Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 31.10.2016 пo 06.11.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 07 Nov 2016 Comments: 0 Tags: , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 31.10.2016 пo 06.11.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Антирейдерський закон набрав чинності

Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» набрав чинності 2 листопада 2016 року.

Змінами, які вносяться, передбачається:

  • обов’язковість нотаріального засвідчення справжності підпису учасника на заяві про вихід із товариства;
  • установчий документ господарського товариства обов’язково повинен містити інформацію про порядок підписання установчих документів;
  • частково скасовано принцип екстериторіальності: від 2 листопада 2016 року державна реєстрація бізнесу може здійснюватися тільки у межах області, за винятком подання документів в електронній формі;
  • рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Вимога нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації;

  • установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Вимога нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

  • для державної реєстрації створення юридичної особи подається також примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, – рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;
  • при внесенні змін, які впливають на систему оподаткування, до установчих документів, є можливість подавати заяву про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства;
  • термін оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстраціїзбільшено до 60 календарних днів;
  • зменшено збір за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особудля громадських об’єднань та благодійних організацій – 0,1 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії;
  • адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу – підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

Закон України 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчий актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»

Законопроект про медіацію прийнятий за основу

3 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 3665 «Про медіацію».

Законопроект дає визначення термінів «медіація» (альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участю медіатора досягти згоди для вирішення їх спору) і «медіатор» (незалежний посередник, який допомагає сторонам спору в його вирішенні шляхом медіації).

Визначаються основні принципи медіації, правові основи процедури, умови отримання статусу медіатора, особливості проведення медіації в ході судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації.

Автори проекту зазначають, що він будується на принципі мінімального втручання держави в регулювання інституту медіації. Так, закріплені принципи добровільної участі, рівності, активності і самовизначення сторін медіації, свобода медіатора у виборі методів проведення медіації.

Передбачено обмеження сфери застосування – медіація не може бути застосована в справах, у яких сторони не можуть укласти мирову угоду або угоду про примирення відповідно до чинного законодавства України.

Так, згідно з проектом, медіація може застосовуватися в будь-яких конфліктах (спорах), в тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних процесах і справах про адміністративні правопорушення. Медіація може бути проведена в разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення в суд (третейський суд), так і під час або після судового або третейського провадження, в тому числі під час виконавчого провадження. Якщо сторона медіації вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, медіація може бути проведена виключно за обсягом і способом компенсації заподіяної цим злочином шкоди.

Законопроект надає гарантії збереження доступу до суду громадянам, які вдалися до медіації, і вводить такі обмеження:

– засоби і методи проведення медіації, які вибирає медіатор, не повинні суперечити чинному законодавству України;

– угода за результатами медіації не повинна містити положень, що суперечать законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, і іншим вимогам законодавства.

Запропоновано встановити чіткі вимоги для отримання статусу медіатора фізособами:

– вік старше 25 років;

– вища або професійно-технічна освіта;

– проходження професійного навчання медіації (90 академічних годин початкового навчання, в т.ч. не менше 45 академічних годин навчання практичним навичкам).

Медіатором не зможе бути особа, визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; яка має непогашену чи не зняту судимість; звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з держслужби або зі служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення; яка перебуває на державній службі.

При цьому наявність юридичної освіти для медіатора не є обов’язковою. Крім того, законопроект забороняє медіаторам надавати будь-які юридичні консультації сторонам.

Також законопроект закріплює досить жорсткі вимоги щодо організацій, що забезпечують проведення медіації, об’єднань медіаторів. Зокрема, передбачається можливість оскарження дій/бездіяльності медіаторів в конкретних справах; відповідальність медіаторів; необхідність створення і дотримання добровільних кодексів етики медіаторами; оприлюднення інформації для широкого доступу громадян.

Передбачається, що об’єднання і організації ведуть реєстри медіаторів з метою надання можливості споживачам послуг медіації вибирати медіатора для конкретної справи. У своїй сукупності такі реєстри складають загальний реєстр медіаторів України.

Проект Закону України 17.12.2015 року № 3665 «Про медіацію»

Про перевірки посередників у працевлаштуванні за кордоном

4 листопада набула чинності постанова Кабміну від 26 жовтня 2016 року № 750 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством соціальної політики».

Для кожного суб’єкта господарювання в цій сфері визначено одна з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначна (в залежності від терміну здійснення діяльності, кількості працевлаштованих за кордоном осіб, наявності обґрунтованих скарг на діяльність таких посередників, інших критеріїв).

Посередники з високим ступенем ризику перевірятимуть Мінсоцполітики не частіше, ніж один раз на 2 роки, із середнім ступенем ризику – один раз на 3 роки, з незначним ступенем ризику – один раз в 5 років.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику:

– фактична чисельність осіб, працевлаштованих за кордоном;

– наявність обґрунтованих скарг, за результатами перевірки яких видано розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

– кількість виявлених за результатами перевірки порушень;

– термін здійснення діяльності.

Постанова КМУ від 26 жовтня 2016 року № 750 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством соціальної політики»

ВР лібералізувала систему держнагляду за госпдіяльністю

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду».

Законопроект був зареєстрований під № 2418а і прийнятий за основу 12 листопада 2015 року.

Документ передбачає зміну системи перевірок і посилення захисту малого і середнього бізнесу. Основними змінами стануть розширення переліку основних принципів держнагляду з паралельним звуженням повноважень органів держконтролю, скасування планових показників або будь-якого іншого планування по залученню підприємств до відповідальності.

Проект Закону України від 21.07.2015 року № 2418а «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду»

Спрощено експорт послуг закордон

Рада ухвалила закон, що передбачає спрощення процедури укладання зовнішньоекономічних договорів, фінансової звітності під час експорту послуг, а також скасування валютного контролю щодо операцій з експорту послуг.

За ухвалення відповідного законопроекту за основу і в цілому проголосували 270 народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.

Законопроект пропонує скасування обов’язкового укладання зовнішньоекономічного договору в письмовій формі і дає можливість його укладення в електронній формі шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями або шляхом виставляння рахунку (інвойсу).

Крім того, законопроект забороняє банкам вимагати переклад документів з англійської на українську мову.

Також, згідно із законопроектом, рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, який має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Згідно із запропонованими змінами, інвойс може бути підписаний за допомогою особистого або електронного підпису.

Цей законопроект допоможе розвитку в Україні IT-індустрії і ринку фрілансерів.

Проект Закону України від 21.04.2016 № 4496 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)» передано на підпис президенту.

Як надавати відпустки сумісникам?

Робота за сумісництвом регулюється низкою нормативно-правових актів, а саме: Кодекс законів про працю України, постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року № 245, Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР та ін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (стаття 21 Кодесу законів про працю України).

Отже, виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом вважається сумісництвом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Сумісники, крім відпустки за основним місцем роботи, мають право отримати її і на роботі за сумісництвом.

Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Згідно п.6 ст.10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки повної тривалості надаються сумісникам до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві та за їх бажанням  одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

У разі якщо тривалість відпустки, наданої підприємством, на якому працівник працює за сумісництвом, менша ніж тривалість відпустки за основним місцем роботи, йому відповідно до п.14 ст. 25 Закону України «Про відпустки» за його бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.

Офіційний портал Управління Держпраці в Івано-Франківській області, рубрика «Новини», підрубрика «Як надавати відпустки сумісникам?» від 01.11.2016 року

Чи потрібно вносити до трудової книжки працівника запис про проходження військової служби за призовом під час мобілізації?

Чи потрібно вносити до трудової книжки працівника, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, запис про проходження військової служби?

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів.

Пункт 2.19 Інструкції передбачає, що до трудової книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби. Пунктом 1.14 Інструкції зазначено, що особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі – Збройні Сили України та інші війська) та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред’являють військовий квиток.

Виходячи із вищезазначеного, запис до трудової книжки працівника про проходження військової служби вноситься до трудової книжки працівників, які прийняті на роботу після закінчення служби в Збройних Силах України на основі військового квитка, а запис до трудової книжки працівника, про проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період, який працює та має запис в трудовій книжці про прийняття на роботу, може не проводиться.

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «чи потрібно вносити до трудової книжки працівника запис про проходження військової служби за призовом під час мобілізації?» від 03.11.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Sorry, the comment form is closed at this time.

Підписатись на наші новини


error: