проведення податкової позапланової перевірки.
Зокрема, частина суб’єктів господарювання через ряд об’єктивних обставин фактично не здійснюють господарську діяльність значний проміжок часу та зацікавлені, щоб процедура припинення пройшла швидко. Це можливо зробити при дотриманні таких умов:
- провести ряд процедур, а саме: закрити рахунки у банківських установах, надати у повному обсязі податкову звітність, погасити можливі наявні борги перед бюджетом, скласти ліквідаційний баланс;
- до того ж найголовнішим критерієм для прийняття рішення щодо необхідності (або її відсутності) проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання у зв’язку з припиненням є наявність (або відсутність) ризикових факторів у його діяльності. Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДПС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Черкаській області
Як банки перевірятимуть статки РЕР?
Нацбанк наголошує, що банки не повинні використовувати формальний підхід під час роботи з національними політично значущими особами (Politically Exposed Persons, PEP) та відносити усіх без виключення таких PEPs до категорії клієнтів з високим рівнем ризику ділових відносин.
Як зазначається в листі НБУ, невиправдане обмеження банком доступу політично значущих осіб до фінансових послуг може свідчити про неналежне виконання вимог закону про фінмоніторинг. Адже в новому законі про фінансовий моніторинг виключено норму про обов’язкове встановлення високого ризику ділових відносин стосовно національних PEP.
Під час розроблення внутрішніх процедур із фінмоніторингу банки повинні використовувати ризик-орієнтований підхід. Так, наприклад, для встановлення джерел статків національних PEP банку буде достатньо отримати інформацію від клієнта, проаналізувати інформацію, яка вже є в банку, та отримати інформацію з публічних джерел із надійною репутацією, якщо:
– національний PEP обслуговувався в банку до набуття чинності законом про фінмоніторинг;
– з моменту припинення виконання ним визначених публічних функцій пройшло не менше 12 місяців;
– операції за рахунком є зрозумілими для банку. Наприклад, проводяться в межах отриманої заробітної плати, соціальних виплат;
– PEP не проводить підозрілих фінансових операцій.
Які можливі критерії для встановлення банком високого ризику ділових відносин із PEP? Це можуть бути:
– використання корпоративних механізмів (юридичних осіб та інших утворень) або ланцюга посередників для приховування бенефіціарної власності;
– використання членів сім’ї або пов’язаних осіб як законних власників активів PEP;
– наявність доступу до державних активів, коштів та фінансових операцій із ними;
– наявність контролю за дозвільними органами, які видають ліцензії та права концесії;
– здійснення вирішального впливу на діяльність фінансової установи;
– діяльність, пов’язана з державними закупівлями;
– отримання готівкових коштів у великих обсягах тощо.
Національний банк проводитиме поглиблений аналіз регулярної інформації, яку банки надають про PEPs. Зокрема, банки мають до 14 квітня 2021 року надати Національному банку інформацію за 1 квартал 2021 року про кількість PEPs, членів їхніх сімей, пов’язаних з ними осіб, а також про осіб, кінцевими бенефіціарами яких є політично значущі особи, члени їх сімей та пов’язані особи. Така інформація має відображатися з урахуванням попередньо здійсненої банками оцінки ризику проведення такими клієнтами фінансових операцій у банку. Формальне присвоєння рівня ризику може свідчити про неналежну організацію внутрішньобанківської системи фінмоніторингу банку та відповідно оцінюватиметься Національним банком під час здійснення нагляду.
За матеріалами офіційного вебсайту НБУ
Чи потрібно ФОПу повідомляти держоргани про набуття статусу пенсіонера або особи з інвалідністю?
У ДПС наголосили, що ФОПам, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.
Проте, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою, Пенсійним фондом та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФ від 19.09.2013 № 16-1. Так, ДПС та ПФ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.
Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФ.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Волинській області
Якщо боржник не знайомий з поручителем, то договір поруки є фіктивним?
При розгляді справи суд зазначив, що укладення поручителем договору з кредитором без відома боржника і без наявності будь-яких відносин із боржником («невідомий боржнику поручитель») є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов’язання. Цей факт може свідчити про недобросовісність таких дій, зокрема на їх спрямування на зміну територіальної юрисдикції (підсудності) спорів, що випливають з основного зобов’язання, чи обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов’язанням.
У цій справі позивач звернувся до суду щодо визнання недійсним укладеного відповідачами договору поруки. Він зазначив, що цей договір є фіктивним, оскільки укладався не з метою настання реальних наслідків, а з метою приховати справжні наміри його сторін – змінити територіальну юрисдикцію (підсудність) пред’явлення позову про стягнення заборгованості за укладеним ТОВ “Серединецьке” (лізингоодержувач) та ТОВ “Агротек” (лізингодавець) договором фінансового лізингу.
При розгляді такого виду справ суд з’ясовує дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.
Також Верховний Суд вказав, що будь-яка господарська операція, дія суб’єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення. Оскільки договір поруки є безоплатним, тобто не має очевидної економічної мети (за виключенням випадків коли поручитель бере плату за свої послуги з боржника відповідно до статті 558 ЦК), то суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з’ясувати дійсні мотиви, через які особа поручається за боржника перед кредитором і чи є такі мотиви добросовісними.
Відповідно до усталеної ділової практики боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов’язаності, афілійованості, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником, як правило, спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов’язань боржника.
Укладення поручителем договору з кредитором без відома боржника і без наявності будь-яких відносин з боржником (“невідомий боржнику поручитель”) є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов’язання. Цей факт може свідчити про недобросовісність таких дій, зокрема на їх спрямування на зміну територіальної юрисдикції (підсудності) спорів, що випливають із основного зобов’язання, чи обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов’язанням.
Постанова КГС ВС від 19 лютого 2021 року у справі № 904/2979/20
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
