МОНІТОРИНГ законодавчих і нормативних актів за період з 30-го березня по 05-те квітня 2015 року

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Aug 2015

Сплата акцизного податку при переобладнанні вантажного автомобіля

 

    Державна фіскальна служба роз’яснила, як сплачувати акцизний податок при переобладнання вантажного автомобіля у легковий.

Так, у пп. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 ПКУ зазначено, що платниками акцизного податку є, зокрема, особи – власники ввезеного на митну територію України вантажного автомобіля, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

 Сума акцизного податку обчислюється відповідно до коду УКТ ЗЕД транспортного засобу після переобладнання із урахуванням робочого об’єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації автомобіля.

Датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Якщо документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху отримано до 01.01.2015, власники таких вантажних транспортних засобів, що переобладнані у легкові автомобілі, не повинні сплачувати акцизний податок.

Отже, при зверненні до органів внутрішніх справ для реєстрації або перереєстрації переобладнаного у легковий автомобіль вантажного автомобіля заявник повинен надати: 

  • документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху;        
  • квитанція або платіжне доручення про сплату акцизного податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (для автомобілів, на які з 01.01.2015 видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху).

 

       Лист ДФСУ «Про надання інформації» від 24.02.2015 р. № 4478/5/99-99-21-05-16  

 

 

     Контроль за трансфертним ціноутворенням  

 

      Податківці надали коментарі щодо контролю за трансфертним ціноутворенням. Зокрема, були розглянуті наступні запитання:

  1. Щодо документації з трансфертного ціноутворення, яку платник податків надає на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

     Враховуючи норми пп. 39.4.7 та 39.4.8 ст. 39 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.2015р.), для різних категорій платників було встановлено окремі вимоги для подання документації з трансфертного ціноутворення на запит податківців.

     З 01.01.2015р. змінами до ПКУ було уніфіковано правила подання документації з трансфертного ціноутворення всіма платниками податків (пп. 39.4.6 ст. 39ПКУ).

     Таким чином, при направленні після 01.01.2015 р. ДФСУ запитів платникам податків про надання документації з трансфертного ціноутворення щодо окремих контрольованих операцій, здійснених у 2013 – 2014 рр., платники податків та контролюючі органи зобов’язані застосовувати норми підпунктів 39.4.4 – 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 Кодексу у редакції, що діє після 01.01.2015 р., тобто застосовувати норми, чинні на момент направлення запиту. 

     В даному випадку застосовується норма рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.99 р. – справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів.

  1.     Щодо застосування до платників податків штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції за 2013 р.

    Звіт про контрольовані операції, здійснення у 2013 р., подається до 01.10.2014 р.  

    За неподання звіту на платника податків накладається штраф у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( у редакції ПКУ до -1.01.2015р.)        

    З 01.01.2015 р. неподання платником податків звіту про контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

       – 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;        – 5 відсотків суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті.  

    Із урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-22, щодо застосування штрафних санкцій у разі встановлення та фіксації у 2015 р. контролюючими органами фактів неподання платниками податків звітів про здійснені ними в період з 1 вересня по 31 грудня 2013 р. контрольовані операції застосовується штрафна санкція у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2013 р.

    Штрафні санкції до платників податків у розмірі 5 відсотків суми контрольованих операцій, що не задекларовані ними у поданих звітах про контрольовані операції за 2013 р., не застосовуються.  

  1.    Щодо процедури застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

    У разі неподання платником податків звіту про здійснені ним протягом року контрольовані операції або неподання документації з трансфертного ціноутворення контролюючим органом здійснюється документальна позапланова перевірка відповідно до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

    У разі невключення до такого звіту інформації про всі здійснені ним протягом звітного періоду контрольовані операції, контролюючим органом здійснюється документальна позапланова перевірка відповідно до пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Лист ДФСУ « Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» від 23.03.2015 р. № 9853/7/99-99-22-01-02-17

 

Екологічний податок орендарів бензинового генератора

        На запитання, чи являються орендарі бензинового генератора платниками екологічного податку, Державна фіскальна служба України відповіла, що вважає, що підприємства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час використання орендованого генератора є платником екологічного податку.

       Так, у пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування екологічним податком є обсяг та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.        

       Стаціонарним джерелом забруднення вважається підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин, зокрема в атмосферу (пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).   

       Відповідно до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 Кодексу суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, є платниками Податку

           Лист ДФСУ «Про надання роз’яснення про платників екологічного податку в частині орендарів бензинового генератора» від 13.01.2015 р. № 311/6/99-99-15-04-02-15

 

 Пояснення щодо невідповідності норм Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу

 

        Податківці відповіли на деякі запитання платників податків щодо норм Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу.

  1. Щодо встановлення додаткових вимог як до переліку документів, що подаються платником для застосування податкового компромісу, так і до їх змісту.

     Платники податків, які вирішили скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ.

 

      До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс у довільній формі. 

       Щодо Заяви про компроміс по ППР        

      Абзацом третім пп. 3.1 п. 3 Методрекомендацій передбачено, що “для початку застосування процедури податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях.”

 

  1. Щодо визначення термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання не відповідно до норм підрозділу 92 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, а згідно із загальними термінами, передбаченими Кодексом, що обмежує можливість застосування податкового компромісу        

 

      Платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі 5 відсотків суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. 

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань.  

 

         III. Щодо проведення перевірки контролюючим органом заяви про намір досягнення податкового компромісу та відповідних матеріалів на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу        

Процедура податкового компромісу поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання не узгоджені відповідно до норм Кодексу.

 

       Платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви

         Лист ДФСУ “Щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу” від 06.03.2015 р. № 550/2/99-99-10-04-01-10

 

  Вартість необоротних активів при отриманні автоматичного бюджетного відшкодування

      ДФСУ у своєму листі уточнили порядок визначення права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.

Так, згідно з підпунктом 200.19.3 пункту 200.19 статті 200 розділу V Кодексу право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ надається платникам податку, які, зокрема, мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування.

Згідно із П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” необоротні активи – всі активи, що не є оборотними. У фінансовій звітності необоротні активи платника відображаються у розділі 1 Балансу. При цьому у складі необоротних активів окремим показником обліковуються і незавершені капітальні інвестиції (код рядка Балансу 1005).        

Таким чином, при розрахунку показника залишкової балансової вартості необоротних активів мають бути враховані відповідні показники розділу 1 Балансу “Необоротні активи”, у тому числі і з урахуванням вартості незавершених капітальних інвестицій.

 

 

              Лист ДФСУ від 06.03.2015 р. N 4684/6/99-99-19-03-02-15

 

 

 

Додатковий імпортний збір не застосовується до товарів, на які встановлено особливі види мита

 

    Департамент органiзацiї митного контролю та оформлення повiдомляє про те, що у випадку імпорту товарів, щодо яких встановлено особливi види мита, встановлення додаткового iмпортного збору не передбачено.

 

       

 

Лист ДФСУ  від 26.03.2015 р. N 10447/7/99-99-24-02-02-17

  

 

     Ліміт готівки в касі в особливий період : будьте пильні – порядок змінено  

       Спеціалісти ДФСУ роз’яснили, що в умовах особливого періоду підприємства узгоджують з обслуговуючим банком розрахунок ліміту залишку готівки в касі. Ініціатором процедури узгодження є обслуговуючий банк. Для підприємств, організацій, які не узгодили з банком такий розрахунок, зазначений ліміт має вважатися нульовим, а не здана підприємством, організацією на кінець робочого дня готівка — понадлімітною.

Готівкові кошти, які надходять до кас підприємств, організацій мають здаватися ними в повному обсязі до уповноваженого банку в порядку та строки, що узгоджені з банком, і зараховуватися на їх поточні рахунки не пізніше наступного робочого дня.

Підприємства й організації не мають права накопичувати у своїх касах готівку для здійснення майбутніх витрат (у тому числі — на заробітну плату, виплати соціального характеру) до встановленого строку їх виплати.

В особливий період уповноважені банки ведуть систематичний облік підприємств та організацій, які мають постійну готівкову виручку.

У разі настання обставин, що унеможливлюють здавання підприємствами й організаціями готівкових коштів до уповноважених банків, підприємства та організації можуть перевищувати ліміт залишку готівки в касі, одночасно вживаючи заходів для забезпечення щонайскорішого здавання понадлімітних коштів до таких банків або мобільних підрозділів банків.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 109.16

 

Анулювання свідоцтва платника ПДВ є підставою для зміни ставки єдиного податку

    Податківці роз’яснили, що у випадку анулювання реєстрації платника ПДВ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4% або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 108.01.02

           

 Юрособи – платники єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції 

     Фіскали нагадали, що платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

     Бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в межах одного договору (пп. 14.1.10 ПК).

    Отже, юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) в інший спосіб, ніж грошовий.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 108.01.01

 

  Поворотна фінансова допомога включається до доходу юрособи – платника єдиного податку 

      Податківці роз’яснили, що до складу доходу платників єдиного податку третьої групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (пп. 3 п. 292.11 Податкового кодексу України).

     Платник єдиного податку третьої групи – юридична особа, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 108.01.02

 Компенсації середнього заробітку мобілізованим з бюджету звільнені від оподаткування

 

           ГУ ДФС у Львівській та Чернівецькій областях виклали позицію щодо оподаткування компенсаційних виплат у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.

         Відповідно до пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не входять компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Порядок № 105 від 04.03.2015р., який набрав чинності з 17.03.2015р., звільняє від оподаткування ПДФО компенсаційні виплати із бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. 

 

       Під час мобілізації трудові відносини із працівниками не перериваються.

 

       Оскільки Порядок № 105 набрав чинності з 17.03.2015 р., то з метою звільнення від оподаткування ПДФО, військовим збором компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також ненарахування і неутримання ЄСВ на такі компенсаційні виплати зазначений Порядок підприємствами, установами, організаціями застосовується починаючи з березня місяця.

 

      Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ № 105 від 04.03.2015р.

 

 

 Доступ до інформації на комп’ютерах можливий лише за рішенням суду

 

       Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 р. № 191-VIII вносить зміни у ст. ст. 159 та 168 Кримінального процесуального кодексу України а частині доступу до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку.

 

       Так, тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку можливий лише для зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення на підставі ухвали слідчого судді, суду.

 

       Можливе й тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження. Воно також здійснюється лише в тому разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

 

      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 р. № 191-VIII

 

 

Змінено порядок проведення оцінки майна для цілей оподаткування

 

       Кабінет міністрів вніс зміни в ряд нормативних документів щодо упорядкування проведення оцінки майна. 

       Оцінка об’єкта для цілей оподаткування здійснюється:

  • суб’єктами оціночної діяльності — суб’єктами господарювання, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і мають сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за напрямом і спеціалізацією, що відповідають об’єкту оцінки;
  • суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку земель», і мають ліцензію на виконання землеоціночних робіт (земельної ділянки як окремого об’єкта правочину).

 

       Базою оцінки для визначення оціночної вартості для передбачених ПКУ цілей є ринкова вартість, розрахована згідно із національними стандартами й іншими нормативно-правовими актами з питань оцінки майна та майнових прав.

 

       Інформація зі звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно й безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку. Строк дії звіту про оцінку, який не може перевищувати шість місяців із дати оцінки, зазначається в такому звіті. Звіт про оцінку є дійсним за умови внесення інформації з нього до єдиної бази даних звітів про оцінку

 

Постанова КМУ “Про внесення змін до деяких  постанов Кабінету Міністрів України” № 146 від 25.03.2015р.

   Постанова КМУ “Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства” № 358 від 21.08.2014р.

 

  Звільнення від оподаткування відходів та брухту чорних і кольорових металів

Кабінет міністрів України продовжив звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів. Перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладання ПДВ, не змінено та відповідає Постанові КМУ № 15 від 12.01.2011р. 

Слід зауважити, що операції з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися суб’єктами господарювання з 1 січня 2015 року до дати набрання чинності постанови КМУ, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах з нарахуванням податку за ставкою 20%.

Постанова набрала чинності 31.03.2015 року

 

Постанова КМУ “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. № 15” № 136 від 25.03.2015р. 

 

За здійснення діяльності без ліцензії збільшено штрафи

 

 Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності” внесено зміни до ст. 164 КУпАП, якими передбачено штраф в розмірі від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн) із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних внаслідок вчинення наступних дій:

  • провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
  • провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на певний вид  діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;
  • здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, з порушенням умов ліцензування;
  • здійснення господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

За надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства — штраф від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн).

Зміни набирають чинності 28.06.2015р.

 

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII

 

    Підбірку підготувала: Урбановська Юлія, економіст з бухгалтерського обліку ТОВ «Західна консалтингова група»

Підписатись на наші новини


X