Встановлено доплати дітям-інвалідам, що досягли 18 років
2 червня 2015 року Верховна Рада України прийняла закон щодо встановлення доплати інвалідам з дитинства І групи підгрупи А (відповідний законопроект № 2026).
Законом встановлено, що, у разі, коли щомісячний розмір державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд інвалідам з дитинства 1 групи підгрупи А не досягає розміру державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, що виплачується на дітей-інвалідів підгрупи А віком від 6 до 18 років, здійснюється щомісячна доплата у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Відповідні зміни внесено до статті 18 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».
Закон прийнято для того, щоб не зменшити розмір соціальної допомоги для інвалідів з дитинства, які мають найбільш тяжкий ступінь втрати здоров’я, після досягнення ними 18 років.
Проект Закону про внесення зміни до статті 18 Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” щодо встановлення доплати інвалідам І групи підгрупи А № 2026 від 05.02.2015 року
Вручати повістки можуть змусити всіх керівників підприємств і органи місцевого самоврядування
У Верховній Раді України 2 червня 2015 року було зареєстровано законопроект № 2985, ініційований Антоном Геращенко про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України).
Відповідно до чинної редакції статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов’язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов’язаних.
Законопроектом № 2985 запропоновано виключити із формулювання правової норми статті 38 словосполучення «де немає військових комісаріатів», що означає, що обов’язки, встановлені статтею 38 Закону поширяться на усі органи місцевого самоврядування та усіх керівників підприємств (в тому числі навчальних закладів), незалежно від місця їх знаходження на території України.
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України) № 2985 від 02.06.2015 року
Учасники бойових дій можуть розраховувати на додаткову відпустку
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14.05.2015 р. № 426-VIII передбачає, що учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Більше того, уточнено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника тривалістю до 14 календарних днів щорічно надається учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згаданий Закон набирає чинності з 06.06.2015 р.
Тож на вказані види додаткових відпусток відповідні категорії осіб мають право вже у 2015 році. Адже тривалість таких додаткових відпусток не прив’язується до стажу, який необхідний для них набуття, вони надаються у зв’язку з наявністю обставин для їх надання.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14.05.2015 р. № 426-VIII
Допомога у зв’язку із травмою, що сталася внаслідок алкогольного сп’яніння
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105).
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 23 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не надається у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням.
Тобто, відмова в призначенні матеріального забезпечення буде обґрунтованою лише у випадку коли між вживанням алкоголю та отриманою травмою чи захворюванням існує прямий причинно-наслідковий зв’язок.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Таким чином, якщо застрахована особа надала для призначення допомоги листок непрацездатності з позначкою «алкогольне сп’яніння», комісія із соціального страхування підприємства, установи, організації повинна вжити необхідних заходів для з’ясування причин і обставин, за якими ця особа отримала травму або захворювання, що призвело до його тимчасової непрацездатності та встановити наявність причинного зв’язку травми з вживанням алкоголю. Якщо такий зв’язок встановлено, комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги. У випадку, коли травма не пов’язана з вживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах.
В цьому випадку комісії із соціального страхування підприємства, установи, організації доцільно долучати у вигляді додатку до протоколу засідання комісії пояснення
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з травмою, що сталася внаслідок алкогольного сп’яніння» від 15.05.2015 року
Немає строку давності для розслідування нещасного випадку на виробництві
Держгірпромнагляд у своєму листі від 03.03.2015 року № 1988/0/5.2-09/6/15 «Щодо розслідування нещасних випадків» нагадав, що відповідно до пункту 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій та виробництві нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).
У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а в разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розслідується в судовому порядку.
Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку й утворює комісію у складі не менш як 4 особи.
Окрім того, у разі незгоди потерпілого, членів його сім’ї або вповноваженої особи, яка за довіреністю представляє їх інтереси, із висновками комісії стосовно обставин і причин нещасного випадку, у п.п. 34, 54 Порядку визначено право зазначених суб’єктів на оскарження таких висновків. Для цього вони можуть звернутися з обґрунтованими запереченнями разом із підтверджуючими документами до роботодавця чи органу Держгірпромнагляду або вирішити питання в судовому порядку.
Тож Порядком не передбачено обмеження строку давності для призначення розслідування нещасних випадків на виробництві, а також визначено право потерпілого (членів його сім’ї чи вповноваженої особи, яка представляє їх інтереси за довіреністю) на оскарження висновків комісії.
Лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 03.03.2015 року № 1988/0/5.2-09/6/15 «Щодо розслідування нещасних випадків» нагадав, що відповідно до пункту 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків
Підбірку підготувала:
Христина Іващишин, юрист компанії “Західна консалтингова група”
