Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 12.11.2018 пo 18.11.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 19 Nov 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 12.11.2018 пo 18.11.2018

 

План здійснення комплексних заходів держнагляду на 2019 рік

Затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання є внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю).

Комплексний плановий захід проводиться один раз на рік, а всі контролюючі органи, які запланували перевірити такого суб’єкта господарювання, можуть його перевірити виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 р.

Кого планують перевірити у 2019 році, можна перейшовши за посиланням https://inspections.gov.ua/projects-plans/approve-complex

 

Наказ Державної регуляторної служби України від 15.11.2018 року № 152 “Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік”

 


Змінено вимоги щодо написання назви юридичної особи

Мін’юст виклав у новій редакції Вимоги щодо написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки.

У новій редакції документа виключені загальні вимоги до найменування юрособи, які встановлені ст. 16 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, а передбачені тільки правила написання найменувань.

Для написання найменувань юрособи використовуються:

  • літери українського алфавіту – при написанні найменування українською мовою;
  • букви латинського алфавіту – при написанні найменування англійською мовою;
  • розділові знаки і символи. Зокрема, тепер при використанні в найменуванні символу номера вживається N, а не №, а також може використовуватися символ амперсанд (&);
  • цифри арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0) і римські (I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, L, C , D, M).

Для написання найменування юридичної особи використовуються великі і малі літери українського або англійського алфавіту.

Також встановлено, що назва юрособи береться в лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади АР Крим, державних, комунальних організацій, установ).

Використання лапок у найменуванні юридичної особи не є ознакою для визначення тотожності найменувань.

Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова “відокремлений підрозділ” (“філія”, “представництво” і т. д.) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.

 

Наказ Міністерства юстиції України від 17.10.2018 року № 3236/5 “Про внесення змін до Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки”

 


Китайська платіжна система UnionPay International входить на ринок України

Відповідно до повідомлення Нацбанку, найбільша в світі за кількістю емітованих платіжних карт міжнародна платіжна система UnionPay International виходить на український ринок. 12 листопада Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем НБУ погодив умови і порядок її діяльності в Україні.

На першому етапі UnionPay International надаватиме в Україні послуги еквайрингу, видачі готівки та оплати товарів і послуг за платіжними картками UnionPay.

Надалі платіжні карти UnionPay будуть випускати банки України.

Обговорюється можливість співпраці китайців з Національної платіжною системою «ПРОСТІР».

Голова НБУ Яків Смолій зазначив, що присутність UnionPay International на фінансовому ринку України прискорить торгово-економічні процеси між двома країнами.

Міжнародна платіжна система UnionPay International стала четвертою в Україні міжнародною картковою платіжною системою, платіжною організацією якої є нерезидент.

 

За інформацією Національного Банку України

 


У 2020 році бізнес можуть перевести на безготівкові розрахунки

Мінекономрозвитку винесло на громадське обговорення проект урядової постанови “Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)”.

Метою прийняття постанови є поліпшення структури грошового обігу в Україні за рахунок здійснення безготівкових платежів з використанням електронних платіжних засобів і скорочення частки готівкових розрахунків, а також створення додаткових зручностей для населення при розрахунках за куплені товари (отримані послуги).

У пропонованому для обговорення проект визначено, що до електронних платіжних сервісів відносяться платіжні сервіси онлайн, мобільні додатки, системи інтернет-банкінгу та переказу на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, що забезпечують переказ коштів цілодобово.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), в тому числі і дистанційним способом, будуть зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси.

Проектом постанови встановлюються терміни для суб’єктів господарювання, протягом яких вони повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків:

1) до 1 липня 2019 року – суб’єкти господарювання:

  • здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту; підакцизних товарів; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; лікарських засобів;
  • здійснюють діяльність з надання ж/к послуг; медичну і стоматологічну практики; діяльність турагенств, туроператорів, надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (крім закладів, що не мають залу для обслуговування споживачів); діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення;

2) до 1 січня 2020 року – суб’єкти господарювання, які здійснюють:

  • торгівлю, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (торгівлю деталями та приладдям для них); торгівлю мотоциклами, деталями і приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; надання в оренду транспортних засобів;
  • поштову та кур’єрську діяльність; пасажирські та вантажні перевезення залізничним, автомобільним, водним або повітряним транспортом; діяльність фітнес-центрів; діяльність у сфері культури та закладів охорони здоров’я (лікарняних закладів);
  • страхування, перестрахування та недержавне пенсійне забезпечення (крім обов’язкового соціального страхування);

3) до 1 липня 2020 року – інші суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг), вартість яких становить більше 50 НМДГ.

Понад встановлену НБУ граничної суми розрахунків готівкою для фізичних осіб суб’єктів господарювання зобов’яжуть здійснювати розрахунки за продані ними товари виключно в безготівковій формі.

Суб’єктам господарювання дадуть право використовувати платіжний термінал для прийому електронних платіжних засобів на оплату за продані ними товари спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром. При цьому кожен суб’єкт господарювання повинен забезпечити окремий облік своїх операцій та отримання коштів на власний поточний рахунок, відкритий у банку як суб’єкта господарювання.

Зауваження та пропозиції до проекту постанови Мінекономрозвитку приймає до 14 грудня за адресою:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 01008, Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або на адресу електронної пошти: zavoriska@me.gov.ua;

Державна регуляторна служба України, 01011, г. Киев, ул. Арсенальна, 9/11, або на адресу електронної пошти: mail@dkrp.gov.ua.

Проект Постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)»

 

Читайте статтю на тему:

 

Інспектори з праці можуть завітати на перевірку як псевдопрацівники

Інспекторами праці Держпраці у Кіровоградській області спільно з представниками поліції, Кіровоградського міського військкомату, та ДФСУ проведено інспекційне відвідування на підприємстві, яке надає інформаційні послуги (так званий кол-центр).

До проведення інспекційного відвідування один з представників контролюючих органів навідався до даного підприємства під приводом працевлаштування. На підприємстві йому було запропоновано попрацювати «неофіційно».

Цього ж дня було розпочато інспекційне відвідування. Завдяки допомозі представників поліції та військкомату,  інспектори праці опитали всіх працюючих в триповерховій будівлі. За результатами виявилось, що 60 працівників працювали неофіційно.

За порушення законодавства про працю, а саме порушення вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП, підприємству загрожує штрафна санкція у розмірі 6 701,4 тис. грн.

 

За матеріалами Головного управління Держпраці у Кіровоградській області

 

Дивіться відео на тему:

 

Щомісячне переоформлення цивільно-правових договорів може розцінюватись як приховування трудових відносин

Головне управління ДФС у Миколаївській області повідомляє, що процес організації трудової діяльності залишається за рамками цивільно-правового договору, мета якого – отримання матеріального результату. Тобто, цивільно-правові договори застосовуються для виконання конкретної разової роботи, що направлена на отримання результату. Так, у випадку отримання результату договір цивільно-правового характеру вважається виконаним і його дія припиняється.

При наявності ознак, що притаманні трудовим відносинам, оформляється трудовий договір, а не договір цивільно-правового характеру.

Відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року №5067 «Про зайнятість населення» працедавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, здійснювати дії, спрямовані на приховання трудових відносин. Встановлення контролюючими органами відносин за договорами цивільно-правового характеру, які фактично були трудовими, розцінюється як допуск працівника до роботи без укладання трудового договору з усіма подальшими негативними наслідками для платника податків. Зокрема, за підміну трудових відносин цивільними, а саме використання праці працівника без укладення з ним трудового договору відповідно до ст.265 Кодексу законів про працю України за кожного неоформленного працівника передбачається штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.

 

За матеріалами Головного управління ДФС у Миколаївській області

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X