Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 07.11.2022 по 14.11.2022 р.
Як проводити розрахункові операції при онлайн-торгівлі?
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО в Інтернет-магазинах залежить від того, у якій формі проводяться грошові операції: безготівковій чи готівковій.
Інтернет-магазин не зобов’язаний використовувати РРО, коли грошові операції проводяться лише у безготівковій формі:
1) товар оплачується переводом з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок Інтернет-магазину. Наприклад, оплата через номер IBAN;
2) товар оплачується через касу банку, переводом на розрахунковий рахунок магазину. Незважаючи на використання готівки, така операція вважається безготівковою;
3) товар оплачується через банківський термінал самообслуговування. Такі термінали можна часто зустріти у відділеннях банку та за їх межами. Не варто плутати з POS-терміналами, які обслуговуються касирами;
4) якщо товар передає кур’єр поштової служби й сам приймає оплату, фіскальний чек видає він;
5) відсутнє місце здійснення розрахунку. Якщо Інтернет-магазин займається продажем товарів або послуг, які передаються покупцю через Інтернет, РРО не застосовується. Це можуть бути послуги зі створення дизайну, продаж програм або додатків тощо.
В усіх інших випадках, коли розрахункові операції не вважаються безготівковими, РРО обов’язкове.
Наприклад, якщо створити, макет банеру, а потім роздрукувати його та передати покупцю – застосування РРО є обов’язковим.
Крім того, коли покупці розраховуються за товар з використанням LiqPay, Portmone, WayForPay або будь-якого іншого сервісу онлайн-оплати – цей розрахунок не вважається безготівковим, а значить застосування РРО є обов’язковим.
Також це стосується і звичайних переводів на номер платіжної картки з іншої картки. Крім того, РРО потрібне, якщо у Інтернет-магазину є кур’єрська служба, яка передає товар та приймає оплату.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Полтавській області
Змінено порядок ведення е-трудових та скасовано звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю
З 06.11.2022 року діють зміни до Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Зокрема:
- з метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо:
переведення на іншу роботу (посаду),
звільнення,
поновлення на роботі,
призупинення/поновлення дії трудового договору,
присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги,
належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
- скасовується звітування роботодавців про працевлаштування осіб з інвалідністю. Цей обов’язок виконуватимуть територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які будуть отримувати необхідні дані з Державного реєстру.
Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю” № 2682-IX від 18.10.2022 р.
Як звільнити працівників з підприємства, яке зруйновано через бойові дії?
У Держпраці наголосили на умовах звільнення працівників за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Так трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку неможливості забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Зокрема, у Держпраці розглянули звернення підприємства, в якого виробничі потужності (ангари, обладнання, інструмент) залишилися на території Маріуполя, які після авіаударів зруйновані. У трудових відносинах з підприємством до війни знаходилося 39 осіб, а сьогодні – 8 працівників. Роботою їх забезпечити неможливо. Тому директор підприємства вирішив звільнити працівників за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути:
– матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна;
– довідки органів внутрішніх справ України;
– акт про пожежу;
– офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Розірвання трудового договору за такою підставою не вимагає дотримання положень ч. 3 ст. 40 КЗпП, але проводиться лише в випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Окрім того, роботодавцеві для мінімізації в майбутньому конфліктів та трудових спорів доцільно перед прийняттям рішення щодо застосування зазначеної норми забезпечити консультації з представниками працівників щодо неможливості забезпечувати в подальшому роботою внаслідок знищення майна та потужностей.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист