Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 22.02.2016 пo 28.02.2016
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Відміна радянських санітарних норм з 2017 року
КМУ своїм розпорядженням від 20 січня 2016 року № 94-р визнав акти санітарного законодавства, видані центральними органами виконавчої влади Української РСР, в тому числі їх посадовими особами, якими затверджені санітарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-епідеміологічні, протиепідемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи і санітарні регламенти такими, що втратили чинність.
Даним розпорядженням також передбачено, що не застосовуються на території України акти санітарного законодавства, видані центральними органами виконавчої влади СРСР та їх в тому числі їх посадовими особами.
Розпорядження набирає чинності з 1 січня 2017 року.
Розпорядження КМУ від 20.01.2016 р. № 94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства»
Переоформляти документи дозвільного характеру при перейменуванні міста не потрібно
ДФС повідомила, що при зміні назви населених пунктів, районів і областей, але, якщо не змінюється фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (в якому переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку, переоформляти документи дозвільного характеру не потрібно.
Як відомо, населені пункти перейменовуються відповідно до Закону «Про засудження тоталітарних режимів». Згідно з частиною першою статті 4 Закону «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для переоформлення документа дозвільного характеру.
Офіційний портал Державної регуляторної служби України, рубрика «Державна регуляторна служба інформує», підрубрика «При зміні назв населених пунктів, районів та областей, коли не змінюється фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, переоформлювати документи дозвільного характеру не потрібно» від 24.02.2016 року
Перевірки бізнесу можуть обмежити до кінця року
Комітет ВР з питань підприємництва рекомендує прийняти у другому читанні та в цілому законопроект № 3153 про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Законопроектом передбачається обмеження до 31 грудня 2016 роки проведення перевірок підприємств, установ і організацій, фізосіб-підприємців органами державного нагляду (контролю) та зниження адміністративного тиску на бізнес.
Як відомо, даний законопроект був прийнятий за основу в листопаді 2015 року та в редакції першого читання передбачав обмеження перевірок до 30 червня 2016 року.
Проект Закону України від 18.09.2015 року № 3153 «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
Введено бланки ліцензій єдиного зразка для госпдіяльності
З метою узгодження урядових актів та Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» КМУ прийняв постанову від 11 лютого 2016 року № 93 про бланки ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності.
Також визнано такою, що втратила чинність, постанову від 20 листопада 2000 року № 1719 про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності.
Урядовим актом також передбачено забезпечення використання за призначенням наявного залишку бланків ліцензії єдиного зразка.
Так, за бажанням здобувача ліцензії або ліцензіата ліцензія або копія ліцензії може бути видана на паперовому носії (в органах ліцензування та Державної регуляторної службі зберігається невикористаний залишок ліцензійних бланків в кількості близько 137 тис. примірників).
Постанова КМУ від 11.02.2016 р. № 93 «Про бланки ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності»
Нова редакція роз’яснення АМКУ по штрафам
АМКУ опублікував оновлену версію рекомендаційних роз’яснень про порядок розрахунку накладення штрафів за порушення конкурентного законодавства. Уточнюється і усувається ряд неоднозначностей, таблиця з розмірами штрафів стала більш інформативною. Територіальним відділенням АМКУ знову нагадали про максимальні розміри штрафів, які вони можуть стягувати, а також запропонували менші розміри за відповідні порушення законодавства. Також покращено механізм розрахунку штрафів за порушення правил здійснення концентрації і т.д.
Органи Антимонопольного комітету України своїми рішеннями накладають штрафи відповідно до статті 52 Закону та статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Відповідно до даного акту визначення розміру штрафу здійснюється у два етапи:
– на першому визначається базовий розмір штрафу для кожного відповідача;
– на другому цей розмір коригується з урахуванням обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.
Розмір накладеного штрафу не може перевищувати меж, визначених у Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
При цьому, під час визначення розрахункового базового розміру штрафу органами Комітету беруться до уваги:
– розмір доходу (виручки) продавця від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), пов’язаного з порушенням, або розмір витрат покупця при придбанні товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних із порушенням, на відповідній території в Україні, або якщо така реалізація/придбання впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України, за час тривання порушення;
– тяжкість порушення;
– необхідність забезпечення стримуючого ефекту;
– витрати покупця на придбання товару, пов’язані з порушенням, – розмір витрат, які були/могли бути понесені покупцем на придбання продукції (товарів, робіт, послуг), що відбулося з порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції (наприклад, за меншими цінами, ніж які існували б за умов значної конкуренції між покупцями на ринку), у разі, якщо б такого порушення не було і відповідні товари реалізувалися б за умов значної конкуренції.
Базовий розмір штрафу збільшується до 50 відсотків сукупно у випадку доведеності, зокрема, таких обтяжуючих обставин:
– ініціювання дій (бездіяльності), які визнані порушенням, та/або керівництво ними;
– створення перешкод у розслідуванні справи про порушення, крім випадків, передбачених пунктом 16 статті 50 Закону;
– відмова від співпраці.
Базовий розмір штрафу може бути збільшено до двох разів у випадках, передбачених у даному акті.
Крім цього, базовий розмір штрафу зменшується до 50 відсотків сукупно у випадку надання доказів існування таких пом’якшуючих обставин:
– припинення відповідачем дій (бездіяльності), що містять ознаки порушення, до прийняття відповідного рішення, попереднього рішення органу Комітету;
– відшкодування шкоди, завданої порушенням, чи усунення наслідків порушення в інший спосіб до прийняття відповідного рішення органу Комітету;
– усунення умов, що сприяли вчиненню порушення, до прийняття відповідного рішення;
– фактичне недотримання учасником узгоджених дій їх умов та наявність доказів, що суб’єкт господарювання фактично конкурував на ринку, протягом всього часу тривання порушення;
– співпраця під час розгляду справи з органами Комітету, що сприяла з’ясуванню обставин справи, зокрема виявленню фактів, відомостей, про які органи Комітету не запитували, або виявленню інших порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі вчинених іншими особами;
– вчинення порушення внаслідок впливу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю або суб’єкта господарювання, в економічній залежності від якого знаходився порушник;
– звернення до початку розгляду справи про порушення за отриманням дозволу суб’єктом господарювання на концентрацію у разі вчинення порушення, що полягає у порушенні положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції.
Рекомендаційні роз’яснення АМКУ від 16.02.1016 року № 6-рр «Щодо застосування положень частин другої, п’ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»
Оскарження недоїмки по ЄСВ, пені та штрафу
23 лютого набрав чинності новий Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, який затверджений наказом Мінфіну від 9 грудня 2015 року № 1124.
Даним актом визначено процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій.
Також передбачено, що не підлягають адміністративному оскарженню:
– зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб;
– вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувалися і були розглянуті відповідно до вимог Порядку;
– вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржені платником в судовому порядку.
Скаржник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу в будь-який момент після їх отримання. Одночасно скаржник письмово повідомляє контролюючий орган, який розглядає його скаргу, про кожний випадок судового оскарження його вимог або рішень про нарахування пені та накладення штрафу.
Якщо контролюючий орган в районі, місті (крім Києва), районі в місті, об’єднаний або спеціалізований неправильно визначив суму недоїмки або прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені, що суперечить законодавству або виходить за межі його компетенції, таке рішення може бути оскаржене в відповідне головне управлінні УКРІНФОРМ в області, місті Києві.
Якщо головні управління ДФС в областях, Києві надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, він має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до ДФС.
Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2015 року № 1124 «Про затвердження Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу»
Відсторонення працівника від роботи: підстави і процедура
Під відстороненням слід вважати тимчасове недопущення працівника до роботи з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в таких випадках:
– появи на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
– відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
– в інших випадках, передбачених законодавством.
Також слід звернути увагу на те, що за окремими нормами законодавства відсторонення може бути як правом роботодавця, так і його обов’язком.
На відміну від звільнення при відстороненні від роботи трудовий договір з працівником не припиняється, трудова книжка не видається і розрахунок не проводиться.
На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце. Ця процедура використовується як тимчасовий захід до ухвалення остаточного рішення про можливість чи неможливість виконання працівником обов’язків, установлених трудовим договором.
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відсторонює від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. У такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно. Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
Оскільки заробітна плата виплачується за виконану роботу, то, з одного боку, відстороняти від роботи доцільно було б без збереження заробітної плати. Однак законодавством установлені окремі випадки, коли заробітна плата в разі відсторонення від роботи зберігається повністю, частково або працівникові виплачується допомога із соціального страхування.
Вирішуючи питання щодо оплати періоду відсторонення, необхідно керуватися нормою, якою передбачено підстави для відсторонення.
Запис про відсторонення до трудової книжки не заноситься.
Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи в установленому законом порядку.
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути допущено до роботи, переведено на іншу роботу або звільнено.
Офіційний портал Управління Держпраці в Івано-Франківській області, рубрика «Новини», підрубрика «Управління Держпраці в Івано-Франківській області надає роз’яснення з питання щодо відсторонення працівника від роботи» від 19.02.2016 року
Що робити, якщо «лікарняний втрачено
Голосіївська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення ФСС з ТВП роз’яснила, як оформити «дублікат» листка непрацездатності.
ФСС нагадав, що відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Відповідно до пункту 1.14 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455, у разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.
Отже, якщо листок непрацездатності було втрачено, для отримання дубліката застрахованій особі необхідно звернутися до лікувального закладу, який його видавав, з довідкою з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.
На підставі виданого листка непрацездатності з позначкою «дублікат» комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації розглядає питання щодо призначення матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Офіційний портал Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення ФСС з ТВП, рубрика «Голосіївська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення надає роз’яснення стосовно призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі втрати листка непрацездатності» від 18.02.2016 року
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
