Використання печатки юридичними особами приватного права

In: Юридичні консультації 26 Aug 2015 Comments: 0

замовити юридичні послуги 

Про використання печатки юридичними особами приватного права, а також деякі зміни щодо реєстраційних дій в ЄДР

Ця юридична консультація стосується використання печаток. Не секрет, що в Україні їх використання юридичними особами, і зокрема підприємствами, обов’язкове. При роботі з нерезидентами, які не знайомі з нашими законодавством і практикою, завірення договору печаткою, викликає різну реакцію, від здивування до співчуття. Нарешті вирішено це виправити. Передбачено також ряд інших цікавих змін. Про все це нижче. 

Законодавство України стрімко пішло на зближення вітчизняних стандартів господарської діяльності з міжнародними. 

Коли закон набуде чинності? 

Це одне з перших питань, з якими стикаєшся при вивченні будь-яких законодавчих нововведень. Як правило, при відповіді це запитання виникає. Але, як виявилося, навіть тут законодавець здатний загнати всіх у глухий кут. Яким чином? Давайте глянемо уважніше. Закон № 1206 передбачає, що він набере чинності через шість місяців з дня його опублікування. Відлік строку можемо відкласти на потім, і приділимо увагу офіційні публікації. Мова йде про офіційне оприлюднення, обов’язкове для набуття чинності будь-якого закону (ст. 94 Конституції України). Цей Закон був опублікований в трьох виданнях: 

1) “Офіційний вісник України” – 30.04.14р. № 34/1; 

2) “Голос України” – 06.05.14р. № 87; 

3) “Урядовий кур’єр” – 14.05.14р. № 84. 

Як бачите, перша публікація Закону припадає на 30.04.14, тому, при відліку згаданого 6-місячного строку логічно орієнтуватися саме на цю дату. 

Про це свідчать ст. 1 та 6 Указу Президента від 10.06.97р. № 503/97, і ст. 1 Указу Президента від 13.12.96р. № 1207/96. Вони прямо передбачають, що публікація в “Офіційному віснику України” є офіційною, зокрема, і для законів. Це підтверджує і Мін’юст (див. лист від 09.08.2011 р. № 11378-0-33-11/10.2). 

Але є інша думка. Так, ч. 1 ст. 139 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.10р. № 1861-VI, встановлює, що закони публікуються в газеті “Голос України” та у Відомостях Верховної Ради України. Там же зазначено, що така публікація є офіційною. На підставі цього апарат ВРУ свого часу прийшов до висновку, що це вичерпний перелік видань, в яких може здійснюватися офіційне опублікування законів (лист від 03.06.2011 р. № 07/7-335). Причому, на нього орієнтувалися і адміністратори офіційного сайту ВРУ (rada.gov.ua), коли встановлювали дату набрання чинності Законом № 1206. Тільки це пояснює те, чому вони відштовхувалися від дати публікації в газеті «Голос України». Так, на їх думку, Закон № 1206 набуде чинності з 06.11.2014 р. 

Ми вважаємо, що правильним є саме перший варіант. Тобто в даному випадку при відліку 6-місячного строку потрібно орієнтуватися на 30 квітня (дата публікації Закону № 1206 в бюлетені «Офіційний вісник України»). Проте щоб не створювати ефекту “наступання на граблі”, з точки зору відсутності у майбутньому спірних питань, все ж радимо використати дату 06.11.14р.  ти більша, що часовий проміжок між двома датами не великий.

Але це ще не все. Потрібно відповісти на питання, з якої конкретно дати відраховувати згаданий термін: з дати публікації чи з наступного за нею дня? За загальним правилом, строк починає текти з наступного дня після настання події, з якою пов’язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК). 

На практиці зустрічається й інша думка: про те, що в даному випадку згадане правило не працює і такий термін потрібно відраховувати «з дня» відповідної події (у даному випадку – опублікування).

Ми вважаємо, що цей підхід є некоректним, але варто пам’ятати: його сповідують популярні інформаційно-аналітичні системи, а також апарат ВРУ. З існуючими підходами ви ознайомилися, далі вибір за вами. 

Про скасування печаток 

Закон скасував обов’язковість використання печаток в більшості сфер господарської діяльності. Це найгучніше і очікуване нововведення останніх місяців. На думку чиновників, воно наблизить Україну до розвинених держав, у яких печатки практично не використовуються. 

У ГК з’явиться вказівка про те, що суб’єкт господарювання може мати печатки (ч. 1 ст. 581 ГКУ). Одночасно з цим з ГК виключать норми, що передбачають обов’язковість їх застосування. Це, зокрема, ч. 4 ст. 62, ч. 1 ст. 181 (укладення господарських договорів), ч. 2 ст. 279 (використання печаток товарними біржами). Відповідні зміни будуть внесені і в інші закони, зокрема в ЦКУ (проставлення печаток на договорах, довіреності тощо), процесуальне законодавство тощо 

Але цікавить питання, чи є в даному переліку ПКУ? Ні, проте, в цілому, це і не потрібно. Давайте згадаємо: в податкових відносинах печатка потрібна, насамперед, при складанні звітності та податкової накладної. При цьому в частині звітності ПКУ і так містить вказівку, що печатка в ній проставляється лише за наявності (п. 48.3 ПКУ). Що стосується податкової накладної, то нагадаємо: як тільки Закон № 1206 набуде чинності, у п. 201.1 ПКУ «запрацює» норма, яка теж вимагатиме проставлення печатки тільки за її наявності. 

Таким чином, за загальним правилом, використовувати печатку буде необхідно тільки тоді, коли ви самі цього забажаєте і отримаєте печатку.

Ще необхідно врахувати кілька деталей. 

По-перше, не зовсім зрозуміло, як суб’єкт буде повідомляти про наявність чи відсутність у себе печатки. Адже, якщо печатка у нього буде в “наявності”, то йому доведеться проставляти її на всіх документах, на яких вона потрібна «за цієї наявності». Тобто не повинно бути такого, що на одних документах печатка ставиться, а на інших ні. Як буде вирішуватися ця проблема, поки невідомо. 

По-друге, при укладанні договорів печатка традиційно використовувалася для того, щоб підтверджувати повноваження конкретної особи. Як же їх підтверджувати при відсутності печаток? Для цієї мети буде служити лише підпис. При цьому, щоб перевірити повноваження особи, в тому числі обмеження на представництво, доведеться орієнтуватися на відомості з ЄДР. Якщо точніше, то дивитися на інформацію про осіб, що мають право вчиняти дії від імені юридичної особи. 

Відомості про таких осіб знаходяться у вільному доступі. З цією інформацією ви можете ознайомитися на офіційному сайті держпідприємства “Інформаційно-ресурсний центр”. 

По-третє, з цього правила випадає ряд винятків. Ось головні з них: 

1) контрагенти можуть на свій розсуд прописати в договорі, що він повинен обов’язково скріплюватися печаткою (ч. 2 ст. 207 ЦК в редакції Закону № 1206). Якщо сторони це зробили, але договір печатками так і не скріпили, то визнати його недійсним або нікчемним буде не можна, але, вважаємо, можна буде говорити про те, що він не був укладений (ч. 2 ст. 639 ЦКУ); 

2) законодавство передбачає, що наявність печатки в певній сфері є обов’язковою. Наприклад, така обов’язковість збережеться для казенних підприємств (ч. 4 ст. 76 ГКУ), банків (ст. 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III), держреєстраторів, нотаріусів та інших суб’єктів . 

По-четверте, доведеться підвести під це нововведення підзаконну нормативну базу. Про це свідчать, зокрема, зміни, які будуть внесені в п. 1 ст. 9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.20 р. № 1776-III (про необхідність скріплення печаткою квитанції до прибуткового касового ордеру). У той же час сам Закон № 1206 про це не говорить і не встановлює відповідних термінів. 

По-п’яте, зазначені вище вимоги стосуються не тільки традиційних печаток, але і їх електронного побратима – ЕЦП. Тобто їх використання стає в більшості випадків факультативним. Відповідні зміни будуть включені, зокрема, до Закону “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 р. № 851-IV. 

І ще одного питання: як діяти суб’єктам, у яких на дату “включення” цих змін все ще будуть печатки? По суті, таких осіб буде більшість. У цьому випадку все залежить від того, чи збираєтеся ви використовувати печатки. Якщо так, то збережіть їх, адже вимог про обов’язковість знищення таких печаток немає. Якщо ні – їх можна буде знищити. Порядок такого знищення не встановлений, а тому ви можете визначити його на свій розсуд. Разом з тим, врахуйте: щоб уникнути питань з боку перевіряючих рекомендуємо задокументувати цей процес, підтвердивши знищення печатки відповідним актом. 

Також зміни в держреєстрації 

Тут нас чекає цілий ряд змін. Найголовніше: скасували стягнненя реєстраційного збору за здійснення державної реєстрації юросіб, фізосіб-підприємців та благодійних організацій. Нагадаємо, що зараз він становить відповідно 170 грн., 34 грн. і 51 грн. (ч. 1 ст. 10 Закону № 755). 

Але врахуйте: за держреєстрацію внесення змін в окремі відомості, що містяться в ЄДР, сплату реєстраційного збору ніхто не скасував. Наприклад, його доведеться сплачувати при зміні місцезнаходження суб’єкта господарювання, якщо це пов’язано із змінами установчих документів, місця проживання підприємця. 

Реєстраційний збір, зокрема, становитиме: 

1 Реєстрація змін, що вносяться до установчих документів юрособи 51 грн. 

2 Реєстрація змін імені або місця проживання підприємця – 17 грн. 

3 Реєстрація змін, що вносяться до установчих документів благодійної організації – Не стягується 

 

Крім того, не скасовується відміняють і реєстраційний збір за видачу дублікату оригіналів установчих документів або змін до них, засвідчених держреєстратором. Його сума не зміниться. Нагадаємо, це 17 грн. 

Наступне, на що радимо звернути увагу: сплачувати реєстраційний збір дозволять і за допомогою платіжних терміналів. 

Отже підтвердити таку сплату ви зможете не тільки копією квитанції, виданої банком, копією платіжного доручення з відміткою банку, а й копією квитанції платіжного термінала (ч. 5 ст. 10 Закону № 755 в редакції Закону № 1206). 

Врахуйте, що законодавець використав термін «платіжний термінал». Разом з тим, судячи з усього, він мав на увазі платіжне пристрій (див. відповідно пп. 1.321 та 1.322 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III). 

Ще одне нововведення, яке стосується підтвердження сплати реєстраційного збору. Документи для цілей держреєстрації можна подавати, зокрема, в електронному вигляді (ст. 8 Закону № 755). При цьому виникає питання: як підтвердити сплату реєстраційного збору в такому випадку? Сьогодні з цією метою служить примірник електронного розрахункового документа, засвідчений ЕЦП (ч. 5 ст. 10 Закону № 755). Після того, як Закон № 1206 набуде чинності, таким підтвердженням буде відсканована копія одного з наступних документів: 

1) квитанції банку; 

2) платіжного доручення; 

3) квитанції платіжного термінала. 

Але законодавець, мабуть, вносив ці зміни в поспіху і не врахував, що відповідні норми містяться і в інших статтях Закону № 755: зокрема, в абз. п’ятому ч. 1 ст. 24, абз. четвертому ч. 2 ст. 42. У них же зміни не внесли: тобто, там, як і сьогодні, буде вказано, що підтвердженням служить примірник електронного розрахункового документа (з тією лише різницею, що з них приберуть вказівка на необхідність посвідчення цього документа ЕЦП).

 Чи вплине на що-небудь цей недолік? Цілком імовірно, що орієнтуватися в такому випадку доведеться на більш свіже правило ч. 5 ст. 10 Закону № 755. 

До моменту набрання чинності Законом № 1206 реєстраційна служба, швидше за все, видасть відповідні роз’яснення. 

Закон № 1206 також доповнить повноваження Державної реєстраційної служби. Вона повинна буде розміщувати на своєму офіційному сайті (http://www.drsu.gov.ua/) відомості з ЄДР. Їх перелік наведено в ч. 2 ст. 7 Закону № 755 (у редакції Закону № 1206). Доступ до цих відомостей буде безкоштовним. Правда, не дуже зрозуміло, наскільки істотно це щось змінить. Адже сьогодні доступ до відповідних відомостей і так надано (п. 1.7 Порядку надання відомостей з ЄДР, затвердженого наказом Мін’юсту від 14.12.2012 р. № 1846/5). 

Цілком імовірно, що головна мета цих змін – зафіксувати на рівні закону перелік відомостей, що підлягають опублікуванню. 

Підсумки. 

  • Закон № 1206 скасовує обов’язкове використання печаток в більшості сфер господарської діяльності. 
  • Скасовано обов’язкову сплату реєстраційного збору за держреєстрацію юросіб та підприємницької діяльності фізосіб. 

Документи на які є посилання в консультації.  

  1. Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу” від 15.04.14р. №1206-VII. 
  2. ЦК – “Цивільний кодекс України” від 16.01.03р. №435-IV. 
  3. ГК – “Господарський кодекс України” від 16.01.03р. №436-IV. 
  4. Закон “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.03р. №755-IV.
  5. ПК “Податковий кодекс України” від 02.12.10 р. №2755-VI. 

 

 

Адвокат Олексій Яновський. © 2014. Юридичні послуги для власників бізнесу та інвесторів. 

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: